Постанова № 74486925, 29.05.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/525/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

29 травня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Ватаманюка Р.В. Матохнюка Д.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача: Левчук А.М.

представника відповідача: Мастера П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вінницький підшипник" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вінницький підшипник" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2017 року позивач - Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області звернулось в суд з адміністративним позовом до ТОВ "Торговий дім "Вінницький підшипник" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суду залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що ТОВ "ТД "Вінницький підшипник" зареєстроване, як юридична особа 29.08.2001 року, код ЄДРПОУ 31615877, що підтверджується ідентифікаційними даними податкового органу та перебуває на обліку у Вінницькій ОДПІ з 13.06.2002 року

Як слідує із матеріалів справи, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.11.2013 року по справі №802/4328/13-а, від 01.08.2014 року по справі №802/2523/14-а, від 30.12.2014 року по справі № 802/4162/14-а задоволено позовні вимоги Вінницькою ОДПІ Головного управління ДФС у Вінницькій області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вінницький підшипник" податкового боргу.

Згідно облікових карток платника податків за боржником рахується борг щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), штрафних (фінансових) санкцій, що складає всього 528238,57 грн., в тому числі основного платежу - 527208,95 грн., пені - 1 029,57 грн.

З метою погашення існуючої за відповідачем заборгованості та виконання вище перелічених постанов Вінницького окружного адміністративного суду, Вінницька ОДПІ зверталась до банків, обслуговуючих відповідача з інкасовими дорученнями №78, №79, №80, №81, №82, №83 від 30.01.15 року, №372, №373, №374 №375, №376, №377, №378 від 24.04.2015 року, №1394, №1395, №1396, №1397, №1398, №1399, №1400 від 29.09.2016 року, щодо списання коштів з рахунків боржника.

Однак, вказані інкасові доручення були повернені без виконання у зв'язку із відсутністю коштів на рахунках платника, що зумовило неможливість погашення податкового боргу за рахунок коштів платника податків на його рахунках.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом були використані всі заходи по отриманню податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, які не призвели до його погашення, а тому позовні вимоги про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (ПК України), податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

При цьому, згідно із п.14.1.175 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податку набуває статусу податкового боргу з моменту його узгодження та несплати у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Отже, факт узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Пунктом 88.1 ст. 88 ПК України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п.п. 89.1.1, 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з абз.1 п. 89.2 ст.89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п.89.3 ст.89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

З матеріалів справи вбачається, що 04.07.2012 року начальником Вінницької ОДПІ прийнято рішення №106 про опис майна у податкову заставу платника податків ТОВ "ТД "Вінницький підшипник2. Податковим керуючим відповідно до акту опису майна №3 та №4 від 26.01.2017 року описано майно відповідача на суму 16493,68 грн. та на суму 965454,62 грн. Відповідно. Вказане майно зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчить Інформаційні довідки від 28.01.2015 року №32811023 та від 28.01.2015 року №32816066.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу.

Таким чином, отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків повинно здійснюватися органом стягнення на виконання власних повноважень, тобто, отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу, не залежить від величини боргу і застосовується як крайній захід для стягнення коштів з відповідача у зв'язку із відсутністю зазначених коштів на рахунках у банках.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податковим органом здійснені усі необхідні заходи для погашення податкового боргу, визначених законом, а також враховуючи те, що податкова застава майна відповідача оформлена у встановленому порядку, тому адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322, КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вінницький підшипник" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 05 червня 2018 року.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Ватаманюк Р.В. Матохнюк Д.Б.