Рішення № 74478445, 23.05.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" травня 2018 р. Справа № 924/7/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Смаровоза М.В. при секретарі судового засідання Нестеруку М.П., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Яніс Плюс"

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Олешинської сільської ради та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області

про визнання договору суборенди земельної ділянки недійсним

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 - за дов. від 04.01.2018р., ОСОБА_2 - за дов. від 06.02.2018р.;

відповідача: ОСОБА_3 - за дов. від 15.02.2017р.;

третіх осіб: не з'явились.

У судовому засіданні 23.05.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології" просить суд визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки від 06.06.2008р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології" та товариством з обмеженою відповідальністю "Яніс Плюс".

В обґрунтування позову позивач відзначив, зокрема, що ТОВ „Нові аграрні технології” відповідно до договору оренди землі № 322 від 09.02.2008р., укладеного з Хмельницькою районною державною адміністрацією, використовує на умовах оренди ряд земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів на території Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, в тому числі земельну ділянку розміром 51,32 га. Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення. Крім того, договір оренди у відповідності до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою з Державного реєстру.

Як відзначає позивач, 06.06.2008р. з відповідачем по справі (ТОВ „Яніс Плюс”) укладений договір суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 51,32 га. (пункт 1 договору). На даний час земельна ділянка ТОВ „Яніс Плюс” відповідно до договору суборенди не використовується, а перебуває в користуванні ТОВ „Нові аграрні технології”. Разом з тим, договором про оренду землі, укладеного з Хмельницькою районною державною адміністрацією, не передбачена передача в суборенду земельних ділянок.

Позивач, посилаючись на ст. 8 Закону України „Про оренду землі”, вказує, що сторони договору суборенди земельної ділянки не зверталися до Хмельницької РДА з клопотанням про надання дозволу про передачу земельної ділянки в суборенду ТОВ „Яніс Плюс” і відповідно такий дозвіл відсутній.

Таким чином, сторонами порушені вимоги ч. 6 ст. 93 ЗК України (право оренди земельної ділянки), відповідно до якої орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Також, в порядку ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” ТОВ „Яніс Плюс” використання земельної ділянки на умовах суборенди не внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Крім того, позивач зазначає, що відповідач визнає фактичні обставини, які викладені в позовних вимогах. Так, відповідач підтвердив факт про те, що сторони не зверталися до орендодавця земельної ділянки - Хмельницької районної державної адміністрації про передачу земельної ділянки в суборенду ТОВ „Яніс Плюс”. Також відповідачем вказано, що на даний час земельна ділянка ТОВ „Яніс Плюс” відповідно до договору суборенди не використовується, а перебуває в користуванні ТОВ „Нові аграрні технології” з дати укладення договору оренди ТОВ „Нові аграрні технології” з Хмельницькою РДА. Разом з тим, до 2017 року ТОВ „Яніс Плюс” не заявляв свої права на земельну ділянку, яка за договором суборенди повинна бути передана ТОВ „Яніс Плюс” і такі дані суду відповідачем не надані. Крім того, як відзначено позивачем, 27.07.2017р. ТОВ „Яніс Плюс” звернулося до Головного управління Держгеокадастру України у Хмельницькій області щодо самовільного захоплення ТОВ „Нові аграрні технології” земельної ділянки, на яку Головним управлінням надана відповідь від 03.08.2017р. за № 19-22-0.45-7614/2-17. Із наданих на адвокатський запит матеріалів перевірки скарги ТОВ ”Яніс Плюс” вбачається, що ТОВ „Яніс Плюс” звернулося на предмет самовільного захоплення земельної ділянки ТОВ „Нові аграрні технології”. До вказаної дати, 27.07.2017р., ТОВ „Яніс Плюс” не заявляло своїх прав на земельну ділянку, яка мала бути передана за договором суборенди.

Таким чином, позивач робить висновок, що строк позовної давності необхідно рахувати від дати отримання відповіді на адвокатський запит Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області, а саме з 07.09.2017р.

Водночас, за твердженнями позивача, відповідно до п. 5 Постанови КМУ від 25.12.1998р. № 2073 „Про затвердження порядку державної реєстрації договорів оренди землі” (діяла на момент укладення договору суборенди) для державної реєстрації договорів, зокрема, додається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання в оренду земельної ділянки, що перебуває державній власності. Вказана процедура ТОВ „Яніс Плюс” не дотримана. Позивач також вказав, що відповідач по справі не заперечує того, що до даного часу не встановлені межі земельної ділянки в натурі, а земельна ділянка за договором суборенди знаходиться в суцільному масиві, який орендує ТОВ „Нові аграрні технології” і відносяться до державної форми власності. Місцерозташування земельної ділянки є однією із істотних умов договору суборенди, передбачених п. 8 Постанови КМУ. Оскільки укладення договору суборенди та реєстрація земельної ділянки проведена з порушенням вимог діючого законодавства, як зазначає позивач, даний правочин необхідно вважати таким, що не відповідає вимогам закону. Відповідно до ст. 215 ЦК України укладення договору суборенди та проведення реєстрації необхідно вважати нікчемним правочином. Крім того, відсутність у договорі оренди (суборенди) однієї з істотних умов, передбачених п. 8, порушення вимог ст.ст. 4, 5, 6, 7, 9, 13, 15 Закону України „Про оренду землі” є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди (суборенди), а також для визнання договору недійсним відповідно до законів України.

На підтвердження своїх доводів представником позивача додано копії листів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 29-22-0.6-8233/2-17 від 05.09.2017р. та № 19-22-0.45-7814/2-17 від 03.06.2017р., скарги від 25.07.2017р. ТОВ „Яніс Плюс” про вчинення правопорушення (самовільне захоплення земельної ділянки).

Також товариство з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології" зазначає, що заява представника відповідача щодо застосування строків позовної давності є безпідставною, а позов підлягає задоволенню. Відповідно до Закону України „Про оренду землі” (в редакції від 04.06.2008р., момент укладення договору) орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (стаття 8 - Суборенда земельних ділянок). Така згода орендарю не була надана. Також в порушення вимог Законів України „Про землеустрій” і „Державний земельний кадастр” відповідачем не розроблено технічну документацію на земельну ділянку, не визначено її межі, відсутній акт приймання-передачі. Про вказані обставини стало відомо після наданні відповіді ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 05.09.2017р., вказав позивач.

З огляду на вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позов.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Яніс Плюс" в судовому засіданні та у відзиві проти позову заперечує, вказуючи, зокрема, що в господарській справі за позовом ТОВ „Нові аграрні технології” до ТОВ „Яніс Плюс” про розірвання договору суборенди земельної ділянки, вже встановлені обставини, які є преюдиційними та не підлягають доказуванню. Так, згідно рішення господарського суду Хмельницької області від 26.07.2017р. по справі № 924/522/17 встановлено зокрема, що 09.02.2008р. між Хмельницькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Нові аграрні технології” (орендар) укладено договір оренди земельних ділянок № 322, згідно п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки із земель державної власності (землі сільськогосподарського призначення (рілля)), розташовані за межами населених пунктів на території Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Земельні ділянки виділені в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. У відповідності до п. 2 вищевказаного договору в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 222,40 га, серед яких ділянка № 2 площею 51,32 га.

Крім того, встановлено, що 02.08.2015р. між орендодавцем Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області та орендарем ТОВ „Нові аграрні технології” укладено додаткову угоду № 23 до вищевказаного договору, у відповідності до якої розділ 2 договору оренди земельних ділянок викладено в новій редакції, зокрема, вказано, що передаються в оренду земельні ділянки загальною площею 222,3999 га, серед яких земельна ділянка площею 51,3200 га (кадастровий номер 6825085100:08:005:0002). Також, 06.06.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Нові аграрні технології” (орендар) та товариством з обмеженою відповідальністю „Яніс Плюс” (суборендар) укладено договір суборенди земельної ділянки, згідно п. 1 якого орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 51,32 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області на підставі договору оренди земельної ділянки № 322 від 09.02.2008р. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку.

Відповідач у відзиві наголошує на тому, що договір підписано та скріплено печатками сторін. Крім того, договір зареєстрований у Хмельницькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП „Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України”, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 040874300039 від 01.07.2008р.

Отже, на думку відповідача, станом на момент укладення оспорюваного договору, усі вимоги законодавства, яке діяло на той час, виконано, що й підтверджується рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.07.2017р. у справі № 924/522/17.

За таких обставин, відповідач просить суд відмовити у позові з огляду на його безпідставність.

23.04.2018р. представником товариства з обмеженою відповідальністю "Яніс Плюс" надано суду заяву щодо застосування строків позовної давності, в якій просить у випадку встановлення обґрунтованості позовних вимог та підстав для задоволення позову, застосувати строк позовної давності до вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Нові аграрні технології” до товариства з обмеженою відповідальністю „Яніс Плюс” про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглядом матеріалів справи № 924/7/18, а також при розгляді справи № 924/522/17 встановлено наступне.

09.02.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології" (орендар) та Хмельницькою районною державною адміністрацією (орендодавець) укладено договір оренди земельних ділянок № 322, відповідно до розділу 1 якого (предмет договору) орендодавець (Хмельницька районна державна адміністрація), на підставі розпорядження голови адміністрації від 01.10.2007р. № 1105/07-р надає, а орендар (ТОВ „Нові аграрні технології”) приймає в строкове, платне користування земельні ділянки із земель державної власності (землі сільськогосподарського призначення (рілля)), розташовані за межами населених пунктів на території Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Земельні ділянки виділені в натурі (на місцевості) у встановленому Законом порядку.

Відповідно до розділу 2 договору (об’єкт оренди) в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 222,40 га, з них: ділянка № 1 площею 8,48 га; ділянка № 2 площею 51,32 га; ділянка № 3 площею 42,66 га; ділянка № 4 площею 53,26 га; ділянка № 5 площею 13,67 га; ділянка № 6 площею 3,53 га; ділянка № 7 площею 8,89 га; ділянка № 8 площею 27,64 га; ділянка № 9 площею 12,95 га. Грошова оцінка земельних ділянок складає 1952046,60 грн. Права третіх осіб на земельні ділянки відсутні.

Згідно п. 3.1. договору земельні ділянки передаються в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Орендар має право проводити поліпшення стану земельних ділянок з метою ефективного користування ними за обраним видом використання.

Як передбачено п. 3.2. договору, договір укладається строком на 15 (п'ятнадцять) років, починаючи з дати його реєстрації.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовому вигляді у розмір 39040,93 грн. за рік, починаючи з державної реєстрації договору оренди. Орендна плата вноситься на поточний рахунок Олешинської сільської ради. Періодичність внесення орендної плати - щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, в сумі 3253,41 грн.

02.08.2015р. між орендодавцем Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області та орендарем ТОВ "Нові аграрні технології" укладено додаткову угоду №23 до вищевказаного договору, у відповідності до якої розділ 2 договору оренди земельних ділянок викладено в новій редакції, зокрема, вказано, що передаються в оренду земельні ділянки загальною площею 222,3999 га, серед яких земельна ділянка площею 51,3200га (кадастровий номер 6825085100:08:005:0002). Абзац 1 та 2 п. 3.3 розділу 3 сторони вирішили викласти в наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у формі грошової оплати в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься щомісячно в рівних частинах до 30 числа слідуючого за розрахунковим місяцем".

06.06.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології" (орендар) та товариством з обмеженою відповідальністю "Яніс Плюс" (суборендар) укладено договір суборенди земельної ділянки, відповідно до п. 1.1. якого орендар надає, а суборендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку площею 51,32 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, на підставі договору оренди земельної ділянки № 322 від 09.02.2008р.

Відповідно до п. 1.2. договору земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому Законом порядку.

Згідно п.п. 2.1., 2.2. договору в суборенду передається земельна ділянка загальною площею 51,32 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 532995,27 грн.

Як передбачено п. 3.1. договору, договір укладено на 14 років, починаючи з його реєстрації.

Пунктами 4.1., 4.3. договору передбачено, що орендна плата вноситься суборендарем у грошовому вигляді у розмірі 888,33 грн. щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за періодом, за який проводиться розрахунок. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції та збільшення ставки земельного податку.

Земельна ділянка передається в суборенду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 5.1 договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

Як вбачається з договору суборенди земельної ділянки від 06.06.2008р., договір зареєстрований у Хмельницькому відділі Хмельницької регіональної філії ДП „Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України”, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 040874300039 від 01.07.2008р.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.04.2017р. у справі №924/109/17 вирішено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по договору суборенди земельної ділянки від 06.06.2008 року в сумі 31979,88грн. за період з січня 2014 року по грудень 2016 року, 1451,51грн. 3% річних, 10926,49грн. інфляційних втрат, 452,78грн. пені, 1599,80 грн. витрат зі сплати судового збору.

На виконання вищевказаного рішення суду було видано наказ № 924/109/17 від 18.04.2017р.

У Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 44826626 зазначені відомості, зокрема, дата державної реєстрації - 23.09.2015р.; підстава виникнення іншого речового права – додаткова угода, серія та номер: 23, виданий 02.08.2015р., видавник: ТОВ "Нові аграрні технології", Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; вид іншого речового права – право оренди земельної ділянки; зміст, характеристика іншого речового права – строк дії: 15 років; відомості про суб’єкта іншого речового права – орендар: ТОВ "Нові аграрні технології", орендодавець, власник: Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Рішенням господарського суду Хмельницької області № 924/522/17 від 26.07.2017р., залишеного без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.09.2017р. та постановою Верховного Суду від 13.02.2018р, у позові товариства з обмеженою відповідальністю „Нові аграрні технології” с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю „Яніс Плюс” с. Шаровечка Хмельницького району Хмельницької області про розірвання договору суборенди земельної ділянки від 06.06.2008 року відмовлено.

На підтвердження своїх вимог та заперечень учасниками процесу також надано суду копії: листів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 29-22-0.6-8233/2-17 від 05.09.2017р. та № 19-22-0.45-7814/2-17 від 03.06.2017р., листа від 09.06.2016р., скарги ТОВ „Яніс Плюс” від 25.07.2017р. тощо.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як передбачено ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно з ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Так, відповідно до ст. 13 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору суборенди) орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Зважаючи на зміст вищенаведених приписів закону, оскільки орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду за письмовою згодою орендодавця, причому така згода має бути отримана саме орендарем та повинна передувати укладенню договору суборенди з тією чи іншою особою, судом відзначається, що невиконання орендарем за договором оренди від 09.02.2008р. (товариством з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології") покладеного на нього статтею 8 Закону України "Про оренду землі" обов’язку одержання попередньої згоди орендодавця на передачу частини земельної ділянки в суборенду за будь-яких обставин не може слугувати підставою для задоволення позову в даній справі, адже товариство з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології" є позивачем, а не відповідачем у даній справі.

Судом також відзначається, що згідно зі ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору суборенди) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Враховуючи зміст наявних матеріалів справи (зокрема, положення чинного в силу ст. 204 ЦК України договору оренди від 09.02.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології" та Хмельницькою районною державною адміністрацією, за яким в оренду передано земельні ділянки (у тому числі ділянку № 2 площею 51,32 га), при цьому означена земельна ділянка виділена в натурі (п. 1 договору оренди); положення спірного договору суборенди, підписаного без зауважень представниками обох сторін, в тому числі з приводу виділення земельної ділянки в натурі та щодо наявності невід’ємних частин договору: плану земельної ділянки та акту прийому-передачі земельної ділянки – п.12.2. договору суборенди), судом відзначається безпідставність тверджень позивача про непогодження сторонами окремих істотних умов договору (зокрема, щодо місцерозташування земельної ділянки).

Крім того, судом зауважується, що посилання позивача на нездійснення державної реєстрації спірного договору спростовуються змістом наявних матеріалів справи, оскільки, як встановлено розглядом матеріалів справи № 924/7/18, а також при розгляді справи № 924/522/17, договір суборенди земельної ділянки від 06.06.2008р. зареєстрований у Хмельницькому відділі Хмельницької регіональної філії ДП „Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України”, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 040874300039 від 01.07.2008р.

Також судом звертається увага на те, що доводи позивача стосовно того, що використання земельної ділянки на умовах суборенди не внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, а також про те, що на даний час земельна ділянка ТОВ „Яніс Плюс” відповідно до договору суборенди не використовується, не можуть бути підставою для задоволення позову про визнання недійсним договору суборенди землі, адже відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, відтак, суд при вирішенні даного спору оцінює обставини, що існували саме на час укладення оспорюваного договору, а не факти, що мали місце після вчинення правочину.

За таких обставин, виходячи з вищенаведених положень та встановлених судом фактів, суд констатує відсутність підстав для визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки від 06.06.2008р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології" та товариством з обмеженою відповідальністю "Яніс Плюс".

Крім того, при прийнятті рішення судом відзначається, що не підлягає задоволенню заява відповідача про застосування строку позовної давності з огляду на наступне.

Згідно зі ст.256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. В свою чергу, можливість захисту цивільного права або інтересу породжується лише його порушенням. Зважаючи на те, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачем, у задоволенні заяви про застосування строку позовної давності суд відмовляє.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Доводи позивача не можуть слугувати підставою для задоволення позову. Тому у позові слід відмовити.

У зв'язку з відмовою у позові судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.06.2018р.

Суддя М.В. Смаровоз