Рішення № 74485386, 06.06.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1271/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Костенко Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу №816/1271/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

17.04.2018 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" (надалі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм", яка полягала у ненаданні інформації на запит від 07.02.2017 (від 14.03.2018);

- зобов'язати Полтавське обласне комунальне підприємство "Полтавафарм" протягом десяти днів надати ОСОБА_1 належну, обґрунтовану, повну відповідь та завірені копії відповідних документів на запит від 07.02.2018 (від 14.03.2018) відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що на його думку відповідач здійснив бездіяльність щодо своєчасного надання відповіді на письмовий запит позивача на отримання публічної інформації, що є порушенням Закону України "Про доступ до публічної інформації".

За приписами статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію. Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Ухвалою від 23.04.2018 Полтавський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №816/1271/18 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Жодних заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) до суду від учасників справи не надходило.

17.05.2018 відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що позивачу надано відповідь та запитувані документи на запит від 07.02.2017. Тому, просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши докази в їх сукупності, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася із запитом від 07.02.2018 до Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" (а.с.12-13), в якому просила надати завірені належним чином копію документів, а саме:

- цивільно-правову угоду №11 від 03.01.2012 року на реалізацію в АСМ с. Михайлики товарів медичного призначення за винагороду, та будь-яких інші цивільно-правові угоди, укладені зі мною в період з 03.01.2012 року по 02.11.2017 року у разі їх наявності;

- довідку про суми виплат грошової винагороди за цивільно-правовою угодою №11 від 03.01.2012 року, та будь якими іншими цивільно-правовими угодами, укладених зі мною в період з 03.01.2012 року по 02.11.2017 року у разі їх наявності;

- наказ №90-К від 10.07.20І2 року про прийняття на посаду фармацевта ЦРА №23-невідокремленого структурного підрозділу ПОКП "Полтавафарм";

- посадові обов'язки та графік робіт відповідно наказу №90-К від 10.07.2012 року;

- наказ про внесення змін в організацію виробництва та праці на ПОКП "Полтавафарм" в якому роз'яснюється зміст змін, та даються відповідні доручення посадовим особам для здійснення таких змін, а в даному випадку переведення працівників на палату неповної ставки;

- наказ ПОКП "Полтавафарм" або інший документ в якому зафіксовано про те що працівники персонально попереджені про те, що з такого-то конкретного дня (але не раніше ніж через 2 місяці після персонального попередження) змінюються істотні умови їх праці;

- наказ ПОКП "Полтавафарм" відповідно до якого відділу кадрів доручається ознайомити відповідних працівників із майбутніми змінами істотних умов праці під підпис;

- у разі наявності мою письмову заяву про згоду продовжувати роботу після зміни істотних умов праці;

- наказ ПОКП "Полтавафарм" в якому визначено, мої нові істотні умови праці;

- мої нові посадові обов'язки та графік робіт відповідно до виконання роботи на 0.25 ставки;

- довідку з зазначеним розмірів заробітної плати за вересень та жовтень (по кожному місяцю окремо) місяць 2017 року безпосередньо перед мої звільненням.

Вказаний запит отримано відповідачем 09.02.2018, що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції (а.с.38).

Відповідач листом від 14.02.2018 №22 повідомив ОСОБА_1, що у зв'язку з великим обсягом запитуваної інформації відповідь на запит буде надана у строки визначені частиною 4 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (а.с.15).

13.03.2018 ОСОБА_1 повторно надіслала запит до Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" (а.с.16).

Оскільки відповідачем не надано відповідь на запит від 07.02.2018 та на повторний запит від 14.02.2018, ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд врахував таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1-2 статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації врегульовані законами України від 2 жовтня 1992 року №2657-XІІ "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VІ та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про інформацію" визначено право кожного на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до частини першої статі 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Частиною другою вказаної статті обумовлено, що публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації /стаття 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації"/.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Таким чином, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона має бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків. Щодо не суб'єктів владних повноважень, то вони можуть бути тільки розпорядниками такої інформації.

Пунктом 6 частини першої статті 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

З аналізу наведених норм та враховуючи, що запитувані позивачем документи знаходяться у відповідача, суд дійшов до висновку, що саме відповідач є розпорядником запитуваної позивачем інформації.

Відповідно до частин 1, 4 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, а у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Матеріали справи свідчать, що відповідач листом від 14.02.2018 №22 повідомив ОСОБА_1, що у зв'язку з великим обсягом запитуваної інформації відповідь на запит від 07.02.2018 буде надана у строки визначені частиною 4 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (а.с.15).

Тобто, відповідач продовжив строк розгляду запиту від 07.02.2018 на 20 робочих днів.

Разом з тим, відповідачем надано відповідь на запит позивача від 07.02.2018 лише 16.05.2018, в підтвердження чого надано лист за №01-220 від 16.05.2018 (а.с.52) та докази направлення рекомендованим листом (а.с.53).

Отже, всупереч статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідь на запит від 07.02.2018 позивачу надана з порушенням встановленого законом терміну.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує факт невчасного надання відповіді на запит позивача, зазначає, що винні особи притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Отже, відповідач визнає порушення вимог статті Закону України "Про доступ до публічної інформації" при розгляді запиту позивача.

У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачу відповіді на запитувану інформацію у строк, встановлений Законом України "Про доступ до публічної інформації".

При цьому, позовна вимога зобов'язати відповідача надати відповідь на вищевказаний запит не підлягає задоволенню, оскільки, як встановлено судом, така відповідь позивачу надана.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини другої статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку відповідач не довів правомірність своїх дій.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За змістом наведеної норми встановлення обов'язку суб'єкта владних повноважень подати до суду звіт про виконання судового рішення є правом суду, що розглядає справу, та може застосовуватись у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що відповідач буде ухилятись чи навмисно затягувати виконання судового рішення.

У даній справі відповідні обставини відсутні, а тому суд не знаходить підстав для застосування заходів судового контролю, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З урахуванням вищенаведеного, позов належить задовольнити частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241 - 245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; рнокпп НОМЕР_1) до Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" (вул.Горбанівська, 2, с.Розсошенці, Полтавський район, 38751; код ЄДРПОУ 32986923) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді на запитувану інформацію відповідно до запиту від 07.02.2018 у строк, встановлений Законом України "Про доступ до публічної інформації".

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко