Ухвала суду № 74487766, 01.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/636/18 Справа № 210/505/18 Слідчий суддя - Літвіненко Н.А. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Слоквенка Г.П.

суддів Піскун О.П., Живоглядової І.К.

за участю секретаря Баглик О.О.

третьої особи, щодо майна якої

вирішується питання про арешт ОСОБА_2

представника третьої особи, щодо

майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_3

слідчого Єрохіна І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт – ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12017040730002514 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку автомобіля НОМЕР_1, яким фактично користується ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: дрова, приблизно у кількості 3 метра кубічних; грошові кошти на суму 3520 гривень та автомобіль НОМЕР_1.

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя послався на те, що виявлені та вилучені в ході обшуку речі в автомобілі НОМЕР_1, яким фактично користується ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в силу ст. 167, ч. 7 ст. 236 КПК України є тимчасово вилученим майном, оскільки не входили до переліку речей та документів, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.04.2018 року та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, та є достатні підстави вважати, що вищевказані речі здобуті в результаті скоєння кримінальних правопорушень та використовувались як засоби та знаряддя вчинення кримінального правопорушення, а також зберегли на собі його сліди.

В апеляційній скарзі представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт – ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_3 просить ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна та зобов’язати слідчого повернути арештоване майно.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги, посилається на те, що станом на сьогодення процесуальний статус ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12017040730002514 від 21.08.2017 року взагалі не визначений, оскільки останній навіть не допитаний у якості свідка. Вказує, що у даному конкретному випадку єдиною підставою арешту майна його клієнта є те, що він, здійснюючи приватну підприємницьку діяльність, купував дрова на

власному автомобілі відповідно до розцінок йому запропонованих, за документами, робив це для того, щоб утримувати дружину та двох синів й взагалі навіть і не думав, що може бути спеціальним суб’єктом статті 191 КК України.

Вказує також, що автомобіль Газель не є предметом, вилученим з законного обігу, а засобом існування родини власника майна, купівля промислових товарів, у тому числі й лісгосп продукції, не є забороненим видом підприємницької діяльності, під час проведення общуків ОСОБА_2 добровільно надавав документи та майно, у тому числі й документи, які підтверджують законність придбання товарів та послуг. З урахуванням того, що ОСОБА_2В раніше не засуджений, має родину, утримує дітей, є підприємцем - жодні ризики втратити «важливі речові докази» відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі - Закону) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку – вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З наданих матеріалів випливає, що об’єктивна сторона розслідуваного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, полягає у тому, що 21.08.2017 до Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про те, що в ході проведення досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 12015040730002785 від 03.10.2015 року за ознаками складу злочину, передбаченого ст.. 246 КК України, виявлені ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України, вчиненого службовими особами, відомості про яке не підлягають розголошенню, які зловживають службовим становищем з метою привласнення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

По вказаному факту 21.08.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040730002514 внесено відомості за ч. 3 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що група посадових осіб Державного підприємства «Криворізьке лісове господарство» за попередньою змовою та з чітким розподілом ролей, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою обернути чуже майно на свою користь, використовуючи своє службове становище - організували схему привласнення майна (лісових насаджень та лісової продукції), що належить державі – шляхом незаконної порубки лісових насаджень під виглядом проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів розміщених на території Дніпропетровської області та внесення недостовірних відомостей при оформленні відповідних документів щодо реалізації майна (лісової продукції) фізичним та юридичним особам. Грошові кошти отриманні від реалізації майна розподіляються між всіма учасниками злочинної схеми.

До складу вказаної організованої злочинної групи входять ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає за адресою: Дніпропетровська область Криворізький район, с. Вільне, «Данко-1» садівниче товариство» обслуговуючий кооператив, будинок 75, займає посаду директора ДП «Криворізьке лісове господарство»; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, який мешкає за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, 34/31, займає посаду мисливствознавця Софіївського лісництва ДП «Криворізьке лісове господарство»; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, який мешкає за адресою: м. Кривий Ріг, мкр. 5-й Зарічний 81/83, займає посаду лісничого Софіївського лісництва ДП «Криворізьке лісове господарство»; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, який мешкає за адресою: м. Кривий Ріг, мкр. Індустріальний 75/93, займає посаду майстра лісу Софіївського лісництва ДП «Криворізьке лісове господарство»; ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, який мешкає за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Барикадна 31, займає посаду майстра лісу Софіївського лісництва ДП «Криворізьке лісове господарство»; ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, який мешкає за адресою: Дніпропетровська область Софіївський район, с. Вишневе, вул. Татарця, 82, займає посаду майстра лісу Софіївського лісництва ДП «Криворізьке лісове господарство»; ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_8, який мешкає за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Гагарина, 11/31; ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Павлика Морозова, 5/3; ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_9, який мешкає за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Нагорна, 48. Причетність зазначених осіб до вчинення вказаних вище кримінальних правопорушень підтверджується матеріалами кримінального провадження № 12017040730002514 та іншим відомостями.

18 квітня 2018 року, на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 квітня 2018 року в автомобілі НОМЕР_1, яким фактично користується ОСОБА_2, були виявлені та вилучені документи стосовно здійснення господарської діяльності Державного підприємства «Криворізьке лісове господарство» та чорнові записи, які зазначені в ухвалі суду на проведення обшуку, а також інші речі, а саме: дрова, приблизно у кількості 3 метра кубічних; грошові кошти на суму 3520 гривень. Крім того, під час обшуку автомобіль НОМЕР_1, разом з дровами приблизно у кількості 3 метра кубічних, було вилучено та передано на відповідальне зберігання до Управління захисту економіки Департаменту захисту економіки НП України.

З урахуванням наведеного, щодо майна, на яке рішенням слідчого судді було накладено арешт, є підстави обґрунтовано вважати, що воно відповідає вимогам ст. 98 КПК України щодо речового доказу, достатніх для вжиття на цьому етапі досудового розслідування заходів забезпечення кримінального провадження, а отже арешт на це майно був накладений з дотриманням вимог закону, і доводи апеляційної скарги такого висновку колегії суддів не спростовують.

Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України може бути накладений незалежно від суб’єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

Колегія суддів, враховуючи, що з матеріалів кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що дане майно має суттєве значення для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального правопорушення, а саме, встановлення обставин кримінального правопорушення, встановлення слідів вчинення кримінального правопорушення та з метою недопущення пошкодження або вилучення з вищезазначеного майна слідів кримінального правопорушення, які мають доказове значення по справі, приходить до висновку, що слідчим суддею обґрунтовано накладено арешт на зазначене в ухвалі майно.

Що стосується посилань апелянта на відсутність достатніх доказів вчинення особою чи особами кримінального правопорушення та недостатню вмотивованість оскаржуваної ухвали колегія суддів оцінює критично з міркувань, наведених вище щодо обґрунтованості підозри у вчиненні розслідуваного кримінального правопорушення та відповідності арештованого майна критеріям ст. 98 КПК України.

З огляду на вищенаведене, підстав для задоволення апеляційної скарги на даному етапі досудового розслідування не вбачається. У випадку, якщо у подальшому наявність зв’язку між арештованим майном та розслідуваними кримінальними правопорушеннями у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у сенсі ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, апелянт не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 117, 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт – ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12017040730002514 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

___ _____ ___

Г.П.ОСОБА_13 ОСОБА_14 Піскун