Рішення № 74480394, 04.06.2018, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/191/18

Провадження №2/148/285/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

( Заочне )

04 червня 2018 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В. при секретарі Грох Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної нотаріальної контори Тульчинського нотаріального округу та ПАТ "Державний ощадний банк України" про скасування обтяження на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Державної нотаріальної контори Тульчинського нотаріального округу та ПАТ "Державний ощадний банк України" про скасування обтяження на нерухоме майно, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 30.04.1996, посвідченого Тульчинською державною нотаріальною конторою, їй належить житловий будинок №26 (колишній №28) по вул.Шевченка в м. Тульчині. Попереднім власником даного будинку був її чоловік ОСОБА_2 Даний будинок її чоловіком було куплено ще 11.02.1978. В зв’язку зі зміною по вул. Шевченка м. Тульчина нумерації будинків, номер її будинку змінився із 28 на 26.

Так як вона була єдиним власником житлового будинку, то мала право на приватизацію земельної ділянки, на якій знаходився даний будинок. На підставі рішення 8 сесії 5 скликання від 17.01.2007 їй було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №948259 від 19.07.2007, відповідно до якого вона являється власником земельної ділянки площею 0,0808 га, розташованої по вул. Шевченка №26 в м.Тульчині.

На даний час вона вирішила відчужити належний їй житловий будинок №26 (колишній №28), розташований по вул. Шевченка в м. Тульчині і звернулася в Тульчинську державну нотаріальну контору з метою укладення договору. При перевірці обтяжень на нерухоме майно вияснилося, що існує обтяження – заборона, зареєстрована за №5355235 24.07.2007 реєстратором Тульчинською державною нотаріальною конторою на підставі наданих даних Тульчинського ощадбанку б/н, який відноситься на даний час до філії Вінницьке обласне управління АТ “Ощадбанк”, дата виникнення обтяження – 25.07.1995, архівна дата: 20.01.2000, власником значиться ОСОБА_3. Інших даних по даному обтяженню на належний їй будинок – немає. Хто такий ОСОБА_3 і де він може знаходитися –їй не відомо. Такого сусіда у неї теж немає. Він ніколи членом її та її чоловіка сім’ї – не був. Відповідно до записів в домовій книжці ОСОБА_3 ніколи не проживав в належному їй будинку і не був в ньому зареєстрований.

Дізнавшись про дане обтяження, вона звернулася з заявою в філію - Вінницьке обласне управління АТ “Ощадбанк” про зняття обтяження. Однак зняти накладене обтяження їй відмовили, надавши тільки довідку про відсутність у неї зобов’язань по кредитам.

Відносно неї виконавче провадження не відкривалося і на її майно арешт не накладено, про що свідчить видана їй довідка ДВС.

Так як вона не може розпорядитися належним їй майном, за захистом своїх прав вона вимушена звернутися до суду. Просить скасувати заборону на належний їй житловий будинок №26 (колишній №28) по вул. Шевченка в м. Тульчині, накладену за №5355235 24.07.2007 реєстратором Тульчинською державною нотаріальною конторою на підставі наданих даних Тульчинського ощадбанку, дата виникнення обтяження – 25.07.1995, архівна дата: 20.01.2000.

В судове засідання позивач не з’явилась, подала до суду заяву, згідно якої просить справу розглянути в її відсутність, на задоволенні позову наполягає, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач - представник Державної нотаріальної контори Тульчинського нотаріального округу в судове засідання не з’явилася, хоча належним чином була повідомлена про день, час і місце розгляду справи, згідно наявного рекомендованого повідомлення, і відомостей про причини своєї неявки до суду не надала, у наданий судом строк відзиву не надала. В матеріалах справи наявна заява від неї, згідно якої вона просить справу слухати у її відсутність.

Відповідач - представник ПАТ "Державний ощадний банк України" в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час і місце розгляду справи, згідно наявного рекомендованого повідомлення, і відомостей про причини своєї неявки до суду не надав, у наданий судом строк відзиву не надав.

За таких обставин, суд ухвалив, розглянути справу заочно за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.04.1996, посвідченого Тульчинською державною нотаріальною конторою (а.с.9), дружина ОСОБА_1 є спадкоємицею майна ОСОБА_2, померлого 22.09.1995, а саме, житлового будинку №28 по вул.Шевченка в м. Тульчині.

На даний час житлового будинок №28 по вул.Шевченка в м. Тульчині значиться під №26, про що свідчить довідка виконавчого комітету Тульчинської міської ради Вінницької області (а.с.16).

Згідно довідки виконавчого комітету Тульчинської міської ради Вінницької області від 25.09.2017 №02-23-1915 (а.с.12), житловий будинок, що розташований по вул.Шевченка, 26 в м. Тульчині (колишня вул.Шевченко,28), зареєстровано за ОСОБА_1

На підставі рішення 8 сесії 5 скликання від 17.01.2007 позивачу було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №948259 від 19.07.2007, відповідно до якого вона являється власником земельної ділянки площею 0,0808 га, розташованої по вул. Шевченка №26 в м.Тульчині, що в свою чергу підтверджується копією відповідного рішення (а.с.10), копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №948259 від 19.07.2007 (а.с.11).

25.07.1995 Тульчинською державною нотаріальною конторою було накладено арешт на невизначене майно за адресою: Вінницька область, Тульчинський район, м.Тульчин, вул.Шевченка, будинок 26, власником якого є ОСОБА_3, підстава обтяження: не вказано, б/н, Тульчинський ощадбанк, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 25.09.2017 (а.с.6).

Згідно довідок, виданих Тульчинським районним відділом ДВС ГТУЮ у Вінницькій області від 17.10.2017 № 197, 198 (а.с.13, 14) вбачається, що станом на 17.10.2017 на виконанні Тульчинського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області не має виконавчих документів про стягнення коштів з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь фізичних і юридичних осіб та держави.

Згідно повідомлень філії - Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" від 06.12.2017 №101.11-20/1/191 та №101.11-20/1/192 (а.с.7,8) у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відсутні зобов'язання за кредитами.

Як вбачається з копії домової книги (а.с.18-19), в житловому будинку по вул.Шевченка, 26 в м. Тульчині (колишня вул.Шевченко,28) ОСОБА_3 зареєстрованим ніколи не був.

Оглянувши в судовому засіданні інвентаризаційну справу №1545 на житловий будинок по вул.Шевченка №28( на даний час №26) в м.Тульчин, судом встановлено, що серед власників даного будинку ОСОБА_3 не значився і не значиться.

Відповідно до ст.ст.316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно роз’яснень, викладених у п. 33 ПП ВСУ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014, відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов’язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов’язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Наявність обтяження на належне позивачам майно не позбавляє їх права володіння ним. Разом з тим, його наявність, порушує право власності позивачів, зокрема, право щодо розпорядження цим майном.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що на даний час позивач позбавлена можливості належним чином розпоряджатися своїм правом власності, підстави для збереження обтяжень, накладених відповідачем на це майно відсутні, представники відповідачів у визначений судом строк відзиву не надали, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в заявлених нею межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, згідно її заяви, залишити за нею.

На підставі викладеного, керуючись п. 33 ПП ВСУ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014, ст.ст. 15, 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 4, 13, 19, 76-81, 76-81, 141, ст. 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державної нотаріальної контори Тульчинського нотаріального округу та ПАТ "Державний ощадний банк України" про скасування обтяження на нерухоме майно задовольнити.

Скасувати заборону на належний ОСОБА_1 житловий будинок №26 (колишній №28) по вул. Шевченка в м. Тульчині, накладену за №5355235 24.07.2007 реєстратором Тульчинською державною нотаріальною конторою на підставі наданих даних Тульчинського ощадбанку, дата виникнення обтяження – 25.07.1995, архівна дата: 20.01.2000.

Судові витрати залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуто Тульчинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: