Постанова № 74488008, 06.06.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2240/17

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

06 червня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року (повний текст виготовлено 05.02.2018) у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Кривин", за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Старокривинської сільської ради Славутського району Хмельницької області про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2017 року Державна служба геології та надр України звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Кривин", в якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 07 лютого 2013 року №5729 виданого товариству з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Кривин".

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що перевірка контролюючим органом проведена згідно норм чинного законодавства. Також, вказує на те що відповідачем порушено статті 11 та 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", що є підставою для анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

10.04.2018 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, доводи якого аналогічні відзиву, поданому на позовну заяву.

За правилами п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07.02.2013 року Державною службою геології та надр України надано ТОВ "Моноліт-Кривин" спеціальний дозвіл на користування № 5726 строком на 13 років.

На підставі наказу від 24.09.2015 року № 299 позивачем видано направлення від 04.12.2015 року № 937-14/06 на проведення планової перевірки суб'єкта господарювання ТОВ "Моноліт-Кривин" .

10.12.2015 року посадовими особами Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України складено акт № 06-05/24/2015-62/п (187) про недопущення до перевірки у зв'язку з відсутністю за адресою ТОВ "Моноліт-Кривин" керівника, заступника керівника або уповноваженою особи відповідача.

15.12.2015 року позивач виніс припис № 1004-14/06, яким у строк до 16.01.2016 року зобов'язав ТОВ "Моноліт-Кривин" надати матеріали для проведення перевірки, а також інші матеріали, що підтверджують виконання питань згідно додатку № 1 до цього припису.

22.01.2016 року, у зв'язку з невиконанням підприємством вимог вказаного припису, Центральний міжрегіональний відділ Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України надіслав на адресу позивача подання № 63-14/06 на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5726 від 07.02.2013 року.

Наказом від 18.02.2016 року № 65 Державна служба геології та надр України надала відповідачу 30-денний строк для усунення виявлених порушень.

Наказом від 23.08.2016 року № 272 позивач зупинив дію дозволу на користування надрами № 5726 від 07.02.2016 року.

27.01.2017 року листом № 1851/13/14-17 позивач запропонував відповідачу у 15-денний строк з моменту отримання листа, висловити власну позицію щодо припинення права користування надрами згідно спеціального дозволу № 5726 від 07.02.2013 року.

У вересні 2017 року, посилаючись на порушення відповідачем умов користування надрами, визначених статтею 24 Кодексу України про надра, позивач звернувся до суду з позовом про припинення користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5726 від 07.02.2013 року.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що наявність порушень на які посилається позивач, не є підставою для анулювання спеціального дозволу на користування надрами. Крім того, позивач доказів використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами не надав.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 2 Кодексу України про надра, завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Згідно з ч.1 ст.4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Частиною 1 ст.13 Кодексу України про надра встановлено, що користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Абзацом 3 ч.1 ст.14 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування для видобування корисних копалин.

Частиною 2 ст. 24 Кодексу України про надра визначені наступні обов'язки користувачів надр:

1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;

4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

За змістом ч.1 ст.26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Разом з тим, частиною 2 ст. 26 Кодексу України про надра передбачено, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Відповідно до частини третьої статті 26 Кодексу України про надра законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Так, згідно з пунктом 23 Порядку №615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

З матеріалів справи слідує, що підставою для звернення до суду Державною службою геології та надр України із даною позовною заявою слугувало те, що відповідач в порушення ст.11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", не допустив посадових осіб позивача до проведення перевірки, в зв'язку з чим останніми складено припис № 1004-14/06, яким у строк до 16.01.2016 року підприємством не виконаний.

Разом з тим, частини 1, 2 ст. 26 Кодексу України про надра не містять таких підстав для припинення користування надрами, на які посилається позивач.

Крім того, на думку колегії суддів, анулювання спеціального дозволу на користування є виключним способом усунення порушень суб'єктом господарювання у сфері видобування корисних копалин.

Слід зазначити, що позивач доказів використання надр відповідачем не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами суду не надав. Невиконання ж припису позивача, не може слугувати самостійною та достатньою підставою для припинення права користування надрами,

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, на час видачі спеціального дозволу на користування надрами №5726 від 07.02.2013 року, розпорядженням Славутської РДА від 16.03.2012 року № 356/2012-р надані дозволи на розробку проекту землеустрою, на виконання якого частина земельних ділянок вже була передана у власність громадянам, що створює перешкоди для використання відповідачем цих земельних ділянок для цілей, вказаних у дозволі для видобування піску.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позовних вимог Державної служби геології та надр України про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу, оскільки такі не підтверджені належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 33,77, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Граб Л.С. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.