Ухвала суду № 74478374, 06.06.2018, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"06" червня 2018 р. м. Чернігів справа № 927/415/18

Суддя Шморгун В. В., розглянувши матеріали позовної заяви №47-720-18 від 29.05.2018

За позовом: Заступника керівника Менської місцевої прокуратури,

вул. Чернігівський Шлях, 9, м. Мена, Чернігівська область, 15600 в інтересах держави в особі

Позивача: ОСОБА_1 міської ради Чернігівської області,

код ЄДРПОУ 04061978, вул. Губернська, 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000

до відповідача: Закритого акціонерного товариства «Чернігівоблбуд»,

код ЄДРПОУ 03333653, вул. Горького, 2, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення збитків (упущеної вигоди) у розмірі 10493,85 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заступником керівника Менської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ОСОБА_1 міської ради Чернігівської області подано позов до Закритого акціонерного товариства «Чернігівоблбуд», у якому просить суд стягнути з відповідача 10493,85 грн упущеної вигоди, заподіяну внаслідок користування у період з 10.03.2014 до 28.10.2016 земельною ділянкою площею 707,1 кв. м, яка розташована за адресою: вул. Козацька, 16а, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, без правовстановлюючих документів.

Згідно з положеннями статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Як зазначає Конституційний суд України у своєму рішенні від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 (далі – Рішення від 08.04.1999 № 3-рп/99), прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Прокурор у позовній заяві визначає позивачем ОСОБА_1 міську раду Чернігівської області, яка представляє територіальну громаду м. Новгород-Сіверський, проте наявність таких підстав для представництва, як нездійснення або неналежним чином здійснення органом місцевого самоврядування захисту інтересів держави, прокурором у позовній заяві жодним чином не обґрунтовано.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб’єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Натомість, як вбачається зі змісту листів ОСОБА_1 міської ради від 25.05.2017 №03-12/1230 та від 14.08.2017 №03-12/1862 та зі змісту позовної заяви, у якій прокурором зазначено, що до Менської місцевої прокуратури надійшли матеріали ОСОБА_1 міської ради про спричинення збитків інтересам держави внаслідок користування земельною ділянкою без відповідних правовстановлюючих документів, усі матеріали щодо спірних відносин зібрані саме ОСОБА_1 міською радою та направлені до прокуратури для вжиття заходів представницького характеру.

З вищезазначеного слід дійти висновку, що прокурор звертається до суду не через нездійснення або неналежне здійснення ОСОБА_1 міською радою захисту порушених інтересів держави у спірних відносинах, а безпосередньо за зверненням ОСОБА_1 міської ради.

Подання позову прокурором за зверненням органу місцевого самоврядування не є підставою для здійснення представництва в суді у розумінні норм Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, прокурором не обґрунтовано наявність підстав здійснення такого представництва у даному спорі.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.

Тобто, про намір подати позов прокурор зобов’язаний повідомити відповідного суб’єкта владних повноважень саме попередньо, до звернення до суду, а не одночасно із самим зверненням.

Прокурором не додано доказів того, що ним попередньо, до звернення до суду із позовною заявою, повідомлено ОСОБА_1 міську раду Чернігівської області про намір подати позов, натомість, таке повідомлення відбулось одночасно з поданням позову, а відтак, прокурором порушено встановлений порядок звернення до суду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За наведених підстав у їх сукупності, суд дійшов висновку, що подана позовна заява підлягає поверненню.

Згідно з ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Крім того, прокурору роз’яснюється наступне.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, між сторонами існують спірні питання щодо права постійного користування спірною земельною ділянкою.

Натомість, у позовній заяві прокурором не наведено обставин таких взаємовідносин та їх правового обґрунтування, не надано усіх доказів щодо таких обставин.

Отже, у разі повторного звернення із позовною заявою прокурору необхідно надати такі докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

З пункту 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі – Правила), вбачається, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Відповідно до пункту 2 Правил реєстрованим поштовим відправленням є поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку. При цьому, розрахунковим документом є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Таким чином, доказом, що підтверджує саме направлення поштового відправлення, є виданий відправникові розрахунковий документ встановленої форми.

Прокурором до позовної заяви додано описи вкладення у цінний лист від 29.05.2018 на ім’я ОСОБА_1 міської ради та Закритого акціонерного товариства «Чернігівоблбуд», проте не додано розрахункових документів, виданих відправнику оператором поштового зв'язку (фіскальний чек, квитанція).

У разі повторного звернення із позовною заявою прокурору необхідно надати розрахункові документи, видані відправнику оператором поштового зв'язку (фіскальний чек, квитанція).

Також прокурором у позовній заяві зазначено відповідачем ОСОБА_2 акціонерне товариство «Чернігівоблбуд», проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви, зокрема листа відповідача від 28.04.2017 №1/66, його найменування зазначено як Публічне акціонерне товариство «Чернігівоблбуд».

У разі повторного звернення із позовною заявою прокурору необхідно зазначити повне найменування відповідача відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент подання позовної заяви.

Керуючись п. 4 ч. 5 ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї документи повернути прокурору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 06.06.2018. Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Додаток: на 49 арк., у т.ч. оригінал платіжного доручення №799 від 13.04.2018.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Шморгун