Постанова № 74486186, 05.06.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3003/17

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

05 червня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Боровицького О. А. Полотнянка Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якому просила:

-визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. щодо не включення даних про рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору банківського вкладу (депозиту) "перше знайомство" №980-050-000243512 від 20.05.2016 року на суму 134200,00 грн.;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. включити дані про рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору банківського вкладу (депозиту) "перше знайомство" №980-050-000243512 від 20.05.2016 року на суму 134200,00 грн.

19 лютого 2018 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив про те, що кошти, які надійшли від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на поточний рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" не можуть вважатись вкладом в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-УІ (Закон № 4452-VI), а тому й не можуть бути відшкодовані за рахунок Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. При цьому, до спірних правовідносин не застосовується п. 15 Перехідних положень Закону № 4452-VI, адже договір позики укладений без участі ПАТ "Банк Михайлівський" як повіреного.

Також, апелянт вказав на необґрунтованість висновку суду першої інстанції про те, що підстави нікчемності правочинів (договорів), які зазначені у ст. 38 Закону 4452-VI, не мають відношення до правочинів, вчинених ПАТ "Банк Михайлівський" у правовідносинах з позивачем (зокрема, стосовно зарахування коштів на його рахунок у банку).

Правова позиція відповідача в цій частині ґрунтується на висновках Київського апеляційного адміністративного суду, викладених в постанові від 07.08.2017 по справі №826/15961/16; рішення господарського суду Хмельницької області від 27 листопада 2017 року по справі №924/621/17, залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2018 року; рішення господарського суду Хмельницької області від 12 січня 2018 року у справі №924/622/17.

13 квітня 2018 року до Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_3 в якому вказала на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а також зазначила, що її кошти, які були повернуті ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на її поточний рахунок у ПАТ "Банк Михайлівський" є вкладом у розумінні Закону 4452-VI.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ОСОБА_3 та ТОВ "Інвестиційно - розрахунковий центр" (ТОВ «ІРЦ») були укладені договори: №980-050-000203706 від 14.03.2016 року; №980-050-000204484 від 15.03.2016 року; №980-050-000227835 від 25.04.2016 року; №980-050-000235891 від 10.05.2016 року; №980-050-000239273 від 16.05.2016 року.

Так, 19 травня 2016 року з рахунку ТОВ "Інвестиційно - розрахунковий центр" на рахунок ОСОБА_3 було перераховано:

-33000,00 грн. з призначенням платежу "повернення коштів згідно з договором №980-050-000203706 від 14.03.2016 року";

- 24300,00 грн. з призначенням платежу "повернення коштів згідно з договором №980-050-000204484 від 15.03.2016 року";

- 47400,00 грн. з призначенням платежу "повернення коштів згідно з договором №980-050-000227835 від 25.04.2016 року";

- 100000,00 грн. з призначенням платежу "повернення коштів згідно з договором №980-050-000235891 від 10.05.2016 року";

- 30000,00 грн. з призначенням платежу "повернення коштів згідно з договором №980-050-000239273 від 16.05.2016 року".

20 травня 2016 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський" (Банк) та громадянкою ОСОБА_3 (Вкладник) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" №980-050-000243512.

Згідно пп.1.1 ст.1 Договору, Вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти Вкладника (Вклад) та зараховує їх на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1 у гривні, що відкривається Банком на ім'я Вкладника, і зобов'язується виплачувати Вкладнику суму Вкладу та проценти на неї в порядку та на умовах, встановлених цим Договором та Умовами розміщення вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк Михайлівський", в тому числі Умовами дистанційного банківського обслуговування ПАТ "Банк Михайлівський".

Відповідно до пп.2.1 ст.2 Договору, початкова сума вкладу 134200,00 грн., строк розміщення вкладу 14 днів, вклад розміщується з дати укладання Договору - 20.05.2016 року по 03.06.2016 року, ставка - 5 % річних.

Договором про внесення змін №1 від 20.05.2016 року до договору банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" №980-050-000243512, п.2.2 ст.2 "Умови Вкладу" доповнено абзацом в редакції наступного змісту: "В разі, якщо з моменту укладення Договору по День закінчення чергового Строку Вкладу (включно) Вкладник не буде у будь - який спосіб, передбачений Договором, ініціювати повернення Вкладу, та відбудеться пролонгація Договору, Банк здійснить донарахування процентів за Вкладом з початку чергового Строку Вкладу по День закінчення чергового Строку Вкладу у розмірі бонусної процентної ставки на Суму Вкладу, що складає 24,81 % річних".

Відповідно до копії довідки від 15.09.2016 року №ЗГ1(К)/16361 про стан рахунку 20 травня 2016 року на поточний рахунок НОМЕР_1 були зараховані грошові кошти в розмірі 134200,00 грн.

При цьому, на підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 року за №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 року за №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Таким чином, розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016 року по 22 червня 2016 року включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України №124-рш від 12.07.2016 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №1213 від 12.07.2016 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016 року по 12.07.2018 року та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича строком на 2 роки з 13.07.2016 року по 12.07.2018 року.

Також, рішенням виконавчої дирекції Фонду №1702 від 01.09.2016 року призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження ліквідатора банку Волкову Олександру Юрійовичу з 05.09.2016 року.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звертався до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" із заявами про включення до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та виплати належних за договором банківського вкладу коштів, проте листом №3Г1(К)/23052 від 12.09.2017 року позивачу повідомлено про те, що заява позивача про прирівняння до вкладника неплатоспроможного банку не містить повного пакету необхідних документів, у зв'язку з чим розгляд її по суті на даний час неможливий.

20 вересня 2017 року позивачем було надіслано ПАТ "Банк Михайлівський" заяву, згідно якої повідомлено, що між нею та небанківською фінансовою установою, через ПАТ "Банк Михайлівський", як повіреного укладено Договір №980-050-000243512 від 20.05.2016 року, згідно якого небанківською фінансовою установою ПАТ "Банк Михайлівський" від неї залучено кошти у розмірі 134200,00 грн.

Згідно акту №2 про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності від 01.06.2016 року тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський", в ході перевірки виявлено, що Банком 19.05.2016 року виконано платіжні документи ТОВ "ІРЦ" з перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1298015973,74 грн., при цьому фінансових можливостей Товариства, зокрема залишку коштів, було недостатньо для проведення вищенаведених правочинів. Комісією встановлено, що зазначені правочини (транзакції) підпадають під критерії, передбачені ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Крім того, договірні відносини між позивачем та банком виникли до визнання банка неплатоспроможним, а відповідачами не надано доказів, що укладений договір є нікчемним.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що кошти, які були повернуті ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на поточний рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" є вкладом, а правочини вчинені ПАТ "Банк Михайлівський" у правовідносинах з позивачем не є нікчемними, відтак позивач має право на відшкодування таких коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Так, ч. 1 ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI (Закон №4452) визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 та ч. 3 ст. 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону №4452 Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема: перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

Встановлено, що згідно висновків Комісії по перевірці правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, які викладені в акті №2 від 01.06.2016 та затверджені уповноваженою особою Фонду наказом №42/2 від 01.06.2016, встановлено нікчемність правочину 19.05.2016 з перерахування коштів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на поточний рахунок, зокрема позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" з підстав передбачених п.п. 7-9 ч.3 ст. 38 Закону №4452-VI.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону №4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно з п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав: пункт 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; пункт 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; пункт 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Так, Комісією встановлено, що 11 листопада 2014 року між ТОВ «ІРЦ» (Товариство) та ПАТ «Банк Михайлівський» (Банк) укладено договір доручення №1 згідно з умовами якого Банк, в якості Повіреного, мав здійснювати пошук залучення та надання фізичним особам (Клієнти) консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь Товариства, як Довірителя, на умовах строковості та платності.

Відповідно до предмету Договору доручення Банк мав укладати договори, що передбачають отримання/залучення Товариством грошових коштів у позику від фізичних осіб, за формою передбаченою відповідним додатком до даного договору.

На виконання вищезазначеного Договору доручення Банком від імені Товариства укладались із фізичними особами (Клієнтами) договори позики за встановленою формою, та залучались кошти на рахунок Товариства (Договір позики). При цьому, фізичні особи (Клієнти) були обізнані в тому, що правовідносини за таким договором регулюються положеннями ст.ст. 1046-1053 Цивільного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила та вимоги до договорів позики, і, відповідно не підпадають під гарантування вкладів з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином, виконуючи 19 травня 2016 року платіжні документи ТОВ «ІРЦ» з перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1298015973,74 грн. Банк здійснив операції, з порушенням вимог законодавства, що призвели до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, що є ознакою нікчемності правочину згідно положень п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вказані висновки підтверджуються також постановою Київського апеляційного адміністративного суду, викладених в постанові від 07.08.2017 по справі №826/15961/16, згідно яких договір відступлення прав вимоги №2 від 19.05.2016 укладений між ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" має ознаки нікчемного правочину, адже після отримання коштів за даним договором ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" одразу спрямував їх на рахунки фізичних осіб, чим зменшив власні зобов'язання, але при цьому збільшилися зобов'язання Банку перед фізичними особами, то відповідно виконання договору відступлення призвело до збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пов'язаних з виведенням банку з ринку в частині виплати гарантованої суми відшкодування.

Також, колегія суддів враховує висновки господарського суду Хмельницької області викладені в рішенні від 27.11.2017 по справі №924/621/17, залишеному без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.02.2018, а також в рішенні від 12.01.2018 по справі №924/622/17, залишеному без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2018. Так, згідно вказаних судових рішень, укладені між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та ПАТ "Банк Михайлівський" договори відступлення прав вимоги від 18.05.2016 №1805 та №1 мають ознаки нікчемності правочину, адже після отримання коштів за договорами відступлення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" одразу спрямував їх на рахунки фізичних осіб, чим зменшив власні зобов'язання, але при цьому збільшилися зобов'язання Банку перед фізичними особами, то відповідно виконання договорів відступлення призвело до збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пов'язаних з виведенням банку з ринку в частині виплати гарантованої суми відшкодування.

Вказані рішення також підтверджують факт відсутності у ПАТ "Банк Михайлівський" у вказаний період можливості проводити фінансові операції в зазначених розмірах, а також факт укладення банком правочинів при відсутності права на укладення таких правочинів.

Крім того, колегія суддів зважає на те, що на підставі вказаних договорів №1805 від 18 травня 2016 року та №1 від 19 травня 2016 року ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" відступлено на користь ПАТ "Банк Михайлівський" права вимоги, в той час як у ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" були відсутні права вимоги до позивача.

Таким чином, ПАТ "Банк Михайлівський" проведено на підставі договорів, які мають ознаки нікчемних, операцію з повернення коштів від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок ОСОБА_3 у ПАТ "Банк Михайлівський".

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Нікчемним правочином є правочин, вчинення якого не породжує передбачених законом правових наслідків у зв'язку із протиправністю або іншими недоліками юридичного характеру. Нікчемний правочин є недійсним незалежно від визнання його таким і від бажання сторін.

Згідно ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Правочин є нікчемним з моменту його вчинення незалежно від пред'явлення позову про визнання його недійсним і бажання сторін.

З урахуванням викладеного, відповідач мав законні підстави для встановлення нікчемності транзакцій з переказу коштів на рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський", що і було відображено в акті №2 від 01.06.2016 року, затвердженому наказом №42/2 від 01.06.2016 року. Тому, висновки суду першої інстанції в цій частині є необґрунтованими.

Колегія суддів також не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що кошти, які були повернуті ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на поточний рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" є вкладом в розумінні Закону № 4452-VI, а до спірних правовідносин слід застосовувати п. 15 Перехідних положень Закону № 4452-VI, адже ПАТ "Банк Михайлівський", при укладанні Договору банківського рахунку №980-050-000243512 від 20.05.2016 року не повідомляв позивача про непоширення на кошти, передані ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", відповідних гарантій.

Так, у абзаці четвертому частини першої статті 26 Закону №4452-VI визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно п. 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону №4452-VI, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

В даному випадку кошти, які обліковувались на рахунку позивача в ПАТ "Банк Михайлівський" формально підпадають під визначення вкладу. Водночас, вказані кошти були зараховані на рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" на виконання договору відступлення прав вимоги, який має ознаки нікчемного, тому й операція із зарахування таких коштів на рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" не може створювати жодних юридичних наслідків, отже вказані кошти не можуть вважатись вкладом в розумінні Закону №4452-VI.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15 листопада 2016 року № 1736-VIII (далі - Закон №1736-VIII), який набрав чинності 19 листопада 2016 року, статтю 55 Закону №4452-VI доповнено частиною 5 наступного змісту: "У разі виконання банком функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів фізичних осіб на користь третіх осіб (включаючи небанківські фінансові установи) банк зобов'язаний попередньо ознайомити у письмовій формі фізичних осіб про те, що такі кошти не є банківським вкладом фізичної особи, на який поширюються гарантії, встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Крім того, Законом №1736-VIII розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4452-VI доповнено пунктом 15 такого змісту: "До вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників".

Колегія суддів звертає увагу, що договори між ОСОБА_3 та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» №980-050-000203706 від 14.03.2016 року; №980-050-000204484 від 15.03.2016 року; №980-050-000227835 від 25.04.2016 року; №980-050-000235891 від 10.05.2016 року; №980-050-000239273 від 16.05.2016 року укладені без участі ПАТ "Банк Михайлівський" як повіреного, а кошти, що вносились та отримувались за такими договорами не є вкладами в розумінні Закону №4452-VI. Крім того, в такому разі ПАТ "Банк Михайлівський" звільнений від обов'язку, передбаченого ч.5 ст.55 Закону №4452-VI.

З урахуванням наведених обставин в їх сукупності, враховуючи те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень підтвердив правомірність своїх дій, які жодним письмовим доказом не спростовані позивачем.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича задовольнити.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осі про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Боровицький О. А. Полотнянко Ю.П.