Рішення № 74486947, 29.05.2018, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1310/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2018 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Даруда І. А., при секретарі Сатін Н.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідачки, вона ж представник відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Іршава цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою на обґрунтування вказавши, що 24.10.2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір MKIWGК00000030. Згідно вказаного договору ПАТ КБ «ПРИВАТБЛНК» зобов'язався надати відповідачу ОСОБА_2 кредитні кошти шляхом готівкою через касу у розмірі 33674,00 Доларів США на термін до 23.10.2015 р., а відповідач ОСОБА_2 зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_2 станом на 03.06.2016 року мас заборгованість - 334304,70 Доларів США, яка складається з наступного:31808,82 Доларів США - заборгованість за кредитом;- 68471,65 Доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5280,00 Доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 228744,23 Доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.Законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборговаість до стягнення становить 53226,86 Доларів США, що за курсом 25,05 відповідно до службового розпорядження НБУ від 03.06.2016 року складає 1333332,84 грн., яка складається з: 31808,82 Доларів США - заборгованість за кредитом;21418,04 Доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом. В забезпечення виконання зобов'язання за Договором MKIWGК00000030 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та нижчевказаними фізичними особами було укладено:Договором поруки, укладеним з поручителем ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договором ОСОБА_2, тому просить стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 53226,86 Доларів США, що за курсом 25, 05 еквівалентно 1333332,84 гривні та судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, з мотивів викладених в позовній заяві та суду пояснив, що з моменту укладення кредитного договору та отримання коштів було проведено відповідачами один платіж, однак доказів на підтвердження такої оплати суду надати не може, від проведення почеркознавчої експертизи заявленої ним відмовився, допускає, що заяву на видачу готівки могла підписати і відповідачка ОСОБА_3 і навіть працівник банку, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, надіслав суду заяву, в якій просить розглядати справу без нього, за участі його представника ОСОБА_3 та в задоволенні позову відмовити.

Відповідачка ОСОБА_3, вона ж представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, оскільки ні вона ні відповідач ОСОБА_2 заяву на видачу готівки не підписували і кредит не отримували, тому просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на заперечення (а.с.61-63, 120-122).

Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнала, підтримує думку відповідачки ОСОБА_3 та просить відмовити в задоволенні позову, додатково пояснила, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки кредитний договір укладено 24.10.2005 року і відповідач з цього часу жодного платежу на погашення заборгованості не зробив, а банк звернувся до суду тільки в 2016 році, а у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Крім того, з договору поруки, укладеного між відповідачкою ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» від 24 жовтня 2005 року вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору п. 4.5 про його дію до повного виконання боржником своїх зобовязань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч.1 ст. 251 та ч.1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст. 559 ЦК про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_4, відповідачку ОСОБА_3 вона ж представник відповідача ОСОБА_2, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Пунктом 4 ч.5 ст. 12 ЦПК України передбачено, що суд, зберігаючи обєктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини

Нормативне визначення правочину наведене у ч. 1 ст. 202 ЦК України: правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 24.10.2005 року між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір MKIWGК00000030, відповідно до якого ПАТ КБ «ПРИВАТБЛНК» зобов'язався надати відповідачу ОСОБА_2 кредитні кошти шляхом готівкою через касу у розмірі 33674,00 Доларів США на термін до 23.10.2015 р. (а.с.11-12).

У підтвердження своїх позовних вимог позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» надав копію кредитного договору № MKIWGК00000030 від 24.10.2005 року. У п. 1.1. зазначеного договору вказано, що ЗАТ КБ «ПриватБанк» зобовязувався надати «Позичальнику» кредитні кошти шляхом: готівкою через касу на термін до 23 жовтня 2015 року включно, у вигляді не відновлюваної лінії в розмірі 33674,00 Доларів США.

Відповідно до абз. 3 п. 2 та абз. 6 п. 5 Інструкції про касові операції в банках України, затв. Постановою Правління Національного банку України № 337 від 14.08.2003 р. (діючої на момент підписання кредитного договору та видачі банком готівки), передбачено, що документом, що засвідчує видачу готівки з каси банку фізичним особам за операціями з клієнтами, є заява на видачу готівки, в якій обов'язково повинний бути підпис отримувача готівки.

З висновку експерта за результатами проведення експертного дослідження від 26.12.2017 р. № 4/378 (а.с. 193-199) слідує, що підпис у графі «Підпис отримувача» у заяві на видачу готівки № 100 від 28 жовтня 2005 року виконаний не громадянином ОСОБА_2 зразки підпису якого надані на експертизу, а іншою особою.

П. 1.1 Договору визначено, що погашення заборгованості за цим договором здійснюється у наступному порядку: щомісячно у Період сплати, за який приймається період з «1» по «24» число кожного місяця позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 553, 94 доларів США погашення заборгованості за кредитним договором, яка складається з заборгованості за відсотками, кредитом та комісією. (а.с.11)

Доказів того, що ОСОБА_2 здійснював платежі щодо погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, відповідачем, суду не надано.

На підставі ч. 2 ст. 640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.

До правовідносин, що виникають за кредитним договором, мають застосовується положення параграфа 1 (Позика) глави 71 ЦК України , якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до ст. 1046 ЦК України (Глава 71. Позика. Кредит. Банківський вклад) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей. ОСОБА_1, саме суму позики у розмірі 33674,00 доларів США відповідач ОСОБА_2 не отримував, що підтверджуться вищевказаним висновком експерта.

З огляду на вказані положення закону, договір позики є реальним та вважається укладеним із моменту передання грошей. Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору без передання грошових коштів не породжує права та обов'язки для позичальника.

Крім того, на думку суду позивачем пропущено строк позовної давності.

Згідно з ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. До того ж, перебіг позовної давності за зобовязаннями з визначеним строком виконання починається зі спливом строку виконання кредитного договору.

В свою чергу, ст. 256 ЦК України визначено поняття позовної давності, згідно з якої це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець повязує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, позовна даність до вимоги кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Що стосується поруки, то згідно з договору поруки, укладеного між відповідачкою ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» від 24 жовтня 2005 року вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору п. 4.5 про його дію до повного виконання боржником своїх зобовязань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч.1 ст. 251 та ч.1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст. 559 ЦК про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Згідно з частиною 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не припинить вимоги до поручителя.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору MKIWGК00000030 від 24.10.2005 року, ЗАТ КБ «ПриватБанк» зобовязувався надати «Позичальнику» кредитні кошти шляхом: готівкою через касу на термін до 23 жовтня 2015 року.

Таким чином, строк предявлення вимоги до поручителя закінчився 23 квітня 2016 року. Долучене до позову досудове повідомлення про погашення заборгованості за кредитним договором, направлена на адресу відповідачки ОСОБА_3 не може розглядатись, як належне звернення до поручителя та відповідно, бути підставою для задоволення позову, оскільки вона датована 03.06.2016 року, тобто після закінчення строку, який встановлено чинним законодавством для предявлення вимог до поручителя в спірних правовідносинах.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд приходить висновку про те, що в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором № MKIWGК00000030 слід відмовити, оскільки відповідач ОСОБА_2 не отримав грошові кошти, а банк, відповідно, не виконав умови договору щодо надання відповідачу кредитних коштів, тобто реальні правові наслідки, обумовлені кредитним договором для відповідачів не настали.

На підставі ст. ст. 11, 202, 215, 640, 1046 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 12,19, 81, 82, 83, 175, 177, 184, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

Р І Ш И В:

У позові Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Закарпатської області через Іршавський районний суд Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено 06 червня 2018 року.

Суддя : І. А. Даруда