Постанова № 74487773, 31.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/14567/16 Суддя першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Коротких А.Ю. та Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Доник М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2018 року, яке прийняте в порядку письмового провадження, у справі за адміністративним позовом Державної установи «Держгідрографія» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2016 року ДУ «Держгідрографія» звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 01 вересня 2016 року № 0005121204 та № 0005121204.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що підставою для нарахування позивачу штрафних (фінансовий) санкцій стало порушення строків сплати частини чистого прибутку.

ДУ «Держгідрографія» надала відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначила, що відповідач невірно визначив граничні строки сплати частини чистого прибутку. Також позивач вказує на те, що частина чистого прибутку не входить до переліку загальнодержавних податків і зборів.

Під час судового засідання представник відповідача підтримала апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд відмовити у її задоволенні посилаючись на те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2018 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що ДУ «Держгідрографія» належить до осіб, які зобов'язані сплачувати частину чистого прибутку відповідно до ст. 111 Закону України «Про управління об'єктами державної власності».

ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві провела камеральну перевірку податкової звітності ДУ «Держгідрографія» з податку на прибуток, за результатами якої склала акт від 09 серпня 2016 року № 3578/26-56-12-04-29/21720000.

На підставі вказаного акту були складені податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 01 вересня 2016 року № 0005121204 про нарахування позивачу штрафу у розмірі 1966 грн 48 коп. та № 0005121204 про нарахування позивачу штрафу у розмірі 1181794 грн 32 коп.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу, ДУ «Держгідрографія» звернулася до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову ДУ «Держгідрографія», суд першої інстанції виходив з того, що частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, не входить до виключного переліку загальнодержавних податків та зборів, а розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами, не підпадає під визначення податкової декларації, розрахунку, наведеному в п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, оскільки на підставі нього не здійснюється нарахування та/або сплата податку відповідним платником податку.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Згідно з актом перевірки від 09 серпня 2016 року № 3578/26-56-12-04-29/21720000 матеріально-правовою підставою для нарахування ДУ «Держгідрографія» штрафу став п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Відповідно до вказаної норми права у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України передбачає можливість накладення штрафу у разі порушення строку сплати узгодженої суми саме грошового зобов'язання у розумінні Податкового кодексу України.

Згідно з пп. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковим зобов'язанням, відповідно до пп. 14.1.156. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Перелік загальнодержавних податків визначений у п. 9.1. ст. 9 Податкового кодексу України. До такого переліку входять: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.

Натомість частина чистого прибутку, сплата якого передбачена ст. 111 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», не належить до загальнодержавних податків, не є податковим або грошовим зобов'язанням.

Відтак, порушення строку сплати такого платежу не є порушенням податкового законодавства, за яке може бути нарахований штраф, передбачений п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення від 01 вересня 2016 року № 0005121204 та № 0005121204 про нарахування ДУ «Держгідрографія» штрафних (фінансових) санкцій з посиланням на п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України є протиправними та підлягають скасуванню.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві ґрунтується на тому, що ДУ «Держгідрографія» порушило строки сплати частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями. Позивач в адміністративному позові та відзиві на апеляційну скаргу вказував на те, що податковий орган невірно визначив строки сплати зазначеного платежу.

Суд першої інстанції виходив з того, що саме по собі помилкове застосування п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України є достатньою підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та не надавав оцінку доводам позивача щодо строків сплати частини чистого прибутку. ДУ «Держгідрографія» не оскаржувала рішення суду від 05 лютого 2018 року та не просила суд апеляційної інстанції змінити підстави для задоволення позову, надавши оцінку доводам щодо дотримання сплати зазначеного платежу.

За таких обставин колегія суддів, керуючись ст. 308 КАС України, не перевіряє обґрунтованість доводів позивача, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, щодо невірного визначення податковим органом строків сплати частини чистого прибутку.

Доводи апеляційної скарги ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 05 лютого 2018 року та не можуть бути підставою для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2018 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 238, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді А.Ю. Коротких

В.В. Файдюк

Постанова складена в повному обсязі 05 червня 2018 року.