Постанова № 74478441, 04.06.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2018 справа № 913/128/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Самбірське автотранспортне підприємство 14608”, с.Новосілки-Гостинні Львівської областіна рішення господарського суду Луганської областівід16.04.2018р. (повний текст підписано 23.04.2018р.)у справі№ 913/128/18 (суддя Лісовицький Є.А.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Самбірське автотранспортне підприємство 14608”, с.Новосілки-Гостинні Львівської областідо Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія”, м.Сєвєродонецьк Луганської областіпростягнення 26407,11грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Самбірське автотранспортне підприємство 14608”, с.Новосілки-Гостинні Львівської області, позивач, звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія”, м.Сєвєродонецьк Луганської області (як правонаступника Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк”) про cтягнення 26407,11грн. за договором банківського рахунку №26003145100040 від 22.07.2013р. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором банківського рахунку в частині виконання платіжного доручення позивача про проведення банківської операції щодо перерахування грошових коштів у розмірі 26407,11грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 16.04.2018р. (повний текст підписано 23.04.2018р.) у справі №913/128/18 відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Самбірське автотранспортне підприємство 14608” з огляду на те, що Публічне акціонерне товариство “Українська інноваційна компанія” не є банком, оскільки зазначена юридична особа не має відповідної ліцензії, та у зв’язку з тим, що позивачем не доведено факт внесення коштів на рахунки, що обслуговувались відповідачем.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Самбірське автотранспортне підприємство 14608” не погодилося з прийнятим рішенням та звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, якими регулюються питання діяльності юридичних осіб (у частині питань правонаступництва, виконання договірних зобов’язань, порядку припинення зобов’язань, порядку здійснення безготівкових грошових операцій тощо), неправильно застосував норми процесуального права (у частині повного встановлення всіх фактичних обставин справи, надання їм належної правової оцінки).

Так, за твердженнями скаржника, підставами для скасування рішення є неврахування місцевим господарським судом сукупності наступних обставин:

- зміна найменування юридичної особи не впливає на обсяг її зобов’язань та не звільняє від їх належного виконання, а зміна виду діяльності не впливає на порядок виконання зобов’язань;

- станом на момент подання позову існують правові відносини між відповідачем і позивачем, які виникають із зобов’язань, передбачених договором банківського рахунку №26003145100040 від 22.07.2013р., який є дійсним;

- виходячи із зазначеної на звороті платіжного доручення причини відмови у його виконанні, необхідно зробити висновок, що спірні кошти знаходяться на рахунку позивача;

- наявність коштів на банківському рахунку, разом з іншим, підтверджується банківською випискою від 22.12.2015р.;

- Публічне акціонерне товариство “Українська інноваційна компанія”, як правонаступник Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк”, є діючою юридичною особою, яка має правоздатність та дієздатність на вчинення юридично значимих дій для виконання взятих на себе зобов’язань.

У тексті апеляційної скарги міститься клопотання про долучення до матеріалів справи банківської виписки від 22.12.2015р., мотивоване тим, що позивач при формуванні пакету документів для звернення з позовною заявою керувався нормами чинного законодавства про порядок здійснення грошових безготівкових операцій.

За змістом приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього.

Враховуючи, що наявності таких причин позивачем не зазначено та не доведено, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Самбірське автотранспортне підприємство 14608” про долучення до матеріалів справи банківської виписки від 22.12.2015р.

У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 ГПК України за протоколом автоматизованого розподілу від 14.05.2018р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_5, ОСОБА_2

Ухвалою від 18.05.2018р. вказана колегія суддів відкрила апеляційне провадження у справі №913/128/18 та зобов’язала відповідача до 29.05.2018р. включно надати до суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання скаржнику.

На підставі розпорядження керівника апарату, за протоколом повторного автоматизованого розподілу від 29.05.2018р., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді зі складу колегії ОСОБА_5, для вирішення питання про призначення справи до розгляду сформовано колегію суддів у складі: ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.05.2018р. після проведення підготовчих дій судова колегія призначила розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Самбірське автотранспортне підприємство 14608” в порядку письмового провадження в світлі приписів ч.10 ст.270 ГПК України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи відсутність відповідного клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, тоді як судова колегія з власною ініціативи не вбачає необхідності розгляду означеної апеляційної скарги з повідомленням учасників справи. Учасники справи були повідомлені про розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження належним чином.

На поштову адресу суду від Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія” надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого відповідач наголошує, що апеляційна скарга є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, у зв’язку з чим просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду – без змін. При цьому, відповідач звертає увагу, що підприємство, не маючи банківської ліцензії, не будучи банком, не має доступу до банківських рахунків клієнтів, внаслідок чого здійснити їх повернення не має правових підстав. Крім того, на переконання відповідача, позивачем не надано жодного підтвердження факту та розміру наявної заборгованості саме на момент звернення з позовом до суду, оскільки інформація по рахунку не є первинною бухгалтерською документацією, а іншого позивачем не надано.

Згідно із вимогами ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як було встановлено господарським судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 22.07.2013р. між Публічним акціонерним товариством “Український інноваційний банк” (далі – банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Самбірське автотранспортне підприємство 14608” (далі – клієнт) укладено договір банківського рахунку №26003145100040 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого банк відкриває клієнту рахунок та зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок №26003145100040 в національній валюті/іноземній валюті, а також на інші поточні рахунки, відкриті згідно з заявою клієнта встановленої Національним банком України форми, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до п.1.3 договору платежі з рахунків клієнта банк здійснює в межах залишків коштів на цих рахунках на початок операційного дня.

Згідно з пп.2.3.2 договору банк зобов’язаний, зокрема, своєчасно виконувати розрахунково-касові операції згідно з вимогами чинного законодавства.

25.01.2016р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Самбірське автотранспортне підприємство 14608” було надано Публічному акціонерному товариству “Український інноваційний банк” платіжне доручення №28 про проведення банківської операції щодо перерахування грошових коштів в розмірі 26407,11грн. Зазначене платіжне доручення не було виконано. Як зазначено на звороті платіжного доручення №28 від 25.01.2016р., воно повернуто без виконання, оскільки у відповідності до вимог ч.5 ст.36 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Як стверджує Товариство з обмеженою відповідальністю “Самбірське автотранспортне підприємство 14608”, 20.04.2016р. позивач звернувся із кредиторською вимогою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації ПАТ “УКРІНБАНК” про визнання Товариства кредитором банку в розмірі 26407,11грн., яка залишена без задоволення.

Крім того, позивач зазначає, що звертався до Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк” із платіжними дорученням №156 від 03.03.2017р. і №813 від 10.10.2017р., проте кошти перераховані не були.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, постановою Національного банку України №934 від 24.12.2015р. Публічне акціонерне товариство «Укрінбанк» було віднесено до категорії неплатоспроможних та згідно рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015р. №239 було запроваджено тимчасову адміністрацію й призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

На підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національним банком України 22.03.2016р. було винесено постанову №180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк». Того ж дня Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №385 «Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно зазначеного рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк», призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк».

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.03.2016р. у справі №826/1162/16, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016р. та Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016р., визнано незаконною та скасовано постанову Правління НБУ №934 від 24.12.2015р. «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» до категорії неплатоспроможних», визнано незаконним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015р. «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Постановою Верховного Суду України від 24.10.2017р. по справі №21-3926а16 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016р. та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016р. й Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016р. скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії відмовлено.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29.04.2016р. по справі №826/5325/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016р. по зазначеній справі, було визнано протиправними та скасовано: постанову Правління Національного банку України №180 від 22.03.2016р. “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Укрінбанк” з моменту її прийняття; рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 від 22.03.2016р. “Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк” та делегування повноважень ліквідатора банку” з моменту її прийняття; зобов’язано Національний банк України вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк” в якості банківської установи – в обсязі та стані, який існував до прийняття постанови Правління Національного банку України №180 від 22.03.2016р. “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Укрінбанк” (в тому числі, але не виключно – дозволити усі початкові платежі Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк” у системі електронних платежів (СЕП) та відновити його роботу у системі обміну інформацією та виконання платежів SWIFT, Національному банку України повідомити усі банки про відновлення роботи Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк” у зазначених вище системах.)

Як вбачається з матеріалів справи, на позачергових загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» від 13.07.2016р. було прийнято рішення про затвердження Статуту товариства в новій редакції, згідно з якою змінюються: найменування юридичної особи на Публічне акціонерне товариство “Укрінком”; види діяльності, а саме виключається вид діяльності “діяльність комерційних банків, код КВЕД 64.19 “Інші види грошового посередництва” та включається - 64.99 Надання інших фінансових послуг, крім послуг страхування та пенсійного забезпечення, н.в.і.у.; 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель. Місцезнаходження юридичної особи було змінено з 04053, м.Київ, вул.Смирнова-Ласточкіна, буд.10-А на 93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Сметаніна, буд.3-А.

Відомості про це були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно рішення загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства “Укрінком” від 28.03.2017р. змінено найменування Товариства як юридичної особи з Публічного акціонерного товариства “Укрінком” на Публічне акціонерне товариство “Українська інноваційна компанія” (скорочене найменування - ПАТ “УКР/ІН/КОМ”), відомості про що також були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем, як правонаступником Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк”, зобов’язань за договором банківського рахунку №26003145100040 від 22.07.2013р. щодо виконання платіжного доручення позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю “Самбірське автотранспортне підприємство 14608” звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія” про cтягнення 26407,11грн.

Донецький апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Передбачена статтею 77 ГПК України вимога процесуального законодавства щодо допустимості доказів знаходить своє вираження в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Укладений між сторонами правочин №26003145100040 від 22.07.2013р. за своїм змістом та правовою природою є договором банківського рахунку, який підпадає під правове регулювання глави 72 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000р. №2121-III та Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001р. №2346-III.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

У свою чергу, положенням ст.47 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що операції з відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів належить до банківських послуг, які дозволяється надавати виключно банку на підставі банківської ліцензії.

Згідно з визначенням, наведеним у частині 1 ст.2 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Разом з тим, серед видів діяльності Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія” діяльність з надання банківських послуг не передбачена, як і відсутня ліцензія, як обов’язкова умова в розумінні ст.19 Закону України “Про банки і банківську діяльність”. Інформація про відповідача до Державного реєстру банків не внесена. Отже, Публічне акціонерне товариство “Українська інноваційна компанія” не є банком і, відповідно, не має права надавати банківські послуги.

Зазначене вище спростовує твердження апелянта про те, що зміна виду діяльності не впливає на порядок виконання зобов’язань.

Крім того, судова колегія наголошує, що чинним законодавством України не передбачені наслідки та порядок дій при скасуванні у судовому порядку постанов Національного банку України та рішень Фонду стосовно неплатоспроможного банку. Сам по собі факт скасування рішень, які зумовили ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк”, не зумовлює відновлення відповідача у статусі банківської установи з повернення відповідних активів та не сприяє поновленню банківської ліцензії. При цьому, судом також враховується, що рішення третіх осіб, які зумовили втрату відповідачем статусу банківської установи, і були у подальшому визнанні незаконними у судовому порядку, хронологічно передували запровадженню відповідачем змін до статуту та виключенню з переліку видів діяльності банківських послуг.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Самбірське автотранспортне підприємство 14608” полягають саме у виконанні зобов’язання банківською установою та відсутність наразі відповідного статусу такої установи у відповідача, Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія” (як і обов’язку з повернення означених коштів позивачу), суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо неможливості задоволення позовних вимог.

При цьому, сам факт перебування/не перебування спірних коштів на рахунку відповідача не впливає на правомірність прийнятого господарським судом Запорізької області рішення.

Стосовно посилань скаржника на те, що Публічне акціонерне товариство “Українська інноваційна компанія”, як правонаступник Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк”, є діючою юридичною особою, яка має правоздатність та дієздатність на вчинення юридично значимих дій для виконання взятих на себе зобов’язань, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.1 витягу зі Статуту Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк», оформленим протоколом №6 від 28.03.2017р., Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» продовжує свою діяльність на підставі цього Статуту шляхом зміни найменування з Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» на Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія», яке є набувачем всіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк».

Разом з тим, виключення кредитною установою із своєї назви слова "банк" та з видів своєї діяльності "банківська діяльність" без дотримання процедури передбаченої статтями 2, 16, 26, 28, 46, 78 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не дає підстави вважати її правонаступником кредитної установи (банку).

Крім того, матеріали справи не містять доказів, які б вказували на правомірність переходу до відповідача прав та обов'язків банківської установи, адже зміна назви установи шляхом заміни слова «банк» на «компанія» не є достатнім доказом правонаступництва між банківською та небанківською установою.

Всупереч приписам ст.512 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора в зобов'язанні між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» відсутній; правонаступництво між цими підприємствами не відбулось, передавальний акт або розподільчий баланс відсутній, виконання обов'язку боржника поручителем, заставодавцем, третьою особою також не відбувалось.

Окрім того, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутній запис про те, що Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк".

Посилання відповідача на те, що в межах справи №910/31593/15 вже розглянуто справу між тими ж сторонами, з того ж предмету спору, є безпідставним, оскільки позивачем в межах названої справи є Товариство з обмеженою відповідальністю «Коріс «АМ», смт.Стеблів.

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) в даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Самбірське автотранспортне підприємство 14608” підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Самбірське автотранспортне підприємство 14608”, с.Новосілки-Гостинні Львівської області на рішення господарського суду Луганської області від 16.04.2018р. (повний текст підписано 23.04.2018р.) у справі №913/128/18 – залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 16.04.2018р. (повний текст підписано 23.04.2018р.) у справі №913/128/18 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 04.06.2018р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надруковано 6 примірників: 1 – позивачу; 2– відповідачу; 1 – до справи; 1 – ДАГС; 1 – ГСЛО