Рішення № 74482312, 06.06.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2018 р. № 814/1088/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54034 до відповідача:Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 про:зобов'язання вчинити дії,

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

зобов'язати Миколаївську міську раду (надалі - Рада або відповідач) надати позивачу копію рішення Миколаївської міської ради від 21.12.2000, яким внесено зміни до пункту 1 рішення міської ради від 03.03.2000 № 17/20 з викладенням його в такій редакції: «Доручити виконкому міської ради до 1 січня внести зміни і пропозиції щодо присвоєння одній із вулиць м. Миколаєва імені Олійника А.О. Перейменувати вулицю Паркову у вулицю Олійника А.О.»;

зобов'язати Миколаївську міську раду надати позивачу копію рішення Миколаївської міської ради від 03.03.2000 № 17/20 в редакції від 21.12.2000.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що відповідач не відреагував на поданий 23.04.2018 запит на інформацію.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

23.04.2018 ОСОБА_1 звернувся до Ради із «Запитом на інформацію», в якому просив надати копії:

рішення Миколаївської міської ради від 21.12.2000, яке було прийняте за пропозицією міського голови, і яким змінено пункт 1 рішення міської ради від 03.03.2000 № 17/20 з викладенням його в такій редакції: «Доручити виконкому міської ради до 1 січня внести зміни і пропозиції щодо присвоєння одній із вулиць м. Миколаєва імені Олійника А.О. Перейменувати вулицю Паркову у вулицю Олійника А.О.»;

рішення Миколаївської міської ради від 03.03.2000 № 17/20 в редакції від 21.12.2000, тобто із змінами, внесеними до нього рішенням міської ради від 21.12.2000.

Рада відповіді на запит позивачу не надала.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до статей 1, 13 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (надалі - Закон), зазначені у запиті ОСОБА_1 документи є носіями публічної інформації, а відповідач є розпорядником публічної інформації, до обов'язків якого, згідно зі статтею 14 Закону, віднесено зокрема надання публічної інформації.

Як вказано у частині першій статті 20 Закону, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідач цей обов'язок не виконав, тобто допустив протиправну бездіяльність.

Статтею 23 Закону встановлено що рішення, дії або бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; відстрочку задоволення запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії або бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

У пункті 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

З урахуванням того, що підставою для звернення ОСОБА_1 до суду став факт ненадання відповідачем відповіді на запит, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності Ради та зобов'язання її надати відповідь на запит на інформацію.

Як вказано у частині четвертій статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Адміністративний позов не містить доводів, які б дали суду можливість застосувати частину четверту статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача задовольнити запит на інформацію.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,54034 паспорт НОМЕР_1) до Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 26565573) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 26565573), що полягає у ненаданні відповіді на запит ОСОБА_1 від 23.04.2018 (реєстр. індекс І-107/02.02.03-09).

3. Зобов'язати Миколаївську міську ради надати відповідь на запит ОСОБА_1 від 23.04.2018 (реєстр. індекс І-107/02.02.03-09).

4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна