Постанова № 74486499, 29.05.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/45/18

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

29 травня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Ватаманюка Р.В. Матохнюка Д.Б.

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3,

представника відповідача Кучевської Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Хмельницької міської ради на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Служба у справах дітей Хмельницької міської ради до виконавчого комітету Хмельницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2018 позивач - ОСОБА_2 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до виконавчого комітету Хмельницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.02.2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Позивач та його представник заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили суду залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити, зазначаючи наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, рішенням №249 від 12.03.2009 року "Про впорядкування використання приміщень в будівлі по вул.Проскурівській, 44» виконавчий комітет Хмельницької міської ради дозволив управлінню комунального майна передати в оренду на строк 2 роки 11 місяців Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького приміщення другого, третього, четвертого, п'ятого поверхів будівлі по вул. Проскурівській, 44 (крім приміщень на третьому поверсі площею 132,3 кв.м) для тимчасового проживання працівників та курсантів академії, передбачивши у договорі оренди право Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького щодо надання приміщень для тимчасового проживання іншим особам за рішенням виконавчого комітету на підставі клопотань.

На підставі зазначеного рішення 18.03.2009 року між Управлінням комунального майна Хмельницької міської ради та Національною академію Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького укладений договір оренди майна (нерухомого або іншого), що належить до комунальної власності №125-09 - приміщень другого, третього, четвертого, п'ятого поверхів будівлі по вул. Проскурівській, 44 (крім приміщень на третьому поверсі площею 132,3 кв.м) загальною площею 3 637,6 кв.м., для тимчасового проживання працівників та курсантів академії строком на два роки і одинадцять місяців з 18 березня 2009 року по 18 лютого 2012 року.

Рішенням від 22.03.2012 року №263 "Про продовження строку найму приміщень в будівлі по вул. Проскурівській, 44" виконавчий комітет Хмельницької міської ради дозволив Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького продовжити строк найму приміщень в будівлі по вул. Проскурівській, 44 строком до 24.01.2015 року для тимчасового проживання ОСОБА_2 (кім. 347).

Продовж 2012 - 2017 років виконавчий комітет Хмельницької міської ради приймав рішення про продовження Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького строку оренди приміщень другого, третього, четвертого, п'ятого поверхів будівлі, по вул. Проскурівській, 44 (крім приміщень на третьому поверсі площею 43,7 кв.м), зокрема, рішення від 23.02.2012 року №200 "Про продовження строку оренди приміщень міської комунальної власності в будівлі по вул.Проскурівській, 44", рішення від 22.01.2015 року "Про продовження строку оренди приміщень міської комунальної власності в будівлі по вул.Проскурівській, 44" та рішення від 09.11.2017 року "Про продовження строку оренди приміщень міської комунальної власності в будівлі по вул.Проскурівській, 44", на підставі яких між Управлінням комунального майна Хмельницької міської ради та Національною академію Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького укладались відповідні договори оренди майна.

Продовжуючи строк оренди приміщень будівлі по вул. Проскурівській, 44, виконавчий комітет Хмельницької міської ради відповідними рішеннями надавав дозвіл Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького на продовження строку найму приміщень в будівлі по вул. Проскурівській, 44 для тимчасового проживання громадянам міста, в томі числі і позивачу.

Так, рішенням від 22.01.2015 року №44 "Про продовження строку найму приміщень в будівлі по вул.Проскурівській, 44" виконавчий комітет Хмельницької міської ради дозволив продовжити ОСОБА_2 строк найму приміщень в будівлі по вул. Проскурівській, 44 на один місяць для тимчасового проживання (кім. 345,346); рішенням від 26.02.2015 року №137 "Про продовження строку найму приміщень в будівлі по вул.Проскурівській, 44" - до 26.12.2017 року.

На підставі рішення від 26.02.2015 року №137 01.03.2015 року Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького та позивач уклали договір №638 про найм приміщень (кімнат 345 і 346) для тимчасового проживання в будівлі по вул. Проскурівська, 44 строком до 26.12.2017 року.

У зв'язку з закінченням строку договору найму №638 від 01.03.2015 року позивач 20.11.2017 року звернулась до виконавчого комітету Хмельницької міської ради з проханням про продовження терміну найму кімнат строком на 2 роки та 11 місяців.

Листом від 27.11.2017 року Управління комунального майна Хмельницької міської ради повідомило позивача про те, що гуртожиток по вул. Проскурівська, 44 призначений для тимчасового проживання громадян у зв'язку з роботою. Тому, для продовження терміну найму кімнати для тимчасового проживання необхідне клопотання підприємства, установи, організації, з якою ОСОБА_2 перебуває в трудових відносинах.

08.12.2017 року фермерське господарство "ГВМ-Агро" надіслало Хмельницькому міському голові клопотання про продовження терміну найму для тимчасового проживання в будівлі по вул.Проскурівська, 44, кімнати 345, 346 строком на 2 роки 11 місяців ОСОБА_2 (вхідний №12-5578-02-08 від 08.12.2017 року).

28.12.2017 року виконавчий комітет Хмельницької міської ради прийняв рішення №978 "Про відмову в наданні приміщень в будівлі по вул. Проскурівській, 44 для тимчасового проживання", яким відмовив у наданні в найм Національною академію Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького приміщень в будівлі по вул.Проскурівська, 44 для тимчасового проживання ОСОБА_2 (кім.345,346), та вказав Національній академії не укладати договір найму приміщення з позивачем.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки предметом позову є рішення виконавчого комітету хмельницької міської ради № 978 від 28.12.2017 року про відмову в наданні приміщень в будівлі для тимчасового проживання, то в даному випадку, адміністративна справа має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до ч.1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена.

Згідно зі статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

За визначенням п.п.1, 2, 7 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; 2) публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що в даній справі оскаржується рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №978 від 28.12.2017 року "Про відмову в наданні приміщень в будівлі по вул. Проскурівській, 44 для тимчасового проживання" в частині підпункту 1.2 пункту 1 та пункту 2 в частині неукладання договору найму приміщення з ОСОБА_2.

Тобто, в даному випадку предметом спору є продовження дії договору найму приміщення, що виник у сфері житлових правовідносин (цивільних) і орган місцевого самоврядування в таких правовідносинах діє не як суб'єкт владних повноважень в публічно - правовій та адміністративній сфері, а як розпорядник комунального та\або державного майна.

Оскаржуване рішення не є рішенням суб'єкту владних повноважень у публічно-правовій сфері, не є адміністративним актом, дане рішення є ненормативним актом індивідуальної дії по відношенню до сторони у договорі з приводу прав на житлове приміщення, прийняте не у сфері публічно-правовій, а у сфері цивільних відносин.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки цей спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, за правилами якого можливий одночасний розгляд вимог про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, а також захисту права власника майна.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст.16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про поширення адміністративної юрисдикції на даний спір.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.02.2018 року підлягає скасуванню, а провадження у даній справі - закриттю, та зазначений спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Виконавчого комітету Хмельницької міської ради задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року скасувати, а провадження у справі за позовом ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Служба у справах дітей Хмельницької міської ради до виконавчого комітету Хмельницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького про визнання протиправним та скасування рішення закрити.

Роз'яснити ОСОБА_2 що даний спір належить до розгляду в порядку цивільного судочинства.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 05 червня 2018 року.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Ватаманюк Р.В. Матохнюк Д.Б.