Рішення № 74485857, 29.05.2018, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2876/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого Гал Л. Л. за участю секретаря Адамчо К.С., розглянувши адміністративний позов в терміновій справі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови в справі про порушення митних правил від 14.11.2017 року,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови в.о. заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_3 в справі про порушення митних правил № 2388/30500/17 від 14 листопада 2017 року відносно нього. Крім того, позивач просив поновити строк на оскарження зазначеної постанови.

Згідно матеріалів позову встановлено, що 27.11.2017 року ухвалою Берегівського районного суду адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано двохденний термін на усунення недоліків зазначених в цій ухвалі (а.с. 24).

05.12.2017 року ухвалою Берегівського районного суду вказаний позов повернуто позивачу через не усунення недоліків зазначених в ухвалі без руху (а.с. 17).

Так, 18.12.2017 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Берегівського районного суду із зазначеним позовом.

04.01.2018 року ухвалою Берегівського районного суду адміністративний позов залишено без руху та надано трьохденний термін на усунення недоліків (а.с. 20).

У зв’язку із неусуненням недоліків зазначених в ухвалі від 18.12.2017 року адміністративний позов повернуто позивачу (а.с. 27).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 року ухвалу Берегівського районного суду від 04.01.2018 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 49-32).

У зв'язку з наведеним, ухвалою Берегівського районного суду від 17.05.2018 року згідно до ч. 1 ст. 121 КАС України визнано поважними причини пропуску на звернення до адміністративного суду та відкрито позовне провадження у терміновій справі. Справу призначено до розгляду на 29.05.2018 року (а.с. 62-63).

Так, в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що 14 листопада 2017 року в.о. заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_3 у справі про порушення митних правил №2388/30500/17 винесено постанову про визнання його винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України. Згідно відомостей протоколу та постанови про порушення митних правил встановлено, що 24.05.2017 року він, позивач, ввіз на митну територію України через пункт пропуску «Ужгород» легковий автомобіль марки «Renault megane scenic», реєстраційний номер Чеської Республіки «1AN66664», номер кузова НОМЕР_1. Однак, дані відомості не відповідають дійсності, оскільки дійсно він, ОСОБА_1 знаходився на митному посту «Ужгород» у вищевказаному автомобілі, але він не здійснював переміщення даного автомобіля, а був тільки пасажиром. Про ввіз на територію України зазначеного транспортного засобу він не знав. 01.08.2017 року перетинаючи державний кордон України він довідався про те, що на його закордонний паспорт був ввезений автомобіль, однак жодних довірчих документів на право власності чи співвласності, а також на право користування даним автомобілем не мав і не має, відтак не знає, де саме знаходиться даний автомобіль і кому фактично належить.

Крім цього, позивач зазначив, що у нього наявний лише закордонний паспорт України старого зразку, тобто виїзд за межі України здійснюється виключно за наявності візи. Тому, оскільки у нього не було візи це може свідчити про те, що до Чехії він ніколи не виїжджав та не міг отримати довіреність на чеський автомобіль в силу того, що його присутність має бути обов’язкова у нотаріуса.

Також, ОСОБА_1 зазначив, що з метою встановлення об’єктивної істини та підтвердження не відповідностей баз даних, звернувся із скаргою до ОСОБА_2 митниці ДФС та заявою про вчинене кримінальне правопорушення працівником митного посту «Ужгород» ОСОБА_4, який є службовою особою через неналежне виконання своїх службових обов'язків та через несумлінне ставлення до них, який у відсутності дозвільних документів вніс відомості до АСМО «Інспектор» та ЄІАС Департаменту митної справи ДФС України, чим завдав істотної шкоди його правам.

В судове засіданні позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с.65).

Представник ОСОБА_2 митниці ДФС в судове засідання не з'явився, подав заяву про відкладення розгляду справи на інший день та час у зв’язку з тим, що повістку про виклик в суд отримав лише 25.05.2018 року (а.с. 64).

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

21.05.2018 року Берегівським районним судом в порядку ст.ст. 268, 269 КАС України було надіслано на електронну пошту відповідача ОСОБА_2 митниці ДФС повістку про виклик до суду на 29.05.2018 року разом із позовною заявою. Отже, посилання відповідача у справі про отримання повістки 25.05.2018 року є необґрунтованими.

Так із матеріалів справи вбачається, що 14 листопада 2017 року постановою в.о. заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_3 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України (а.с. 6-7).

Згідно відомостей протоколу та постанови про порушення митних правил встановлено, що 24.05.2017 року ОСОБА_1 ввіз на митну територію України через пункт пропуску «Ужгород» легковий автомобіль марки «Renault megane scenic», реєстраційний номер Чеської Республіки «1AN66664», номер кузова НОМЕР_1 (а.с. 6-7, 11-12).

Так, позивач не заперечує факт, що дійсно, знаходився на митному посту «Ужгород» у вищевказаному автомобілі, однак він не здійснював переміщення даного автомобіля, а тільки був пасажиром.

Крім цього, позивачем було подано до суду документи про те, що він звертався до митних органів та Національної поліції з вимогою вжиття заходів щодо встановлення автомобіля та притягнення працівника митниці, який вніс не правдиві відомості до АСМО «Інспектор» та ЄІАС Департаменту митної справи України (а.с. 8, 9).

Відповідно до положень ст. 486 Митного Кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил та запобігання таким правопорушенням.

Згідно з ст. 489 Митного Кодексу України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 531 Митного Кодексу України передбачено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду.

Відтак, в.о. заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушеннями ОСОБА_3 при прийнятті рішення про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 на підставі оцінки належних та допустимих зібраних доказів по справі необхідно було довести, що саме ОСОБА_1 мав право на керування, володіння, розпоряджання автомобілем марки «Renault megane scenic», реєстраційний номер Чеської Республіки «1AN66664». Оскільки ввозити автомобіль на митну територію може лише та особа, яка має законне право ним користуватись.

Такі доводи можуть мати місце лише у випадку документального підтвердження наявності відповідних записів внесених до технічного паспорта даного автомобіля, доручення на управління чи розпорядження таким, заяв про дозвіл на ввезення автомобіля, наявності копій митних декларацій чи будь-яких письмових зобов'язань про вивезення тимчасово ввезеного автомобіля, тощо.

У разі відсутності документальних відомостей про таке, звинувачення ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні слід вважати таким, яке за змістом ст. 62 Конституції України ґрунтується виключно на упереджених припущеннях та повинно тлумачитись на її користь.

Окрім цього, у винесеній постанові митниці не перелічені та не зазначені інші особи, які слідували в автомобілі, зокрема власник автомобіля, який ввіз автомобіль до України.

Відповідно до вимог п. 7 розділу І «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», затверджених наказом Державної митної служби №1118 від 17.11.2005 року, власник ТЗ або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, в обов'язковому порядку пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів, зокрема: що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних документів на транспортний засіб з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом.

Однак, жодних оригіналів чи копій документів на ввезений автомобіль, а також тих, що посвідчують право власності чи користування ним митному органу ОСОБА_1 не пред'являв і не надавав, а копії чи ксерокопії таких взагалі відсутні в матеріалах справи, докази про це відповідач суду не надав.

Крім цього, судом встановлено, що відповідачем надано єдиний можливий доказ на підтвердження вини позивача у вчиненні порушення митних правил, а саме протокол опитування старшого державного інспектора ВМО № 6 митного посту «Ужгород» ОСОБА_2 митниці ДФС ОСОБА_4 в справі про порушення митних правил № 2388/30500/17 від 17.08.2017 року, що є недостатнім у розумінні вимог ст. 489 Митного кодексу України у визнанні особи у порушенні митних правил (а.с. 15-16).

Враховуючи викладене, суд констатує, що 14.11.2017 року в.о. заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_3 при прийнятті постанови у справі про порушення митних правил № 2388/30500/17 не було здобуто та наведено достатніх доказів наявності права ввезення саме ОСОБА_1 на митну територію України автомобіля марки «Renault megane scenic», реєстраційний номер Чеської Республіки «1AN66664».

Обставини на яких ґрунтується вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, є лише припущенням і недоліком в роботі митного органу, відтак слід тлумачити на користь позивача і не можуть ставитись йому у вину.

Жодної інформації про приналежність автомобіля до країни, фізичної чи юридичної особи, надання ОСОБА_1 права на користування чи розпоряджання даним автомобілем в матеріалах справи не має, як і відсутні будь-які докази отримання чи безпосередньої наявності у нього водійського посвідчення, що виключає фізичну та гіпотетичну можливість управління ним автомобілями.

Крім цього, згідно повного витягу із єдиного держаного реєстру довіреностей від 27.09.2017 року у ОСОБА_1 відсутня будь-яка довіреність на вищевказаний автомобіль (а.с. 13-14).

Тобто, провадження у справі та її розгляд ОСОБА_2 митницею ДФС було проведено поверхнево та суб'єктивно, без всебічного з'ясування дійсних обставин по справі, що має істотне значення для справи.

Відтак, в діях ОСОБА_1 відсутній склад митного правопорушення, який передбачено ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, а тому постанову в.о. заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_3 в справі про порушення митних правил №2388/30500/17 від 14 листопада 2017 року відносно ОСОБА_1, слід скасувати та у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 529 Митного кодексу України, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Митного кодексу України, законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - судом у зв’язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 митниці ДФС в користь держави в розмірі 704, 80 гривень.

Керуючись ст. 2, п. 3 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 241-246, п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, ст. ст. 487, 530 Митного кодексу України суд, -

рішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, до ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, код ЄДРПОУ – 39515893, про скасування постанови в справі про порушення митних правил від 14.11.2017 року - задовольнити.

Постанову в.о. заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_3 в справі про порушення митних правил №2388/30500/17 від 14 листопада 2017 року відносно ОСОБА_1 – скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 митниці ДФС в користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського адміністративного апеляційного суду через Берегівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя ОСОБА_5