Ухвала суду № 74485137, 18.05.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 256/746/14-ц

Провадження № 2-в/185/74/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2018 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді – Зінченко А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 256/746/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10004/043 філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитом,-

В С Т А Н О В И В:

19 квітня 2018 року ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» звернулось до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 256/746/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10004/043 філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитом.

19 квітня 2018 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області відкрито спрощене позовне провадження у справі про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 256/746/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10004/043 філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитом, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Учасники справи, повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 256/746/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10004/043 філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Відповідно до ст. 493 ЦПК України, при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: 1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); 2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; 3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; 4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; 5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; 6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; 7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Відповідно до статті 494 ЦПК України передбачено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. У рішенні суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників цивільного процесу з утраченого провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з утраченого провадження.

Враховуючи категорію даної справи, суд на підставі п. 4 ч. 5 статті 12 ЦПК сприяє встановленню фактів та обставин, необхідних для відновлення втраченого судового провадження, у тому числі шляхом отримання інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також суд при вирішенні даної заяви враховує, що під час розгляду цієї категорії справ суд не збирає та не досліджує нові докази, не робить висновків щодо правильності тверджень суду, який розглядав справу, та про обґрунтованість вимог заявника по суті раніше пред’явленого позову за втраченим судовим провадженням, тобто не здійснює судовий розгляд в його класичному розумінні, а лише виконує функцію щодо технічного відтворення раніше існуючих матеріалів провадження.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень наявне рішення Калінінського районного суду м. Донецька, Донецької області від 24 квітня 2014 року у справі № 256/746/14-ц. Згідно рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 24 квітня 2014 року у цивільній справі № 256/746/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10004/043 філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитом – задоволено та стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь АТ «Ощадбанк» у особі ТВБВ № 10004/043 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09334702, МФО 335106, р/р 3739000501043) заборгованість за кредитним договором у сумі 239124 гр.64 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2391 гр. 25 коп., а всього у сумі 241515 грн. 89 коп.

На підставі зібраних і перевірених судом матеріалів, суд вважає за необхідне відновити частково втрачене судове провадження справи № 256/746/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10004/043 філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитом в частині судового рішення, яке міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а саме рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 24 квітня 2014 року у справі № 256/746/14-ц.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 488-495 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відновити втрачене судове провадження справи № 256/746/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10004/043 філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитом в частині:

- рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 24 квітня 2014 року у справі 256/746/14-ц, згідно тексту якого

«24.04.2014 року Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:Головуючий - суддя Сватіков А.В., при секретарі - Клименко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10004/043 філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач – Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10004/043 філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» звернувся до Калінінського районного суду м. Донецька із позовом до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи це тим, що 18 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» у особі філії - Пролетарське відділення № 5404 м. Доненька АТ "Ощадбанк", яку згідно з Постановою Правління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» №425 від 22 вересня 2010 року реорганізовано шляхом перетворення у територіально відокремлене без балансове відділення №10004/043 та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № К-А-220316534, відповідно до якого позичальник отримав кредит у сумі 120 969 грн. 00 коп., строком на 84 місяці з терміном кінцевого погашення не пізніше 17 червня 2015 року за умови сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 20,00 % річних. Способом забезпечення виконання зобов'язання позичальника слугувала застава згідно договору застави транспортного засобу № К-Л- 220316534/1 від 18.06.2008 року. Банком на виконання п. 1.3. договору, були перераховані кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2, що підтверджується меморіальним ордером № 54679 від 18.06.2008 року з цілю оплати вартості автомобілю марки СHEVROLET модель LACETTI згідно з рахунком-фактурою № 86 від 17.06.2008 року. На виконання п. 3.4.1, 6.1., 7.3. кредитного договору, п. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», банк направляв позичальнику претензії № 3707 від 18.07.2011 року щодо сплати заборгованості по кредитному договору. Відповідач для погашения боргу в добровільному порядку не з'являвся, про причини неявки банк не повідомляв. Позичальник з 01.08.2009 року не виконував в повному обсязі свої зобов'язання перед банком, а саме: сплачував суми основного боргу не у відповідності до графіку погашення до кредитної о договору. Таким чином, банком всі зобов'язання за кредитним договором були виконані належним чином. Але з боку позичальника наявні численні порушення кредитного договору, зокрема п.1.5., п.3.3.4. п.3.3.5. якими передбачено наступне: за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти); позичальник зобов'язаний здійснювати погашення кредиту в сумі 1441 грн. та сплату нарахованих відсотків за користування ним щомісячно до останнього банківського дня кожного місяця: позичальник зобов’язаний точно в строки, обумовлені цим договором, погашати кредит та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, передбачені цим договором. Але в порушення цих обов'язків позичальником не сплачуються взагалі чергові платежі та відсотки. Крім того, своїми діями позичальник порушує вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. П.3.3.6. кредитного договору встановлено, що за порушення взятих на себе зобов'язань по кредитному договору та договору застави, позичальник повинен на вимогу банку достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород та/або штрафних санкцій в порядку, передбаченому п. п. 2.3., 2.4. кредитного договору відповідно до чинного законодавства України. П.3.3.7. кредитного договору встановлено, що позичальник зобов'язаний відповідати всіма власними коштами та майном по своїм зобов'язанням, що випливають з кредитного договору. Правилами ст. 625 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. При цьому боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до ст. ст. 256, 259 ЦК України, п. 7.7. кредитного договору, сторони домовилися про збільшення строків позовної давності до 3 років для всіх грошових зобов’язань відповідача, що передбачені умовами кредитного договору. Відповідно до цього договору у банка є право вимоги невиконаних грошових зобов’язань за період 31.01.2011 року по 31.01.2012 року. Станом на 31.01.2014 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 складає 237324,64 грн., у тому числі 104733 грн. 81 коп. - непогашена сума основної заборгованості за кредитом; 95551,69 грн. – прострочені відсотки за користування кредитом станом на 31.01.2014 року; 5435,98 грн. – 3% річних, нарахованих на суму простроченої заборгованості; 3556,90 грн. - сума боргу з урахуванням індексу інфляції за увесь час прострочення; 28046,26 грн. - пеня з 31.01.2011 року по 31.01.2012 року. Також, банком були понесені витрати на вчинення виконавчого напису нотаріусу № 4479 від 20.09.2011 року у сумі 1800 грн. З цих підстав, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 239124,64 грн., у тому числі: 104733,81 грн. – непогашена сума основної заборгованості за кредитом; 95551,69 грн. – прострочені відсотки за користування кредитом станом на 31.01.2014 року; 5435,98 грн. – 3% річних, нарахованих на суму простроченої заборгованості; 3556,90 грн. – сума боргу з урахуванням індексу інфляції за увесь час прострочення; 28046,26 грн. – пеня з 31.01.2011 року по 31.01.2012 року; 1800 грн. – витрати на вчинення виконавчого напису, на користь АТ «Ощадбанк» у особі ТВБВ № 10004/043 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» та судові витрати понесені банком.

Представник позивача в судове засідання не прибув, але звернувся до суду із письмовою заявою в якій просив суд, розглядати справу у відсутність представника позивача, заявлені позовні вимоги банку він підтримує, проти винесення заочного рішення він не заперечує, тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача, по наявним у справі доказам, відповідно до вимог ст. ст. 158, ч.2, 169 ЦПК України.

Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, про причини не явки суд не повідомив, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать документи, які знаходяться в матеріалах справи, на адресу суду від нього не надходило повідомлень про причини неявки. При таких обставинах суд, зі згоди представника позивача, вважає за можливе розглянути цивільну справу у відсутність не з”явившогося в судове засідання відповідача, тобто ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд перевіривши матеріали справи вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню з підстав, передбачених вимогами ст. ст. 525, 526, 530 та 1054 ЦК України.

Судом встановлено, що 18 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» у особі філії - Пролетарське відділення № 5404 м. Доненька АТ "Ощадбанк", яку згідно з Постановою Правління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» №425 від 22 вересня 2010 року реорганізовано шляхом перетворення у територіально відокремлене без балансове відділення №10004/043 та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № К-А-220316534, відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 120 969 грн. 00 коп., строком на 84 місяці з терміном кінцевого погашення не пізніше 17 червня 2015 року за умови сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 20,00 % річних.

Також судом встановлено, що способом забезпечення виконання зобов'язання відповідача слугувала застава згідно договору застави транспортного засобу № К-Л-220316534/1 від 18.06.2008 року.

Як встановлено, судом банком на виконання п. 1.3. договору, були перераховані кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2, що підтверджується меморіальним ордером № 54679 від 18.06.2008 року з цілю оплати вартості автомобіля марки СHEVROLET модель LACETTI згідно з рахунком-фактурою № 86 від 17.06.2008 року.

На виконання п. 3.4.1, 6.1.,7.3. кредитного договору, п. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», банк направляв відповідачу претензії № 3707 від 18.07.2011 року щодо сплати заборгованості по кредитному договору.

Судом встановлено, що відповідач для погашення боргу в добровільному порядку не з'являвся, про причини неявки банк не повідомляв.

Відповідач, ОСОБА_1 з 01.08.2009 року не виконував в повному обсязі свої зобов'язання перед банком, а саме: сплачував суми основного боргу не у відповідності до графіку погашення до кредитного договору.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем всі зобов'язання за кредитним договором були виконані належним чином. Але з боку відповідача наявні численні порушення кредитного договору, зокрема п.1.5., п.3.3.4. п.3.3.5. якими передбачено, що за користування кредитом відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу відповідну плату (проценти), відповідач зобов'язаний здійснювати погашення кредиту в сумі 1441 грн. та сплату нарахованих відсотків за користування ним щомісячно до останнього банківського дня кожного місяця, відповідач зобов’язаний точно в строки, обумовлені цим договором, погашати кредит та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, передбачені цим договором.

Але, як встановлено судом, в порушення цих обов'язків ОСОБА_1 не сплачуються взагалі чергові платежі та відсотки.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 3.3.6. кредитного договору встановлено, що за порушення взятих на себе зобов'язань по кредитному договору та договору застави, відповідач повинен на вимогу банку достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород та/або штрафних санкцій в порядку, передбаченому п. п. 2.3., 2.4. кредитного договору відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 3.3.7. кредитного договору встановлено, що відповідач зобов'язаний відповідати всіма власними коштами та майном по своїм зобов'язанням, що випливають з кредитного договору.

Згідно до вимог ст. 625 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. При цьому боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 256, 259 ЦК України, п. 7.7. кредитного договору, сторони домовилися про збільшення строків позовної давності до 3 років для всіх грошових зобов’язань відповідача, що передбачені умовами кредитного договору. Відповідно до цього договору у банка є право вимоги невиконаних грошових зобов’язань за період 31.01.2011 року по 31.01.2012 року.

Так, судом встановлено, що станом на 31.01.2014 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 складає 237324,64 грн., у тому числі 104733 грн. 81 коп. - непогашена сума основної заборгованості за кредитом; 95551,69 грн. – прострочені відсотки за користування кредитом станом на 31.01.2014 року; 5435,98 грн. – 3% річних, нарахованих на суму простроченої заборгованості; 3556,90 грн. - сума боргу з урахуванням індексу інфляції за увесь час прострочення; 28046,26 грн. - пеня з 31.01.2011 року по 31.01.2012 року. Також, банком були понесені витрати на вчинення виконавчого напису нотаріусу № 4479 від 20.09.2011 року у сумі 1800 грн.

Відповідно ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Розмір виниклої заборгованості підтверджений письмовим розрахунком позивача, він виконаний відповідно до діючого законодавства та обчислений вірно. До теперішнього часу заборгованість за кредитним договором відповідачем не погашена.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частками, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати відсотків.

Враховуючи викладене, суд дістається висновку що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10004/043 філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитом, є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому понесені позивачем витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 2391 гр. 25 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 57, 60, 88, 130, 131, 209, 212, 213-215, 216, 218, 223, 224-227 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625, 651, 1049, 1050 ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10004/043 філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитом - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь АТ «Ощадбанк» у особі ТВБВ № 10004/043 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09334702, МФО 335106, р/р 3739000501043) заборгованість за кредитним договором у сумі 239124 гр.64 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2391 гр. 25 коп., а всього у сумі 241515 грн. 89 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в Апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:»

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.

Суддя: ОСОБА_3