Постанова № 74484618, 05.06.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року справа №805/4228/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів: Геращенка І.В., Ястребової Л.В., секретаря судового засідання Терзі Д.І. за участю представника відповідача Помалюк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 р. у справі № 805/4228/17-а (головуючий І інстанції Чучка В.М.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" до Державної фіскальної служби України, третя особа Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання прийнятими і зареєстрованими у реєстрі у день їх фактичного отримання податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Донецький металопрокатний завод» (далі - позивач, ПАТ «Донецький металопрокатний завод») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС Україна), третя особа Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - третя особа, Маріупольська ОДПІ), в якому з урахуванням уточнень просило: визнати протиправними дії відповідача з відмови прийняти та зареєструвати поданих податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників; визнати податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників - прийнятими і зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх фактичного отримання, а саме: податкові накладні: № 7 від 11.04.2017 року (квитанції 12.04.2017 року, 13.04.2017 року, 14.04.2017 року, 18.04.2017 року, 19.04.2017 року, 20.04.2017 року); № 8, № 9 від 28.04.2017 року (квитанції від 10.05.2017 року); № 10, № 11, № 12, № 13, № 14, № 15, № 16, № 17, № 18, № 19, № 20, № 21, № 22, № 23, №24, № 26, № 27, № 29, № 30, № 31, № 32, № 33 від 30.04.2017 року (квитанції від 10.05.2017 року); № 25 від 30.04.2017 року (квитанція від 05.05.2017 року); № 28 від 30.04.2017 року (квитанція від 11.05.2017 року); № 2 від 15.05.2017 року (квитанції від 23.05.2017 року, 29.05.2017 року); № 5 від 16.05.2017 року (квитанції від 23.05.2017 року, 29.05.2017 року); № 6 від 17.05.2017 року (квитанції від 23.05.2017 року, 29.05.2017 року); № 4 від 16.05.2017 року (квитанції від 25.05.2017 року, 29.05.2017 року); № 9 від 22.05.2017 року (квитанції від 25.05.2017 року, 30.05.2017 року); № 11 від 25.05.2017 року (квитанції від 29.05.2017 року, 30.05.2017 року); № 12, № 13, № 20, № 21, № 22, № 23, № 24, № 26, № 27 від 31.05.2017 року (квитанції від 31.05.2017 року); б) розрахунки коригування кількісних і вартісних показників № 46 від 16.04.2017 року та № 47 від 30.04.2017 року (квитанції від 04.05.2017 року) (а.с.4-9).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України з відмови у прийнятті та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкові накладні: № 7 від 11.04.2017 року (квитанції від 12.04.2017 року, 13.04.2017 року, 14.04.2017 року, 18.04.2017 року, 19.04.2017 року, 20.04.2017 року); № 8, № 9 від 28.04.2017 року (квитанції від 10.05.2017 року); № 10, № 11, № 12, № 13, № 14, № 15, № 16, № 17, № 18, № 19, № 20, № 21, № 22, № 23, №24, № 26, № 27, № 29, № 30, № 31, № 32, № 33 від 30.04.2017 року (квитанції від 10.05.2017 року); № 25 від 30.04.2017 року (квитанція від 05.05.2017 року); № 28 від 30.04.2017 року (квитанція від 11.05.2017 року); № 2 від 15.05.2017 року (квитанції від 23.05.2017 року, 29.05.2017 року); № 5 від 16.05.2017 року (квитанції від 23.05.2017 року, 29.05.2017 року); № 6 від 17.05.2017 року (квитанції від 23.05.2017 року, 29.05.2017 року); № 4 від 16.05.2017 року (квитанції від 25.05.2017 року, 29.05.2017 року); № 9 від 22.05.2017 року (квитанції від 25.05.2017 року, 30.05.2017 року); № 11 від 25.05.2017 року (квитанції від 29.05.2017 року, 30.05.2017 року); № 12, № 13, № 20, № 21, № 22, № 23, № 24, № 26, № 27 від 31.05.2017 року (квитанції від 31.05.2017 року);розрахунки коригування кількісних і вартісних показників № 46 від 16.04.2017 року та № 47 від 30.04.2017 року (квитанції від 04.05.2017 року).

Визнано прийнятими і зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних у день фактичного отримання Державною фіскальною службою України: податкові накладні: № 7 від 11.04.2017 року (квитанції 12.04.2017 року, 13.04.2017 року, 14.04.2017 року, 18.04.2017 року, 19.04.2017 року, 20.04.2017 року); № 8, № 9 від 28.04.2017 року (квитанції від 10.05.2017 року); № 10, № 11, № 12, № 13, № 14, № 15, № 16, № 17, № 18, № 19, № 20, № 21, № 22, № 23, №24, № 26, № 27, № 29, № 30, № 31, № 32, № 33 від 30.04.2017 року (квитанції від 10.05.2017 року); № 25 від 30.04.2017 року (квитанція від 05.05.2017 року); № 28 від 30.04.2017 року (квитанція від 11.05.2017 року); № 2 від 15.05.2017 року (квитанції від 23.05.2017 року, 29.05.2017 року); № 5 від 16.05.2017 року (квитанції від 23.05.2017 року, 29.05.2017 року); № 6 від 17.05.2017 року (квитанції від 23.05.2017 року, 29.05.2017 року); № 4 від 16.05.2017 року (квитанції від 25.05.2017 року, 29.05.2017 року); № 9 від 22.05.2017 року (квитанції від 25.05.2017 року, 30.05.2017 року); № 11 від 25.05.2017 року (квитанції від 29.05.2017 року, 30.05.2017 року); № 12, № 13, № 20, № 21, № 22, № 23, № 24, № 26, № 27 від 31.05.2017 року (квитанції від 31.05.2017 року); розрахунки коригування кількісних і вартісних показників № 46 від 16.04.2017 року та № 47 від 30.04.2017 року (квитанції від 04.05.2017 року).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Державної фіскальної служби України на користь Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" понесені судові витрати з судового збору у розмірі 3200,00 грн (а.с.218-223).

Державна фіскальна служба України, не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що між позивачем та ОДПІ укладено договір про визнання електронних документів. Позивач продовжує перебувати у м. Курахове, яке згідно розпорядження КМУ від 07.11.2014 року № 1085 включено до переліку населених пунктів на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Відповідно до п. 3 розділу 4 договору, органи ДФС не несуть відповідальності за порушення обміну інформацією, що виникло внаслідок несправності будь-яких засобів телекомунікаційного зв'язку, відключенню перебоїв у мережах живлення, несправності апаратних засобів платника податків. Оскільки документи надавались підприємством засобами електронного зв'язку з порушенням щодо їх заповнення у контролюючого органу були відсутні підстави щодо їх прийняття, що не було враховано судом першої інстанції (а.с.230-232).

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у їх відсутність.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Донецький металопрокатний завод" зареєстровано в якості юридичної особи 11.01.1994, перебуває на податковому обліку в Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, та є платником податку на додану вартість (а.с.147-148).

12 серпня 2015 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 120820152 про визнання електронних документів (а.с.10-12).

За п.1 Розділу 1 Договору, предметом Договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Відповідно до п.2 Розділу 1 Договору, Договір надає Платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органів ДФС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п.3 Розділу 6 Договору, , договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕПЦ, договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

За пп.4 п.6 Договору, орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

13 серпня 2015 відповідачем на електрону адресу позивача була направлена Квитанція №2 про прийняття договору про визнання електронних документів. Реєстраційний номер документу 9169305729. Документ прийнято. (а.с 14).

Виписки із програми M.E.DOC свідчить, що сертифікати відкритих ключів позивача діють до 02.06.2018 (а.с.15).

07 квітня 2017 року зареєстровано податкову накладну № 42 від 31.03.2017 року (а.с. 16). 07.04.2017 року Автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" (далі - Автоматизована система) надіслано "Квитанцію про реєстрацію податкової накладної" про прийняття податкової накладної від 31.03.2017 № 42 з відміткою "Документ прийнято" (а.с. 17).

12 квітня 2017 року позивачем у електронному вигляді до ДФС України подано податкову накладну № 7 від 11.04.2017 року, яка відповідно до Квитанції про реєстрацію податкової накладної від 12.04.2017 не була прийнята з підстав: "Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів" (а.с.18-19).

У подальшому позивач намагався зареєструвати вказану податкову накладну 13.04.2017 року, 14.04.2017 року, 18.04.2017 року, 19.04.2017 року, 20.04.17 року, яка за Квитанціями про реєстрацію податкової накладної від 13.04.2017 року, 14.04.2017 року, 18.04.2017 року, 19.04.2017 року, 20.04.2017 року була не прийнята з підстав: "Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів" (а.с.20-24).

16 квітня 2017 року позивачем складено та подано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 46 до податкової накладної № 8 від 06.01.2017 року, який відповідно до Квитанції не був прийнятий з підстав: "Можливо припинено дію договору про визнання електронних документів" (а.с.118-119).

28 квітня 2017 року позивачем складено та подано у електронному вигляді до ДФС України податкові накладні №8 від 28.04.2017 року та №9 від 28.04.2017 року, які відповідно до Квитанції від 10.05.2017 року не були прийняті з підстав: "Можливо припинено дію договору про визнання електронних документів" (а.с.25-28).

30 квітня 2017 року позивачем складено та подано у електронному вигляді до ДФС України розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 47 до податкової накладної № 65 від 31.01.2017 року, який відповідно до Квитанції від 04.05.2017 року не був прийнятий з підстав: "Можливо припинено дію договору про визнання електронних документів" (а.с.120-121).

30 квітня 2017 року позивачем у електронному вигляді до ДФС України подано податкову накладну 25 від 30.04.2017 року, яка відповідно до Квитанції про реєстрацію податкової накладної від 05.05.2017 року не була прийнята з підстав: "Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів" (а.с.75-76).

30 квітня 2017 року позивачем складено та подано у електронному вигляді до ДФС України податкові накладні №10 від 30.04.2017 року, №11 від 30.04.2017 року, №12 від 30.04.2017 року, №13 від 30.04.2017 року, №14 від 30.04.2017 року, №15 від 30.04.2017 року, №16 від 30.04.2017 року, №17 від 30.04.2017 року, №18 від 30.04.2017 року, №19 від 30.04.2017 року, №20 від 30.04.2017 року, №21 від 30.04.2017 року, №22 від 30.04.2017 року, №23 від 30.04.2017 року, №24 від 30.04.2017 року, №26 від 30.04.2017 року, №27 від 30.04.2017 року, №29 від 30.04.2017 року, №30 від 30.04.2017 року, №31 від 30.04.2017 року, №32 від 30.04.2017 року, №33 від 30.04.2017 року, які відповідно до Квитанцій від 10.05.2017 року не були прийняті з підстав: "Можливо припинено дію договору про визнання електронних документів" (а.с.29-74)

30 квітня 2017 року позивачем складено та подано у електронному вигляді до ДФС України податкову накладну№28 від 30.04.2017 року, яка відповідно до Квитанції від 11.05.2017 року не була прийнята з підстав: "Можливо припинено дію договору про визнання електронних документів" (а.с.77-78).

15 травня 2017 року позивачем складено та подано у електронному вигляді до ДФС України податкову накладну№2 від 15.05.2017 року, яка відповідно до Квитанцій від 23.05.2017 року та 29.05.2017 року не була прийнята з підстав: "Можливо припинено дію договору про визнання електронних документів" (а.с.79-81).

16 травня 2017 року позивачем складено та подано у електронному вигляді до ДФС України податкову накладну№5 від 16.05.2017 року, яка відповідно до Квитанцій від 23.05.2017 року та 29.05.2017 року не була прийнята з підстав: "Можливо припинено дію договору про визнання електронних документів" (а.с.82-85).

16 травня 2017 року позивачем складено та подано у електронному вигляді до ДФС України податкову накладну№4 від 16.05.2017 року, яка відповідно до Квитанцій від 25.05.2017 року та 29.05.2017 року не була прийнята з підстав: "Можливо припинено дію договору про визнання електронних документів" (а.с.89-92).

17 травня 2017 року позивачем складено та подано у електронному вигляді до ДФС України податкову накладну№6 від 17.05.2017 року, яка відповідно до Квитанцій від 23.05.2017 року та 29.05.2017 року не була прийнята з підстав: "Можливо припинено дію договору про визнання електронних документів" (а.с.86-88).

22 травня 2017 року позивачем складено та подано у електронному вигляді до ДФС України податкову накладну№9 від 22.05.2017 року, яка відповідно до Квитанцій від 25.05.2017 та 30.05.2017 року не була прийнята з підстав: "Можливо припинено дію договору про визнання електронних документів" (а.с.93-95).

25 травня 2017 року позивачем складено та подано у електронному вигляді до ДФС України податкову накладну№11 від 25.05.2017 року, яка відповідно до Квитанцій від 29.05.2017 року та 30.05.2017 року не була прийнята з підстав: "Можливо припинено дію договору про визнання електронних документів" (а.с.96-98).

25 травня 2017 року позивачем складено та подано у електронному вигляді до ДФС України податкову накладну №12 від 25.05.2017 року та №13 від 25.05.2017 року, які відповідно до Квитанцій від 31.05.2017 року не були прийняті з підстав: "Можливо припинено дію договору про визнання електронних документів" (а.с.99-103).

31 травня 2017 року позивачем складено та подано у електронному вигляді до ДФС України податкову накладну №20 від 31.05.2017 року, № 21 від 31.05.2017 року, №22 від 31.05.2017 року, №23 від 31.05.2017 року, №24 від 31.05.2017 року, №26 від 31.05.2017 року, №27 від 31.05.2017 року, які відповідно до Квитанцій від 31.05.2017 року не були прийняті з підстав: "Можливо припинено дію договору про визнання електронних документів" (а.с.104-117).

Також, 15 травня 2017 року позивачем складено та подано податкову звітність на адресу Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС в Донецькій області на паперовому носії, оскільки в електронній формі податкова звітність не прийнята.

Позивачем листом №101/12 від 15.05.2017 року була надіслана податкова декларація з ПДВ та податкові накладні за квітень 2017 року з проханням вжити заходів з реєстрації податкових накладних (а.с.122-123).

06 червня 2017 року позивач звернувся до ДФС України з листом №113/12 з запитом про надання інформації щодо підстав відмови ПАТ "ДМПЗ" у прийнятті податкової звітності в електронному вигляді та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вищезазначені податкові накладні (а.с.124-127).

23 червня 2017 року ДФС України листом повідомило позивача, що звернення направлено до ГУ ДФС у Донецькій області для розгляду та надання відповіді згідно з вимогами чинного законодавства (а.с. 129).

06 липня 2017 року в ГУ ДФС у Донецькій області на звернення позивача надало відповідь листом №12037/10/05-99-08-04-11, в якому зазначено, що за даними інформаційної системи ДФС України ПАТ "Донецький металопрокатний завод" до діючого договору 03.06.2016 року надіслав до Північного відділення Маріупольської ОДПІ (Київський район м. Донецька) повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису з новими сертифікатами посадових осіб та аналогу відбитка печатки підприємства терміном дії до 02.06.2017 року. Повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису прийнято, про що платника повідомлено у другій квитанції за № 9090355201. Разом з тим, за даними інформаційної системи ДФС України відсутня інформація про об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням ПАТ "Донецький металопрокатний завод" на території, підконтрольній Україні, а тому ГУ ДФС пропонує посадовим особам позивача звернутись до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області з метою виявлення проблем, які виникають у підприємства при поданні звітності в електронному вигляді (а.с. 130-132).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що податковий орган діяв в порушення вимог Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, норм ПК України та дійшов до висновку, що ДФС України необґрунтовано не прийнято податкові документи, оскільки договір про визнання електронних документів не втратив своєї юридичної значимості для реалізації позивачем свого права на подання податкових документів в електронному вигляді.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Приписами підпункту 16.1.3. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків, зокрема, зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до п. 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Згідно з пунктом 2-5, 12-14 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) (у редакції на час подання накладних) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації;

Операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

До Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких комісією, визначеною пунктом 201.16 статті 201 Кодексу (далі - комісія), прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200 1.3, 200 1.9 статті 200 1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

За п.1 розділу ІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 (яка діяла на час подання накладних), платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

З метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку платник податків: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору (пункт 5 розділу ІІІ Інструкції №233).

Відповідно до пп. 7.1, 7.3-7.5, 7.7 п. 7 розділу III Інструкції № 233, при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку: платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків; після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідністі електронного документа затвердженому формату (стандарту); перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним; підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС; датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Таким чином, законодавством передбачено подання платником податків у електронній формі податкових документів, зокрема, податкових накладних. Підставою для направлення до відповідного контролюючого органу податкової звітності (у тому числі податкової декларації та податкових накладних) в електронній формі є наявність укладеного між платником податків та контролюючим органом договору про визнання електронних документів. При цьому, законодавством визначено виключні підстави для відмови у прийнятті податкової накладної.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що прийняття податкової документації є обов'язком контролюючого органу, за умови дотримання вимог законодавства та правильності заповнення всіх обов'язкових реквізитів.

Вичерпний перелік причин відмови у прийнятті податкової накладної до реєстрації в ЄРПН визначений пунктом 9 Порядку, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 30.01.2015, та пунктом 12 Порядку, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 341 від 26 квітня 2017 року.

Матеріали справи свідчать, що податкові накладні № 7 від 11.04.2017 року, № 8, № 9 від 28.04.2017 року, № 10, № 11, № 12, № 13, № 14, № 15, № 16, № 17, № 18, № 19, № 20, № 21, № 22, № 23, №24, № 26, № 27, № 29, № 30, № 31, № 32, № 33 від 30.04.2017 року, № 25 від 30.04.2017 року, № 28 від 30.04.2017 року, № 2 від 15.05.2017 року, № 5 від 16.05.2017 року, № 6 від 17.05.2017 року, № 4 від 16.05.2017 року, № 9 від 22.05.2017 року, № 11 від 25.05.2017 року, № 12, № 13, № 20, № 21, № 22, № 23, № 24, № 26, № 27 від 31.05.2017 року та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників № 46 від 16.04.2017 року та № 47 від 30.04.2017 року заповнені без порушення вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України, що також не спростовується сторонами.

Відповідно до матеріалів справи, податкову накладну та податкову звітність не прийнято на підставі порушення вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, а саме: Можливо, припинено дію Договору про визнання електронної звітності.

Разом з цим, відповідачем не вказано в чому полягає порушення Інструкції №233, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції, а зазначені апелянтом підстави не відповідають та не передбачені вимогами законодавства.

Як свідчать матеріали справи, договір про визнання електронних документів укладений між позивачем та податковим органом на час подання позивачем податкових накладних був чинним, що також підтверджується поясненнями сторін. Позивач з моменту укладення договору не змінював свого місця знаходження та облікові дані.

Отже, посилання відповідача на можливе припинення дії Договору про визнання електронної звітності, як підставу не прийняття податкових документів в електронному вигляді не відповідає обставинам справи. Також, суд зауважує, що фактично відмова відповідача у прийнятті документів обумовлена лише припущенням припинення договору, що не відповідає вимогам законодавства.

Суд не приймає посилання апелянта на те, що документи надавались підприємством засобами електронного зв'язку з порушенням їх заповнення, оскільки, як зазначалось вище, відповідачем не зазначено в чому саме полягає таке порушення чи недодержання позивачем вимог законодавства, що свідчить про недодержання відповідачем вимог законодавства. Під час дослідження вказаних документів, судом порушень у їх заповненні та поданні не виявлено.

Також, суд не приймає посилання апелянта на те, що позивач продовжує перебувати у м. Курахове, яке згідно розпорядження КМУ від 07.11.2014 року № 1085 включено до переліку населених пунктів на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, оскільки зазначене не є підставою для не прийняття податкової документації у електронному вигляді.

Підсумовуючи вищевикладене в сукупності, суд погоджується з правовою оцінкою судом першої інстанції обставин у справі, підтверджених належними доказами, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у прийнятті податкових накладних з підстав порушення Інструкції №233 з підстав можливого припинення дії Договору про визнання електронної звітності.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з висновками суду першої інстанції, не спростованими доводами скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 р. у справі № 805/4228/17-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 р. у справі № 805/4228/17-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 05 червня 2018 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді І.В. Геращенко

Л. В. Ястребова