Постанова № 74484812, 31.05.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 травня 2018 рокусправа № 804/8237/17 головуючий суддя І інстанції - Боженко Н.В.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Іванов С.М.

судді: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі № 804/8237/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення (форма «В1») Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 30.08.2017 року № 0008264609.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення № 0008264609 від 30 серпня 2017 року.

27 лютого 2018 року на адресу суду першої інстанції від ТОВ «Оптімус Плюс» надійшла заява про винесення додаткового судового рішення відносно понесених судових витрат.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року заяву представника позивача про прийняття додаткового рішення - задоволено частково.

Стягнуто з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11, код ЄДРПОУ 39440996) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" (49000, м. Дніпро, вул. Короленко, буд.44, офіс 103, код ЄДРПОУ 36726843) судовий збір у розмірі 31 188,38 гривень (тридцять одна тисяча сто вісімдесят вісім гривень 38 копійок).

В іншій частині заяви - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Оптімус Плюс» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене додаткове рішення в частині відмови у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн., та ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення заявлених вимог.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що КАС України взагалі не передбачає право суду відмовити стороні у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу, а може лише зменшити їх розмір у разі, якщо інша сторона заперечує їх розмір. Разом з тим, в даному випадку клопотання від відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду першої інстанції не надходило.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу до суду не направив.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати додаткове рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені поданої ним заяви і прийняти нове рішення про стягнення витрат на правову допомогу в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала відносно задоволення апеляційної скарги, зазначав, що додаткове рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем при поданні адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 31 188,38 грн. відповідно до платіжного доручення №110056 від 29 листопада 2017 року.

Крім того, позивачем надано договір про надання правової допомоги № 3 від 02.10.2017 року, додаткова угода № 2 до договору про надання правової допомоги № 3 від 02.10.2017 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 2821, акт про надання послуг від 23.02.2018 року, на підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу у розмірі 8000 грн.

Стягнення судових витрат по сплаті судового збору та щодо понесених витрат на правову допомогу і було предметом судового розгляду при постановленні додаткового рішення.

Задовольняючи частково вимоги заяви про винесення додаткового судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було не доведено факт понесення витрат на правову допомогу.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правову допомогу.

Відповідно до частин 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання допомоги, за рахунок держави.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з Договором про надання правової допомоги № 3 від 02.10.2017 року та додаткової угоди № 2 від 01.12.2017 року, адвокатом ОСОБА_1, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 2821, видане Радою адвокатів Дніпропетровської області 15.06.2014 року, взято зобов'язання надати позивачу ТОВ «Оптімус Плюс» правову допомогу та представляти інтереси останнього, зокрема з метою скасування податкового повідомлення-рішення № 0008264609 від 30.08.2017 року (а.с.217-219,220-221).

Відповідно до п. 4.1 додаткової угоди № 2 від 01.12.2017 року до договору про надання правової допомоги № 3 від 02.10.2017 року за надання правової допомоги, передбаченої цією додатковою угодою, клієнт незалежно від того, чи досягнуто мету представництва сплачує адвокату за представництво, зокрема в окружному адміністративному суді 5000 грн.

У відповідності до п. 4.2 додаткової угоди № 2 від 01.12.2017 року до договору про надання правової допомоги № 3 від 02.10.2017 року в разі, якщо буде досягнуто мету представництва (скасовано судом податкове повідомлення-рішення (форма «В1») Офісу великих платників податків ДФС від 30.08.2017 року № 0008264609), клієнт додатково сплачує адвокату гонорар у розмірі 3000 гривень.

Згідно з п. 4.3 додаткової угоди № 2 від 01.12.2017 року до договору про надання правової допомоги № 3 від 02.10.2017 року гонорар, передбачений п. 4.1 цієї додаткової угоди, клієнт сплачує по завершенню розгляду справи у суді відповідної інстанції протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання від адвоката акту про надання послуг.

Гонорар, передбачений п. 4.2 цієї додаткової угоди, клієнт сплачує протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання від адвоката акту про надання послуг, але не раніше набрання рішенням законної сили.

На підтвердження виконання умов вказаного договору до матеріалів справи долучено акт про надання послуг від 23.02.2018 року, в якому зазначено, що адвокатом було складено та подано до суду позовну заяву, клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, заяву про розмір судових витрат, відповідь на відзив, зібрано та направлено на адресу Офісу великих платників податків ДФС письмові докази (копії документів) та прийнято участь у судових засіданнях 18.01.2018 року, 13.02.2018 року, 22.02.2018 року.

Так, відповідно до матеріалів справи, адвокат ОСОБА_1 дійсно від свого імені подав зазначені документи та приймав участь у відповідних судових засіданнях у суді першої інстанції (а.с.14, 76, 154, 155, 162, 187, 196, 205).

Крім того, представником позивача в суді апеляційної інстанції долучено до матеріалів справи також платіжне доручення від 19.04.2018 року № 040012, яким підтверджено факт перерахування від ТОВ «Оптімус Плюс» на рахунок адвоката ОСОБА_1 грошової винагороди за надання правової допомоги за актом від 23.02.2018 року, згідно договору № 3 від 02.10.2017 року у розмірі 8000 грн.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що позивачем в повній мірі підтверджено факт понесення витрат на правову допомогу, а тому відповідні кошти мають бути стягнуті на користь ТОВ «Оптімус Плюс» за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, що не було враховано судом першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст.315, ч.1 ст.317, ст.ст.322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс"- задовольнити.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі № 804/8237/17 в частині відмови у стягненні витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката - скасувати, та прийняти нову постанову в цій частині, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн.

В решті додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі № 804/8237/17 - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до приписів ч.5 ст. 328 КАС України.

Повний текст постанови складено 05 червня 2018 року.

Головуючий суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко