Постанова № 74486775, 06.06.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/634/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

06 червня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Драчук Т. О. Совгири Д. І. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року (м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2018 році Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року позов задоволено, а саме: стягнуто з ОСОБА_2 податковий борг в сумі 42897,34 грн.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Могилів-Подільської міської ради Вінницької області № 1362 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб.

За відповідачем рахується заборгованість в загальній сумі 42897,34 грн. з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, в тому числі: основний платіж - 42728,41 грн., пеня 168,93. Вказана заборгованість виникла, у зв'язку із несплатою відповідачем грошових зобов'язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях № 14650-13 від 15.05.2017 року, № 53624-13 від 09.06.2016 року та № 572-17 від 04.06.2015 року (а.с. 16-20).

Наявність у відповідача вказаної заборгованості також підтверджується особовою карткою платника податків (а.с. 12-15).

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з пп. 266.2.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПК України).

Пунктом 54.5 статті 54 ПК України встановлено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи встановлено, що на виконання вказаної норми ГУ ДФС у Вінницькій області надсилалась відповідачу податкова вимога форми "Ф" від 05.04.2017 № 664-17 на суму 9214,03 грн. Вказана вимога вручена відповідачу під розписку, однак залишилась не виконаною, а заборгованість не погашеною.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п. 59.5 ст. 59 ПК України).

Що стосується посилання апелянта на те, що податкові повідомлення-рішення № 14650-13 від 15.05.2017 року, № 53624-13 від 09.06.2016 року та № 572-17 від 04.06.2015 року є не вірними, оскільки в них зазначені дані, які не відповідають дійсності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що в даній справі не є предметом доказування законність прийняття вищезазначених податкових повідомлень-рішень.

Предметом доказування в цій справі є наявність або відсутність податкового боргу та встановлення підстав для стягнення такого податкового боргу.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянт не була позбавлена можливості оскаржити вищенаведені податкові повідомлення-рішення, якщо вважала їх неправомірними.

Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відкликання вказаної податкової вимоги в передбаченому ст. 60 ПК України порядку, а також доказів про виконання грошового зобов'язання в повному обсязі, погашенню підлягає сума податкового боргу відповідача, що існує на момент вирішення справи по суті.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача стосовно стягнення податкового боргу з відповідача є обґрунтованими.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 06 червня 2018 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Драчук Т. О. Совгира Д. І.