
10.3.4
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
30 травня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1133/18
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кисельової Є.О.,
при секретарі судового засідання: Ждановій Г.Є.,
за участю представників сторін:
представника позивача: М'ягкова А.П.,
представника відповідача: Ревенка А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (93011, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Словянська, буд.28) до товариства з обмеженою відповідальністю "Миронівський продукт" (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Механізаторів, буд. 7-А) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
ВСТАНОВИВ:
18 квітня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миронівський продукт", в якому позивач просить стягнути з відповідача адміністративно-господарську санкцію за 2017 рік у сумі 37925 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 17.04.2018 по 17.04.2018 у розмірі 21,20 грн., разом 37946,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (в редакції від 06.10.2005 року Закон №2960 - IV) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації, громадські організації осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При цьому відповідно до Закону виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
23 лютого 2018 року позивачем направлено до державної служби зайнятості запит про надання відповідачем інформації про вільні робочі місця (вакансії), на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, а також про випадки відмови у працевлаштуванні осіб, направлених для працевлаштування та здійснення роботодавцем замовлення на професійне навчання або підготовку особи з інвалідністю у разі відсутності фахівців з потрібними професіями серед застрахованих у державній службі зайнятості осіб з інвалідністю.
29 березня 2018 року на адресу позивача надійшла відповідь на запит, з якої вбачається, що відповідач у 2017 році, подавав до служби зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, але не кожного місяця замовлень до центру зайнятості на професійне навчання або перепідготовки осіб інвалідністю не направляв. Отже, на думку позивача, відповідачем здійснено не всі можливі заходи для працевлаштування осіб з інвалідністю, адже, у разі подання державній службі зайнятості лише інформації про попит на робочу силу (вакансії), на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю (форма 10-ПІ) не можна вважати, що роботодавець зробив усе можливе для працевлаштування фахівця з інвалідністю.
Відповідач не виконав усіх заходів щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.
Враховуючи інформацію за звітом 10-ПІ за 2017 рік, який був надісланий відповідачем, на думку позивача, вбачається не виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2017 році відповідачем, у зв'язку з чим останньому нарахована адміністративно-господарська санкція у розмірі 37946,20 грн., яку відповідач, враховуючи норму частини 4 статті 20 ЗУ "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", повинен був сплатити до 15 квітня 2018 року, про що був повідомлений позивачем листом від 26.02.2018 за № 03-10/215.
У зв'язку з тим, що адміністративно-господарські санкції сплачені не були, позивачем здійснено розрахунок пені за прострочення відповідачем сплати адміністративно-господарської санкції з 17.04.2018 по 17.04.2018 (за 1 день) з урахуванням облікової ставки НБУ у розмірі 17 % річних за кожен день прострочення.
Позивач зазначає, що відповідачем було порушено норми законодавства, яке регулює працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарську санкцію за 2017 рік у сумі 37925 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 17.04.2018 по 17.04.2018 у розмірі 21,20 грн., разом 37946,20 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні пред'явленому позову та просив його задовольнити.
Відповідачем до канцелярії суду було надано відзив, в обґрунтування якого зазначив наступне (арк. спр. 45-49).
19 лютого 2018 року товариством з обмеженою відповідальністю "Миронівський продукт" подано Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік. Згідно рядка 02 Звіту, середньо облікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 3 особи. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів України" - 4 особи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Миронівський продукт" вжило усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення. Підприємством впродовж 2017 року створювалися робочі місця для працевлаштування інвалідів. З січня 2017 року на підприємстві обліковувалися 1 вільне робоче місце для працевлаштування інвалідів (про відкриття вакансії було повідомлено Сєвєродонецький міський центр зайнятості 06.10.2016 року). В березні - червні 2017 року створено додатково 2 робочі місця, в липні 2017 року ще 1 робоче місце (загалом з липня на підприємстві були вільними 3 робочі місця створені для інвалідів). З грудня 2017 року на підприємстві створено та не зайнято інвалідами 5 робочих місць. На жодне зі створених робочих місць впродовж року особи з інвалідністю центром зайнятості не спрямовувалися. Створені підприємством робочі місця залишилися незайнятими у зв'язку з тим, що підприємство самотужки не змогло знайти осіб-інвалідів здатних та бажаючих працювати на підприємстві.
Загалом впродовж 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Миронівський продукт" працевлаштувало 4 особи з інвалідністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Миронівський продукт" 06 жовтня 2016 року, 17 березня 2017 року, 18 квітня 2017 року, 06 червня 2017 року, 24 липня 2017 року, 16 серпня 2017 року, 01 грудня 2017 року згідно Порядку подання форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013р. подавало до Сєвєродонецького міського центру зайнятості звіти «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» за формою 3-ПН (Далі - Звіт 3-ПН). Згідно Звітів 3-ПН підприємством створено робочі місця для працевлаштування інвалідів: оператор комп'ютерного набору; прибиральник службових приміщень; експедитор; агент торговельний; менеджер з постачання; вантажник; двірник.
Впродовж 2017 року як зі сторони Сєвєродонецького міського центру зайнятості, так і з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Миронівскький продукт" здійснювалися заходи направлені на пошук та працевлаштування осіб з інвалідністю. Сєвєродонецький міський центр зайнятості розміщував оголошення, зокрема, в газеті "Проспект объявления". Товариство з обмеженою відповідальністю "Миронівський продукт" здійснював самостійний пошук осіб з інвалідністю для працевлаштування на створені для цих цілей робочі ссця розміщуючи пропозиції з працевлаштування на інтернет ресурсі board24.lg.ua.
Частина створених Товариством з обмеженою відповідальністю "Миронівскький продукт" робочих місць не потребують соціальної підготовки та кваліфікації. Працевлаштування можливо без проведення навчання або перепідготовки.
Таким чином, при наявності у державної служби зайнятості на обліку осіб, що мають інвалідність, повинно запропоновано роботу згідно вакансій Товариство з обмеженою відповідальністю "Миронівскький продукт". Впродовж 2017 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миронівскький продукт" особи з інвалідністю не направлялися.
Сєвєродонецьким міським центром зайнятості впродовж 2017 року не здійснено в повній добір та не запропоновано працевлаштуватися на підприємстві достатній кількості осіб інвалідність.
Так, відповідачем впродовж 2017 року самостійно здійснювало пошук працівників, які мають інвалідність та бажають бути працевлаштованими. 26 травня 2017 року на підприємство влаштовано ОСОБА_3 (Наказ про прийняття на роботу № 101-к від .2017р.), 01.06.2017 року - ОСОБА_4 (Наказ про прийняття на № 126-к від 31.05.2017р.), 01.06.2017 року - ОСОБА_5 (Наказ прийняття на роботу № 113-к від 29.05.2017р.), 05.07.2017 року - ОСОБА_6 (Наказ про прийняття на роботу № 142-к від 04.07.2017р.), що підтверджується Повідомленнями про прийняття працівника на роботу поданим до ДФС України.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Миронівскький продукт" впродовж року створило необхідну кількість вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідачем впродовж 2017 року надано Сєвєродонецькому міському центру зайнятості інформацію про вакансії згідно п.п.3,5 Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація по попит на робочу силу (вакансії), затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316.
Відповідач також зазначив у відзиві на адміністративний позов, що згідно п.5 вищевказаного Порядку, форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого є вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Тобто, після набрання чинності вказаним Порядком роботодавців звільнено від обов'язку щомісячно подавати звітність форми 3-ПН, а встановлено новий обов'язком - своєчасно інформувати відповідні територіальні центри зайнятості про виникнення вакансій. При цьому, центри зайнятості повинні обліковувати таку вакансію до її заповнення або відкликання.
В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні, викладеним у відзиві, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази та надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Ухвалою суду від 20 квітня 2018 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 17 травня 2018 року (арк. спр. 1-2).
17 травня 2018 року ухвалою суду зобов'язано ДПІ у м. Сєвєродонецбку Головного управління ДФС у Луганській області надати додаткову інформацію, у зв'язку з чим оголошено перерву до 30 травня 2018 року (арк. спр. 105).
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Миронівскький продукт", ідентифікаційний код 38820069, є юридичною особою та зареєстровано 08.08.2013, 13831020000003425 Сєвєродонецькою міською радою (арк. спр. 87-89).
Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів Товариство з обмеженою відповідальністю "Миронівскький продукт" за 2017 рік від 19 лютого 2018 року форми № 10-ПІ, наданого до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 96 осіб, з них кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 4 особи (арк. спр. 13).
Позивачем нараховано адміністративно-господарську санкцію за невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Миронівскький продукт" нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за 2017 рік у розмірі 37925 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 21,20 грн. (арк. спр. 19).
Листом від 26 лютого 2018 року № 03-10/216 позивач попередив відповідача про нарахування адміністративно - господарської санкції у розмірі 37925 грн. та направив повідомлення поштовим відправленням (арк. спр. 17-18).
На запит Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 05 березня 2018 року №13/04-659 Сєвєродонецьким міським центром зайнятості надано інформацію, якою повідомлено, що від Товариства з обмеженою відповідальністю "Миронівскький продукт" протягом 2017 року надходила інформація про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії), а саме: 17.03.2017 - 2 вакансія, 18.04.2017 - 2 вакансії, 06.06.2017 - 2 вакансії, 24.07.2017 - 3 вакансії, 16.08.2017 - 3 вакансії, 01.12.2017 - 5 вакансій. Відмов підприємства у працевлаштуванні інвалідів за направленням центру зайнятості не було (арк. спр. 16).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з
інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-ХII (далі - Закон № 875), в редакції чинній на час спірних правовідносин, що виникли між сторонами.
За змістом статті 20 Закону №875 Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю.
Згідно частини 1 статті 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
За змістом частин 2 та 3 статті 19 Закону №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю; самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Частинами 9 та 10 статті 19 Закону №875 передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, а у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.
Статтею 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.
Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
За приписами статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Миронівскький продукт" протягом 2017 року кількість працюючих за основним місцем роботи склала 96 осіб.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечувалося представником відповідача, що протягом 2017 року штатна чисельність працівників змінювалась.
Так, 03.01.2017 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Миронівскький продукт" видано наказ про затвердження штатного розкладу №1, який відповідно до додатку до цього наказу вводиться з 03.01.2017 та кількість робітників зазначено - 16 осіб.
Тобто, даним штатним розписом визначено кількість осіб - 16 осіб та починаючи з лютого 2017 року на підприємстві повинні були працювати 16 осіб.
Звіт за лютий 2017 року відповідачем до Сєвєродонецького центру зайнятості 10-ПІ за 2017 рік не подавався, що в судовому засіданні підтверджено представником відповідача.
В подальшому, 20.05.2017 наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Миронівскький продукт" №61/1-к внесені зміни до штатного розкладу та збільшено кількість робітників до 43 осіб.
19 липня 2017 року наказом № 146-к директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Миронівскький продукт" у зв'язку з виробничою необхідністю внесені зміни до штатного розкладу та збільшено кількість робітників до 46 осіб.
Судом встановлено, що відповідач відповідності до вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" у триденний строк з моменту створення робочих місць для працевлаштування інвалідів проінформовано.
Також згідно інформації про середньооблікову кількість працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Миронівскький продукт" за 2017 рік, наданої на ухвалу суду від 17.05.2018, Державною податковою Інспекцією у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області зазначено, що середня кількість працівників складає: січень - 7 осіб, лютий - 16 осіб, березень - 41 осіб, квітень - 45 осіб, травень - 65 осіб, червень - 130 осіб, липень - 134 осіб, серпень - 136 осіб, вересень - 141 осіб, жовтень - 143 осіб, листопад - 146 осіб, грудень - 145 осіб.
Таким чином, на підприємстві, починаючи з лютого 2017 року працювало 16 осіб.
Проте, відповідач діяв у супереч вимогам статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", яка визначає обов'язок підприємства створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у разі, якщо на підприємстві працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.
Оскільки судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, не заперечувалося представником відповідача, що починаючи з лютого 2017 року, згідно штатного розпису, на підприємстві повинно бути працьовлаштовано 16 осіб та протягом 2017 року кількість працівників постійно збільшувалась, проте відповідачем у лютому 2017 року відповідності до вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не подано до Сєвєродонецького центру зайнятості звіту 10-ПІ, відтак відповідачем не виконано нормативу щодо створення робочих місць для працевлаштування інваліда, у зв'язку з чим позивачем правомірно прийнято рішення про застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій.
Сума адміністративно-господарських санкцій, виходячи із нормативу робочих місць для інвалідів, складає 37925 грн, які не були сплачені у встановлені законом строки, що підтверджується розрахунком суми заборгованості (арк. спр. 19).
Згідно частини 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Як вбачається із розрахунку суми заборгованості, за порушення строків сплати відповідачу нарахована пеня, яка склала 21,20 грн. (арк. спр. 19).
Враховуючи те, що на момент розгляду справи сума заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 37925 грн. та 21,20 грн. пені відповідачем не сплачені, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (93011, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Словянська, буд.28) до товариства з обмеженою відповідальністю "Миронівський продукт" (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Механізаторів, буд. 7-А) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Миронівський продукт" (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Механізаторів, буд. 7-А) на користьЛуганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (93011, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Словянська, буд.28) адміністративно-господарську санкцію за 2017 рік у сумі 37 925 (тридцяти семи тисяч дев'ятсот двадцяти п'яти) гривень 00 копійок та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 17 квітня 2018 року по 17 квітня 2018 року у розмірі 21 (двадцяти однієї) гривні 20 копійок, разом 37 946 (тридцяти семи тисяч дев'ятсот сорока шести) гривень 20 копійок на розрахунковий рахунок 31212230700080 в ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код ОКПО 37944909, код доходу 50070000.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Миронівський продукт" (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Механізаторів, буд. 7-А) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (93011, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Словянська, буд.28) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762 (однієї тисячі сімсот шістдесяти двох) гривень 00 копійок на розрахунковий рахунок 35228151000847 в ДКСУ м. Київ, МФО 82072, ЄДРПОУ 13396264.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст повного судового рішення складено 04 червня 2018 року.
Суддя Є.О. Кисельова
Судове рішення № 74481051, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 30.05.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 812/1133/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: