Рішення № 74488614, 01.06.2018, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/373/18

Провадження № 2/316/438/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2018 р. м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області, у складі головуючого судді: Вільямовської Н.О., секретаря судового засідання Таран І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк», в особі свого представника за письмовою довіреністю ОСОБА_2 звернувся 13.03.2018 року до Енергодарського міського суду Запорізької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 28.02.2008 року, зазначивши підставою позову ст.ст. 259, 526, 527, 530, 608, 1218, 1220, 1221, 1223, 1268, 1270, 1281, 1282 ЦК України, у спосіб захисту визначений ст.16 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що 28.02.2008 року було укладено Договір без номеру про надання банківських послуг між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 11000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_3 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банк», які викладені на сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. При укладенні договору, ОСОБА_3 надав свою згоду на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Банк свої зобов’язання за Договором виконав – надав ОСОБА_3 можливість розпоряджатися кредитними коштами. 10.09.2016 року, позичальник ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 13.09.2016 року (а.с.48). Станом на дату смерті заборгованість позичальника ОСОБА_4 перед Банком за кредитним договором № б/н від 28.02.2008 року становила 6073 грн. 00 коп.. з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, та складалась з наступного: 2998 грн. 65 коп. - тіло кредиту, 3075 грн. 07 коп. - нараховані проценти за користуванням кредитом.

За змістом ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК України, у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов’язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов'язанням.

Відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України, кредитору спадкодавця належить протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Позивачем, 09.03.2017 року була направлена претензія кредитора від 27.02.2017 року до Енергодарської державної нотаріальної контори (а.с.49-50зворот, 51).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6 місяців від дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї.

Отже, спадкоємці за ОСОБА_3 мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 10.09.2016 року по 10.03.2017 рік.

16.05.2017 року позивачем було отримано відповідь з Енергодарської державної нотаріальної контори від 15.04.2017 року, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с.52).

Як встановлено, спадкоємцем за ОСОБА_3, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 (відповідач по даній справі), що підтверджується копіями паспортів позичальника ОСОБА_3 та відповідача, в яких зазначено спільна адреса реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с. 46-47-зворот).

Враховуючи, що заяв до нотаріальної контори від ОСОБА_1 (відповідача по справі) про відмову від спадщини не надходило, отже спадкування обов'язків відбулося відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України та відповідач прийняла спадщину за померлим ОСОБА_3, до складу якої, також, входять кредитні зобов'язання померлого позичальника.

При цьому, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст.1296 ЦК України).

29.10.2017 року до спадкоємця- Пахоля Н.М., було направлено лист-претензію кредитора від 13.10.2017 року, згідно якого позивач пред’явив свої вимоги (а.с.51, 54-55-зворот), але ніякий дій не було виконано, заборгованість за померлим позивальником спадкоємцем ОСОБА_1 не сплачена.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 28.02.2008 року в розмірі 6072 грн. 72 коп. та судові витрати в розмірі 1762 грн. 00 коп.

Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 19.03.2018 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

У судове засідання представник позивача не з’явився, до матеріалів позову надав письмове клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити (а.с.63).

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з’явилась, надала до суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, а також квитанцію про сплату частини заборгованості за кредитом в розмірі 4860 грн. 24 коп. (а.с.79-80).

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку:

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 статті 509 ЦК України зазначено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст.626 ЦК України).

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно вимог ст.1048 ЦК України, розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. На підставі ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір №б/н 28.02.2018 року (а.с.11), згідно якого ОСОБА_3 отримав у користування кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок та підписанням заяви підтвердив свою згоду з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» (а.с.12-45).

При укладанні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як встановлено, позичальник ОСОБА_3 помер 10 вересня 2016 року, актовий запис про смерть №415 (а.с. 48).

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

ПАТ КБ «ПриватБанк», звертаючись до суду із даним позовом посилається на те, що відповідач у справі є спадкоємцем оскільки проживала з позичальником на момент смерті, а тому в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки не відмовилася від її прийняття.

За положеннями ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Тобто, вимогами чинного цивільного законодавства України передбачений обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин», спадкоємці боржника є боржниками перед кредитором лише за умови прийняття спадщини та у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно приписів п.5 ч.1 ст.1219 ЦК України, не входять до складу спадщини обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця у тому числі обов'язки особи як боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 608 ЦК України, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Суд, при вирішенні питання, враховує той факт, що відповідач, фактично визнала наявність кредитної заборгованості перед позивачем частково сплативши її розмір на суму 4860 грн. 24 коп. (а.с. 80).

Однак, як встановлено судом, з наданого розрахунку суми заборгованості за кредитним договором б/н. від 28.02.2008 року, станом на 28.11.2017 рік, заборгованість за кредитним договором становила 6073 грн. 72 коп. (а.с. 9-10), при цьому, у наданому розрахунку, позивачем не було врахованого того факту, що позичальник ОСОБА_3 помер 10.09.2016 року та у вказаному розрахунку заборгованості, кредитором (позивачем по справі), у графі: «нараховано відсотків на заборгованість за кредитом», позивач зазначив про нарахування відсотків на заборгованість за кредитом в день смерті позивальника та після дня смерті та нарахував, відповідно, відсотки на заборгованість за кредитом: 10.09.2016 року – в сумі 11 грн. 69 коп., 11.09.2016 р. – в сумі 11 грн. 58 коп., 12.09.2016 р. – в сумі 52 грн. 36 коп., 16.09.2016 р. в сумі 13 грн. 09 коп. (а.с.9-зворот), у загальному розмірі на суму 88 грн. 72 коп., що на думку суду є неприпустимим, оскільки, в даному випадку, зобов'язання, щодо сплати відсотків припинилось в день смерті боржника

А отже, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по сплаті суми нарахованих відсотків на заборгованість за кредитом за період з 10.09.2016 року по 16.09.2016 рік в загальній грошовій сумі 88 гривень 72 копійки задоволенню не підлягають.

Вимоги ж ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 розміру залишку заборгованості за договором кредиту № б/н. від 28.02.2008 року, підлягають задоволеною частково – в розмірі 1124 грн. 76 коп., з урахуванням того, розмір заборгованості яку позивач просить стягнути з відповідача - становить 6073 грн. 72 коп., розмір сплаченої відповідачем суми заборгованості - становить 4860 грн. 24 коп. та розмір суми нарахованих відсотків на заборгованість за кредитом у період з 10.09.2016 року по 16.09.2016 рік, яку суд вважає за таку що не підлягає стягненню - становить 88 грн. 72 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 77-81, 247, 259, 265, 273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Вимоги позовної заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер суду не відомий, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, р/р: 29092829003111, МФО: 305299) заборгованість у розмірі 1124 (одна тисяча сто двадцять чотири) гривні 76 (сімдесят шість) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області (з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року)

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений 06.06.2018 року

Суддя: Н. О. Вільямовська