Вирок № 74479898, 06.06.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8442/18

Провадження № 1-кп/161/701/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 06 червня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - Покидюка В.М.,

за участю секретаря - Остимчук О.М.,

прокурора - Урин С.З.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Давидова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018030010001278, що надійшов з Луцької місцевої прокуратури відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцям м. Ківерці Волинської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, гр. України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого: 14.12.2017 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.185 ч.1 КК України до 80 годин громадських робіт, відбув покарання повністю;

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 186 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1, повторно, 04.04.2018 близько 18.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території автостанції №1, що по вул. Конякіна, 39 м. Луцька, умисно, з корисливих мотивів, керуючись метою відкритого викрадення чужого майна, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого та виразилось у нанесенні двох ударів кулаком руки по голові ОСОБА_3, від яких він впав на землю, відкрито викрав з кишень його куртки грошові кошти в сумі 1500 гривень, спричинивши останньому матеріальних збитків на вказану суму.

В результаті вказаних дій обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілому ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у вигляді підшкірних гематом та саден в ділянці обличчя, які згідно висновку експерта №316 від 25.04.2017 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Він же, повторно, 06.04.2018 близько 19.00 год., перебуваючи на території автостанції №1, що по вул. Конякіна, 39 м. Луцька, умисно, з корисливих мотивів, керуючись метою відкритого викрадення чужого майна, шляхом ривка, відкрито викрав з рук потерпілого ОСОБА_4 гаманець, який матеріальної цінності не становить, в якому знаходились грошові кошти в сумі 5900 грн., спричинивши останньому матеріальних збитків на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрито викрав чуже майно, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинено повторно, а також відкрито викрав чуже майно, вчинено повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованих правопорушень та не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що правильно розуміє зміст пред'явленого йому обвинувачення та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів у добровільності та істинності її позиції, а тому суд, роз'яснивши обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суду дав показання, що дійсно 04.04.2018 близько 18.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території автостанції №1, що по вул. Конякіна, 39 м. Луцька, умисно, нанісши два удари кулаком по голові ОСОБА_3, від яких він впав на землю, викрав з кишень його куртки грошові кошти в сумі 1500 гривень.

Крім того, 06.04.2018 близько 19.00 год., перебуваючи на території автостанції №1, що по вул. Конякіна, 39 м. Луцька, умисно, викрав з рук ОСОБА_4 гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі 5900 грн.

Не заперечує, що саме від його дій, потерпілий ОСОБА_3 отримав зазначені у висновку експерта тілесні ушкодження.

На даний час збитки потерпілим повністю відшкодовані. У вчиненому розкаявся та просив суворо його не карати.

Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, кожен зокрема, в судове засідання не з'явились, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності. На даний час збитки їм повністю відшкодовані, будь-яких претензій до обвинуваченого вони не мають. Щодо міри покарання - покладаються на погляд суду.

Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим його винність у вчиненні інкримінованих злочинів, підтверджується зібраними під час досудового провадження доказами, фактичні обставини яких ніким не оспорюються, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, не проводиться їх дослідження.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий, судимість не знята та не погашена в установленому законом порядку, однак вину визнав та щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, де характеризується задовільно, є особою молодого віку, збитки потерпілим повністю відшкодовані, останні будь-яких претензій до нього не мають, на суворому покаранні не наполягали, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ст.186 ч.2 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України.

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Окрім того, на думку суду, згідно ст.ст. 374 ч.4, 181 КПК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_1, до набранням вироку законної сили, слід змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, з покладенням відповідних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Речові докази, згідно ст.100 КПК України, залишити за належністю законному володільцеві.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України, призначивши покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 змінити з тримання під вартою на домашній арешт.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_1 залишати місце свого проживання - АДРЕСА_1, у певний період доби, зокрема з 20.00 год. до 08.00 год.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов'язки:

-з'являтись на виклик до суду за першим викликом у визначений час, а в разі неможливості з'явитись через поважні причини - завчасно повідомити про це відповідну посадову особу;

-не відлучатись з Волинської області без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч.1 ст.202 КПК України - звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варту із зали суду негайно.

Зарахувати в строк відбування покарання термін перебування під вартою з 10.04.2018 по 06.06.2018 включно.

Речові докази : гаманець коричневого кольору, в якому знаходились банківські карти, що переданий на зберігання потерпілому, залишити законному володільцеві - ОСОБА_4;

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії даного вироку.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.М. Покидюк