Рішення № 74480601, 08.05.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2955/18

Провадження № 2-о/161/81/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Кихтюка Р.М.

секретаря – Козак О.А.

за участю представника заявника – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в :

Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту поранення при виконанні обов’язку військової служби 30 липня 2014 року в районі с. Березове Мар'їнського району Донецької області, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Свої вимоги мотивує тим, що 03.04.2014 року на підставі Указу Президента України № 303 від 17 лютого 2014 року був призваний у Збройні сили України по мобілізації до складу військової частини А2331, а з 02.05.2014 року проходив військову службу у складі 51-ї гвардійської механізованої бригади.

Вказує, що в період з 18.06.2014 року по 31.08.2014 року він брав участь в боях за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України на території Донецької та Луганської областей.

30.07.2014 року він супроводжував військову техніку Збройних Сил України в Мар’їнському районі Донецької області. Неподалік села Березове, перебуваючи в автомобілі ГАЗ-66, під час артилерійського обстрілу з системи «Град», отримав вогнепальне уламкове поранення з травматичним відчленуванням на рівні нижньої третини лівої гомілки. Перша медична допомога йому була надана на місці поранення, після чого санітарним транспортом був доставлений до мобільного госпіталю. Надалі проходив курс лікування в Запоріжжі, Дніпропетровську та Львові.

Довідкою про обставини травми №3932 було встановлено, що 30.07.2014 року він дійсно одержав травматичну ампутацію на рівні нижньої третини лівої гомілки під час артилерійського обстрілу проросійськими бойовиками базового табору 1 БТГр в с. Березове Донецької області.

Первинною медичною картою від 31.07.2014 року, виписним епікризом №8432, перевідним епікризом №2605, індивідуальним планом реабілітаційних заходів пацієнта Волинського обласного госпіталю ветеранів війни підтверджується, що протягом 2014 року він проходив інтенсивний курс лікування та реабілітації від поранення, отриманого в зоні проведення бойових дій.

Свідоцтвом про хворобу №1190/1 та продовженням до нього був постановлений діагноз та винесена постанова ВЛК про причинний зв’язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва. Виходячи зі змісту документу, поранення, відсутність лівої нижньої кінцівки на рівні середньої третини гомілки, після травматичного відчленування з приводу вогнепального уламкового поранення, отриманого 30.07.2014 року, операції: ампутації, післяампутаційної нейропатії малогомілкового та великогомілкового нервів з каузалгічним синдромом та значним порушенням функції кінцівки та значним порушенням функції кінцівки дійсно пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

В результаті отриманого поранення йому було визнано інвалідом ІІ групи.

Вважає, що внаслідок саме військової агресії Російської Федерації на території Донецької області було порушено його право на життя і здоров’я, передбачене статтею 27 Конституції України, ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

Звернення до суду, обумовлено, тим, що він має на меті визначити свій статус як жертви міжнародного збройного конфлікту, тобто як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03.07.1954 року.

На підставі викладеного, просить суд встановити юридичний факт його поранення при виконанні обов’язку військової служби 30 липня 2014 року, в районі села Березове Мар’їнського району Донецької області, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

В судовому засіданні представник заявника заявлені вимоги підтримала із підстав, викладених у заяві та просила заяву задовольнити.

Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з’явились по невідомій суду причині, хоча про час та місце слухання справи неодноразово повідомлялися судом належним чином.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши представлені письмові докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 03.04.2014 року на підставі Указу Президента України № 303 від 17 лютого 2014 року був призваний у Збройні сили України по мобілізації до складу військової частини А2331, а з 02.05.2014 року проходив військову службу у складі 51-ї гвардійської механізованої бригади (а.с. 27-34).

В період з 18.06.2014 року по 31.08.2014 року брав участь в боях за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України на території Донецької та Луганської областей.

З 20.02.2014 року розпочалася тимчасова окупація території України, що визначено п. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

15.04.2014 року з метою забезпечення додержання прав і свобод людини і громадянина, захист інтересів держави, державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах окупації Верховною Радою України був прийнятий ОСОБА_3 «Про тимчасово окуповані території». ОСОБА_3 визначив статус частини території України, як тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановив особливий правовий режим на цій території, визначив особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.

У зв’язку з чим Україною, за наслідками збройної агресії Російської Федерації, прийнято постанову Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», якою визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

При вирішенні даної справи в контексті вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» факти збройної (військової) агресії Російської Федерації відносно України є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно із нормами Цивільного-процесуального кодексу України і у відповідності до ч. 3 ст. 82 ЦПК України не потребують доказування.

Як з’ясовано судом, 30.07.2014 року ОСОБА_2 супроводжував військову техніку Збройних Сил України в Мар'їнському районі Донецької області. Неподалік села Березове, перебуваючи в автомобілі ГАЗ-66, під час артилерійськогообстрілу з системи «Град», отримав вогнепальне уламкове поранення з травматичним відчленуванням на рівні нижньої третини лівої гомілки. Перша медична допомога йому була надана на місці поранення, після чого санітарним транспортом був доставлений до мобільного госпіталю. Надалі проходив курс лікування в різних медичних установах України (а.с. ).

Довідкою про обставини травми №3932 підтверджується, що 30.07.2014 року він дійсно одержав травматичну ампутацію на рівні нижньої третини лівої гомілки під час артилерійського обстрілу проросійськими бойовиками базового табору 1 БТГр в с. Березове Донецької області (а.с. ).

Первинною медичною картою від 31.07.2014 року, виписним епікризом №8432, перевідним епікризом №2605, індивідуальним планом реабілітаційних заходів пацієнта Волинського обласного госпіталю ветеранів війни встановлено, що протягом 2014 року він проходив інтенсивний курс лікування та реабілітації від поранення, отриманого в зоні проведення бойових дій (а.с. ).

Свідоцтвом про хворобу №1190/1 та продовженням до нього був постановлений діагноз та винесена постанова ВЛК про причинний звязок захворювання, поранення, контузії, каліцтва. Виходячи зі змісту документу, поранення, відсутність лівої нижньої кінцівки на рівні середньої третини гомілки, після травматичного відчленування з приводу вогнепального оламкового поранення, отриманого 30.07.2014 року, операції: ампутації, післяампутаційної нейропатії малогомілкового та великогомілкового нервів з каузалгічним синдромом та значним порушенням функції кінцівки та значиним порушенням функції кінцівки дійсно пов'язане з виконанням обов'язків військової служби (а.с. ).

В результаті отриманого поранення його було визнано інвалідом ІІ групи.

Стаття 3 Загальної декларації прав людини (прийнята і проголошена резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948 року) чітко встановлює, що кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканність.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів, встановлення яких віднесено до компетенції відповідних органів виконавчої влади.

Враховуючи викладене, а також те, що встановлення юридичного факту поранення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, при виконанні обов’язку військової служби 30 липня 2014 року, в районі села Березове Мар'їнського району Донецької області внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України необхідне для визначення його статусу жертви міжнародного збройного конфлікту, тобто, як особи, яка перебувала під захистом К онвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03.07.1954 року, що обумовлює виникнення прав та обов’язків, передбачених цією конвенцією, іншими нормами міжнародного права, то суд приходить до висновку, що подана заява підлягає до задоволення.

На підставі Конституції України, Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Закону України «Про оборону України», Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», керуючись ст.ст. 10, 19, 76, 77, 81, 263-265, 268, 273, 315 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

ОСОБА_2 ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити.

Встановити юридичний факт поранення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, при виконанні обов’язку військової служби 30 липня 2014 року в районі села Березове Мар’їнського району Донецької області внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М. Кихтюк