Рішення № 74482775, 05.06.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1448/18

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Єресько Л.О., розглянувши за правилами спрощеного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

04 травня 2018 року ОСОБА_2 (надалі – позивач, ОСОБА_2О.) звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату (надалі – відповідач, ОСОБА_1 ОВК), де просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову ОСОБА_1 ОВК від 24.04.2018 за вих. №12/806 у складанні висновку про наявність права на призначення одноразової грошової допомоги, як інваліду війни 2 групи з 24 березня 2016 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення контузії, захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, та направленні документів на розгляд комісії Міністерства оборони України;

- зобов'язати ОСОБА_1 ОВК скласти висновок про наявність у ОСОБА_2 права на призначення одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як інваліду війни 2 групи з 24 березня 2016 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, та направити його на розгляд комісії МО України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому з 24.03.2016 встановлено другу групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у зв'язку з чим він набув право на одноразову грошову допомогу, однак відповідачем в порушення цього права відмовлено йому у складанні та направленні такого висновку до Міністерства оборони України.

Ухвалою від 08.05.2018 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні).

15.05.2018 судом одержано відзив ОСОБА_1 ОВК на позов, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити з тих мотивів, що 25.04.2016 ними за заявою ОСОБА_2 було подано Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги. За змістом протоколу № 36 від 20.05.2016 комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги в разі загибелв (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та фінвалдіності осіб, звільнених з військової служби дійшла висновку про необхідність повернення документів позивачеві на доопрацювання. Зауважили, що позивач мав оскаржити рішення Міноборони, а не повторно звертатися з того самого питання до військового комісаріату. Вказували, що оскільки нових документів позивачем не надано, то новий висновок не подавався.

Відповіді на відзив від позивача не надходило.

Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до вимог частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто у порядку письмового провадження, у зв'язку з чим на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті, а також інші письмові докази, що наявні у справі, судом встановлено такі обставини.

Позивач у період з 28.07.1984 по 12.06.1985 проходив службу у складі обмеженого контингенту радянських військ в Республіці Афганістан, що підтверджується військовим квитком позивача, копія якого наявна в матеріалах справи /а.с. 31, зі звороту/. З 19.05.1993 позивача звільнено у запас /а.с. 36/.

ОСОБА_1 обласною МСЕК позивачу з 24.03.2016 встановлено другу групу інвалідності (безтерміново), причина інвалідності - поранення, контузія і захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджено наданою позивачем копією довідки серії АВ № 0188534 /а.с. 33/.

У витязі з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (Протокол від 19.02.2016 № 688) зазначено, що вогнепальні осколкові поранення голови, шиї (контузія 1984, 1985 рр), обох кінцівок колишнього військовослужбовця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наслідком яких стали рубці на зовнішній поверхні лівого стегна, на лівій боковій поверхні шиї, в області внутрішнього краю лівої брови, на передньо – зовнішній поверхні правої гомілки, на зовнішньо – внутрішній поверхні лівої гомілки розмірами від 2,2х0,2 см до 5,3х0,2 см, що підтверджується актом судово – медичного дослідження № 3 від 09.02.2016 Зінківського районного бюро ОСОБА_1 обласного бюро СМЕ, та які у подальшому призвели до розвитку : «ІХС: стенокардії напруги стабільна. ФКЛ ІІІ. Кардіосклерозу атеросклеротичного. СН ІІ А ст. Гіпертанічної ховроби ІІ ст., 2 ст., ризик 2», що підтверджується записами у медичних документах ,- поранення, контузія, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії /а.с. 34, 35/.

У зв'язку із чим 17.04.2018 (вх. від 24.04.2018) позивач звернувся до ОСОБА_1 ОВК із заявою про направлення документів на розгляд комісією Міністерства оборони України для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 /а.с. 30/.

До заяви позивачем додано копію паспорта, витягу з протоколу засідання ЦВЛК, висновку спеціаліста судово — медичної експертизи № 3 від 09.02.2016, військового квитка, висновку МСЕК, витяг з наказу про звільнення з військової служби.

ОСОБА_1 ОВК від 24.04.2018 № 12/806 повідомлено позивача, відповідно до рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі ( смерті ), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (протокол №36 від 20.05.2016) заява та документи щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 повернуті Департаментом фінансів Міністерства оборони України на доопрацювання оскільки згідно з переліком документів, передбачених пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, є документ, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не с наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Також згідно з пунктами 21. 7 та 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України віл 14.08.2008 № 402, причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва) підтверджуються довідкою, виданою військовою частиною або достовірними документами про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми. каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу) із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово - облікові документи).

Зокрема в оскаржуваній відповіді зазначено, що при наданні до ОСОБА_1 ОВК одного із перелічених документів буде розглянуто питання щодо направлення документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України на розгляд з приводу призначення і виплати одноразової грошової допомоги /а.с. 11/.

Не погодившись з даною відповіддю суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", відповідно до статті 41 якого виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

За змістом статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

А відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 названого Закону, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Аналіз наведеної вище норми статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є підставою для висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі - Порядок), яким визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Пунктом 11 Порядку визначено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Пунктом 13 Порядку передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

За змістом оскаржуваної відмови відповідач, відмовляючи у направленні наданих позивачем документів до Комісії Міністерства оборони України, посилався відсутність документа, який би свідчив про причини та обставини поранення, зокрема, про те, що відповідне поранення не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Оцінюючи наведені твердження відповідача, суд звертає увагу на приписи підпункту "г" пункту 21.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, відповідно до якого постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 №63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Отже, документом, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), в тому числі, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, є саме висновок військово-лікарської комісії, оскільки такий висновок містить конкретну вказівку на першопричину отриманої особою травми.

У наданій до матеріалів справи копії витягу з протоколу від 19.02.2016 № 688 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв зазначено, що поранення, контузія, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії /а.с. 34/.

Таким чином, надана відповідачу разом із заявою від 17.04.2018 копія витягу з протоколу засідання ЦВЛК містить інформацію про причинний зв'язок поранення із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Наявність даного висновку зокрема виключає можливість отримання відповідного поранення внаслідок вчиненням позивачем кримінального чи адміністративного правопорушення або вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що позивачем разом із заявою від 17.04.2018 надано ОСОБА_1 ОВК усі необхідні документи, передбачені пунктом 11 Порядку.

Отже, відповідач, як уповноважений орган у спірних відносинах, на виконання пункту 13 Порядку мав підготувати та подати головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги позивачу. Прийняття ж рішення про наявність/відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги віднесено до повноважень головного розпорядника бюджетних коштів, яким у спірних відносинах є Міністерство оборони України.

Посилання відповідача на те, що останнім вже складався у 2016 році висновок щодо ОСОБА_2, та за результати розгляду якого документи було повернуто Департаментом фінансів Міністерства оборони України на доопрацювання, суд вважає необґрунтованими з тих підстав, що чинним законодавством, в тому числі Порядком, не встановлено обмеження щодо звернення особи із завою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності у випадках, якщо одноразова грошова допомога не виплачувалася, тобто право на її отримання не було реалізовано.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В спірному випадку, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення у формі відмови.

Таким чином, відмова ОСОБА_1 обласного військового комісаріату, оформлена листом від від 24.04.2018 № 12/806, не ґрунтується на вимогах закону, а відтак суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування відмови ОСОБА_1 обласного військового комісаріату, оформлене листом від 24.04.2018 № 12/806, у складанні висновку про наявність права у ОСОБА_2 на призначення одноразової грошової допомоги, як інваліду війни 2 групи з 24.03.2016, інвалідність якого настала внаслідок поранення контузії, захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, та направленні документів на розгляд комісії Міністерства оборони України.

Суд враховує, що в силу положень пункту 13 Порядку складення висновку щодо отримання особовою одноразової грошової допомоги є компетенцією відповідача, який наділений повноваженнями скласти висновок щодо можливості призначення такої допомоги на підставі статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та направити його разом з поданими особою документами до Комісії Міністерства оборони України.

На підставі вищевикладеного, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ 07851296) скласти висновок за заявою ОСОБА_2 від 17.04.2018 (вх. від 24.04.2018) щодо призначення одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 як інваліду ІІ групи з 24.03.2016, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та направити даний висновок на розгляд комісії Міністерства оборони України.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 241-246, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 38600, рнокпп НОМЕР_1) до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату (36039, Полтавська область, м. Полтава, вул. Шевченка, 78-а, код ЄДРПОУ 07851296) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати відмову ОСОБА_1 обласного військового комісаріату, оформлену листом від 24.04.2018 № 12/806, у складанні висновку про наявність права у ОСОБА_2 на призначення одноразової грошової допомоги, як інваліду війни 2 групи з 24.03.2016, інвалідність якого настала внаслідок поранення контузії, захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, та направленні документів на розгляд комісії Міністерства оборони України.

Зобов'язати ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ 07851296) скласти висновок за заявою ОСОБА_2 від 17.04.2018 (вх. від 24.04.2018) щодо призначення одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 як інваліду ІІ групи з 24.03.2016, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та направити даний висновок на розгляд комісії Міністерства оборони України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Харківського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя ОСОБА_3