Постанова № 74485491, 31.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/3674/17 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Земляної Г.В., Мельничука В.П., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство юстиції України, про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

У поданій до суду у жовтні 2017 р. позовній заяві ОСОБА_2 зазначав, що він виявив намір здійснювати діяльність приватного виконавця. Відповідно до Порядку допуску до професії приватного виконавця, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 3053/5 від 25 жовтня 2016 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2016 р. за № 1445/29575 (надалі за текстом - «Порядок»), він пройшов навчальні курси та стажування, у зв'язку з чим Рішенням Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України (надалі за текстом - «Комісія») від 11.09.2017 р. його було допущено до складання кваліфікаційного іспиту. Названим Порядком визначено, що автоматизоване анонімне тестування складається з теоретичної частини, ситуаційних завдань та практичного завдання. На той час Розділом V зазначеного Порядку передбачалось, що кваліфікаційний іспит вважається складеним, якщо особою набрано не менше сімдесяти балів. Тобто, враховувалась сумарна кількість балів, отриманих претендентом під час складання кваліфікаційного іспиту. Разом з тим, наказом Міністерства юстиції України № 2905/5 від 18.09.2017 р. згаданий Порядок було змінено. Відповідно до цих змін кваліфікаційний іспит вважається складеним, якщо особою набрано прохідний бал за кожним тестовим завданням. Керуючись Порядком у цій редакції, 23.10.2017 р. Комісія прийняла рішення яким визнала його таким, що не склав кваліфікаційний іспит, з огляду на те, що за результатами практичного завдання він набрав лише 14,71 балів із необхідних 15 балів.

Посилаючись на те, що процедура допуску до професії приватного виконавця була розпочата під час дії попередньої редакції Порядку, позивач вважав, що норми, які зазнали змін, не можуть бути до нього застосовані та просив:

- визнати протиправним рішення Комісії, затверджене протоколом № 29 від 23.10.2017 р., в частині визнання ОСОБА_2, таким, що не склав кваліфікаційний іспит осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця, та в частині відмови у видачі посвідчення приватного виконавця;

- визнати ОСОБА_2 таким, що склав кваліфікаційний іспит осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця;

- визнати ОСОБА_2 таким, якому має бути видано посвідчення приватного виконавця у зв'язку зі здачею кваліфікаційного іспиту осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на не повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Зокрема, ОСОБА_2 звертає увагу на те, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 р. у справі № 1-рп/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У відзиві на апеляційну скаргу Міністерство юстиції України наполягає на тому, що судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовано обставини справи та ухвалено рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 виявив намір здійснювати діяльність приватного виконавця.

06 травня 2017 р. позивачеві видано Свідоцтво про те, що він пройшов навчання на навчальних курсах з отримання знань сфері примусового виконання судових рішень і рішень інших органів відповідно до Порядку.

За даними Свідоцтва від 07.07.2017 р. ОСОБА_2 пройшов стажування у сфері примусового виконання судових рішень та рішень інших органів.

Протокольним рішенням Комісії від 11 вересня 2017 р. позивача допущено до складання кваліфікаційного іспиту осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця.

Рішенням Комісії, оформленим протоколом № 29 від 23.10.2017 р., ОСОБА_2 визнано його таким, що не склав кваліфікаційний іспит, у зв'язку з чим йому відмовлено у видачі посвідчення приватного виконавця.

Цей протокол містить відомості про те, що за результатами автоматизованого анонімного тестування позивач отримав: за виконання тестових завдань теоретичної частини - 38 балів; за виконання ситуаційних завдань - 23 бали; за виконання практичного завдання - 14,71 балів, а всього 75,71 балів.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначено Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 2 червня 2016 р. № 1403-VIII (надалі за текстом - «Закон № 1403-VIII»).

Статтею 1 цього Закону передбачено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Частиною 1 статті 18 Закону № 1403-VIII установлено, що приватним виконавцем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 1403-VIII для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, та вирішення питання щодо надання права на здійснення діяльності приватного виконавця при Міністерстві юстиції України утворюється Кваліфікаційна комісія приватних виконавців. Положення про Кваліфікаційну комісію приватних виконавців затверджується Міністерством юстиції України.

Згідно частин 1, 2 та 3 статті 20 Закону № 1403-VIII особа, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця, до подання заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту зобов'язана пройти навчання і стажування приватного виконавця. Про проходження навчання, стажування приватного виконавця видається свідоцтво, строк дії якого становить один рік. Особа, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця, після проходження навчання, стажування приватного виконавця подає до Кваліфікаційної комісії заяву про допуск до складення кваліфікаційного іспиту разом із документами, які підтверджують відповідність особи вимогам, встановленим частинами першою та другою статті 18 цього Закону, а також декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру. За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів Кваліфікаційна комісія приймає, зокрема, рішення про допуск особи до складення кваліфікаційного іспиту.

Відповідно до статті 21 Закону № 1403-VIII Кваліфікаційна комісія проводить кваліфікаційний іспит протягом трьох місяців з дня надання допуску особі до складення кваліфікаційного іспиту. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом автоматизованого анонімного тестування особи, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця. Особі, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, Міністерство юстиції України на підставі відповідного рішення Кваліфікаційної комісії протягом 10 днів з дня складення кваліфікаційного іспиту видає посвідчення приватного виконавця.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 17 Закону № 1403-VIII порядок проходження навчання та стажування осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця, порядок допуску таких осіб до складання кваліфікаційного іспиту, порядок складання кваліфікаційного іспиту визначає Міністерство юстиції України.

Єдина процедура допуску до професії приватного виконавця осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця визначена Порядком.

На момент прийняття Комісією рішення про допущення позивача до складання кваліфікаційного іспиту осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, пунктами 13, 14, 15, 17, 21 Розділу V Порядку передбачалось, що автоматизоване анонімне тестування складається з теоретичної частини, ситуаційних завдань та практичного завдання і проводиться одночасно для всіх осіб, допущених до іспиту. Теоретична частина вважається виконаною, якщо набрано не менше тридцяти п'яти балів. У цьому випадку особа автоматично допускається Системою тестування до виконання ситуаційних завдань. Ситуаційні завдання вважаються виконаними, якщо за результатами їх виконання набрано не менше двадцяти балів. У цьому випадку особа автоматично допускається Системою тестування до виконання практичного завдання. Практичне завдання оцінюється від 0 до 25 балів. Результат оцінювання практичного завдання вноситься до Системи тестування секретарем Кваліфікаційної комісії окремо щодо кожної особи, яка його виконувала. Кваліфікаційний іспит вважається складеним, якщо особою набрано не менше сімдесяти балів.

Наказом Міністерства юстиції України № 2905/5 від 18.09.2017 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 вересня 2017 р. за № 1143/31011, були внесені зміни до пунктів 17, 21 Порядку.

Відповідно до цих змін практичне завдання оцінюється індивідуально кожним членом Кваліфікаційної комісії за п'ятибальною шкалою оцінювання. Загальний бал вираховується шляхом складання балів кожного критерію оцінювання. Практичне завдання вважається виконаним, якщо за результатами його виконання набрано не менше п'ятнадцяти балів. Кваліфікаційний іспит вважається складеним, якщо особою набрано прохідний бал за кожним тестовим завданням.

Пунктом 3 наказу Міністерства юстиції України № 2905/5 від 18.09.2017 р. передбачено, що він набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Приймаючи до уваги, що названий наказ був опублікований 22.09.2017 р. у № 74 Офіційного віснику України, слід погодитись з висновком суду про те, що Комісія правомірно застосувала його норми під час автоматизованого анонімного тестування позивача.

Оскільки ОСОБА_2 не набрав необхідну кількість балів за результатами виконання практичного завдання і ця обставина останнім не заперечується, окружний адміністративний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а твердження скаржника про те, що Порядок у редакції, що зазнала змін, не підлягав застосуванню до спірних правовідносин, оскільки на момент набрання чинності наказом Міністерства юстиції України № 2905/5 від 18.09.2017 р. його вже було допущено до складення кваліфікаційного іспиту, є помилковим.

Конституційний Суд України у рішенні від 09 лютого 1999 р. у справі № 1-рп/99, на яке посилається позивач, дійшов висновку, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У даній правовій ситуації, автоматизоване анонімне тестування ОСОБА_2 проводилось під час дії нової редакції Порядку, а отже у Комісії були відсутні правові підстави для застосування попередньої редакції Порядку.

Той факт, що позивача було допущено до складання кваліфікаційного іспиту 11 вересня 2017 р., а наказ Міністерства юстиції України від 18.09.2017 р. № 2905/5 набув чинності 22.09.2017 р. не може бути підставою для скасування ухваленого у справі судового рішення.

Позивач був заздалегідь обізнаний із змінами, що відбулися у процедурі допуску до професії приватного виконавця та фактично погодився із новими правилами складання кваліфікаційного іспиту, прийнявши рішення пройти автоматизоване анонімне тестування.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 05 червня 2018 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Г.В.Земляна

суддя В.П.Мельничук