Рішення № 74479443, 05.06.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року ЛуцькСправа № 803/817/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Денисюка Р.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство "Шахта №1 "Нововолинська", Відокремлений підрозділ "Шахта "Бужанська", Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Володимир-Волинське ОУПФУ, відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство "Шахта №1 "Нововолинська" (далі - ДП "Шахта №1 "Нововолинська"), Відокремлений підрозділ "Шахта "Бужанська" ДП "Волиньвугілля" (далі - ВП "Шахта "Бужанська" ДП "Волиньвугілля"), Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Володимир-Волинська ОДПІ) про визнання протиправною відмови щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 01.06.2015 по 29.03.2016 у ДП "Шахта №1 "Нововолинська" та з 01.07.2016 по 23.03.2018 у ВП "Шахта "Бужанська" та зобов'язати зарахувати період роботи з 01.06.2015 по 29.03.2016 у ДП "Шахта №1 "Нововолинська" та з 01.07.2016 по 23.03.2018 у ВП "Шахта "Бужанська" до страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, призначити пенсію за віком на пільгових умовах та здійснити виплату такої пенсії з врахуванням даного страхового стажу, починаючи з 23.03.2018.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.03.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Проте відповідно до протоколу від 30.03.2018 № 245 відповідач відмовив у призначенні пенсії, оскільки до його страхового стажу не включено періоди роботи з 01.06.2015 по 29.03.2016 у ДП «Шахта №1 «Нововолинська» та з 01.07.2016 по 23.03.2018 у ВП «Шахта «Бужанська» в зв'язку з тим, що останніми не сплачено за позивача єдиний соціальний внесок за вказані періоди.

Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки страхувальники (роботодавці) ДП «Шахта №1 «Нововолинська» та ВП «Шахта «Бужанська» щомісячно здійснювали відрахування страхових внесків із заробітної плати позивача та сплачували страхові внески за нього, а факт не зарахування сум страхових внесків, сплачених із заробітної плати позивача, на банківський рахунок Пенсійного фонду за відсутності його вини, не є підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та відповідно у зарахуванні страхового стажу за періоди з 01.06.2015 по 29.03.2016 у ДП «Шахта №1 «Нововолинська» та з 01.07.2016 по 23.03.2018 у ВП «Шахта «Бужанська».

Враховуючи вищенаведене, просив позов задовольнити повністю.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та зазначив, що за змістом статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії на пільгових умовах мають чоловіки, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

При вивченні документів, наданих позивачем встановлено, що ОСОБА_1 працював гірником очисного забою на ДП «Шахта №1 «Нововолинська» з 08.04.2008 по 29.03.2016, а з 01.04.2016 по даний час у ВП «Шахта «Бужанська».

Враховуючи те, що ДП «Шахта №1 «Нововолинська» проведена сплата страхових внесків лише по 31.05.2015, а ВП «Шахта «Бужанська» по 30.06.2016, страховий стаж позивача становить лише 20 років 4 місяці 6 днів.

У відповідача відсутні дані про сплату внесків ДП «Шахта №1 «Нововолинська» з 01.06.2015 по 29.03.2016 та ВП «Шахта «Бужанська» з 01.07.2016 по 23.03.2018. Тому вважає, що позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки згідно з вимогами чинного законодавства обрахунок страхового стажу роботи обчислюється по сплаті страхових внесків. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача повністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Володимир-Волинської ОДПІ у поясненнях від 23.05.2018 звернув увагу на те, що за ДП «Шахта №1 «Нововолинська» та ВП «Шахта «Бужанська» у 2015-2017 роках рахувалась заборгованість по сплаті єдиного внеску, тому зарахування поточних платежів відбувалося в рахунок погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення, що відповідає приписам чинного законодавства.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, з 01.06.2015 по 29.03.2016 виконував гірничі підземні роботи за професією гірник очисного забою 5-го розряду у ДП «Шахта №1 «Нововолинська» та з 01.04.2016 і по даний час прийнятий на роботу гірником очисного забою 5-го розряду у ВП «Шахта «Бужанська», що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_2 довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ДП «Шахта №1 «Нововолинська» від 05.03.2018 № 47 та ВП «Шахта «Бужанська» від 21.03.2018 № 50, а також відповідними витягами з наказів (а.с. 24-26, 30-35).

23.03.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 22).

Протоколом від 30.03.2018 № 245 Володимир-Волинське ОУПФУ відмовило позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки ДП «Шахта №1 «Нововолинська» сплачено страхові внески по 31.05.2015, а ВП «Шахта «Бужанська» по 30.06.2016, страховий стаж складає 20 років 4 місяці 6 днів, що не дає право на пенсію згідно з пунктом 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Право на пенсію позивач набуде при наявності страхового стажу не менше 21 року 6 місяців (а.с. 23).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в період роботи з червня 2015 року по березень 2016 року у ДП «Шахта №1 «Нововолинська» та з квітня 2016 року по березень 2018 року у ВП «Шахта «Бужанська» була нарахована та виплачена заробітна плата, що підтверджується відповідними довідками 17.04.2018 № 393, № 394, № 860/7.2.4/01-19, № 859/7.2.4/01-19, № 871/7.2.4/01-19 (а. с. 17-21).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону №1058-IV з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється персоніфікований облік.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (частина третя статті 24 Закону №1058-IV - застосовується з 01 жовтня 2017 року).

Згідно із частиною першою статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону № 1058-IV).

Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Крім того, згідно із частиною шостою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями) за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Як слідує з оскаржуваного рішення, відповідач відмовляючи позивачу в зарахуванні до страхового стажу роботи на пільгових умовах на посаді гірника очисного забою у ДП «Шахта №1 «Нововолинська» та ВП «Шахта «Бужанська» виходив з того, що останніми не сплачено страхові внески, а саме: ДП «Шахта №1 «Нововолинська» за період з 01.06.2015 по 29.03.2016 та ВП «Шахта «Бужанська» з 01.07.2016 по 23.03.2018.

З такими твердженнями суд не погоджується, враховуючи наступне.

З наявних в матеріалах справи довідок про доходи, виданих ДП «Шахта №1 «Нововолинська» та ВП «Шахта «Бужанська» вбачається, що з червня 2015 по березень 2016 року, а також з липня 2016 року по березень 2018 року позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески.

Водночас, з пояснень Володимир-Волинської ОДПІ слідує, що за ДП «Шахта №1 «Нововолинська» та ВП «Шахта «Бужанська» у 2015-2017 роках рахувалась заборгованість по сплаті єдиного внеску, а тому поточні платежі зараховувалися в рахунок погашення заборгованості.

Отже враховуючи вищенаведене суд зазначає, що ОСОБА_1 працював у ДП «Шахта №1 «Нововолинська» з 01.06.2015 по 29.03.2016 та у ВП «Шахта «Бужанська» з 01.07.2016 по даний час та у нього наявний страховий стаж, що дає право на пенсію відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, відсутність даних про сплату страхових внесків за період з 01.06.2015 по 29.03.2016 та з 01.07.2016 по 23.03.2018 не може бути підставою для не зарахування цих періодів до страхового стажу під час призначення пенсії позивачу.

Відтак, на думку суду, відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу період його роботи з 01.06.2015 по 29.03.2016 у ДП «Шахта №1 «Нововолинська» та з 01.07.2016 по 23.03.2018 у ВП «Шахта «Бужанська».

Проаналізувавши вищенаведене суд зазначає, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, а тому у відповідача були відсутні підстави не зараховувати до страхового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, вказані періоди роботи позивача з 01.06.2015 по 29.03.2016 у ДП «Шахта №1 «Нововолинська» та з 01.07.2016 по 23.03.2018 у ВП «Шахта «Бужанська».

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні спору, прийняте відповідачем рішення як суб'єктом владних повноважень, перевірялося судом на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України.

На думку суду, оскаржуване рішення не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, оскільки винесене відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи те, що єдиною підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах стало не зарахування до його страхового стажу періодів роботи з 01.06.2015 по 29.03.2016 ДП «Шахта №1 «Нововолинська» та з 01.07.2016 по 23.03.2018 ВП «Шахта «Бужанська» у зв'язку з несплатою останніми страхових внесків за вказані періоди, при цьому, з наявних у справі письмових доказів вбачається, що за вказані періоди ОСОБА_1 була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески, тому суд вважає, що підстави визначені законодавством для не призначення позивачу пенсії на пільгових умовах відсутні.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірності свого рішення, оформленого у формі протоколу від 30.03.2018 № 245, а тому позовні вимоги слід задовольнити повністю шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого у формі протоколу від 30.03.2018 № 245 щодо відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах та зарахуванні до страхового стажу для призначення пенсії періодів роботи з 01.06.2015 по 29.03.2016 у ДП «Шахта №1 «Нововолинська» та з 01.07.2016 по 23.03.2018 у ВП «Шахта «Бужанська» та зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 01.06.2015 по 29.03.2016 у ДП «Шахта №1 «Нововолинська» та з 01.07.2016 по 23.03.20158 у ВП «Шахта «Бужанська» до страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, призначити пенсію за віком на пільгових умовах та здійснити перерахунок і виплату пенсії, з врахуванням даного страхового стажу з 23.03.2018 (з дня звернення позивача за призначенням пенсії).

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 704,80 грн., який підлягав сплаті за подання даного позову та який сплачений квитанцією від 02.05.2018 № 20 (а. с. 2).

Керуючись статтями 243-246, 250, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене у формі протоколу від 30 березня 2018 № 245 Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах та зарахуванні до страхового стажу для призначення пенсії періодів роботи з 01.06.2015 по 29.03.2016 у Державному підприємстві «Шахта №1 «Нововолинська» та з 01.07.2016 по 23.03.2018 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Бужанська».

Зобов'язати Володимир-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.06.2015 по 29.03.2016 у Державному підприємстві «Шахта №1 «Нововолинська» та з 01.07.2016 по 23.03.2018 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Бужанська» для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, призначити пенсію за віком на пільгових умовах та здійснити її виплату, з врахуванням даного страхового стажу з 23 березня 2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (44701, Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Соборна, 1, код ЄДРПОУ 37602528) судові витрати у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Р.С. Денисюк