Рішення № 74476459, 05.06.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/1834/18

Провадження № 2/263/1073/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

за участі секретарів: Чертової О.С., Рудь Ю.О.,

представника позивача – адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

1.виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визначити йому додатковий строк у два місяці для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилася після смерті ОСОБА_3, який помер 08 липня 2017 року у м. Маріуполі Донецької області.

На обґрунтування вимог ОСОБА_2 посилається на те, що відповідно до свідоцтва про смерть 08 липня 2017 року помер його батько – ОСОБА_3, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області зроблений відповідний актовий запис від 10 липня 2017 року № 1443. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із квартири АДРЕСА_1. За життя батько склав заповіт, який посвідчений державним нотаріусом ОСОБА_4 маріупольської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, відповідно до якого заповів усе належне йому майно своєму сину – ОСОБА_2 Спадкоємці, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, відсутні. Позивач у встановлений законом строк до нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті батька не звернувся, оскільки строк випадав на святкові дні та позивач їздив в інше місто, а потім не працювала нотаріальна контора, тому вважає, що указаний строк пропущений ним з об’єктивних причин. Крім цього у нього мати похилого віку, яка потребує допомоги, з грудня 2017 року по січень 2018 року вона погано себе почувала та весь свій вільний час позивач турбувався про неї, у зв’язку з чим не звернувся вчасно до нотаріальної контори. 02 лютого 2018 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв’язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Посилаючись на указані обставини та положення ст. ст. 1218 – 1223, 1225, 1241, 1270, 1272 ЦК України, позивач просить позовні вимоги задовольнити (а. с. 2, 3).

Представник відповідача – ОСОБА_7 письмовий відзив на позов не направила, причини не повідомила, однак попередньо подала до суду заяву, в якій вказала, що не заперечує проти задоволення позовних вимог (а. с. 32).

2.заяви та клопотання.

Клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі (а. с. 15).

Клопотання представника Маріупольської міської ради – ОСОБА_7 про розгляд справи за її відсутності (а. с. 32).

Клопотання представника Маріупольської міської ради – ОСОБА_7 про витребування з ОСОБА_4 маріупольської державної нотаріальної контори копії спадкової справи (а. с. 24).

Клопотання представника позивача – адвоката ОСОБА_1 про прийняття у підготовчому судовому засідання додаткових доказів на підтвердження підстав позову (а. с. 33).

Клопотання представника позивача – адвоката ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі (а. с. 44).

3.процесуальні дії суду:

Ухвала Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 лютого 2018 року про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду (а. с. 10).

Ухвала Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 березня 2018 року про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначення у справі підготовчого судового засідання (а. с. 13).

У порядку, передбаченому ст. 12 ЦПК України, судом з метою підготовки справи до судового розгляду від приватного нотаріуса Маріупольської міського нотаріального округу Донецької області витребувано вичерпні відомості щодо спадкоємців померлого 08 липня 2017 року ОСОБА_3 (а. с. 22).

Ухвала Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 травня 2018 року про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду по суті (а. с. 42).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази та отримані на запит суду матеріали від приватного нотаріуса щодо спадкоємців на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилалася кожна із сторін, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

4.фактичні обставини справи установлені судом.

Відповідно до повторного свідоцтва про народження від 01 лютого 2018 року серії І-НО № 765747, ОСОБА_2 народився 29 січня 1966 року, батьками зазначено: ОСОБА_3 (батько), ОСОБА_8 (мати), актовий запис № 205 (а. с. 5).

Згідно із свідоцтвом про смерть від 10 липня 2017 року серії І-НО № 994171, ОСОБА_3 помер 08 липня 2017 року, про що вчинений актовий запис № 1443 (а. с. 5, зворот).

За життя, 19 жовтня 2004 року ОСОБА_3 склав заповіт, який посвідчений державним нотаріусом ОСОБА_9 ОСОБА_4 маріупольської державної нотаріальної контори від 19 жовтня 2004 року, зареєстрований у реєстрі № 8-2700, яким все належне йому майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, а також все те, на що він за законом на день своєї смерті буде мати право, у тому числі належну йому квартиру № 79, яка розташована по вул. Урицього (ОСОБА_10), 86 у м. Маріуполі, заповів своєму сину – ОСОБА_2 (а. с. 6).

Постановою приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6 від 02 лютого 2018 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру № 79, яка розташована по вул. Урицього (ОСОБА_10), 86 у м. Маріуполі, після померлого 08 липня 2017 року ОСОБА_3 (а. с. 7).

Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріусом указано те, що ОСОБА_2 пропустив строк для прийняття спадщини після смерті 08 липня 2017 року батька – ОСОБА_3, оскільки не було подано у встановлений строк заяву про прийняття спадщини та не надано документів щодо підтвердження фактичного прийняття спадщини.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 19 грудня 2002 року № 24811/нАДРЕСА_2, яка розташована по вул. Урицього (ОСОБА_10), 86 у м. Маріуполі на праві приватної власності належить ОСОБА_3 (а. с. 8).

На запит суду приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6 17 квітня 2018 року повідомлено, що спадкова справа після померлого 08 липня 2017 року ОСОБА_3 не заводилася, на підтвердження чого представлено Інформаційну довідку із Спадкового реєстру (а. с. 26, 27).

Згідно із посвідченням, виданим у 1999 році серії АА № 22005, ОСОБА_8 (мати позивача) є пенсіонером за віком з 05 травня 1999 року (а. с. 34).

Відповідно до акта про фактичне місце проживання від 18 травня 2018 року № 20, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, постійно проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, син ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: вул. Урицького (ОСОБА_10), 86, кв. 95, постійно провідує свою матір у зв’язку із її хворобою, а саме: з початку грудня 2017 року по кінець січня 2018 року (а. с. 38).

Згідно з медичними документами у ОСОБА_8 наявні різні види захворювань (а. с. 34 – 37, 39).

5. предметом спору (зміст спірних правовідносин) у справі є визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом.

5.1. у суду відсутні мотиви для відхилення представлених доказів, такі у встановленому порядку посвідченні позивачем та представник відповідача не порушувала перед судом клопотань щодо їх недопустимості, неналежності, недостовірності та недостатності.

5.2. представлені суду докази відповідають замісту статей 77 – 80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідно вони достатні для прийняття у справі законного та справедливого рішення.

6. оцінка аргументів сторін.

Проводячи оцінку аргументів сторін, які ґрунтуються на поданих доказах, суд приходить до висновку, що у своїй сукупності вони вказують на наявність підстав для задоволення позову у заявлений позивачем спосіб.

Суд не приймає як визнання позову позицію представника відповідача – ОСОБА_7 щодо відсутності заперечень проти задоволення позову, на що наголошувала представник відповідача – адвокат ОСОБА_1, оскільки відсутність заперечень на позов не є тотожним визнанню позову, як це врегульовано у ст. 49 ЦПК України.

7. щодо порушеного права та ким воно порушено, то суд виходить з того, що порушено право позивача на отримання ним свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті свого батька, внаслідок пропущеного спадкоємцем строку на її прийняття, та оскільки відсутні інші спадкоємці, які могли б надати письмову згоду на подачу позивачем заяви про прийняття спадщини, належним відповідачем у справі є саме територіальна громада міста, якою є Маріупольська міська рада, та саме нею як органом місцевого самоврядування у даному випадку порушено право позивача на прийняти спадщину.

8. норми права, які застосовує суд та мотиви їх застосування.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У статті 1233 ЦК України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов’язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України в постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 1320цс17.

У справі установлено, що 08 січня 2018 року закінчився строк для подання заяви про прийняття спадщини, однак з акта, виданого Комітетом самоорганізації населення «Надія» вбачається, що позивач з початку грудня 2017 року по кінець січня 2018 року постійно доглядав за матір’ю, яка є похилого віку та в силу свого стану здоров’я потребує постійного догляду.

З викладеного вбачається, що причиною несвоєчасного звернення до нотаріальної контори було те, що мати позивача перебувала на лікуванні та сам позивач, у зв’язку із доглядом за нею, не мав можливості вчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Стосовно посилань позивача як на підставу позову на ту обставину, що він виїжджав до іншого міста та останній день строку припадав на святкові дні, то суд такі доводи позивача не приймає, оскільки у порядку, передбаченому ст. 76 ЦПК України вони не доведені перед судом (не представлено доказів такої поїздки).

Стосовно того, чи є інші спадкоємці померлого ОСОБА_3, то судом установлено, що ніхто крім позивача, на користь якого складений заповіт, до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини не звертався.

Щодо подачі позову до Маріупольської міської ради як органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, то суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Інших спадкоємців, крім позивача немає, і ніхто крім нього не звертався до нотаріальної контори стосовно спадкового майна, він звернувся до суду з позовом до Маріупольської міської ради Донецької області, у зв’язку з тим, що відповідно до статті 1277 ЦК України у випадку відсутності спадкоємців чи неприйняття ними спадщини, майно переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна.

Отже, в даному випадку позов подано до належного відповідача – Маріупольської міської ради Донецької області, оскільки нерухоме майно, яке заповів спадкодавець, знаходиться на території м. Маріуполя.

У статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин та норм процесуального та матеріального права, суд дійшов висновку, що у позивача як спадкоємця були обґрунтовані перешкоди для подання заяви, тому позивач пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини з поважної причини, а саме у зв’язку із доглядом за хворою матір’ю, такий строк ним пропущений на 25 днів, у зв’язку з чим наявні підстави для визначення позивачу додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Інших вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували доводи позивача, впливали на законність і обґрунтованість його вимог суду не представлено.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов’язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов’язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

9. розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

При подачі позову до суду ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. і такий у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з Маріупольської міської ради на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 1218, 1220, 1233, 1233, 1269, 1270, 1272, 1277 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76–81, 84, 89, 141, 263–265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 додатковий строк у 2 (два) місяці з часу набрання рішенням суду законної сили для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом, відкритої після смерті його батька – ОСОБА_3, який помер 08 липня 2017 року у м. Маріуполі Донецької області.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії ВС 964529, адреса проживання та реєстрації: АДРЕСА_3, засоби зв’язку – 097 42 64 885;

Маріупольська міська рада, юридична адреса: проспект Миру, 70, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 33852448, електронна адреса: mar.v@dn.gov.ua; www.marsovet.org.ua, засоби зв’язку: +38 (067) 345-1555; +38 (050) 345-1555.

ОСОБА_4 маріупольська державна нотаріальна контора,

Суддя О.М. Музика