Постанова № 74485422, 05.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/944/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Гаращенко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, про визнання висновку протиправним зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

27.02.2018 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, яким просив:

- визнати протиправним висновок МВС України, викладений у листі від 13.10.2017 №15/2-3667 про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з проходженням служби в ОВС;

- зобов'язати МВС України підготувати висновок та прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу за заявою від 24.04.2017 у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 10.04.2017, з урахуванням раніше виплаченої суми;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що зв'язку із встановленням другої групи інвалідності набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 р. позов задоволено: визнано неправомірною відмову Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684, вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601) викладену в листі №15/2-3667 від 13.10.2017, щодо призначення ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 18000) одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України підготувати висновок та прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 за заявою від 24.04.2017 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 10.04.2017, з урахуванням раніше виплаченої суми.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідачем правомірно відмовлено у призначенні одноразової допомоги, оскільки після первинного огляду позивача МСЕК пройшло більше 2 років.

Судом першої інстанції позовні вимоги розглядалися за правилами спрощеного провадження у порядку, тому апеляційним судом справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 у період з 01.11.1993 по 09.12.2002 проходив службу в органах внутрішніх справ України та звільнений у відставку через хворобу.

Відповідно до свідоцтва про хворобу військово-лікарської комісії УМВС України в Черкаській області від 08 листопада 2002 року №704, захворювання позивача пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до акту огляду МСЕК №1266 позивачу вперше міжрайонною МСЕК 04.07.2003 встановлено 25% ступінь втрати працездатності внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків служби в органах внутрішніх справ, про що видано довідку серії 2-18 АГ №002803 від 04.07.2003.

З довідки до акту медико-соціальної експертної комісії серії 12ААА №541166, виданої 11.04.2017 обласною МСЕК №2 м. Черкаси, вбачається, що позивачу встановлено II групу інвалідності безтерміново, пов'язану з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

За результатами розгляду поданої позивачем заяви від 24.04.2017 та документів, УМВС України в Черкаській області підготувало висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги від 03.05.2017 відповідно до Закону України від 20.12.1990 №565-ХІІ «Про міліцію» та направило матеріали до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення.

Листом Міністерство внутрішніх справ України №15/2-3667 від 13 жовтня 2017 року повідомило ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області про повернення матеріалів позивача з тих підстав, що з дати первинного огляду МСЕК минуло більше 2 років, тому останній не має права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі.

Листом №49-П від 26 жовтня 2017 року УМВС України в Черкаській області повідомило позивача про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку з тим, що після первинного огляду МСЕК минуло більше двох років.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII (втратив чинність 7 листопада 2015 року) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Закону України «Про міліцію» Кабінетом Міністрів України 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850 (далі Порядок № 850)

2 липня 2015 року прийнято Закон України «Про Національну поліцію», згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Пунктом 2 Порядку № 850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 7 Порядку № 850 визначено перелік документів, які подає за місцем служби працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності.

Пунктом 8 Порядку № 850 зазначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Відповідно до п.9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Згідно матеріалів справи, відповідач мотивував свою відмову у виплаті одноразової грошової допомоги наявністю обставин, передбачених пунктом 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850, а саме, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Проте, Законом України «Про міліцію» не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850. Вказана норма Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу двохрічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.

Крім того, пунктом 14 Порядку № 850 визначений вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, і підстави, з якої відмовив відповідач, вказана норма не містить.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини шостої статті 23 Закону України «Про міліцію».

Така правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної в постанові від 13.02.2018 року у справі № 808/1866/16.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою та п'ятою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Отже, відповідачем не доведено правомірність свої дій, позивач на підтвердження обґрунтованості позовних вимог надав достатньо належних та допустимих доказів, всі наведені апелянтом аргументи не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.

Повне судове рішення складено 05.06.2018 р.

Керуючись ст. ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 325, 333 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 р. - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, про визнання висновку протиправним зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель