Рішення № 74476522, 23.04.2018, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/1930/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року Волочиський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.,

з участю секретаря судового

засідання ОСОБА_1,

представника позивача

ОСОБА_2,

представника третьої особи-

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, з участю третьої особи – Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання батьківства та виключення запису про батька дитини з актового запису про народження дитини,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5, з участю третьої особи – Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання батьківства та виключення запису про батька дитини з актового запису про народження дитини, в якому просив визнати його- Трача В.В. батьком ОСОБА_6, народженої 04 жовтня 2005 року ОСОБА_7 (на даний час - ОСОБА_5), та зобов’язати відділ ДРАЦС внести відомості про ОСОБА_4 як про батька до актового запису про народження дочки ОСОБА_8, виключивши відомості про ОСОБА_9 як про батька дитини.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на те, що з 2004 року він почав зустрічатись з ОСОБА_5, під час спілкування з якою з’ясувалось, що вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9, з яким сімейне життя не склалось. 04 жовтня 2005 року у ОСОБА_5 народилась донька ОСОБА_6.

Оскільки на час народження доньки ОСОБА_5 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9, то під час реєстрації народження дочки в актовому записі про її народження саме він був зазначений батьком дитини.

Як зазначає позивач, згодом шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 було розірвано, а 07 квітня 2009 року ОСОБА_9 помер.

Позивач вказує, що він та ОСОБА_5 15 березня 2006 року уклали шлюб, однак відносини носили мінливий характер. В травні 2017 року відповідач повідомила позивача про те, що він є справжнім батьком її доньки ОСОБА_6.

Враховуючи викладене, просив позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з’явився, подавши суду заяву, в якій просив позов задовольнити та генетичну експертизу у справі не призначати, оскільки безумовно визнає себе батьком дитини, справу просив слухати у його відсутності.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав з викладених у ньому підстав.

Представник третьої особи - Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області ОСОБА_3 в суді підтримала позовні вимоги ОСОБА_4

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11, кожна окремо, підтвердили в суді факт та обставини спільного проживання сторін як сім’ї, а також взаємовідносин позивача з дитиною- Ганною, яка вважає останнього своїм батьком.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 122 СК України встановлено, що дитина, яка зачата і (або) народжена в шлюбі, походить від подружжя, тобто закон встановлює презумпцію шлюбного походження дитини, яка складається з презумпції материнства дружини та презумпції батьківства чоловіка.

Так, відповідно до ст. 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.

Відповідно до п. 3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття, особою, яка вважає себе батьком дитини.

Стаття 128 СК України встановлює необхідну умову для визнання батьківства у судовому порядку: батьки не повинні перебувати у зареєстрованому шлюбі між собою.

Згідно з ч. 2 ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини. При розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми Кодексу про шлюб та сім'ю, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини. А справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 р., суд має вирішувати відповідно до норм Сімейного кодексу України, зокрема ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

Згідно зі ст. 134 СК України, на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Судом встановлено, що відповідач у справі – ОСОБА_5, перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_9, 04 жовтня 2005 року народила дитину – ОСОБА_6. Відповідно до свідоцтва про народження серії І-БВ № 019600 батьками дитини записані: ОСОБА_9 та ОСОБА_7 (на даний час - ОСОБА_5) (а.с. 10).

27 грудня 2005 року шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_9 (на даний час - ОСОБА_5) О.В. було розірвано (копія свідоцтва про розірвання шлюбу – а.с. 7).

15 березня 2006 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали шлюб (копія свідоцтва про шлюб – а.с. 9).

07 квітня 2009 року ОСОБА_9 помер (копія свідоцтва про смерть – а.с. 8).

Відповідно до ч. 1 ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред’явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

Враховуючи те, що ОСОБА_9 помер, суд вважає належним відповідачем у справі матір дитини – ОСОБА_5

За змістом ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За нормою ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У пункті 4 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12.06.2009 р. N 5 Пленум Верховного суду України роз'яснив, що, у разі визнання відповідачем (або його представником за відсутності у дорученні відповідних обмежень) позову можливе лише ухвалення рішення про задоволення позову, а не про задоволення позову частково чи про відмову в його задоволенні. Якщо для цього немає законних підстав, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує розгляд справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_5 звернулась до суду з заявою про визнання позовних вимог, про призначення у справі молекулярно-генетичної експертизи не просила. Позивач звернувся з заявою, у якій просив молекулярно-генетичну експертизу не призначати, оскільки він- Трач В.В. є батьком дитини ОСОБА_6.

За таких обставин, враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, позов підлягає задоволенню та ОСОБА_4 слід визнати батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 206, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України;ст. ст. 128, 129, 134 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком дитини – ОСОБА_6, що народилась 04 жовтня 2005 року в м. Волочиську Хмельницької області.

Зобов’язати Волочиський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області внести відомості про ОСОБА_4 як про батька до актового запису № 5 від 20 січня 2006 року про народження доньки – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, виключивши відомості про ОСОБА_9 як батька дитини, змінивши прізвище дитини з «Буряк» на «Трач» та по батькові з «Володимирівна» на «Валеріївна».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Волочиський районний суд Хмельницької області шляхом подання в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач:ОСОБА_4 (31200, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) Відповідач:ОСОБА_5 (31200, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: паспорт серія НВ № 494577)ОСОБА_5 особа:Волочиська районна державна адміністрація Хмельницької області (31200, Хмельницька область, м. Волочиськ, площа Центральна, 1; код ЄДРПОУ: 21315251)

Повне рішення складено 27 квітня 2018 року.

Суддя О.М.Бабій