Постанова № 74486326, 05.06.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 817/131/18

ПОСТАНОВА

іменем України

"05" червня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Мацького Є.М.

Шевчук С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "15" лютого 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов'язання вчинення певних дій , -

суддя в 1-й інстанції - Друзенко Н.В.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м.Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 15 лютого 2018 року

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов'язання до вчинення певних дій.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначив, що за матеріалами його пенсійної справи він отримував пенсію за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 18.01.2005 до 17.09.2013. При цьому, для обрахунку пенсійної виплати брався період страхового стажу з 01.01.1991 по 31.12.1995 та за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.10.2006, з урахуванням права особи на оптимізацію, тобто вибору найбільш сприятливого періоду та виключення з розрахунку несприятливих періодів. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати був визначений на рівні 3,92094. Після 31.10.2008 позивач не працював, тому ніяких змін щодо всього періоду страхового стажу, який враховувався для розрахунку індивідуального коефіцієнту заробітної плати не було і бути не могло. Саме з індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати - 3,92094 позивач одержував пенсію до 17.09.2013, тобто до періоду, коли його за рішенням суду було переведено на інший вид пенсії, а саме на пенсію, передбачену нормами Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність". Для обрахунку пенсії за нормами Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність" було обрано інші періоди, а саме з 01.08.1979 по 31.07.1984 - що є періодом наукової діяльності, в який позивач одержував меншу суму заробітної плати, ніж за період з 01.01.1991 по 31.12.1995, а також період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.10.2008. 3а умовами Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148 від 03.10.2017, відповідач повинен був з 01.10.2017 перевести його на пенсію, що розраховується і виплачується за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, розрахунок відповідач повинен був провести за матеріалами пенсійної справи позивача. Відповідач виконав такий розрахунок формально, внаслідок чого взяв для обрахунку період з 01.08.1979 по 31.07.1984, тобто несприятливий для позивача період, а також індивідуальний коефіцієнт заробітної плати на рівні 3,54057, тобто коефіцієнт заробітної плати був визначений на рівні 3,92094. Після 31.10.2008 позивач не працював, тому ніяких змін щодо всього періоду страхового стажу, який враховувався для розрахунку індивідуального коефіцієнту заробітної плати не було і бути не могло. Саме з індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати - 3,92094 позивач одержував пенсію до 17.09.2013, тобто до періоду, коли його за рішенням суду було переведено на інший вид пенсії, а саме на пенсію, передбачену нормами Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність". Для обрахунку пенсії за нормами Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність" було обрано інші періоди, а саме з 01.08.1979 по 31.07.1984 - що є періодом наукової діяльності, в який позивач одержував меншу суму заробітної плати, ніж за період з 01.01.1991 по 31.12.1995, а також період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.10.2008. 3а умовами Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148 від 03.10.2017, відповідач повинен був з 01.10.2017 перевести його на пенсію, що розраховується і виплачується за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, розрахунок відповідач повинен був провести за матеріалами пенсійної справи позивача. Відповідач виконав такий розрахунок формально, внаслідок чого взяв для обрахунку період з 01.08.1979 по 31.07.1984, тобто несприятливий для позивача період, а також індивідуальний коефіцієнт заробітної плати на рівні 3,54057, тобто менший ніж 3,92094 - який попередньо був розрахований позивачу при нарахуванні йому пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і дані про який містилися в матеріалах його пенсійної справи. Наполягав, що зміни за Законом № 2148 від 03.10.2017 жодним чином не стосуються індивідуального коефіцієнта заробітної плати, його право на цей коефіцієнт на рівні 3,92094 є об'єктивно існуючим та недоторканим, а зменшення цього коефіцієнту до 3,54057 погіршує його матеріальний стан, та суперечить нормам ст.ст.58,64 Конституції України, ст.5 Цивільного кодексу України, ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп /2005 та від 09.02.1999. Просив зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виконати йому розрахунок пенсії з 01.10.2017 у повній відповідності до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148 від 03.10.2017 із застосуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати 3,92094.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (33001, м.Рівне, вул.Яворницького,34, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40373305) задоволено повністю.

Зобов'язано Рівненське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити (перепризначити) ОСОБА_2 пенсію за віком на підставі пунктів 4-3, 4-7 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 з 1 жовтня 2017 року, обрахувавши її розмір із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати ОСОБА_2 на рівні 3,92094.

Стягнуто на користь держави (рахунок 31211206784002; отримувач УДКСУ у м.Рівному (м.Рівне) 22030101; банк отримувача ГУ ДКСУ у Рівненській області; код ЄДРПОУ отримувача 38012714; код МФО банку отримувача 833017; призначення платежу "Судовий збір справа № 817/131/18, Рівненський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34847329) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області судовий збір в сумі 704,80 гривень.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області звернулось до суду із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що пенсійний орган правомірно визначив розмір пенсії позивачу, зважаючи на те, що для визначення розміру пенсії, заробітна плата визначена за нормами ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за 60 календарних місяців страхового стажу з 01.08.1979 по 31.07.1984 (тотожно періодам заробітної плати за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність") та за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.10.2008 за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку. Крім того, зазначає, що управлінням було здійснено розрахунок пенсії за матеріалами його пенсійної справи із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. На даний час індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить - 3,54057, коефіцієнт страхового стажу становить 0,43667.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді по справі, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги в порядку ст.308 КАС України встановила наступне.

Із 18.01.2005 року ОСОБА_2 призначено дострокову пенсію за віком на умовах, визначених ст.26 Закону України "Про зайнятість населення" та відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В подальшому, із 01.07.2006 року за заявою позивача проведено перерахунок пенсії відповідно до ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням страхового стажу по 30.06.2006 та заробітної плати, визначеної нормами ст.40 цього Закону, за період з 01.01.1980 по 31.12.1984 (на підставі довідки ВАТ "Рівнесільмаш" від 30.06.2006 № 666) та з 01.07.2000 по 30.06.2006 - за даними, що місяться в системі персоніфікованого обліку.

З 01.01.2009 року згідно з поданою заявою від 06.01.2009 року здійснено перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу по 31.10.2008 року (страховий стаж склав 43 роки 8 місяців 26 днів).

За наслідками судових розглядів, виконано перерахунок пенсії за період праці з 1992 по 1996 роки (згідно з довідкою ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" від 07.12.2010 року № 863). Такий перерахунок було здійснено з 01.01.2011 року.

Таким чином, з 01.01.2011 року заробітна плата для обчислення пенсії за віком була обчислена на підставі ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.01.1991 по 314.12.1995 року на підставі довідки ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" та архівної довідки, а також весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 30.06.2006 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати склав 3,92094.

Постановою Рівненського міського суду від 18.10.2010 року, яка була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013 року зобов'язано пенсійний орган зарахувати ОСОБА_2 в стаж наукової роботи періоди з 01.06.1972 по 01.12.1987 року та із 30.03.1989 року по 22.02.1996 року та із 01.10.1996 року по 12.01.2000 року, відповідно до Переліку посад наукових працівників, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2004 № 257, і призначити пенсію відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Судовим рішенням по справі № 569/23238/13-а зобов'язано УПФ України в м.Рівне призначити пенсію згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та згідно з цим законом застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2008 рік.

ОСОБА_2 на виконання зазначених судових рішень управлінням призначено пенсію згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" з 13.02.2009 року.

11.10.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII від 03.10.2017, яким доповнено Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003, зокрема, пунктами 4-3 та 4-7. На підставі зазначених норм, з 01.10.2017 ОСОБА_2, який отримує пенсію за нормами Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" переведено на пенсію за віком на умовах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Така пенсія обрахована йому за нормами статті 40 Закону із заробітної плати за період з 01.01.1991 по 31.12.1995 на підставі довідки ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" № 732 від 19.10.2009 та архівної довідки № 863 від 07.12.2010 та за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.10.2008 за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку.

Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати при цьому визначено на рівні 3,54057.

Заробітна плата для обчислення пенсії, осучаснена із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн.), становить 13 328,12 грн. (3 764,40 грн. х 3,54057). Загальний розмір пенсії склав 6 371,75 грн., в тому числі: 5 819,99 грн. (13 328,12 грн. х 0,43667) - розмір пенсії за віком, визначений відповідно до статті 27 Закону; 261,36 грн. (1 452,00 грн. х 18 %) - доплата за 18 років понаднормового стажу (43-25=18) відповідно до статті 28 Закону; 290,40 грн. (1 452,00 грн. х 20%)- надбавка до пенсії за особливі заслуги відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною".

Вважаючи дії пенсійного органу неправомірними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, вирішуючи спірні правовідносини, прийшов до висновку, що проведений відповідачем перерахунок не в повній мірі відповідає вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003. Здійснюючи підрахунок пенсії позивача за віком з 1 жовтня 2017 року, крім періоду з 01.01.1991 року по 31.12.1995, що підтверджений довідкою ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" № 732 від 19.10.2009 та архівною довідкою № 863 від 07.12.2010, взяв весь період страхового стажу позивача з 01.07.2000 по 31.10.2008, незважаючи на те, що в матеріалах пенсійної справи містяться відомості про те, що період з 01.07.2006 по 31.10.2008 позивачем обрано в якості такого, що виключається зі страхового стажу. Вказане, в свою чергу, зумовило безпідставне зменшення індивідуального коефіцієнту заробітної плати позивача з 3,92094 до 3,54057, що мало наслідком зменшення розміру пенсії.

Колегія суддів, оцінюючи правильність висновків суду першої інстанції, погоджується із рішенням суду першої інстанції, виходячи із наступних міркувань.

Стаття 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, передбачала, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Однак, вказаною статтею така опція щодо виключення зі страхового стажу періодів з несприятливими заробітними платами передбачена лише до 01.01.2000 року, оскільки з вказаної дати цією статтею зазначено про зарахування всього періоду страхового стажу.

Таким чином пенсійним органом було враховано до страхового стажу періоди роботи з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року (на підставі довідки ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" від 10.10.2009 року № 732 та архівної довідки від 07.12.2010 року № 863) та увесь період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.08.2008, як і було передбачено Законом.

Зважаючи на вищевказане безпідставними є доводи позивача щодо того, що пенсійний орган не прийняв до уваги той факт, що позивач хотів виключити зі страхового стажу періоди із несприятливими сумами заробітних плат, встановивши дату такого зарахування з 01.07.2000 по 30.06.2006).

Однак, колегія суддів зауважує про неможливість такого виключення починаючи з 01.07.2000, у зв'язку із нормами статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003.

11.10.2017 року набрав чинності Закону України "Про внесення змір до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року № 2148-VIII.

Відповідно до п.4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсії відповідно до абз. 1 цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 01.12.2017 року Законом України "Про Державний бюджет на 2017 рік", збільшений на 79 грн. - 1 452.00 грн.

Відповідно до п.4-7 Закону № 2148 особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "ПРО НАУКОВУ ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться АВТОМАТИЧНЕ, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

На підставі вищевикладеного з 01.10.2017 року ОСОБА_2 пенсію за віком, яку було призначено відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" переведено на пенсію за віком на умовах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Зважаючи на вказане, безпідставними є доводи позивача про те, що переведення на інший вид пенсії відбулось без його заяви, оскільки зазначене було передбачене нормами Закону № 2148, а отже пенсійний орган діяв у межах своїх повноважень.

Отже, пенсія позивача була обрахована за нормами ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із заробітної плати за період з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року на підставі довідки ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" від 19.10.2009 року № 732 та архівної довідки від 07.12.2010 року № 863 та за весь період страхового стажу з 01.07.2000 року по 31.10.2008 року за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати склав 3,54057. Заробітна плата для обчислення пенсії, осучаснена із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014,2015 та 2016 роки (3 764,40 грн.), становить 13 328,12 грн. (3 764,40 грн*3,54057).

Відповідно до п.1 ст.27 Закону розмір пенсії за віком визначається шляхом множення коефіцієнта страхового стажу застрахованої особи на її осучаснену середньомісячну заробітну плату.

Згідно зі ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, що була чинна до 01.10.2011) за наявності у чоловіків 25 років страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більше ніж на 1% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (1 452,00 грн. - станом на 01.10.2017).

З 01.10.2017 року розмір пенсії за віком, перерахований на виконання Закону № 2148, становить 6 371,75 грн., в тому числі:

- 5 819,99 (13 328,12 грн*0,43667) - розмір пенсії за віком, визначений відповідно до ст.27 Закону;

- 261,36 (1 452,00*18%) - доплата за 18 років понаднормового стажу (43 р. - 25 р. =18 р.) відповідно до ст.28 Закону;

- 290,40 грн. (1 452,00 грн.*20%) - надбавка до пенсії за особливі заслуги відповідно до Закону України "За особливі заслуги перед Україною".

Зважаючи на вищевикладене перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.10.2017 року проведено на підставі документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі, зокрема, з врахуванням страхового стажу по 31.10.2008 (індивідуальний коефіцієнт страхового стажу - 0,43667) та заробітної плати за період з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року та за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.10.2008 року (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 3,54057).

Отже, пенсійний орган діяв в межах своїх повноважень та в межах Закону, а тому є підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області задовольнити, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "15" лютого 2018 р. скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: Є.М. Мацький

С.М. Шевчук

Повне судове рішення складено "05" червня 2018 р.