Рішення № 74480643, 25.05.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/9883/18

Провадження № 2/127/1703/18

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

25 травня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Прокопчук А.В.,

при секретарі Крижанівському В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 21.02.2011 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином в порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов'язання за вказаним договором. Це призвело до утворення в нього перед банком заборгованості станом на 10.04.2018 року в розмірі 68624 грн. 64 коп., яка складається з: 1182,77 грн. – заборгованості за кредитом; 58915,64 грн. – заборгованості по процентам за користування кредитом; 4782,20 грн. – заборгованості за пенею та комісією; 500 грн. - штрафу (фіксована частина) та 3244,03 грн. - штрафу (процентна складова).

Оскільки на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав позивача, тому ПАТ КБ "ПриватБанк" змушений був звернутися до суду з позовом та просить у відповідності до вимог ст.ст. 1050, 1054 ЦК України стягнути з відповідача вищевказану заборгованість, а також стягнути судові витрати.

Ухвалою суду від 8 травня 2018 року клопотання позивача задоволено частково, дану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу запропоновано протягом п'яти днів із дня вручення даної ухвали, подати суду заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Також ОСОБА_1 роз'яснено, що якщо він не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин. Крім того, даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.

Відзив на позовну заяву відповідачем в строк визначений судом, подано не було.

Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

З огляду на це, суд приходить до висновку про вирішення спору за наявними матеріалами справи.

В судове засідання представник позивача ПАТ КБ "ПриватБанк" не з'явився, надавши суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомих причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. За таких обставин у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив заочне рішення у його відсутність на підставі наявних в справі доказів, оскільки представник позивача не заперечив проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 21.02.2011 року відповідач ОСОБА_1 отримав від позивача кредит у розмірі 3800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Договір укладений шляхом приєднання до умов договору, підтвердженням чому є підписана позичальником заява (а.с. 9), Умови і Правила надання банківських послуг (а.с. 11-25), Правила користування платіжною карткою (а.с. 26-34) та Тарифи банку (а.с. 10). Слід зазначити, що заява є невід’ємною частиною договору.

Отже, при укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Отже, в даному випадку зміст кредитного договору було зафіксовано в декількох документах, а саме в заяві позичальника, Умовах та правилах надання банківських послуг. Укладення кредитного договору таким чином, чинному законодавству України не суперечить.

Зі змісту заяви-анкети вбачається, що особою від руки заповнені всі персональні дані (а.с. 9). Також з заяви-анкети встановлено, що ОСОБА_1 висловив свою згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна» та особистим підписом засвідчив, що «Я згоден з тим, що ця заява, разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді…».

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

За користування Кредитом і Овердрафтом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360 календарних днів на рік, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13 (п. 2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг).

Згідно п. 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг, договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Пунктом 2.1.1.12.11 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або в певній банком частки у разі невиконання клієнтом та / або довіреною особою клієнта своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Разом з цим, суд встановив, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, що призвело до утворення в нього перед банком заборгованості.

З розрахунку заборгованості за договором №б/н суд встановив, що станом на 10.04.2018 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом становить 68 624 грн. 64 коп., яка складається з: 1182,77 грн. – заборгованості за кредитом; 58 915,64 грн. – заборгованості по процентам за користування кредитом; 4782,00 грн. – заборгованості за пенею та комісією (а.с. 5-8).

Крім того, відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, відповідачу нараховано штраф (фіксована частка) в розмірі 500 грн. та штраф (процентна складова) в сумі 3244,03 грн.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 2 ст. 1050 ЦК України визначає, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Стаття 1054 ЦК України, визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

У відповідності до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Зважаючи на вищевикладене, а також враховуючи, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № б/н від 21.02.2011 року щодо поверення кредитних коштів, суд вважає, що заборгованість з відповідача на користь позивача підлягає примусовому стягненню.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 1 762,00 грн., що підтверджені документально (а.с. 1).

На підставі викладеного та керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 207, 525, 526, 530, 549-552, 610-612, 625, 629, 634, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ч. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", ст.ст. 12, 76-81, 89, 141, 263-265, 280-282, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії АВ № 743442, місце реєстрації – не відоме, проживаючого за адресою: 21000, АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.02.2011 року в сумі 68 624 (шістдесят вісім тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 64 коп., яка складається з: 1 182 (тисяча сто вісімдесят дві) грн. 77 коп. – заборгованості за кредитом; 58 915 (п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 64 коп. – заборгованості по процентам за користування кредитом; 4 782 (чотири тисячі сімсот вісімдесят дві) грн. 20 коп. – заборгованості за пенею та комісією; 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. – штрафу (фіксована частина) та 3 244 (три тисячі двісті сорок чоттири) грн. 03 коп. – штрафу (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії АВ № 743442, місце реєстрації – не відоме, проживаючого за адресою: 21000, АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299) витрати на оплату судового збору в розмірі 1 762 (тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складений 06.06.2018 року.

Суддя: