Постанова № 74486526, 29.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2018 р. м. ОдесаСправа № 815/7648/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Танасогло Т.М., Федусика А.Г.

при секретарі - Андроновій Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Держаної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Раф-Плюс» до Держаної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Раф-Плюс» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Держаній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 вересня 2013 року № 0002222230.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як за результатами проведеної перевірки позивача контролюючим органом обґрунтовано встановлено численні порушення норм податкового законодавства під час здійснення ним господарської діяльності.

В даному випадку, податковим органом виявлено, що господарські операції позивача з контрагентом ПП «Портал ком» не мали реального характеру та не підтверджені належними доказами, а вже надані підприємством первинні бухгалтерські документи складені формально та жодним чином не спростовують висновки податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства.

При цьому, у перевіряємий період контрагент позивача ПП «Портал ком» мав ризикові господарські операції з третіми особами, що на думку податкового органу свідчить про фіктивність проведених з позивачем господарських операцій.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 26 квітня 2013 року по 08 травня 2013 року податковим органом проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «РАФ-ПЛЮС» з питань підтвердження взаємовідносин із ПП «Портал Ком», за період з 01 липня 2012 року по 31 серпня 2012 року, за результатами якої складено акт від 17 травня 2013 року № 2896/22-5/31185987.

В свою чергу, відповідно до висновків вищевказаного акту перевірки у перевіряємий період товариством допущено порушення норм податкового законодавства, зокрема, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого безпідставно включено до складу валових витрат суми витрат по постачальнику ПП «Портал Ком», у сумі 2 054 405,00 грн., чим занижено свої зобов'язання зі сплати податку на прибуток за III квартал 2012 року, у сумі 431 425,00 грн.

За наслідком проведеної перевірки податковим органом складено та направлено товариству податкове повідомлення-рішення від 29 травня 2013 року № 0001542250, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, у сумі 424 938,00 грн., а також застосовано штрафні санкції, у сумі 212 469,00 грн.

Не погодившись із отриманим податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Головного управляння Міндоходів в Одеській області від 01 липня 2013 року, податкове повідомлення-рішення № 0001542250 від 29 травня 2013 року скасоване та ДПІ в Приморському районі м. Одеси прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0001882230 від 10 липня 2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, на суму 424 938, 00 грн.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 15 вересня 2013 року, за результатами розгляду повторної скарги позивача на податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2013 року № 0001882230, встановлено, що ДПІ в Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області при винесенні зазначеного податкового повідомлення-рішення допущено методологічну (арифметичну) помилку, у зв'язку із чим Міністерство доходів і зборів України зобов'язало ДПІ в Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийняти нове податкове повідомлення-рішення.

Внаслідок чого, 12 вересня 2013 року ДПІ в Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області складено податкове повідомлення-рішення № 0002222230, яким ТОВ «РАФ-ПЛЮС» зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, на суму 1 598 577,00 грн. (а.с. 103, том 1).

Не погоджуючись з отриманим податковим повідомленням-рішенням товариством оскаржено останнє у судовому порядку.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо відсутності порушення податкового законодавства з боку позивача у спірних правовідносинах, з огляду на наступне.

Так, згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції на час здійснення спірних господарських операції), господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 138.1. ст. 138 ПК України (в редакції на час здійснення спірних господарських операції) - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2. ст. 138 ПК України (в редакції на час здійснення спірних господарських операції) - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 (в редакції на час здійснення спірних господарських операції) ПК України, визначено, що витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегією суддів встановлено, що на формування спірних податкових зобов'язань товариства у перевіряємому періоді, зокрема, вплинули його господарські операції з контрагентом ПП «Портал ком», які на думку податкового органу не мали реального характеру.

Між тим, на думку колегії суддів, необхідною умовою для визнання реальними проведені господарські операції є встановлення факту придбання товарів (отримання послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В свою чергу, товариством в обґрунтування своїх позовних вимог надано до суду належним чином складені первинні бухгалтерські документами, що підтверджують реальність проведених господарських операцій, а також дають змогу встановити факт придбання товарів (отримання послуг) від зазначеного контрагента.

В даному випадку, між ТОВ «РАФ-ПЛЮС» ( в особі замовника) та ПП «Портал Ком» (в особі виконавця) укладено наступні договори: № ПЛ01 від 31 грудня 2010 року, предметом якого є надання послуг з поховання твердих побутових відходів на полігоні твердих побутових відходів (Одеська область, Овідіопольський р-н, Дальницькі кар'єри) (а.с. 167, том 1); № 2130/05 від 01 червня 2011 року, предметом якого є надання послуг по зволоженню полігону твердих побутових відходів (Одеська область, Комінтернівський р-н, с. Степанівка) (а.с .184, том 1); № 01/04ПЛ від 01 квітня 2012 року, предметом якого є надання послуг по обслуговуванню дільниці на полігоні твердих побутових відходів (Одеська область, Овідіопольський р-н, Дальницькі кар'єри) (а.с .171, том 1); № 330/04 від 02 квітня 2012 року, предметом якого є надання послуг по зволоженню полігону твердих побутових відходів (Одеська область, Овідіопольський р-н, Дальницькі кар'єри) (а.с. 178, том 1); № 39ТО від 01 березня 2011 року, предметом якого є виконання робіт по ремонту та технічному обслуговуванню транспортних засобів згідно замовлень (а.с. 119, том 2).

На підтвердження виконання робіт, обумовлених вказаними договорами, сторонами договорів складено та підписано акти приймання-передачі виконаних робіт (зволоження полігону, сортування полімерів, обслуговування полігону, захоронення ТПВ, ТО транспортних засобів).

При цьому, на підтвердження розрахунків з постачальником послуг - ПП «Портал Ком», в матеріалах справи наявні акти приймання-передачі векселів від 01 червня 2013 року та платіжні доручення.

В свою чергу, ПП «Портал Ком» складено на користь ТОВ «РАФ-ПЛЮС» податкові накладні, які зареєстровані відображені в реєстрі отриманих податкових накладних.

Між тим, варто відзначити, що наявність будь-яких недоліків в наданих підприємством первинних бухгалтерських документах, при їхній наявності та в сукупності з іншими доказами, які підтверджують факт отримання спірних послуг, не є підставою для нарахування йому додаткових податкових зобов'язань.

В свою чергу, з акту перевірки податкового органу вбачається, що фактичною підставою для нарахування товариству податкових зобов'язань за результатом проведених спірних господарських операцій стало виявлення факту відсутності певних основних засобів у контрагентів позивача, а також інформація про ризиковані господарські операції контрагентів позивача з третіми особами.

Колегія суддів вважає, що відсутність у підприємств-контрагентів певних основних засобів та великої кількості працівників не може свідчити про фіктивність проведених господарських операцій, за наявності достатніх доказів, що містять відомості про господарську операцію та розкривають її зміст.

При цьому, контрагенти позивача не позбавлені права залучати до проведення робіт тимчасово найманих працівників, орендувати додаткові приміщення та інші основні засоби.

Крім того, податковий орган безпідставно посилається на отриману податкову інформацію щодо порушення контрагентом позивача норм податкового законодавства, так як чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку обов'язку донарахування йому певних податкових зобов'язання від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Більш того, з аналогічних підстав, колегія не приймає посилання податкового органу на факт проведення контрагентами позивача ризикованих господарських операцій з іншими юридичними особами, що не перебували з ним у господарських відносинах у перевіряємий період.

Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушень норм податкового законодавства з боку позивача у вказаних правовідносинах, а як наслідок вважає протиправним оскаржуване податкове-повідомлення рішення.

Крім того, за наслідком проведеної перевірки та на підставі акту перевірки від 17 травня 2013 року № 2896/22-5/31185987, податковим органом також прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001552250 від 29 травня 2013 року та № 0001882230 від 10 липня 2013 року.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржено позивачем у судовому порядку, внаслідок чого постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року, у справі № 815/5828/13-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001552250 від 29 травня 2013 року та №0001882230 від 10 липня 2013 року.

Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2015 року залишено без змін ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року.

При цьому, суд касаційної інстанції погодився з судами попередніх інстанцій стосовно того, що факт отримання позивачем товарів (послуг) від ПП «Портал Ком» підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Так, згідно положень ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В даному випадку, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Таким чином, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі № 815/5828/13-а, а саме реальність проведених господарських операцій ТОВ «РАФ-ПЛЮС» з ПП «Портал Ком» є преюдиційними для розгляду даної справи.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Держаної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів після складання повного судового рішення, відповідно до вимог ст. 243 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 05 червня 2018 року.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: Т.М. Танасогло

А. Г. Федусик