Ухвала суду № 74472674, 04.06.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

703/6281/15-к

1-кп/703/17/18

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

04 червня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Опалинської О.П.

при секретарі Литвин Г.Т.

за участі прокурора Красіна В.О.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисника ОСОБА_2 – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12015250010000156 по обвинуваченню ОСОБА_2, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст.185 КК України, -

встановив:

В провадженні Смілянського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст.185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1, оскільки такий спливає 5 червня 2018 року. Своє клопотання обґрунтував тим, що обвинувачений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняті та не погашені судимості, що вказує на його стійке небажання виправитися, а тому існують ризики, які були враховані при обранні та продовженні строку дії запобіжного заходу, передбачені ст. 177 КПК України, які можуть виразитися в уникненні обвинуваченого від явки до суду, незаконному впливі на свідків, які недопитані в судовому засіданні та перешкоджанню кримінальному провадженню, вважає, що будь-який інший запобіжний захід є недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував щодо задоволення заявленого прокурором клопотання посилаючись на незаконне тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник залишили вирішення клопотання прокурора на розсуд суду.

Заслухавши учасників процесу, прокурора, обвинувачених, захисника обвинуваченого ОСОБА_2 суд приходить до наступного.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно з ч. 1ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

При розгляді питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених пунктами ст. 177 КПК, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 Крім того, суд враховує, що ризики, які враховувалися при обранні запобіжного заходу продовжують існувати та полягають у можливості вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень та імовірність ухилення його від явки до суду.

В звязку з чим, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилався прокурор, дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, продовжити злочинну діяльність, тому застосування більш мякого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Враховуючи, що ОСОБА_1 будучи раніше судимим на шлях виправлення не став та знову обвинувачується в скоєнні умисного злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, а також враховуючи, що на даний час не відпали ризики, передбаченіст.177 КПК України, які були встановлені під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд, оцінивши в сукупності всі вище перелічені обставини, вважає, що на даний час інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження і приходить до висновку щодо необхідності продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 2 місяці.

Крім того, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 139 КПК України якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок не з'явився в судове засідання без поважних причин або не повідомив суд про причини свого неприбуття до нього може бути застосовано привід.

Відповідно до ст. 140 КПК України привід полягає у примусовому супроводженні особи до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.

Частинами 1, 3 ст. 143 КПК України встановлено, що виконання ухвали про здійснення приводу може бути доручене відповідним підрозділам органів Національної поліції, а у випадку невиконання особою, що підлягає приводу законних вимог щодо виконання ухвали про здійснення приводу до неї можуть бути застосовані заходи фізичного впливу.

Виходячи з того, що свідок ОСОБА_4 до суду на виклики не з’являється, а його неявка унеможливлює подальший розгляд справи, вважає за необхідне доставити свідка в судове засідання приводом.

Разом з тим, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин.

Згідно ч. 2 ст. 336 КПК України, суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.

Враховуючи, що свідок ОСОБА_4 проживає в м. Києві та з’явитися в судове засідання не має можливості, з метою забезпечення оперативності судового провадження та розумних строків розгляду кримінального провадження, суд вважає за необхідне провести судовий розгляд в режимі відеоконференції із Солом’янським районним судом м. Києва.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 139, 143, 331, 336, 371, 372 КПК України, -

ухвалив:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на 2 місяці, тобто до 5 серпня 2018 року включно.

Копії ухвали направити начальнику Смілянського ВП, начальнику СІЗО м. Черкаси та вручити обвинуваченому ОСОБА_1.

Застосувати привід до свідка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3 кімната 7 та доставити його приводом до Солом’янського районного суду м. Києва для участі його в судовому засіданні в режимі відео конференції.

Виконання приводу доручити працівникам Солом’янського УП ГУНП України в м. Києві.

Здійснювати допит свідка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_2, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст.185 КК України в режимі відеоконференції між Смілянським міськрайонним судом Черкаської області та Солом’янським районним судом м. Києва.

В розгляді справи по обвинуваченню ОСОБА_2, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст.185 КК України оголосити перерву до 9 год. 00 хв. 26 червня 2018 року.

Відповідальну особу Солом’янського районного суду м. Києва забезпечити проведення судового розгляду в 9 год. 00 хв. 26 червня 2018 року за участю свідка ОСОБА_4 в режимі відеоконференції та вручити йому пам’ятку про процесуальні права і обов’язки. Розписку свідка про отримання пам’ятки надіслати до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

Копію ухвали негайно надіслати до Солом’янського районного суду м. Києва за адресою вул. Полковника Шутова, 1 м. Київ для організації проведення відеоконференції відповідно до вимог ст. 366 КПК України.

Хід та результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксувати за допомогою технічних засобів відеозапису.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.П. Опалинська