Постанова № 74479056, 05.06.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року Справа №903/916/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників сторін:

ПАТ "Банк Форум" - адвокат ОСОБА_1, представник за ордером ВЛ№000,043005 від 05.06.2018р.;

ТзОВ"Золотий Екватор" - адвокат ОСОБА_2, представник за договором від 02.01.2018р.;

ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб - адвокат ОСОБА_4, представник за договором від 04.01.2018р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Форум" ОСОБА_5 на рішення господарського суду Волинської області від 10.04.2018р. (ухвалене 10.04.2018р. об 14:39 год. у м. Луцьку, повний текст складено 19.04.2018р.)

у справі №903/916/17 (головуючий суддя Якушева І.О., суддя Костюк С.В., суддя Кравчук А.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Форум" ОСОБА_5

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 12 263 068,41 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 330 043 882,07 грн. та 107 511 616,48 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Форум" ОСОБА_5 звернулося до господарського суду Волинської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" 12 263 068,41 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 330 043 882,07 грн., та 107 511 616,48 грн.

25.01.2018р. позивачем до суду першої інстанції подано заяву про уточнення позовних вимог №12/2 від 04.01.2018р., в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" на користь публічного акціонерного товариства "Банк Форум" заборгованість за кредитним договором № 1-0020/13/30-КL від 29 березня 2013 року (зі змінами та доповненнями, внесеними додатковим договором № 1 від 23 травня 2013 року до кредитного договору № 1-0020/13/30-КL від 29 березня 2013 року, договором про внесення змін № 2 від 29 серпня 2013 року до кредитного договору № 1-0020/13/30-КL від 29 березня 2013 року, договором про внесення змін № 3 від 30 вересня 2013 року до кредитного договору № 1- 0020/13/30-КL від 29 березня 2013 року, договором про внесення змін № 4 від 27 рудня 2013 року до кредитного договору № 1-0020/13/30-КL від 29 березня 2013 року, договором про внесення змін № 5 від 03 лютого 2014 року до кредитного договору № 1- 0020/13/30-КL від 29 березня 2013 року) за період з 15 грудня 2014 року по 26 листопада 2017 року в розмірі 12 263 068,41 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом ОСОБА_7 банку України станом на день пред’явлення позову 27 листопада 2017 року становить 330 043 882,07 грн., та 107 511 616,48 грн., що складаються з: 12 263 068,41 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 27 листопада 2017 року становить 330 043 882,07 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами за період з 15 грудня 2014 року по 26 листопада 2017 року, 14 330 984,82 грн. пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів за кредитом за період з 27 листопада 2016 року по 26 листопада 2017 року, 62 758 926,60 грн. процентів річних від суми простроченого кредиту за період з 15 грудня 2014 року по 26 листопада 2017 року, 12 984 392,30 грн. процентів річних від суми прострочених процентів за період з 15 грудня 2014 року по 26 листопада 2017 року, 9 574 460,89 грн. курсової різниці за простроченими процентами за період з 15 грудня 2014 року по 26 листопада 2017 року, 7 862 851,87 грн. курсової різниці за простроченим кредитом за період з 15 грудня 2014 року по 26 листопада 2017 року.

Рішенням господарського суду Волинської області від 10.04.2018р. у справі №903/916/17 відмовлено у позові Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Форум" ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення 12 263 068,41 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 330 043 882,07 грн. та 107 511 616,48 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач ОСОБА_6 акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Форум" ОСОБА_5 08.05.2018р. подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги повністю.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції порушено ч.ч. 1, 2, 5 ст. 11, ст. 16, ст.ст. 526, 599, ч.ч. 1, 2 ст. 651, ч. 3 ст. 653, 1049 ЦК України, ч. 4 ст. 75, 86 ГПК України. Скаржник зазначає, що судом проігноровано, що згідно ст. 599 ЦК України, кредитні договори від 29.03.2013р. не припинені виконанням. Наявність розстрочення виконання рішення тільки підтверджує обставини, що на час розгляду даної справи зобов’язання за кредитним договором №1-0020/13/30-KL від 29.03.2013р. не виконані. Скаржник зазначає, що хибними є посилання суду першої інстанції на рішення у справі №918/1930/14, яким стягнуто заборгованість з ТОВ "Золотий Екватор" за кредитним договором №1-0020/13/30-KL, виконання якого розстрочено, як на преюдиційний факт в межах справи №903/916/17 та твердження про те, що зазначене виключає можливість стягнення нарахованих відсотків за користування кредитними коштами у період з 15.12.2014р. по 26.11.2017р., пені, трьох відсотків річних та курсової різниці.

Вважає, що судом першої інстанції порушено ч. 1 ст. 523, ч. 1 ст. 530, ст. 536, ст. 599, ст. 610, ст. 611, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 1046, ч. 1 ст. ст. 1048, ч.ч. 1, 3 ст. 1049, ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, ст. 86, ч. 4 ст. 236 ГПК України, п. 7 ч. 1 Перехідних положень ГПК України, п. 3.3, п. 10.7 Кредитного договору №1-0020/13/30-KL від 29.03.2013р. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховнао висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 23.09.2015р. у справі №6-1206цс15, від 25.05.2016р. у справі №6-157цс16, від 21.09.2016р. у справі №6-2739цс15, від 03.04.2018р. у справі №924/18/17.

Також судом першої інстанції порушено ст. 599, ст. 610, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 1048, ч.ч. 1, 3 ст. 1049, ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, ст. 86, ч. 4 ст. 236 ГПК України, п. 7 ч. 1 Перехідних положень ГПК України. Скаржник зазначає, що кредитний договір не припинений виконанням. Тому згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України ПАТ "Банк Форум" має право на стягнення 3% річних за період з 15.12.2014р. до 26.11.2017р. від суми простроченого кредиту та прострочених процентів.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції порушено ч. 1 ст. 193, ч. 2 ст. 217, ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 ГК України, ст. 86, ч. 4 ст. 236 ГПК України, п. 7 ч. 1 Перехідних положень ГПК України, п. 7.1.1, п. 7.2, п. 7.2.1, п. 8.1, п. 8.3 додаткового договору №1. Вважає, що чинне законодавство не пов'язує закінчення строку дії договору з припиненням грошового зобов'язання боржника й не виключає його відповідальність за порушення строків розрахунків з моменту ухвалення судового рішення до його фактичного виконання.

Крім того, порушено ст. 192, ч.ч. 2, 3 ст. ст. 533, 625, 1049 ЦК України, ст. 1 Закону України "Про ОСОБА_7 України". Вважає, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до ст. 526, 599 ЦК України. Зокрема, у постанові Вищого господарського суду України у справі №918/1959/14 від 13.07.2017р. зазначено, що у разі якщо під час виконання рішення суду у гривні (в розмірі, визначеному на дату винесення рішення як еквівалент наявної у боржника заборгованості в іноземній валюті) внаслідок зміни курсу гривні до іноземної валюти буде мати місце неповне виконання боржником рішення суду, то стягувач не позбавлений права усунути негативний вплив такої ситуації за рахунок відповідної компенсації.

У поясненнях ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб (від 25.05.2018р. №27-11012/18) третя особа просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задоволити повністю позовні вимоги про стягнення заборгованості.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує її доводи, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

У поясненнях ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб (від 31.05.2018р. №27-11442/18) третя особа просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задоволити повністю позовні вимоги про стягнення заборгованості.

У судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник позивач підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у ній.

Представник відповідача доводи апеляційної скарги заперечила, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник третьої особи підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у поясненнях.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи та третьої особи, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.03.2013р. між ОСОБА_6 акціонерним товариством "Банк Форум" як кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" як позичальником було укладено кредитний договір № 1-0020/13/30-КL (далі - договір) /а.с. 1122, т. 1/. В подальшому до вказаного договору були укладені додаткові договори /а.с. 23-59, т.1/.

Відповідно до п. 1.1 договору кредитор зобов’язувався відкрити позичальнику невідновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надати останньому кредитні кошти окремими частинами (надалі – вибірки) на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної договором (п. 1.2.) граничної суми коштів (далі - кредитний ліміт), а позичальник зобов’язувався вчасно погашати кредитору заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що максимальна заборгованість позичальника за договором (загальна сума усіх вибірок) не могла перевищувати кредитний ліміт в сумі 7 185 457, 34 доларів США 34 центи.

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору кінцевий термін, до настання якого включно мала бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлювався 31.05.2013р.

Згідно п. 2.3.1 кредитного договору, кредит повинен надаватися шляхом перерахування кредитором коштів з відповідного(-их) внутрішньобанківського(-их) позичкового(-их) рахунку(-ів) на поточний рахунок позичальника, відкритий у кредитора, в сумі, що буде зазначена в заявці на отримання вибірки. Кожна заявка повинна виконуватися позичальником на паперовому носії, мала бути підписана уповноваженою(-ми) особою(-ми) та скріплена печаткою позичальника і надаватися позичальником до установи кредитора щонайменше за 2 (два) робочих дні до запланованої дати вибірки, якщо кредитор та позичальник не домовляться про інше.

Відповідно до п. 2.4 кредитного договору днем (моментом) надання вибірки вважається день перерахування кредитором коштів з відповідного(-их) внутрішньобанківського(-их) позичкового(-их) рахунку(-ів) на поточний рахунок позичальника, в сумі та валюті відповідно до вибірки.

Згідно п. 3.1 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти, що нараховуються на суму фактичної заборгованості позичальника за кредитом за фактичний строк існування заборгованості за кредитом з періодичністю, визначеною в п. 3.3 цього договору. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту та не враховується день повного погашення заборгованості за кредитом, використовується річна процентна ставка в розмірі, зазначеному в п. 3.2 цього договору, та приймається рік, що складається з умовно 360 днів у відповідному році.

Пунктом 3.2 кредитного договору передбачено, що за користування кредитом позичальник повинен сплачувати проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється на весь період дії цього договору в розмірі 0,01% річних.

Обов’язки сторін, випадки порушення виконання сторонами покладених на них зобов’язань та їх наслідки, відповідальність сторін передбачені розділами 5, 7, 8 кредитного договору.

23.05.2013р. між ОСОБА_6 акціонерним товариством "Банк Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" було підписано додатковий договір №1 до кредитного договору (далі - додатковий договір №1), відповідно до якого кредитний договір викладено в новій редакції та змінено параметри кредитування /а.с. 23-44, т.1/.

Згідно з п. 1.2 додаткового договору №1 максимальна заборгованість позичальника за цим договором встановлювалася в сумі 50 285 457,34 доларів США з урахуванням наступних сублімітів: субліміт - 1 - 7 185 457,34 - для вибірок, наданих до 23 травня 2013 року (п. 1.2.1); субліміт - 2 - 43 100 000,00 - для вибірок, наданих починаючи з 23 травня 2013 року (п. 1.2.2).

Відповідно до п. 1.4. додаткового договору №1 кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлювався: для вибірок, наданих в рамках субліміту - 1 - не пізніше 31 травня 2013 року (п. 1.4.1); для вибірок, наданих в рамках субліміту - 2 - не пізніше 31 грудня 2013 року (п. 1.4.2).

У п. 1.4.2.1-1.4.2.6 додаткового договору №1 передбачалося ряд обставин, за яких кінцевий термін, до якого має бути повністю погашена заборгованість, встановлювався 31.12.2019р.

Пунктом 3.1 додаткового договору №1 передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти, що нараховуються на суму фактичної заборгованості позичальника за кредитом за фактичний строк існування заборгованості за кредитом з періодичністю, визначеною в п. 3.3 цього договору. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту та не враховується день повного погашення заборгованості за кредитом, використовується річна процентна ставка в розмірі, зазначеному в п. 3.2 цього договору, та приймається рік, що складається з умовно 360 днів у відповідному році.

Розмір процентів (процентної ставки), що нараховується за цим договором, може бути збільшений, без укладення відповідного договору про внесення змін, внаслідок порушення позичальником відповідних своїх обов’язків у випадках, передбачених п. 3.4 цього договору.

Згідно п. 3.2 додаткового договору №1 за користування кредитом позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється на весь період дії цього договору в розмірі: 0,01% річних - для вибірок, наданих в рамках субліміту - 1, згідно з п.1.2.1 договору; 10,5% річних - для вибірок, наданих в рамках субліміту - 2, згідно з п. 1.2.2 договору.

Пунктом п. 3.4.1 додаткового договору №1 передбачено, що у разі порушення (невиконання або неналежного виконання) позичальником будь-якого з своїх платіжних зобов’язань за цим договором (зокрема, нездійснення погашення заборгованості, несплати процентів та/або комісії, можливої неустойки (штрафу, пені), розмір процентної ставки, встановлений згідно з п. 3.2. цього договору, збільшується на 12,99% річних та становить 13% річних - для вибірок, наданих в рамках субліміту-1, та збільшується на 2,5% річних та становить 13% річних - для вибірок, наданих в рамках субліміту-2:

Відповідно до п. 3.4.2 додаткового договору №1 у разі невиконання зобов’язань, передбачених п. п. 5.5 та/або 5.6 та/або 5.7 договору, розмір процентної ставки, встановлений п. 3.2 цього договору, збільшується на 6,5% річних та становить 6,51% річних - для вибірок, наданих в рамках субліміту - 1, та збільшується на 1,25% річних та становить 11,75% річних - для вибірок, наданих в рамках субліміту - 2.

Пунктом 3.4.3 додаткового договору №1 передбачено, що про факт збільшення розміру процентної ставки, а також дату, з якої остання вважається збільшеною, кредитор письмово повідомляє позичальника.

Згідно з п. 7.2, п. 7.2.1 додаткового договору №1 при настанні випадку порушення зобов’язань кредитор, на свій розсуд, має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та/або комісій, можливої неустойки (штрафу, пені), відшкодування збитків тощо протягом 7 робочих днів від дати отримання позичальником відповідного письмового повідомлення.

Відповідно до п. 7.1.1 додаткового договору №1 випадком порушення зобов’язань кредитора вважається факт коли позичальник не виконав або виконав неналежним чином будь - який свій обов’язок (платіжний чи неплатіжний) за договором (зокрема, не здійснив погашення заборгованості, не сплатив проценти та/або комісії, можливу неустойку (штраф, пеню), не відшкодував збитки тощо) та/або за будь-яким іншим договором, що укладений або буде укладений з кредитором, а також будь-яка юридична особа, що виступає поручителем/майновим поручителем позичальника згідно з п. 1.6.цього договору, порушила будь-який свій обов’язок (платіжний чи неплатіжний) за будь-яким договором фінансування, що укладений або буде укладений нею з кредитором.

Відповідно до п. 8.1 додаткового договору №1 за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність у порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України.

Згідно з п. 8.3. додаткового договору № 1 сплата неустойки (штрафу, пені) не звільняє позичальника від виконання відповідних зобов’язань (обов’язків) за цим договором.

29.08.2013р. між ОСОБА_6 акціонерним товариством "Банк Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" укладено договір про внесення змін №2 до кредитного договору /а.с. 48, т. 1/.

Згідно вказаного додаткового договору сторони домовились викласти п.п. 5.2.12 кредитного договору №1-0020/13/30-КL від 29.03.2013р. у наступній редакції: "п.п. 5.2.12 щоквартально протягом дії цього договору, починаючи з 01 липня 2013 року, забезпечити проведення операцій позичальника з купівлі-продажу іноземної валюти через кредитора в розмірі щонайменше еквівалент 12 000 000,00 доларів США".

30.09.2013р. між ОСОБА_6 акціонерним товариством "Банк Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" було укладено договір про внесення змін №3 до кредитного договору /а.с. 49, т. 1/.

Згідно вказаного додаткового договору сторони домовились викласти п.п. 5.2.12. кредитного договору в новій редакції: "п.п. 5.2.12. щоквартально протягом дії цього договору, починаючи з 01 липня 2013 року, забезпечити проведення операцій позичальника та/або будь-якої юридичної особи, що виступає поручителем позичальника згідно з п. 1.6. цього договору, з купівлі-продажу іноземної валюти через кредитора в загальному розмірі щонайменше еквівалент 12 000 000,00 (дванадцяти мільйонів) доларів США".

27.12.2013р. між ОСОБА_6 акціонерним товариством "Банк Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" було укладено договір про внесення змін №4 до кредитного договору. Відповідно до умов цього договору сторони домовились викласти п.п. 1.4 кредитного договору в новій редакції.

Підписанням договору про внесення змін №4 сторони підтвердили, що в рамках кредитного договору протягом періоду з дати укладення кредитного договору до дати укладення цього договору про внесення змін:

- позичальник отримав від кредитора кредит в рамках субліміту - 1 в сумі 7 185 457,34 доларів США та здійснив погашення такого кредиту в рамках субліміту - 1 в сумі 7 185 457,34 доларів США;

- позичальник отримав від кредитора кредит в рамках субліміту - 2 в сумі 43 100 000,00 доларів США та здійснив погашення такого кредит рамках субліміту - 2 в сумі 10 250 000,00 доларів США.

Сторони підтвердили, що фактична заборгованість позичальника за кредитним договором станом на дату укладення цього договору про внесення змін становить 32 783 326 доларів США в рамках субліміту - 2 та 0,00 доларів США в рамках субліміту - 1. Сторони домовились встановити графік погашення фактичної заборгованості позичальника за кредитом, що існувала станом на дату укладення договору про внесення змін в сумі 32 783 526,01 доларів США у зв’язку з чим виклали п.п. 1.5.2. - 1.5.3. кредитного договору в новій редакції:

1.5.2 Для субліміту - 2: позичальник зобов’язаний здійснювати погашення кредиту, фактична заборгованість за яким станом на 27 грудня 2013 року становить 32 783 526,01 доларів США, згідно з наступним графіком погашення кредиту, наданого в межах субліміту-2:

1.5.2.1 Протягом періоду з 27.12.2013р. по 31.12.2013р. встановлюється графік погашення кредиту - 1:

Сума погашення заборгованості за кредитом та дата, до якої (включно) така заборгованість підлягає погашенню (дд/мм/рр.) - 31.12.2013р.; 32 783 526,01 доларів США; залишок заборгованості за кредитом після погашення у відповідний період в доларах США - 0,00.

1.5.2.1.1 Відкладальна обставина-1. Умова щодо погашення заборгованості за кредитом згідно з графіком погашення кредиту - 2, що передбачений п.п.п. 5.2.2 договору, є відкладальною, і зобов'язання позичальника щодо погашення заборгованості згідно з п.п. 1.5.2.2. договору виникає виключно за умови належного в повному обсязі і у встановлені строки/терміни, в порядку встановленому цим договором виконання позичальником своїх платіжних зобов’язань за цим договором (відкладальна обставина-1), а саме:

- належної сплати позичальником нарахованих процентів в сумі 87 500,00 доларів США згідно з умовами цього договору, нарахованих за період з 26 листопада 2013 року по 25 грудня 2013 року включно.

1.5.2.1.2 Наслідком настання відкладальної обставини-1 є встановлення строків погашення заборгованості за кредитом згідно з графіком погашення кредиту-2 та встановлення календарної дати 31 грудня 2014 року як кінцевого терміну, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, нарахованими процентами, комісіями та можлива неустойка.

1.5.2.1.3 У разі порушення позичальником своїх обов’язків щодо належної сплати нарахованих процентів і комісій відповідно до умов цього договору (в т.ч. прямо передбачених п.п.1.5.2.1.1. цього договору), відкладальна обставина - 1 вважається такою, що не настала.

Наслідком ненастання відкладальної обставини - 1 є зобов’язання позичальника погасити в повному обсязі заборгованість за кредитом, нарахованими процентами, комісіями, а також сплатити можливу неустойку у термін не пізніше 31 грудня 2013 року.

1.5.2.2 У разі настання відкладальної обставини-1 як вона визначена згідно з п.п. 1.5.2.1.1. - 1.5.2.1.3. цього договору, позичальнику на період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року (включно) встановлюється графік погашення кредиту -2:

Сума погашення заборгованості за кредитом та дата, до якої (включно) така заборгованість підлягає погашенню (дд/мм/рр.) 31.03.2014 р. – 957 831,47 доларів США; залишок заборгованості за кредитом після погашення у відповідний період, долар США 31 825 694,54; сума погашення заборгованості за кредитом та дата, до якої (включно) така заборгованість підлягає погашенню (дд/мм/рр.) 30.06.2014 р. - 957831,47 доларів США; залишок заборгованості за кредитом після погашення у відповідний період, долар США 30 867 863,07; сума погашення заборгованості за кредитом та дата, до якої (включно) така заборгованість підлягає погашенню (дд/мм/рр.) 30.09.2014 р. - 9 7831,47 доларів США; залишок заборгованості за кредитом після погашення у відповідний період, долар США 29 910 031,61; сума погашення заборгованості за кредитом та дата, до якої (включно) така заборгованість підлягає погашенню (дд/мм/рр.) 31.12.2014 р. - 29 910 031,61 доларів США; залишок заборгованості за кредитом після погашення у відповідний період, долар США 0,00.

Враховуючи неналежне виконання позичальником зобов’язань щодо повернення кредиту та сплати процентів у банку виникло право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом.

24.11.2014р. позичальнику - ТОВ "Золотий Екватор" було направлено письмову вимогу за вих. №14567/3.1 від 19.11.2014р. про дострокове виконання зобов’язання за кредитним договором № 1-0020/13/30-КL від 29.03.2013р. з проханням негайно сплатити прострочену суму заборгованості за кредитним договором, включаючи суму процентів та неустойку, що будуть нараховані станом на дату сплати вищевказаної простроченої заборгованості, а також пеню /а.с. 60-61, т. 1/. Відправлення вимоги підтверджується копією опису вкладення у цінний лист та копією зворотного поштового повідомленням про вручення /а.с. 62, т.1/.

Однак, вимоги банку відповідач добровільно не виконав.

В грудні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до ТзОВ "Золотий Екватор" та ТОВ "Сетерус" про стягнення заборгованості за кредитним договором 1-0020/13/30-КЕ від 29 березня 2013 року.

06.10.2015р. господарський суд Рівненської області рішенням у справі №918/1930/14 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Золотий Екватор" на користь ПАТ “Банк Форум” заборгованість по поверненню кредитних коштів у розмірі 31 825 694,54 дол. США, що еквівалентно 500 003 971 грн. 04 коп., та нарахованих процентів за користування кредитом в розмірі 974 661, 90 дол. США, що еквівалентно 15 312 621 грн. 69 коп.; стягнуто з ТОВ "Золотий екватор" в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 73 080 грн. 00 коп.; в частині позовних вимог щодо солідарного стягнення заборгованості з ТОВ "Сетерус" припинено провадження по справі; в частині стягнення 363 627, 85 дол. США пені, що еквівалентно 5 712 848 грн. 43 коп., відмовлено в позові.

Із змісту рішення господарського суду Рівненської області від 06.10.2015р. у справі №918/1930/14 вбачається, що судом задоволено вимогу банку щодо стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 01.04.2013р. по 15.12.2014р.

20.09.2016р. ухвалою господарського суду Рівненської області задоволено заяву ТОВ "Золотий екватор" та застосовано розстрочку до виконання рішення господарського суду Рівненської області від 06.10.2015р. по справі №918/1930/14 строком на 8 років згідно з графіком.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.11.2016р.у даній справі ухвалу господарського суду Рівненської області від 20.09.2016р. по справі №918/1930/14 змінено, заяву ТОВ "Золотий екватор" задоволено частково, розстрочено виконання рішення господарського суду Рівненської області від 06.10.2015р. у справі № 918/1930/14 на 5 років шляхом щомісячної сплати боржником заборгованості за наведеним у постанові графіком.

12.01.2017р. постановою Вищого господарського суду України скасовано ухвалу господарського суду Рівненської області від 20.09.2016р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.11.2016р. у справі № 918/1930/14 та направлено справу на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2017р. усправі №918/1930/14 затверджено строк розстрочки виконання рішення на 5 років до 2021 року. Постановою Вищого господарського сдуу України від 19.06.2017р. постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2017р. усправі №918/1930/14 залишена без змін.

Тобто, вказана постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2017р. у справі №918/1930/14 не скасована та є чинною.

На виконання рішення господарського суду Рівненської області від 06.10.2015р. по справі №918/1930/14, а також постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2017р., відповідачем систематично здійснюються платежі згідно із затвердженим графіком розстрочки.

Згідно із затвердженим графіком розстрочки загальний розмір сплачених коштів за кредитним договором складає 32 600 251,03 грн. що підтверджується доданими відповідачем копіями платіжних доручень /а.с. 6-28, т. 1/. В тому числі за період грудень 2017р. – лютий 2018р., що підтверджується доданими відповідачем копіями платіжних доручень №2141 від 27.12.2017р. на суму 1 520 000,00 грн., №176 від 29.01.2018р. на суму 1 520 000,00 грн., №130 від 27.02.2018р. на суму 240 000,00 грн. /а.с. 23-25, т. 3/.

Таким чином, відповідачем здійснюється погашення заборгованості за кредитним договором згідно із затвердженим судом графіком розстрочки виконання рішення суду у справі №918/1930/14.

Однак, ОСОБА_6 акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Форум" ОСОБА_5, враховуючи, що позичальником не виконано рішення господарського суду Рівненської області у справі №918/1930/14 від 06.10.2015р. щодо сплати заборгованості за кредитним договором, звернулося до господарського суду Волинської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" 12 263 068,41 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 330 043 882,07 грн., та 107 511 616,48 грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів враховує наступне.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як зазначалося вище, згідно з п. 7.2, п. 7.2.1 додаткового договору №1 при настанні випадку порушення зобов’язань кредитор, на свій розсуд, має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та/або комісій, можливої неустойки (штрафу, пені), відшкодування збитків тощо протягом 7 робочих днів від дати отримання позичальником відповідного письмового повідомлення.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору позивачем 24.11.2014р. було направлено позичальнику - ТОВ "Золотий Екватор" письмову вимогу за вих. №14567/3.1 від 19.11.2014р. про дострокове виконання зобов’язання за кредитним договором № 1-0020/13/30-КL від 29.03.2013р.

Таким чином, позивач, надіславши відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту, змінив строк виконання зобов’язання за кредитним договором та використав право, передбачене, п.п. 7.2.1. п.7.2. додаткового договору № 1, на звернення з позовом до суду про дострокове стягнення заборгованості.

Тобто, після направлення відповідачу вимоги про дострокове виконання зобов’язань кредитний договір припинив свою дію, а позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом, оскільки нарахування відсотків за користування кредитними коштами, поза межами строку дії кредитного договору не передбачено.

З моменту ухвалення вказаного рішення, яким вирішено спір сторін щодо боргових зобов’язань відповідача, правовідносини сторін перейшли в іншу площину - виконання судового рішення. Ці правовідносини врегульовані спеціальним законом Законом України “Про виконавче провадження".

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.12.2015р. у справах № 6-1707цс15 та № 6-249цс15, та у постанові Верховного Суду від 14.02.2018р. у справі №564/2199/15-ц.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що у вимозі позивача про стягнення з відповідача 12 263 068,41 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 330 043 882,07 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом, нарахованих за період після прийняття судом рішення у справі №918/1930/14, слід відмовити.

Крім того, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 14 330 984,82 грн. пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів за кредитом, 62 758 926,60 грн. процентів річних від суми простроченого кредиту, 12 984 392,30 грн. процентів річних від суми прострочених процентів, 9 574 460,89 грн. курсової різниці за простроченими процентами, 7 862 851,87 грн. курсової різниці за простроченим кредитом.

Відповідно до ст. 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 625 ЦК установлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання, яка полягає у тому, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів зазначає, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2017р. розстрочено виконання рішення господарського суду Рівненської області від 06.10.2015р. по справі №918/1930/14. Вказана постанова суду апеляційної інстанції залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2017р.

Також, як зазначалося вище, відповідачем систематично здійснюються платежі згідно із затвердженим графіком розстрочки, що підтверджується доданими відповідачем копіями платіжних доручень /а.с. 6-28, т. 1, а.с. 23-25, т. 3/.

Тобто, відсутні підстави для висновку про порушення ним грошових зобов’язань та застосування до нього відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України.

У постанові Верховного Суду України у справі №3-1276г15 від 17.02.2016р. зазначено: "Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що невиконання грошового зобов'язання за наявності судового рішення про задоволення вимог кредитора з розстроченням або відстроченням не призводить до наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК, за період такого розстрочення або відстрочення".

Враховуючи наведене, у вимозі позивача про стягнення 62 758 926,60 грн. процентів річних від суми простроченого кредиту та 12 984 392,30 грн. процентів річних від суми прострочених процентів, слід відмовити.

Статтею 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 8.2. кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення; пеня сплачується окремо від процентів, комісій та штрафу, що підлягають сплаті відповідно до цього договору.

Відповідно до п. 8.1 кредитного договору, який викладений в новій редакції згідно додаткового договору №1, за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність у порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України.

Таким чином, кредитним договором, враховуючи додатковий договір №1, не передбачено відповідальності за невиконання зобов’язання у вигляді стягнення пені, а тому відсутні правові підстави для стягнення пені.

Поряд з цим, вимога про стягнення пені, процентів річних, які нараховані від суми прострочених відсотків, є похідною від вимоги про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, у задоволенні якої судом відмовлено, що також виключає можливість їх стягнення.

Як зазначалося вище, позивач також просить стягнути з відповідача курсову різницю за простроченими процентами в розмірі 9 574 460,89 грн. та за простроченим кредитом в розмірі 7862 851, 87 грн.

За приписами ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 2 ст. 198 Господарського кодексу України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Згідно аналізу положень чинного в Україні законодавства, курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти за різних валютних курсів.

За змістом ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Тобто, положення чинного законодавства не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

06.10.2015р. рішенням господарського суду Рівненської області у справі №918/1930/14 позов ПАТ "Банк Форум" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Золотий Екватор" на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованість по поверненню кредитних коштів у розмірі 31 825 694,54 дол. США, що еквівалентно 500 003 971 грн. 04 коп., та нарахованих процентів за користування кредитом в розмірі 974 661, 90 дол. США, що еквівалентно 15 312 621 грн. 69 коп.; стягнуто із ТОВ "Золотий Екватор" в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 73 080 грн. 00 коп.; в частині позовних вимог щодо солідарного стягнення заборгованості з ТОВ "Сетерус" припинено провадження у справі; в частині стягнення 363 627, 85 дол. США пені, що еквівалентно 5 712 848 грн. 43 коп., відмовлено в позові.

Тобто, у справі №918/1930/14 не заявлялась вимога про стягнення курсової різниці. Позивач звернувся до суду із вимогою стягнення заборгованості за кредитом та відсотками за користування кредитом у валюті, в якій надавався кредит - доларах США, зазначивши еквівалент заборгованості у гривнях.

Крім того, умовами кредитного договору №1-0020/13/30-KL від 29.03.2013р. та додатковими договорами до нього не передбачена курсова різниця.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що так як позивачем вже було використано інший спосіб захисту порушеного права, а судом у справі №918/1930/14 від 06.10.2015р. стягнуто з відповідача суму основної заборгованості за кредитом та суму заборгованості за відсотками за користування кредитом, після чого договірні зобов’язання сторін припинились, правові підстави для стягнення курсової різниці після того, як суд прийняв зазначене рішення, відсутні.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 9 574 460,89 грн. курсової різниці за простроченими процентами та 7 862 851,87 грн. курсової різниці за простроченим кредитом слід відмовити.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в суді першої інстанції у відзиві проти позову / а.с. 3, т. 2/, відповідач як на підставу відмови в задоволенні позову, зокрема, зазначає, що з моменту прийняття ОСОБА_7 Банком України рішення про відкликання ліцензії (13.06.2014р.) та відкриття ліквідаційної процедури банку, останній втрачає право на здійснення банківської діяльності, в т.ч. нарахування процентів за всіма кредитними договорами.

Також у відзиві на апеляційну скаргу, відповідач посилається на вказану вище підставу щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не надано правової оцінки вказаній підставі.

Як зазначалося вище, 06.10.2015р. рішенням господарського суду Рівненської області у справі №918/1930/14 позов ПАТ "Банк Форум", зокрема, стягнуто з ТОВ "Золотий Екватор" на користь ПАТ "Банк Форум" нарахованих процентів за користування кредитом в розмірі 974 661, 90 дол. США, що еквівалентно 15 312 621 грн. 69 коп. Відсотки нараховані за період з 01.04.2013р. по 15.12.2014р. Відкликано банківську ліцензію ПАТ "Банк Форум" Постановою ОСОБА_7 Банку України № 355 13.06.2014р.

Тому посилання відповідача, що ПАТ "Банк Форум" втратив право на звернення з вимогою про нарахування процентів за кредитним договором після відкликання ліцензії, судом не приймаються до уваги.

Разом з тим, достатньо підстав для відмови у задоволенні позову, які зазначені в оспорюваному рішенні місцевого господарського суду.

Таким чином, доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269-270, 273, 275-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Форум" ОСОБА_5 на рішення господарського суду Волинської області від 10.04.2018р. у справі №903/916/17 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 10.04.2018р. у справі №903/916/17 залишити без змін.

3. Справу №903/916/17 повернути до господарського суду Волинської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "06" червня 2018 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Павлюк І.Ю.