Постанова № 74487745, 05.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2235/18 Справа № 183/3455/17 Головуючий у 1 й інстанції - Майна Г. Є. Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулися з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» посилалися на те, що 24 квітня 2013 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б/н, на підставі якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 600 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Банк виконав всі умови підписаного договору, і надав ОСОБА_2 кредит у зазначеному вище розмірі, однак, відповідач у порушення взятих на себе зобов'язань, своєчасно не сплачувала кредит та відсотки за користування кредитом, в результаті чого станом на 31 травня 2017 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 12 755 грн. 61 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 101 грн. 93 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 8 370 грн. 08 коп., заборгованості за пенею та комісією у розмірі 3 200 грн., фіксованої частини штрафу у розмірі 500 грн. та процентної складової штрафу у розмірі 583 грн. 60 коп. На підставі викладеного, ПАТ КБ «Приватбанк» просив стягнути з відповідача на користь банку зазначену суму заборгованості, а також судові витрати.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2017 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просять рішення суду від 23 листопада 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, 24 квітня 2013 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б/н, на підставі якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 600 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Кредитний договір складається із заяви та Умов і правил надання банківських послуг (а.с.4-29).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між ним та банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві (а.с.4).

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми позову.

Відповідачем ОСОБА_2 було допущено невиконання умов кредитного договору.

Згідно розрахунку, наданого ПАТ КБ «Приватбанк», станом на 31 травня 2017 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 12 755 грн. 61 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 101 грн. 93 коп., заборгованості з процентів за користування кредитом у розмірі 8 370 грн. 08 коп., заборгованості за комісією у розмірі 3 200 грн., фіксованої частини штрафу у розмірі 500 грн. та процентної складової штрафу у розмірі 583 грн. 60 коп. (а.с.3).

Відповідач зверталася до суду першої інстанції із заявою про застосування строків позовної давності у даній справі (а.с.45, 46).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції посилався на те, що позовні вимоги є обґрунтованими, але позивачем пропущено строки позовної давності, однак, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1054 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

24 квітня 2013 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б/н, на підставі якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 600 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Кредитний договір складається із заяви та Умов і правил надання банківських послуг (а.с.4-29).

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між ним та банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві (а.с.4).

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми позову.

Відповідно до положень п.2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Згідно з п.1.1.7.3 умов та правил надання банківських послуг, картрахунок відкритий на невизначений термін та може бути закритий за заявою держателя.

Пунктом 1.1.7.12 передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців.

Згідно з п.2.1.1.3.5 умов та правил надання банківських послуг клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунку клієнтів, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, яка підлягає сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами(договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «тарифами банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік відповідно до п.2.1.1.12.6 правил користування платіжною карткою.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту та оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми позову.

В п.2.1.1.12.11 правил користування платіжною карткою зазначено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленій банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових зобов'язань та інших обов'язків за цим договором.

Відповідачем ОСОБА_2 було допущено невиконання умов кредитного договору.

Згідно розрахунку, наданого ПАТ КБ «Приватбанк», станом на 31 травня 2017 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 12 755 грн. 61 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 101 грн. 93 коп., заборгованості з процентів за користування кредитом у розмірі 8 370 грн. 08 коп., заборгованості за комісією у розмірі 3 200 грн., фіксованої частини штрафу у розмірі 500 грн. та процентної складової штрафу у розмірі 583 грн. 60 коп. (а.с.3).

ПАТ КБ «Приватбанк», звернувшись до суду зі вказаними позовними вимогами 21 липня 2017 року, просили стягнути з відповідача на їх користь зазначену суму заборгованості за вказаним кредитним договором (а.с.1, 2).

13 вересня 2017 року відповідач у своїх запереченнях на позов посилалась на пропуск банком строків позовної давності, який просила застосувати у даній справі (а.с.45, 46).

З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що останній платіж у погашення кредитних зобов'язань був здійснений відповідачем ОСОБА_2 13 серпня 2014 року у розмірі 100 грн. коп. призначенням платежу - сума погашення за наданим кредитом, що також підтвердила і відповідач ОСОБА_2 (а.с.3, 45).

Статтями 256, 257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто, позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої статті 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

Таким чином, враховуючи, що останній платіж у погашення заборгованості за кредитним зобов'язанням відповідачем був здійснений 13 серпня 2014 року у розмірі 100 грн. коп. призначенням платежу - сума погашення за наданим кредитом, а до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 банк звернувся 21 липня 2017 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності, який повинен відраховуватися в даному випадку з дати здійснення відповідачем останнього платежу - 13 серпня 2014 року.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ПАТ КБ «Приватбанк» підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 24 квітня 2013 року, що утворилася станом на 31 травня 2017 року, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 101 грн. 93 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 8 370 грн. 08 коп., заборгованості за комісією у розмірі 3 200 грн., штраф фіксована частина у розмірі 500 грн., штраф процентна складова у розмірі 583 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в розмірі 1 600 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді