Рішення № 74484968, 31.05.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/1302/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко Б.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках, -

в с т а н о в и в :

Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» (далі - відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у відповідача існує податковий борг внаслідок несплати податкових зобов’язань з земельного податку з юридичних осіб. Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не погашається, просить стягнути таку у судовому порядку.

Ухвалою суду від 11.04.2018 року у відповідності до вимог ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Відповідач у строк, передбачений частиною першою статті 261 КАС України, відзив суду не направив, хоча ухвалу про відкриття провадження у адміністративній справі від 11.04.2018 отримав - 18.04.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

В судові засідання, що відбулись 26.04.2018 року та 31.05.2018 року сторони не з’явились, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Як встановлено судом, ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій та присвоєно ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14311429.

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення діяльності ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» виник податковий борг перед бюджетом, який відповідно до довідки про заборгованість станом на день подання заяви становить 317 868,03 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Вирішуючи спір у даній адміністративній справі, суд керувався, зокрема, наступними правовими нормами ПК України.

Згідно до статті 16 ПК України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до статті 41 ПК України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є органи державної податкової служби.

Згідно з пунктом 14.1.156 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» у сумі 317 868,03 грн. виникла на підставі:

1) земельний податок з юридичних осіб:

-149 239,02 грн. - грошове зобов’язання згідно податкової декларації № НОМЕР_1 від 19.02.2016;

-168 600,08 грн. - грошове зобов’язання згідно податкової декларації № НОМЕР_2 від 17.02.2017;

-26251,06 грн. - штрафні санкції згідно податкового повідомлення - рішення (форма «Ш») №0015665001 від 27.11.2017;

-74883,97 грн. - пеня.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України, орган стягнення, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.41.2 ст.41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Статтею 20 ПК України, визначено права контролюючих органів, до яких зокрема, згідно пп. 20.1.34 пункту 20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи маюсь право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

У п. 57.1 ст. 57 Кодексу зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання декларації, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.2 ст. 57 Кодексу, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов’язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно п. 57.3 ст. 57 Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.

Усупереч наведеним нормам чинного законодавства платник податків не вжив жодних заходів для погашення податкових зобов’язань.

Як вбачається з матеріалів справи, на даний час суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у термін).

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання ст.59 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Запорізькій області виставлено податкову вимогу № 1/140 від 15.06.2010 року та 2/163 від 22.07.2010 року.

В матеріалах справи наявні докази скерування відповідачу зазначеної вище податкової вимоги та відсутні докази її оскарження.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункти 95.3, 95.4 статті 95 ПК України).

Згідно п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - юридичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Матеріалами справи підтверджується наявність податкового боргу ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут», розмір якого становить 317 868,03 грн.

Станом на день розгляду справи у суді, відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати податкового боргу до суду не надав.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись статтями 73, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків державного підприємства “Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут” (код ЄДРПОУ 14311429; місцезнаходження: 79060, Львівська область, м.Львів, вул.Наукова,7) у банках, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування земельного податку з юридичних осіб, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, до відповідного бюджету кошти на погашення податкового боргу у сумі 317 868 (триста сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 03 коп.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 05.06.2018.

Суддя В.М. Сакалош