Постанова № 74478778, 31.05.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2018 р. Справа № 922/509/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І. В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

при секретарі Кладько А.С.

за участю представників:

ініціюючого кредитора Квартирно експлуатаційного відділу м. Харкова - Волков І.М., довіреність №2 від 02.01.2018

директор ТОВ «Вєгол» ОСОБА_3 - особисто

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків (вх. №601 Х/2-6)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.03.2018 у справі №922/509/17 (суддя Швидкін А.О., повний текст ухвали складено 19.03.2018)

за заявою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєгол", м. Харків

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Харківської області від 26.09.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вєгол" (код ЄДРПОУ 25187643, адреса: 61003, м. Харків, пров. Соляниківський, буд. 4, Б-3) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором ТОВ "Вєгол" призначено арбітражного керуючого Стоян Марину Миколаївну (свідоцтво № 236 від 28.02.2013 р., адреса: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), яку зобов'язано в строк до 26.09.2018 р. виконати ліквідаційну процедуру та надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу. Визначено про оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

27.11.2017 до господарського суду Харківської області звернувся директор ТОВ "Вєгол" ОСОБА_3 із заявою з грошовими вимогами до банкрута у розмірі 2 803 736,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.03.2018 у справі №922/509/17, між іншого, визнано вимоги ОСОБА_3 у розмірі 2803736,00 грн. та включено їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів. Витрати ОСОБА_3 зі сплати судового збору в розмірі 3200,00 грн. включено до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Ініціюючий Кредитор - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова із вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 13.03.2018 по справі №922/509/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_3 про визнання кредиторських вимог до боржника ТОВ "Вєгол" відмовити у повному обсязі. Судовий збір стягнути з ОСОБА_3 на користь КЕВ м. Харкова.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги скаржник вважає, що договір доручення від 01.10.2010, укладений між ТОВ "Вєгол" (довіритель) в особі головного бухгалтера та ОСОБА_3 (повірений), відповідно до якого повірений зобов'язався вчинити від імені довірителя дії, направлені на здійснення капітального та поточного ремонту будівель та приміщень об'єктів нерухомого майна, що знаходяться за адресою: Харківський р-н, хутір Небоженко, є фіктивним правочином, який укладено з метою привласнення коштів від реалізації майна колишнім керівником та засновником ТОВ «Вєгол» ОСОБА_3 Апелянт наголошує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що договір доручення від 01.10.2010, на який посилається ОСОБА_3, не обліковується в бухгалтерському обліку ТОВ «Вєгол», відомості про довгострокове зобов'язання у сумі яка перевищує 2,8 млн. грн. відсутня в статистичній звітності підприємства ТОВ «Вєгол» та в балансі підприємства, що містяться в матеріалах справи. Разом з тим, ОСОБА_3, будучи директором ТОВ «Вєгол» і на момент начебто виникнення зобов'язань, згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» був зобов'язаний відобразити вказаний договір та його майнові наслідки в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Вєгол», але у наявних в матеріалах справи фінансових документах ТОВ «Вєгол» дане боргове зобов'язання не значиться взагалі. Тобто, до моменту пред'явлення даного договору до суду першої інстанції 27.11.2017, жодних згадувань про існування такого боргу не існує. Окремо звертає увагу суду, що станом на 01.03.2018, всупереч ухвали місцевого господарського суду про визнання боржника ТОВ «Вєгол» банкрутом, ОСОБА_3 не передав арбітражному керуючому Стоян М.М. уставні та фінансово-господарські документи ТОВ «Вєгол» та продовжує їх безпідставно утримувати, що надає ОСОБА_3 можливість виготовляти будь-які документи, які створюють штучні боргові зобов'язання ТОВ «Вєгол» перед третіми особами. Також вважає, що у відповідності до ч. З ст. 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. Отже, договір доручення від 01.10.2010 порушує вимоги ч. З ст. 238 ЦК України, оскільки представництво однією особою двох сторін договору є неможливим та незаконним.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, розгляд скарги призначено на 15.05.2018 року. Встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу та відповіді на відзиви.

02.05.2018 до суду апеляційної інстанції ліквідатором Стоян М.М. надано відзив на апеляційну скаргу (вх. №3243) в якому ліквідатор ТОВ "Вєгол" вважає, що кредиторські вимоги ОСОБА_3 документально належним чином не підтверджені.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 задоволено клопотання ОСОБА_3 та відкладено розгляд справи на 31.05. 2018. Зобов'язано ліквідатора Стоян М.М. надати суду апеляційної інстанції належним чином завірену копію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєгол".

30.05.2018 ліквідатором Стоян М.М. надано письмові пояснення (вх. ел.пошти №717) та повідомлено про неможливість виконання вимог ухвали суду від 15.05.2018 про надання копії Статуту ТОВ "Вєгол", оскільки документація ТОВ "Вєгол", в тому числі і Статут, керівником товариства ліквідатору не передавались.

31.05.2018 ОСОБА_3 надано відзив на апеляційну скаргу КЕВ м. Харкова (вх. №4114) в якому він заперечує повністю вимоги, викладені в апеляційній скарзі, вважає, що приймаючи оскаржувану ухвалу від 13.03.201, судом першої інстанції належним чином досліджено всі обставини, що мають значення для даної справи та надано їм відповідну правову оцінку з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить залишити ухвалу господарського суду Харківської області від 13.03.2018 у справі №922/509/17 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, обґрунтовуючи свої доводи, ОСОБА_3 посилається на укладений між ним та ТОВ "Вєгол" в особі головного бухгалтера договір доручення від 01.10.2010, відповідно до якого ОСОБА_3 зобов'язався вчинити від імені ТОВ "Вєгол" дії, направлені на здійснення капітального та поточного ремонту будівель та приміщень об'єктів нерухомого майна, які належать Міністерству оборони України та знаходяться за адресою: вул. Залютинська,18 (стара адреса Харківська область, Харківський район, хутор Небоженко), а також проведення у цих приміщеннях якісних поліпшень для здійснення господарської діяльності. Посилаючись на звіт повіреного від 30.09.2014 про виконання договору доручення від 01.10.2010, копії квитанцій, товарних та фіскальних чеків, що містяться в матеріалах справи, ОСОБА_3 вважає, що заборгованість ТОВ "Вєгол" перед ним підтверджена належними та допустимими доказами. Також, посилаючись на Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291 зазначає, що усі кошти згідно договору доручення від 01.10.2010 обліковувались на позабалансових рахунках. Оскільки товариство є суб'єктом малого підприємництва інформацію про позабалансові рахунки підприємство не подає. У податковому обліку договір доручення від 01.10.2010 обліковуватись не повинен, оскільки ТОВ "Вєгол"є платником єдиного податку.

У відповідності до вимог частини 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Вєгол", визнано вимоги ініціюючого кредитора Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова до боржника в розмірі 5 523 861,56 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Стоян М.М.

Ухвалою суду від 04.09.2017 р. затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Вєгол" (код ЄДРПОУ 25187643, адреса: 61003, м. Харків, пров. Соляниківський, буд. 4, Б-3) в наступному складі: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова на загальну суму 5523861,56 грн., з яких: 1925311,85 грн. основний борг (4 черга задоволення вимог кредиторів), 3598549,71 грн. - пеня та штрафні санкції (6 черга задоволення вимог кредиторів).

Постановою господарського суду Харківської області від 26.09.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вєгол" (код ЄДРПОУ 25187643, адреса: 61003, м. Харків, пров. Соляниківський, буд. 4, Б-3) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором ТОВ "Вєгол" призначено арбітражного керуючого Стоян Марину Миколаївну (свідоцтво № 236 від 28.02.2013 р., адреса: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), яку зобов'язано в строк до 26.09.2018 р. виконати ліквідаційну процедуру та надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу. Визначено про оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

27.09.2017 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

27.11.2017 до господарського суду Харківської області звернувся директор ТОВ "Вєгол" ОСОБА_3 із заявою з грошовими вимогами до банкрута у розмірі 2 803 736,00 грн.

Зокрема, в обґрунтування заяви про визнання кредиторських вимог ОСОБА_3 зазначав, що 01.10.2010 р. між ТОВ "Вєгол" (довіритель) в особі головного бухгалтера, що діяла на підставі довіреності № 3 від 01.02.2010, та ОСОБА_3 (повірений) був укладений договір доручення, відповідно до якого повірений зобов'язаний вчинити від імені довірителя дії, направлені на здійснення капітального та поточного ремонту будівель та приміщень об'єктів нерухомого майна, що знаходяться за адресою: Харківська область, Харківський район, хутір Небоженко, та проведення в ньому якісних поліпшень з метою створення належних умов для проведення у вказаних приміщеннях господарської діяльності довірителем (п. 1.2 договору); приміщення в будівлях об'єктів нерухомого майна, що знаходяться в користуванні довірителя на підставі договорів оренди № 06/2009/КЕВ від 11.11.2009 р. та № 09/2009/КЕВ від 17.12.2009 р., положення яких повірений зобов'язаний враховувати під час виконання обов'язків, передбачених п. 1.2 даного договору (п. 1.3 договору); договір діє з моменту його укладення до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором (п. 4.1 договору).

Згідно з п. 2.1 договору доручення від 01.10.2010 р. за даним договором повірений має право вчиняти всі дії, що необхідні для виконання п. 1.2 даного договору від імені довірителя, в тому числі, але не виключно: залучати власні, позикові кошти, інші будь-які ресурси, необхідні для належного виконання п. 1.2 даного договору; замовляти виконання різного роду будівельних, монтажних, електромонтажних робіт, інших робіт будь-якого виду складності та здійснювати їх оплату; замовляти виконання робіт щодо проведення капітального та поточного ремонту приміщень, робіт щодо здійснення оздоблення приміщень та здійснювати їх оплату; замовляти необхідне обладнання, устаткування, меблі, іншого майна, та здійснювати їх оплату.

Відповідно до п. 3.2.3 вищезазначеного договору довіритель зобов'язаний відшкодувати всі понесені витрати на підставі документально підтвердженого звіту про витрати повіреного не пізніше 30.09.2017 р.

ОСОБА_3 повідомляв суду, що в повному обсязі виконав обов'язки, передбачені даним договором, що підтверджується звітом про проведені роботи та довідкою про вартість виконаних робіт з ремонту приміщень в/м № 122 та 193, які знаходяться за адресою: Харківська область, Харківський район, хутір Небоженко. Загальна сума витрат, понесених ОСОБА_3 за виконання обов'язків, передбачених договором доручення від 01.10.2010, склала 2 803 736,00 грн., які ОСОБА_3 просив відшкодувати та визнати його кредитором ТОВ "Вєгол"на суму 2 803 736,00 грн. , які включити до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Вєгол". Судові витрати покласти на боржника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.03.2018 у справі №922/509/17 відмовлено ліквідатору у задоволенні заяви про відкладення розгляду справи (вх. № 601 від 13.03.2018 р.). Задоволено заяву ОСОБА_3 про залишення без розгляду клопотання про призначення будівельно-технічної та судово-бухгалтерської експертизи у справі. Залишено без розгляду клопотання ОСОБА_3 (вх. № 1631 від 22.01.2018 р.) про призначення будівельно-технічної та судово-бухгалтерської експертизи у справі. Визнано вимоги ОСОБА_3 у розмірі 2803736,00 грн. та включено їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів. Витрати ОСОБА_3 зі сплати судового збору в розмірі 3200,00 грн. включено до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Приймаючи судове рішення в частині визнання вимог ОСОБА_3 у розмірі 2803736,00 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів, суд першої інстанції за результатом розгляду наданих заявником документів визнав доведеним що грошові вимоги ОСОБА_3 за договором доручення від 01.10.2010 є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами, зокрема, звітом повіреного від 30.09.2014 про виконання договору доручення від 01.10.2010, який доведено до відома ТОВ "Вєгол", довідкою про вартість виконаних робіт з ремонту приміщень в/м № 122 та 193, які знаходяться за адресою: Харківська область, Харківський район, хутір Небоженко, копіями квитанцій, товарних та фіскальних чеків, наданих суду ОСОБА_3 Відповідно до наданих заявником документів, судом встановлено, що сума боргу ТОВ "Вєгол" перед ОСОБА_3 за договором доручення від 01.10.2010 р., строк виконання за яким настав 30.09.2017 р., тобто, після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Вєгол", становить 2803736,00 грн. у зв'язку з чим, визнав їх та включив до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу разом із витратами кредитора по сплаті судового збору в розмірі 3200,00 грн., які включив до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Судове рішення оскаржується КЕВ м. Харкова в частині визнання вимог ОСОБА_3 у розмірі 2803736,00 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів, а також в частині включення до реєстру вимог кредиторів витрат ОСОБА_3 зі сплати судового збору в розмірі 3200,00 грн., що підтверджено представником апелянта в судовому засіданні 31.05.2018 шляхом уточнення вимог апеляційної скарги.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав вимог та заперечень учасників судового процесу, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

Відповідно до абз. 4 ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно з абз. 9 ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідно до норм ст. 1 Закону про банкрутство грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Отже, здійснюючи правову оцінку заявлених кредиторських вимог, господарський суд має виходити не тільки з підтвердженності наданими доказами у справі вказаних вимог, а й із законності виникнення цих кредиторських вимог.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 є одним із засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєгол", що підтверджується наявним в матеріалах справи Статутом товариства. (а.с. 122 т. 1)

Згідно з протоколом №4 від 01.12.2008 загальних зборів ТОВ "Вєгол", ОСОБА_3 призначено директором товариства строком на 10 років. (а.с. 127 т. 1 )

Кредиторські вимоги ОСОБА_3 до боржника - ТОВ "Вєгол" в розмірі 2 803 736,00 грн. ґрунтуються на договорі доручення від 01.10.2010, наданого ним до заяви про визнання кредиторських вимог.

Дослідженням вказаного договору встановлено, що 01.10.2010 року між Довірителем -ТОВ "Вєгол", в особі головного бухгалтера, що діє на підставі довіреності № 3 від 01.02.2010, з однієї сторони, та Повіреним - ОСОБА_3 було укладено договір доручення, за умовами якого Повірений зобов'язаний вчинити від імені довірителя дії, направлені на здійснення капітального та поточного ремонту будівель та приміщень об'єктів нерухомого майна, що знаходяться за адресою: Харківська область, Харківський район, хутір Небоженко, та проведення в ньому якісних поліпшень з метою створення належних умов для проведення у вказаних приміщеннях господарської діяльності Довірителем (п. 1.2 договору).

У відповідності до п. 1.3. договору, приміщення в будівлях об'єктів нерухомого майна, що знаходяться в користуванні довірителя на підставі договорів оренди № 06/2009/КЕВ від 11.11.2009 р. та № 09/2009/КЕВ від 17.12.2009 р., положення яких повірений зобов'язаний враховувати під час виконання обов'язків, передбачених п. 1.2 даного договору.

Згідно з п. 2.1 договору Повірений має право вчиняти всі дії, що необхідні для виконання п. 1.2 даного договору від імені довірителя, в тому числі, але не виключно:

- залучати власні, позикові кошти, інші будь-які ресурси, необхідні для належного виконання п. 1.2 даного договору;

- замовляти виконання різного роду будівельних, монтажних, електромонтажних робіт, інших робіт будь-якого виду складності та здійснювати їх оплату;

- замовляти виконання робіт щодо проведення капітального та поточного ремонту приміщень, робіт щодо здійснення оздоблення приміщень та здійснювати їх оплату;

- замовляти необхідне обладнання, устаткування, меблі, іншого майна, та здійснювати їх оплату.

У п. 2.2. договору сторони визначили, що оплата робіт, послуг та придбаного обладнання , устаткування, меблі, іншого майна здійснюється безпосередньо Повіреним виконавцям виконаних робіт, наданих послуг, постачальникам та продавцям майна та підлягає відшкодуванню Довірителем у порядку, визначеному даним договором.

Повірений зобов'язаний вчинити дії відповідно до змісту даного йому доручення. (п. 2.3. договору)

Даний договір діє з моменту його укладення до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором (п. 4.1 договору).

У розділі 3 договору сторони обумовили обов'язки сторін та визначили, що після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання Повірений зобов'язаний повернути Довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та підтверджуючі виконання документи.; Повірений зобов'язаний негайно передати Довірителеві все одержане у зв'язку із виконаним дорученням. (п. 3.1.2.-3.1.3 договору)

При цьому, Довіритель зобов'язаний видати Повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених даним договором; негайно прийняти від Повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення; відшкодувати всі понесені витрати на підставі документально підтвердженого звіту про витрати повіреного не пізніше 30.09.2017 р. (п.3.2. договору)

Звертаючись до суду із заявою про визнання кредиторських вимог, ОСОБА_3 вважав укладений між сторонами договір доручення від 01.10.2010 виконаним Повіреним в повному обсязі, а отже вважав, що строк виконання зобов'язань Довірителя за вказаним договором є таким що настав. Виконання умов договору доручення від 01.10.2010 Повіреним ОСОБА_3 підтверджував наданим до матеріалів справи Звітом повіреного про виконання договору доручення від 01.10.2010, довідкою про вартість виконаних робіт з ремонту приміщень в/м № 122 та 193, які знаходяться за адресою: Харківська область, Харківський район, хутір Небоженко, копіями квитанцій, товарних та фіскальних чеків.

Надаючи правову оцінку наданим ОСОБА_3 документальним доказам колегія суддів зазначає наступне.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Статтею 1000 ЦК України встановлено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Отже, предметом договору доручення є юридичні дії повіреного, що здійснюються від імені та за рахунок довірителя. При цьому перелік повноважень повіреного визначається умовами договору доручення або у виданій довірителем довіреності.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Згідно з п. 1.1. договору доручення від 01.10.2010, вказаний договір у відповідності до ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України є змішаним договором , що містить в собі елементи Договору доручення та інших договорів.

У відповідності до ч.2 ст.628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Виходячи з наведених приписів, сторони договору можуть встановлювати свої взаємовідносини з елементів декількох різних договорів. У такому випадку до їхніх відносин будуть застосовуватися у відповідних частинах правила про ті договори, елементи яких використані сторонами, якщо інше не випливає із суті змішаного договору сторін про те, які норми підлягають застосуванню до їх договору.

У відповідності до п. 1.2 договору доручення від 01.10.2010, Повірений зобов'язався вчинити від імені довірителя дії, направлені на здійснення капітального та поточного ремонту будівель та приміщень об'єктів нерухомого майна та проведення в ньому якісних поліпшень з метою створення належних умов для проведення у вказаних приміщеннях господарської діяльності Довірителем, для чого, Повіреного п. 2.1. договору було наділено правом замовляти виконання різного роду будівельних, монтажних, електромонтажних робіт, інших робіт будь-якого виду складності та здійснювати їх оплату; замовляти виконання робіт щодо проведення капітального та поточного ремонту приміщень, робіт щодо здійснення оздоблення приміщень та здійснювати їх оплату.

Крім того, згідно з п. 2.1 договору Повірений має право вчиняти всі дії, що необхідні для виконання п. 1.2 даного договору від імені довірителя, в тому числі замовляти необхідне обладнання, устаткування, меблі, іншого майна, та здійснювати їх оплату.

Таким чином, укладений між ТОВ "Вєгол" та директором ОСОБА_3 водночас містить елементи договору підряду та елементи договору купівлі-продажу.

Загальні положення про підряд регламентовано параграфом 1 глави 61 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 838 ЦК України визначено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до ви конання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед за мовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Отже, субпідрядник виконує зобов'язання перед генеральним підрядником, а останній зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване субпідрядником.

При цьому, як випливає з приписів ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином.

Виходячи з умов договору доручення від 01.10.2010 Повіреного ОСОБА_3 було зобов'язано вчинити від імені Довірителя різного роду будівельні монтажні, електромонтажні роботи, інші роботи будь-якого виду складності, а також оплачувати їх. Відшкодування всіх понесених витрат, в силу умов п. 3.2.3 договору доручення від 01.10.2010, повинно здійснюватись на підставі документально підтвердженого звіту про витрати повіреного.

Таким чином, за умовами договору, факт замовлених, виконаних та оплачених підрядних робіт для ТОВ "Вєгол", ОСОБА_3 мав підтвердити документально, шляхом надання ТОВ "Вєгол" відповідних підтверджуючих документів.

У відповідності до п. 2.1. договору, ОСОБА_3 було також зобов'язано замовляти виконання робіт щодо проведення капітального та поточного ремонту приміщень, робіт щодо здійснення оздоблення приміщень та здійснювати їх оплату.

Частиною 4 ст. 837 ЦК України встановлено, що до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено по ложеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 875 ЦК України договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. (ч. 1 ст. 875 ЦК України)

В силу ст.877 ЦК України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

В силу вимог ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Наказом Міністерства регіонального розвитку та від 04.12.2009 №554 "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві" затверджені примірні форми первинних облікових документів у будівництві N КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати". Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 "Про прийняття національного стандарту ДСТУ Б Д.1.1-1:2013" встановлені типові форми документів, необхідних для передання - приймання робіт: 1) "Акт приймання виконаних підрядних робіт" (ф. № КБ-2в); 2) "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" (ф. № КБ-3)

Вказані документи в силу вимог законодавства повинні містити інформацію про вартість виконаних будівельно-монтажних робіт, зданих замовнику, а також про витрати, пов'язані з виконанням цього обсягу робіт.

Таким чином, в силу вищенаведених вимог законодавства, виконання підрядних робіт, в тому числі і робіт з капітального та поточного ремонту приміщень та їх оздоблення, оформлюється сторонами шляхом підписання документів, які підтверджують факт виконаних, прийнятих та оплачених робіт.

Водночас, ОСОБА_3 не надано до матеріалів справи жодних документальних доказів, які свідчать що ним на виконання умов договору доручення від 01.10.2010 залучались треті особи для виконання підрядних робіт, або ж замовлялись, приймались належним чином та оплачувались будь-які підрядні роботи саме на виконання договору доручення від 01.10.2010.

На підтвердження вартості понесених витрат ОСОБА_3 до заяви про визнання кредитором ТОВ "Вєгол" 19.12.2017 було надано довідку б/н та без дати про вартість виконаних робіт з ремонту приміщень в/м №122 та №193, які знаходяться за адресою: Харківська область, Харківський район, хутор Небоженко та оплачених за договором доручення від 01.10.2010 (а.с. 160 т. 3) в якій ОСОБА_3 зазначено, що 11.11.2009 р. між КЕВ м. Харкова (орендодавцем) та ТОВ "Вєгол" (орендарем) був укладений договір оренди № 06/2009/КЕВ м. Харкова нежитлових приміщень військового військового містечка № 122 площею 10181,6 кв.м. В подальшому кількість приміщень була зменшена на підставі додаткових угод та актів приймання передачі до 6047,00м2.

Вартість робіт з урахуванням матеріалів за підтвердженими КЕВ актами склала 264 105, 52 грн. Загальна сума оплачених коштів ОСОБА_3 стороннім організаціям склала 264 104,52 грн.

Вартість робіт з урахуванням матеріалів за рішенням суду склала 362155, 48 грн. Загальна сума оплачених коштів ОСОБА_3 стороннім організаціям склала 362 155,48 грн.

Вартість виконаних ремонтних робіт з урахуванням матеріалів за договірними цінами не підтверджена КЕВ, склала 1409102,00 грн. Загальна сума оплачених коштів ОСОБА_3 стороннім організаціям склала 1409 102, 00 грн.

Загальна сума затрачених коштів по в/м 122 дорівнює 2 035 362 грн. Загальна сума оплачених коштів ОСОБА_3 стороннім організаціям за ремонт в/м 122 складає 2 035 362,0 грн.

17.12.2009 року між Квартирно - експлуатаційним відділом та ТОВ "Вєгол" був укладений договір оренди №09/2009/КЕВ м. Харкова нерухомого військового майна військове містечко №193, нежитлові приміщення площею 1763,3 кв. м., в будівлях № 1, 8, 12, 15, 30.

В подальшому кількість приміщень була зменшена на підставі додаткових угод 1171,50 м2

Вартість робіт з урахуванням матеріалів за відхиленим позовом до суду склала 164 127 грн. Загальна сума оплачених коштів ОСОБА_3 стороннім організаціям склала 164 127,00 грн.

Вартість виконаних ремонтних робіт з урахуванням матеріалів за договірними цінами не підтверджена КЕВ склала 604247,00 грн.

Загальна сума оплачених коштів ОСОБА_3 стороннім організаціям склала 604 247,0 грн.

Загальна сума затрачених коштів по в/м 193 дорівнює 768 374грн. Загальна сума оплачених коштів ОСОБА_3 стороннім організаціям за ремонт в/м 193 склала 768 374,0 грн.

Загальна сума оплачених коштів ОСОБА_3 за договором доручення від 01.10.2010 по в/м 122,193 склала 2 803 736 грн.

Вказаною довідкою ОСОБА_3 підтверджував загальний розмір витрат, понесених ним на виконання договору доручення від 01.10.2010.

Дослідженням доказів, на які посилався ОСОБА_3 у наданій довідці, та долучив до неї, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

На підтвердження понесених витрат в ході виконання договору доручення від 01.10.2010 в розмірі 264105,0 грн., ОСОБА_3 до матеріалів справи надано Довідку про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року (Ф№ КБ-3), а також довідку про договірну ціну на капітальні роботи на території В/М 122,193, здійснені у 2010 році, які підписані КЕВ м. Харкова та Генпідрядником ОСОБА_3 та посвідчені печаткою ТОВ "Вєгол". (а.с. 161, 162 т. 3)

Разом з тим, суд не може прийняти вказані документи на підтвердження витрат ОСОБА_3 за укладеним договором доручення від 01.10.2010, оскільки Довідка про вартість виконаних підрядних робіт (Ф№ КБ-3) в розмірі 264105,0 грн. складена за вересень 2010 року, тобто до моменту укладення договору доручення від 01.10.2010.

У довідці ОСОБА_3 також зазначає, що вартість робіт з урахуванням матеріалів за рішенням суду склала 362155,48 грн.; загальна сума оплачених коштів ОСОБА_3 стороннім організаціям склала 362 155,48 грн., на підтвердження чого надає копію рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2013 по справі №922/431/13-г.

Дослідженням судом апеляційної інстанції вищевказаного рішення господарського судом Харківської області від 28.02.2013 у справі №922/431/13-г встановлено, що ТОВ "Вєгол" звертався до КЄВ м. Харкова з позовом про зобов'язання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова прийняти та підписати акт прийомки виконаних будівельних робіт за лютий 2012 між підрядником, ТОВ "Вєгол", та замовником, Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова, по відновлюваному ремонту нежитлових приміщень № 24 в/м 122 на суму 362155,42 грн., посилаючись на те, що 11.11.2009 р. між КЕВ м. Харкова (орендодавцем) та ТОВ "Вєгол" (орендарем) був укладений договір оренди № 06/2009/КЕВ м. Харкова нежитлових приміщень військового містечка № 122 площею 10181,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, хутор Небоженко. Згідно умов договору, орендодавець передав, а орендар прийяв в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення в будівлях № 1, 2, 3, 6, 7, 8, 11, 12, 13, 23, 24, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36 військового містечка № 122, що знаходиться на балансі КЕВ м. Харкова.

Як вбачається з рішення суду, після підписання сторонами актів прийомки-передачі орендованих приміщень, орендатор ТОВ "Вєгол" виявив, що орендовані приміщення знаходяться в аварійному стані та потребують капітального ремонту.

ТОВ "Вєгол" змушено було виконати будівельні роботи по капітальному ремонту орендованих приміщень з направленням необхідних документів на адресу замовника КЕВ м. Харкова для погодження.

Згідно договірної ціни на відновлювальний ремонт нежитлових приміщень № 24 в/м 122 між замовником та підрядником, яка складена в цінах станом на 24.09.2011 р., вартість затрат складає 362155,42 грн. Згідно акту прийомки виконаних будівельних робіт за лютий 2012 р., підрядник здійснив відновлюваний ремонт нежитлових приміщень № 24 в/м 122 на підставі договірної ціни на суму 362155,42 грн.

У зв'язку з ухиленням відповідача від прийняття та підписання вказаних актів, керуючись ст. 526, ст. 610 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Вєгол" та задовольнив їх, зобов'язавши Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова прийняти та підписати акт прийомки виконаних будівельних робіт за лютий 2012 р. між підрядником, ТОВ "Вєгол" та замовником, Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова по відновлюваному ремонту нежитлових приміщень № 24 в/м 122 на суму 362155,42 грн.

Водночас, колегія суддів не може прийняти вказане рішення в якості доказів, що підтверджують понесення особисто ОСОБА_3 витрат з проведення відновлювальних робіт нежитлових приміщень № 24 в/м 122 на суму 362155,42 грн., оскільки рішення суду по справі №922/431/13-г не містить посилання що відновлювальні ремонтні роботи орендованого військового містечка №122 виконувались саме директором ОСОБА_3 та саме на виконання умов договору доручення від 01.10.2010, а свідчить, що вказані ремонтні роботи нежитлових приміщень № 24 в/м 122 на суму 362155,42 грн. виконані боржником - ТОВ "Вєгол". Надана ОСОБА_3 до матеріалів справи Договірна ціна на капітальний та відновлювальний ремонт нежитлового приміщення №24 в/м 122, здійснювана у 2012 році (а.с.165 т. 3) також не може бути прийнята в якості доказів понесених ним витрат, оскільки підписана одноособово ОСОБА_3 та не містить підтверджуючих документів, які свідчать що ремонті роботи проводились ним на виконання договору доручення від 01.10.2010, а саме, кошторисної документації, актів приймання-передачі виконаних робіт, договорів підряду на виконання певних видів робіт, тощо.

Крім того, ОСОБА_3 не надано жодних доказів про понесені ним витрати у зв'язку з виконанням ремонтних робіт нежитлових приміщень №24 в/м за лютий 2012 року.

Також, у довідці ОСОБА_3 зазначає, що вартість робіт з урахуванням матеріалів за відхиленим позовом до суду склала 164 127 грн. Загальна сума оплачених коштів ОСОБА_3 стороннім організаціям склала 164 127,00 грн.

На підтвердження вказаних витрат у розмірі 164 127,00 грн. ОСОБА_3 до заяви про визнання кредиторських вимог надано рішення господарського суду Харківської області від 29.10.2014 по справі №922/3647/14 за позовом ТОВ "Вєгол" до КЄВ м. Харкова про зобов'язання підписати акти прийомки виконаних будівельних робіт на загальну суму 164 127 грн., яким встановлено, що позивач у 2011 - 2012 роках без дозволу відповідача на здійснення поліпшень орендованого майна, самостійно виконав будівельні роботи по капітальному ремонту орендованих приміщень, що підтверджується підписаними тільки позивачем договірною ціною, локальними кошторисами, актами виконаних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт і надіслав відповідачу вказані документи разом з листом №130 від 10.10.2012 р. для підписання, але відповідач їх не підписав та відповіді не дав.

Водночас, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не надав суду доказів укладення з відповідачем договору підряду, узгодження з ним кошторису, отримання згоди (дозволу) на здійснення невід'ємних поліпшень, проходження процедури узгодження капітального ремонту у відповідності до вимог наказу Міністерства оборони України №520 від 19.08.2011, доказів того, що відповідач є замовником проведеного позивачем капітального ремонту орендованого майна, а також доказів виконання зобов'язань, передбачених п. 5.7. договору. У зв'язку з чим, керуючись ст.ст. 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 629, 778, 837 ЦК України, п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. №668 "Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", п. 4.6.10 наказу Міністра оборони України №520 від 19.08.2011 р., ст.ст. 2, 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" у задоволенні позовних вимог ТОВ "Вєгол" було відмовлено.

Отже, на думку колегії суддів, вказаним судовим рішенням не встановлювались обставини проведення ТОВ "Вєгол" у 2011-2012 роках ремонтних робіт у приміщеннях військового містечка №193.

На підтвердження витрат за проведені ремонтні роботи у розмірі 164 127,00 грн., ОСОБА_3 до матеріалів справи надано копії наступних документів: Договірна ціна на капітальний ремонт нежитлового приміщення №15 в/м 193, здійснюваний у 2012 році, договірна ціна на капітальний ремонт нежитлового приміщення №12 в/м 193, здійснюване у 2012 році, Дефектний акт на відновлювальний ремонт нежитлового приміщення №30 в/м 193, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2012 року нежитлового приміщення №30 в/м 193.

Водночас, вказані документи підписані одноособово ОСОБА_3 та скріплені печаткою ТОВ "Вєгол", що не може підтверджувати витрати ОСОБА_3, здійснені на виконання договору доручення.

З п.3.2. договору доручення вбачається, що Довіритель зобов'язаний відшкодувати Повіреному всі понесені витрати на підставі документально підтвердженого Звіту.

ОСОБА_3 до заяви про визнання кредитором ТОВ "Вєгол" надано Звіт повіреного від 30.09.2014 про виконання договору доручення від 01.10.2010, в якому він зазначав, що на виконання п. 1.2. договору доручення від 01.10.2010 загальна сума понесених витрат Повіреним ОСОБА_3 становить 2 803 736,00 грн., а супровідні документи до даного звіту містяться в додатках.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.12.2017 ОСОБА_3 було зобов'язано надати докази, що підтверджують сплату ним коштів в сумі 2 803 736,00 грн. за договором доручення від 01.10.2010 (платіжні доручення, квитанції, касові ордери, тощо.)

На виконання ухвали суду від 19.12.2017 ОСОБА_3 було надано копії накладних, платіжних доручень, квитанцій до прибуткових касових ордерів, якими він підтверджував сплату коштів в розмірі 2 803 736,00 грн. на виконання договору доручення від 01.10.2010. (а.с. 115 т. 4)

Дослідженням наданих документів встановлено, що окремі квитанції до прибуткових касових ордерів датовані березнем, квітнем, травнем, червнем, липнем, серпнем 2010 року, тобто до моменту укладення договору доручення від 01.10.2010.

Інша частина документів містить посилання на прийняття юридичними особами від ОСОБА_3 коштів в якості оплати за виконані роботи згідно кошторисної документації КБ-3, оплату послуг з ремонту паркану на території в/м 122,193, товарні чеки та видаткові накладні, разом з тим, жодних договорів підряду, кошторисів будівельних робіт за формою № КБ-3 або актів приймання виконаних підрядних робіт, тощо, які підтверджують проведення підрядних робіт на виконання договору доручення від 01.10.2010, до матеріалів справи ОСОБА_3 не надано.

У відповідності до умов п. 2.1 договору Повірений має право вчиняти всі дії, що необхідні для виконання п. 1.2 даного договору від імені довірителя, в тому числі замовляти виконання різного роду будівельних, монтажних, електромонтажних робіт, та здійснювати їх оплату.

Відповідно до пунктів 2.2., 2.3, 3.3 договору оплата робіт, послуг та придбаного обладнання , устаткування, меблі, іншого майна підлягає відшкодуванню Довірителем на підставі документально підтвердженого звіту про витрати Повіреного.

Таким чином, підставою для оплати коштів за договором доручення від 01.10.2010 є факт його належного виконання, який повинен підтверджуватись Повіреним документально, зокрема, на підставі документально підтвердженого звіту про витрати. Водночас, за відсутності відповідного документального оформлення ОСОБА_3 замовлених та прийнятих робіт та послуг, укладених саме з метою виконання договору доручення від 01.10.2010, суд приходить до висновку, що надані ОСОБА_3 копії накладних, платіжних доручень, квитанцій до прибуткових касових ордерів не доводять факту понесених учасником товариства витрат, пов'язаних із виконанням договору доручення від 01.10.2010.

У відповідності до п. 3.1.3. договору доручення від 01.10.2010 Повірений зобов'язаний негайно передати Довірителеві все одержане у зв'язку із виконаним дорученням. Довіритель зобов'язаний негайно прийняти від Повіреного все одержане ним у зв'язку із виконанням доручення (п. 3.2.2. договору).

Разом з тим, заявником не надано доказів, які підтверджують, що Повіреним належним чином передано, а Довірителем прийнято роботи за договором, що має наслідком їх оплату, або ж виникнення у ТОВ "Вєгол" зобов'язань з їх оплати.

Крім того, у відповідності до ст. 1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (ст. 1003 ЦК України).

Згідно ч. 1 і 4 ст. 1007 ЦК України, довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.

За умовами п. 2.3. , п. 3.1.2. договору, Повірений зобов'язаний вчинити дії відповідно до змісту даного йому доручення, яке повинен повернути Довірителеві після виконання доручення, а також надати звіт про його виконання та підтверджуючі документи. В свою чергу Довіритель, в силу вимог п. 3.2.2. договору, повинен прийняти від Повіреного все одержане ним у зв'язку із виконанням доручення.

Разом з тим, ОСОБА_3 до матеріалів справи не надано доказів отримання довіреності, якою визначався зміст його повноважень та перелік відповідних юридичних дій, що в даному випадку не може підтверджувати виконання ним договору в обсязі та на умовах встановлених договором від 01.10.2010.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Нормами цієї ж статті передбачено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Слід зазначити, що у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.

Обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом належними доказами.

Разом з тим, за встановлених по справі обставин, суд приходить до висновку, виникнення у боржника грошового зобов'язання перед ОСОБА_3 за договором доручення від 01.10.2010 є недоведеним, а грошові вимоги ОСОБА_3 до боржника не підтверджені належними доказами.

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Проте, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині наведеним вище вимогам не відповідає, оскільки висновки суду про визнання вимог ОСОБА_3 у розмірі 2803736,00 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів, а також в частині включення до реєстру вимог кредиторів витрат ОСОБА_3 зі сплати судового збору в розмірі 3200,00 грн., є такими, що спростовуються матеріалами справи. У зв'язку з чим, апеляційна скарга ТОВ "Вєгол" є такою що підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3 про визнання його кредитором ТОВ "Вєгол" на суму 2 803 736,00 грн. та включення кредиторських вимог ОСОБА_3 до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Вєгол".

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 269, 270, ст. 275, ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 13.03.2018 у справі №922/509/17 в частині визнання вимог ОСОБА_3 у розмірі 2803736,00 грн. та включення їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, включення витрат ОСОБА_3 зі сплати судового збору в розмірі 3200,00 грн. до першої черги задоволення вимог кредиторів скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_3 від 27.11.2017 (вх.№39180) про визнання кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєгол", м. Харків - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська,61, код ЄДРПОУ 07923280) 4800,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку статей 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.06.18

Головуючий суддя Тарасова І. В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.