Постанова № 74485282, 05.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 367/8641/17 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючої судді: Шелест С.Б.

Суддів: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

Секретар судового засідання: Кузик М.А.

За участі:

Позивача: ОСОБА_2;

Представника Відповідача: Угрінчука О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бучанської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.03.18р. у справі №367/8641/17 за позовом ОСОБА_2 до Бучанської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.03.18р. адміністративний позов задоволено: визнано незаконним та скасовано рішення Бучанської міської ради від 19 жовтня 2017 року № 1539/102-34-VII; зобов'язано Бучанську міську раду надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га, що розташована в адміністративних межах Бучанської міської ради Київської області, за адресою АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням у частині зобов'язання Бучанської міської ради надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати в цій частині рішення з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт наполягає, що вирішення питання надання громадянам дозволу на розробку проекту землеустрою належить до дискреційних повноважень Відповідача; суд не може підміняти орган місцевого самоврядування, рішення якого оскаржується, та приймати замість нього рішення із визначенням змісту такого.

Представник Апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та установлено судом першої інстанції, 21.09.17р. Позивач звернувся до Бучанської міської ради із заявою про отримання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована на території Бучанської міської ради Київської області. До заяви Позивачем було додано: копію паспорта; копію картки фізичної особи - платника податків; графічні матеріали щодо земельної ділянок на території АДРЕСА_1 площею 0,10 га.

За результатами розгляду зазначеного питання, Бучанською міською радою прийнято рішення №1539/102-34-VII від 19.10.17р. «Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_2», відповідно до якого Позивачу було відмовлено в задоволенні заяви про надання дозволу на відведення земельної ділянки для передачі у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, орієнтовною площею 0,10 га по АДРЕСА_1 з підстав невідповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, а саме: земельна ділянка, яка показана на графічних матеріалах як бажане місце розташування, відповідно до Детального плану території, затвердженого рішенням Бучанської міської ради від 17.04.14р. № 1628-53-VI розташована на території, яка визначена як територія насаджень загального користування.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем не наведено передбачених законом підстав для відмови у наданні Позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою згідно з поданою заявою та доданими до неї графічними матеріалами, позаяк посилання Відповідача на те, що вказана територія визначена як територія насаджень загального користування жодним чином не підтверджується, а тому ефективним способом захисту порушеного права є зобов'язання Відповідача надати дозвіл.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В частині задоволених позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Бучанської міської ради від 19 жовтня 2017 року № 1539/102-34-VII судове рішення не оскаржується, отже у цій частині апеляційний суд не переглядає судове рішення на предмет його законності та обґрунтованості.

Предметом апеляційного перегляду є рішення в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Відповідача надати Позивачу дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га, що розташована в адміністративних межах Бучанської міської ради Київської області, за адресою АДРЕСА_1.

У цій частині колегія суддів виходить з наступного.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею КАС України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України від 21.05.97р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до п. «б» ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить: передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, перевірка відповідності місця розташування об'єкта вимогам законів та нормативно-правовим актам належить до повноважень Відповідача, у зв'язку з чим Бучанська міська рада може прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову у наданні такого дозволу, якщо на підставі такої перевірки буде виявлено невідповідність місця розташування бажаної земельної ділянки вимогам законів та/або іншим нормативно-правовим актам, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У будь-якому разі рішення з цього приводу має бути вмотивованим та містити обґрунтування відмови із наведенням конкретних, а не загальних, підстав для цього.

Враховуючи, що Відповідачем при розгляді питання про надання дозволу не наведено передбачених законом підстав для відмови у наданні Позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою згідно з поданою заявою та доданими до неї графічними матеріалами, що й слугувало підставою для визнання судом незаконним та скасування рішення Відповідача про відмову у наданні Позивачу дозволу на розробку проекту, відсутні підстави вважати, що Відповідач належно розглянув заяву Позивача. А тому, колегія суддів вважає, що ефективним способом захисту порушеного права є зобов'язання Відповідача повторно розглянути заяву Позивача із прийняттям вмотивованого та обґрунтованого рішення відповідно до закону.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.03.18р. в оспорюваній частині та ухвалення у цій частині нової постанови про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу Бучанської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.03.18р. у справі №367/8641/17- задовольнити частково.

Скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.03.18р. у справі №367/8641/17 в частині зобов'язання Бучанської міської ради надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га, що розташована в адміністративних межах Бучанської міської ради Київської області, за адресою АДРЕСА_1 та у цій частині прийняти нову постанову про часткове задоволення адміністративного позову.

Зобов'язати Бучанську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 21.09.17р. про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га, що розташована в адміністративних межах Бучанської міської ради Київської області, за адресою АДРЕСА_1 із прийняттям вмотивованого та обґрунтованого рішення відповідно до закону.

У іншій частині в позові відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

Повний текс постанови складений: 06.06.18