Рішення № 74476608, 21.05.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2522/17

Провадження № 2/635/834/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді О.М. Пілюгіної

за участю секретаря Зуєнко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення часток у спільній сумісній власності та припинення права на частку у спільному майні шляхом виплати грошової компенсації,

представник позивачів ОСОБА_6,

представник відповідача ОСОБА_7,

ВСТАНОВИВ:

позивачі звернулись до суду з позовом, який уточнили та просять встановити розмір часток співвласників квартири № 15 за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вулиця Садова, будинок 3, по 1/5 частини за ОСОБА_1 Олександрівноюа, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5; припинити право спільної власності відповідача на 1/5 частку у квартирі № 15 за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вулиця Садова, будинок 3, зі стягненням грошової компенсації з позивачів у розмірі 104034,81 грн. на користь відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог посилаються, що квартира № 15, що розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вулиця Садова, будинок 3, приватизована та є спільною сумісною власністю позивачів та відповідача у рівних частках. У зв’язку з невизначеністю розміру часток у праві власності на житло позивачі не мають можливості реалізувати своє право розпорядження власністю, а відповідач з 2009 року у квартирі не проживає і відмовляється оформити угоду щодо визначення часток нотаріально, тому звернулись до суду з позовом про визначення часток. Крім того між позивачами та відповідачем виникають непорозуміння щодо користування, утримання та збереження вказаного нерухомого майна, оплати комунальних послуг, також сторони не можуть дійти домовленості щодо виділення в натурі частки відповідача, оскільки спільне володіння та користування квартирою не можливо. Так, відповідач фактично за вказаною адресою не проживає, але за роки проживання в період з 1993 року по 2009 рік, проявив себе з негативного боку, систематично зловживав та продовжує зловживати спиртними напоями, вчиняє сварки з сусідами, веде аморальний спосіб життя, перебуває на обліку в поліції як особа, яка схильна до насильства в сім’ї, притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а його частка є неподільною, тому позивачі внесли на депозитний рахунок суду грошову суму вартості 1/5 частини квартири та звернулись до суду з позовом про припинення права власності відповідача на 1/5 частину квартири № 15 за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вулиця Садова, будинок 3.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові, крім того вказала, що проживання з відповідачем в одній квартирі є неможливим за його поведінки.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник позивачів ОСОБА_6, яка діє на підставі угод про надання правової допомоги, в судовому засіданні підтримала вимоги своїх довірителів, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти позову, просив в задоволенні заявлених вимог відмовити посилаючись на їх безпідставність та недоведеність та пояснив, що категорично відмовляється від отримання грошової компенсації оскільки за таку суму неможливо придбати житло, а іншого житла, крім спірної квартири він не має.

Представник відповідача ОСОБА_7, який діє на підставі договору про надання правової допомоги, підтримав позицію свого довірителя.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 травня 2017 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 вересня 2017 року задоволено клопотання відповідача про призначення будівельно-технічної експертизи квартири № 15, що розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вулиця Садова, будинок 3, для встановлення її ринкової вартості.

Суд, заслухавши позивачів, представника позивачів, відповідача, представника відповідача, дослідивши докази по справі встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що квартира № 15, що розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вулиця Садова, будинок 3, на підставі свідоцтва про право власності на житло, що видане 11 березня 1996 року відділом приватизації Харківського міжміського бюро технічної інвентаризації, реєстрова книга № 3, реєстр № 32/15, від 15.03.96, зареєстрована на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5.

ОСОБА_8, після реєстрації 14 липня 2001 року шлюбу з ОСОБА_11, змінила прізвище на «Крилова», про що свідчить свідоцтво про одруження.

ОСОБА_9, після реєстрації шлюбу 04 червня 2004 року шлюбу з ОСОБА_12 змінила прізвища на «Ципіна», про що свідчить свідоцтво про одруження.

ОСОБА_10, після реєстрації 08 червня 2013 року шлюбу зі ОСОБА_13 змінила прізвище на «Звєрєва», про що свідчить свідоцтво про шлюб.

Відповідно до довідки № 157 від 24 лютого 2017 року, що видана Виконавчим комітетом Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області, за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_15.

Відповідно до висновку судової будівельно-оціночної експертизи № 17781/1545 від 31 січня 2018 року, що складений ХНДІСЕ ім. Засл. проф. ОСОБА_16, ринкова вартість квартири № 15 за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вулиця Садова, будинок 3, станом на січень 2018 року складає 466780 грн.

Позивачами в якості доказів надані: технічний паспорт на квартиру № 15 за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вулиця Садова, будинок 3, виготовлений Комунальним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» станом на 05.03.1996 рік; акт від 05 травня 2014 року про відключення квартири № 15 за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вулиця Садова, будинок 3, від внутрішньо будинкових мереж; звіт незалежної оцінки вартості квартири № 15 за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вулиця Садова, будинок 3, що виконаний ПФ «Харківське агентство нерухомості» станом на 14 лютого 2017 року; акт від 22 лютого 2017 року, завірений депутатом Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області, що ОСОБА_5 з вересня 2009 року фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1; акт від 22 лютого 2017 року, завірений депутатом Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області, що ОСОБА_5 з вересня 2009 року не проживає за адресою: Харківська область, АДРЕСА_2; характеристика на ОСОБА_1; характеристика на ОСОБА_5; довідка від 11.02.2012 року Обласної клінічної психіатричної лікарні № 1, про перебування ОСОБА_5 на лікуванні; пропозиція позивачів відповідачу про продаж їм 1/5 частки квартири № 15 за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вулиця Садова, будинок 3, за 103371 гривень, еквівалент якої за курсом НБУ України станом на 07 серпня 2017 року складає 4000 доларів США; квитанцію про зарахування на рахунок ТУ ДСА України в Харківській області для забезпечення по справі № 635/2522/17 грошової суми у розмірі 933460,00 грн.

Відповідач в якості доказів надав: протокол мрт - обстеження головного мозку пацієнта ОСОБА_5; рішення Харківського районного суду Харківської області від 27 листопада 2017 року, яке не набрало законної сили, по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом; у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Враховуючи, що позивачі та відповідач є співвласниками квартири № 15 за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вулиця Садова, будинок 3, а частки співвласників у спільній сумісній власності є рівними, тому суд задовольняє вимоги позивачів та визначає, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є власниками по 1/5 частині кожнийАДРЕСА_3 за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вулиця Садова, будинок 3, зареєстрованої на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, що видане 11 березня 1996 року відділом приватизації Харківського міжміського бюро технічної інвентаризації, реєстрова книга № 3, реєстр № 32/15, від 15.03.96

Що стосується вимог позивачів про припинення права відповідача на 1/5 частку у квартирі № 15 за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вулиця Садова, будинок 3, зі стягненням на його користь грошової компенсації суд приходить до наступного.

За імперативними приписами ч. 3 ст. 47 Конституції України, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне користування і володіння майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Із змісту зазначеної норми закону випливає, що припинення права особи на частку в спільному майні допускається за наявності будь-яких з передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України обставин, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном.

Суд, аналізуючи надані позивачами докази приходить до висновку, що позивачі не довели існування обставин які є підставою припинення права відповідача на частку у спільному майні, при цьому враховує, що позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження об'єктивної неможливості спільного володіння та користування сторонами належною їм квартирою, а до посилань позивачів щодо конфліктності характеру в побуті, систематичного вживання алкогольних напоїв та вчинення у такому стані сварок та насильства у сім’ї суд відноситься критично і не приймає до уваги, оскільки самі позивачі стверджують, що відповідач у квартирі не проживає з 2009 року, а обставини на які вони посилаються відбувались майже десять років тому, тоді як в теперішній час шлюб між позивачем ОСОБА_17 та ОСОБА_18 розірвано і вони не є сім’єю, їх спільні діти позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заміжні і також не є з батьком сім’єю в розумінні положень норм Сімейного кодексу України, і інших обставин неможливості спільного володіння та користування сторонами належною їм квартирою позивачі не зазначають.

Критично суд ставиться і до посилань позивачів, що частка відповідача у праві власності є незначною і не може бути виділена в натурі, що квартира є неподільною, оскільки відповідно до технічного паспорту загальна площа спірної чотирикімнатної квартири складає 77,60 кв. м., на належну відповідачу 1/5 частину припадає 15,52 кв.м., а тому така частка не є незначною, і доказів, що неможливо встановити порядок користування квартирою позивачами також не надано, тим більше, що кожний із позивачів має частку у такому і розмірі і не вважає її для себе незначною.

Також суд критично ставиться до посилань позивачів, що відповідач не проживає у спірній квартирі, тому припинення права власності відповідача на частку в спільному майна не завдасть істотної шкоди його інтересам. Суд не приймає такі послання до уваги, вважає їх надуманими та такими, що не ґрунтуються на нормах закону, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 317 ЦК України на зміст права власності не впливають місце проживання власника, а власник відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України користується своїми майном на власний розсуд і сам по собі факт не проживання не є безспірним доказом, що припинення права власності відповідача на частку в спільному майна не завдасть істотної шкоди його інтересам, а інших обставин позивачі не зазначають і доказів не надають.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування ( ст. 77 ЦПК України).

З урахуванням викладених обставин суд відмовляє позивачам в задоволенні вимог про припинення права власності відповідача на частку в спільному майна, а позов задовольняє частково.

Судові витрати суд підставі до ст. 141 ЦПК України покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та стягує з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 суму судового збору в розмірі 640 гривень 00 коп., в іншій частині сплачену позивачами суму судових витрат відносить за їх рахунок.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 77, 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 317, 319, 365 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 – задовольнити частково.

Визначити, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є власниками по 1/5 частині кожнийАДРЕСА_3, що розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вулиця Садова, будинок 3, зареєстрованої на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, що видане відділом приватизації Харківського міжміського бюро технічної інвентаризації.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про припинення права на частку у спільному майні шляхом виплати грошової компенсації – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 суму судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 коп., в іншій частині сплачену ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 суму судових витрат віднести за їх рахунок.

Суму судових витрат сплачених ОСОБА_5 за проведення експертизи віднести за його рахунок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України серії МТ № 181304, виданий Липецьким відділом ГУМВС України в Харківській області 30 січня 2012 року, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт громадянина України серії МН № 413460, виданий Липецьким відділом УМВС України в Харківській області 14 березня 2002 року, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, паспорт громадянина України серії МЕ № 440210, виданий Липецьким відділом УМВС України в Харківській області 24 червня 2004 року, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_7.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, паспорт громадянина України серії МТ № 295652, виданий Липецьким сектором ГУДМВС України в Харківській області 26 червня 2013 року, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, паспорт громадянина України серії МТ № 181354, виданий Липецьким відділом УМВС України в Харківській області 17 лютого 2012 року, РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Повне судове рішення складено 31 травня 2018 року.

Суддя О.М. Пілюгіна