Рішення № 74483196, 24.05.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 199/6060/17

Провадження № 2/175/1624/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Новік Л.М.

за участю секретаря – Єльшиної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, –

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, під час розгляду справи позивач позовні вимоги уточнила відповідно до заяви від 16.02.2018 року та просила стягнути із ОСОБА_2 уродженця сел.. Кринички, Криничанського району, Дніпропетровської області на її користь додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у сумі 331 грн. 40 коп. та 5710 рублів, на момент купівлі медичних препаратів курс рубля становив 0,46 коп. за рубль на момент купівлі медичних препаратів курс рубля становив 0,46 грн. за рубль , що у гривні дорівнює 2626 грн. Сумарна сума дорівнює 2957 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2. Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_4, яка проживає разом з нею. «9»листопада2017 року шлюб між мною та ОСОБА_2 розірвано. Згідно з рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від «24» жовтня 2017 року, відповідач повинен сплачувати аліменти на її користь на утримання дитини - ОСОБА_3 до досягнення нею повноліття. Згідно з даними виписки з історії розвитку дитини від 31.07.2017 року, виписки з історії хвороби ОСОБА_3 має діагноз – затримка психомовленнєвого розвитку, у зв'язку із чим перебуває на обліку з 2-х років у невролога, також перебуває на обліку у ортопеда з приводу діагнозу плоско-вальгусні стопи. Відповідно до виписок із історій хвороб, дитина потребує систематичного медикаментозного та реабілітаційного лікування, з проходженням масажів 2 рази на рік, занять ЛФК, а також додаткового індивідуального догляду матері, в тому числі періодичне перебування у реабілітаційних центрах щодо основного захворювання. Дитина лікується тривалий час, у тому числі і стаціонарно. Згідно із копіями платіжних документів - чеків на придбання ліків додаткові витрати на утримання дитини, що до лікування, а саме на придбання ліків склали 331 грн. 40 коп. та 5710 руб.

Вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, що підтверджується копією відповідного наказу, єдиним її доходом є 860 грн., які їй виплачує держава до досягнення дитиною 3-х річного віку та аліменти на дитину, які складають 1/4 від усіх видів заробітку(доходу), але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючі стягнення з 31.07.2017 року до досягнення дитиною повноліття. Відповідач зобов'язаний утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття шляхом сплати аліментів на її утримання у розмірі, визначеному судом, нести додаткові витрати на утримання дитини, у зв'язку з її хворобою. Дитина хворіє на хронічне захворювання, перебуває на диспансерному клінічному обліку, а тому потребує постійних витрат на лікування. Відповідач жодної участі у додаткових витратах на лікування дитини, які несе вона, не бере.

Відповідач надав 12.12.2017 року відзив на позовну заяву, в якій позовні вимоги не визнає. Він працює лікарем анестезіологом відділення анестезіології та інтенсивної терапії Перинатального центру КЗ «Дніпропетровська МКЛ 9» його заробітна плата складає 5343,56 грн. З моменту припинення шлюбних відносин він добровільно перерахував на ім’я ОСОБА_5 24.05.2017 року на картковий рахунок – 1500,00 грн., 15.07.2017 року – 2000,00 грн. Він згоден приймати участь в лікуванні дитини та додаткових витратах. В своїй позовній заяві позивач просить стягнути на її користь вартість ліків, а саме: 4800 російських рублів – вартість препарату «Когітум» 910 російських рублів – вартість препарату «Пантогама» та 331,40 грн. – вартість «Кортексину». Він заперечує проти даних позовних вимог, тому, що відповідно довідки ТОВ «Аптеки медичної академії» від 22.09.2017 року препарати Когитум, Пантогам виробляються за межами України, на території України реєстрації не мають, тому кругообіг даних лікарняних засобів на території України заборонений. Він готовий добровільно надавати кошти, купувати медичні препарати, проводити оплату медичних процедур, все те, не зашкодить здоров’ю дитини.

Позивач до початку судового засідання надала суду заяву від 24.05.2018 року в якій уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та на підтвердження стану здоров»я дитини та уточнених позовних вимог надала висновок лікарсько-консультативної комісії ДКПЛ «ДОР» про стан здоров’я ОСОБА_3 від 23.04.2018 №55 та медичний висновок №37 від 02.05.2018 року, просила справу розглянути без її участі.

Відповідач до початку судового засідання надав заяву від 24.05.2018 року в якій уточнені позовні вимоги визнав частково відповідно до наданих ним заперечень, враховуючи зміни та доповнення до позовної заяви.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.09.2017 року було відкрито провадженні по даній цивільній справі.

01.11.2017 року ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу передано на розгляд до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 року цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду.

Судом встановлено, що у сторін є неповнолітня дитина – ОСОБА_3, 17 вересня 2014 року (свідоцтво про народження серії І-КИ №502548 видане Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 23 вересня 2014 року, актовий запис №1477 від 23.09.2014 р.), батьком якої є ОСОБА_2.

На підставі рішення Амур – Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.10.2017 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ? частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 31.07.2017 року до повноліття дитини.

В матеріалах справи є медичний висновок №37 перв. від 02.05.2018 року наданий КЗ «Дніпропетровська міська поліклініка №1» Дніпропетровської обласної ради» з якої вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 має захворювання: помірна розумова відсталість з порушенням поведінки.

Згідно висновку лікарсько-консультативної комісії «Дніпропетровської клінічної психіатричної лікарні» ДОР» про стан здоров’я від 23.04.2018 року №55, вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 хворіє на помірну розумову відсталість з порушенням поведінки. Психічні функції помірно порушені, потребує стороннього догляду.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надала товарний чек від 20.07.2017 року, що свідчить про купівлю медичного препарату кортексину, води для ін’єкцій на загальну суму 331,40 грн. (а.с.5). Товарний чек від 24.07.2017 року про купівлю препарату когітум вартістю 4800,00 рублів та товарний чек про купівлю пантогама в кількості 2 уп. Загальною вартістю 910,00 руб. На загальну суму 5710,00 руб., в еквіваленті на гривню - 2957,00 грн. (а.с.5).

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов’язків і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

У відповідності до ст.180 СК України, кожен з батьків повинен приймати участь в утриманні дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.185 Сімейного кодексу України той з батьків з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвиток здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.

За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України у справі 6-1489цс17 від 13.09.2017 р.

Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов’язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів, і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти усіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу змагальності та однакової відповідальності обох батьків за виховання умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відтак, дитина сторін хворіє, має статус інваліду дитинства, лікується тривалий час та відповідно стан здоров’я дитини потребує додаткових витрат на лікування, які надаються позивачем ОСОБА_1

Виходячи з викладеного вище, суд вважає, що позивачем в повній мірі доведені ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Позивач довела належними та допустимими доказами необхідність в додаткових витратах для утримання дитини.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача коштів на лікування неповнолітньої дитини ОСОБА_3, в загальному розмірі 2957,00 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 141, 259, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 180, 185 СК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути зі ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (09.02.1985 р.н.) додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 2957,00 (дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят сім) грн.

Стягнути зі ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН: НОМЕР_1) на користь в особі УК у Печерському районі 21081100, код отримувача (за ЄДРПОУ): 38004897, р/р 31110106700007, банк одержувача: Головне управління державної казначейської Служби України у м. Києві, МФО 820019, КБКД 21081100, судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 копійок.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Новік