Ухвала суду № 74471364, 04.06.2018, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул. Центральна, 13, смт. Золочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа №622/1654/14-ц

Провадження №2/622/7/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення первинної позовної заяви та зустрічної позовної заяви без розгляду

04 червня 2018 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

судді - Кочнєва О.В.,

за участю секретаря – Попової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт. Золочів Харківської області цивільну справу у загальному позовному провадженні за позовною заявоюпублічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ – 14360570, р/р – 290928229003111, МФО – 305299, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) до ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_1, адреса: 62200, Харківська область, Золочівський район, с. Уди, вул. Гагаріна) про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійним,

ВСТАНОВИВ:

19.12.2014 року позивач звернувся до суду до відповідача із позовом, в якому просив стягнути з останнього на користь банку заборгованість за кредитним договором №HAU2GK00000003 від 25.10.2007 року у розмірі 30455,45 доларів США, що еквівалентно по курсу долар США-гривня Україна станом на 16.10.2014 року 394398,01 грн.

25.10.2016 року відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою на підставі норм Закону України «Про захист прав споживачів» про визнання вищевказаного кредитного договору недійсним із застосуванням відповідних правових наслідків недійсності правочину (т.2, а.с.10-14). На вказану зустрічну позовну заяву ПАТ КБ «Приватбанк» подав заперечення (т.2, а.с.31-33).

Протокольною ухвалою суду із занесенням до журналу судового засідання визнано явку представника первинного позивача у судове засідання обов’язковою (т.2, а.с.63-64).

Ухвалою судді від 01.02.2018 року справа була прийнята суддею до свого провадження, її розгляд визначено у порядку загального позовного провадження та визначено дату судового засідання (т.2, а.с.79).

Ухвалою суду від 12.03.2018 року розгляд справи було відкладено через неявку представника позивача та необхідністю витребування у позивача додаткових для розгляду справи доказів на підставі клопотання представника відповідача (т.2, а.с.88).

Вказана ухвала в частині витребуваних доказів не була виконана позивачем, який як було зазначено в заяві від 23.04.2018 року представником позивача за довіреністю її не виконав через не отримання її поштою (т.2, а.с.91-92).

Ухвалою суду від 23.04.2018 року через неявку відповідача (в резолютивній частині ухвали судом помилково зазначено «позивача») у судове засідання без поважних причин та з метою витребування доказів від позивача повторно, розгляд справи відкладено (т.2, а.с.93).

07.05.2018 року від особи, яка визначила себе як представник позивача юрисконсульта ОСОБА_2 з електронної адреси як зазначено позивача, яка не була зареєстрована у системі судової влади України надійшла заява, в якій вказаний представник нібито надав суду копію витребуваного судом документа, а саме касового ордеру, однак в дійсності вказаний документ, а точніше його електронна копія суду надані не були (а.с.101), до того ж суд просив надати саме оригінал видаткового касового ордеру за кредитним договором HAU2GK00000003 від 25.10.2007 року, оскільки він потрібний був суду не тільки для огляду у судовому засіданні, а для перевірки його істинності, про що вказував відповідач по справі. До того ж представник позивача не надіслав документи суду у визначеному порядку, про що судом на електронну пошту, з якої надійшов запит було направлено відповідь (а.с.101-102).

04.06.2017 року за три хвилини до початку судового засідання до суду знов таки не з офіційно зареєстрованої пошти в системі судової влади України або за електронним цифровим підписом заявника надійшла заява представника позивача, в якій він просив відкласти розгляд справи, у зв`язку з перебуванням у відрядженні в іншому судовому засіданні без надання жодних підтвердних документів щодо своєї можливої присутності в іншому засіданні (а.с.103-106). Вказаній особі також була надана відповідь, що його лист не може бути прийнятий як належний доказ, оскільки він унеможливлює чітку персоналізацію особи, яка звертається до суду електронною поштою (а.с.107-108).

У судове засідання 04.06.2018 року ані позивач в особі свого представника, ані відповідач, ані представник відповідача не прибули, про день, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, у зв’язку з чим судове засідання відбувається без фіксації процесу звукозаписувальним технічним пристроєм на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, а судом встановлюється повторна неявка у судове засідання без поважних причин позивача та відповідача.

Таким чином, по-перше, суд встановлює, що надіслані до суду з боку позивача листи від 07.05.2018 року та від 04.06.2018 року електронною поштою є недопустимими доказами для цивільного процесу, оскільки відповідно до ч.1 ст.78 ЦПК України унеможливлюють персоніфікацію їх відправників, що для суду є головним при встановленні факту наявності чи відсутності особи у судовому засіданні та подання відповідних доказів. Таким чином, суд не надає пояснень з приводу фактів, у вказаних листах викладених, зокрема щодо відсутності представника позивача, подання доказів, тощо, оскільки в іншому випадку буде вважатися, що суд прийняв такі листи з боку нібито представників позивача.

По-друге, суд встановлює, що позивачем, окрім судового засідання 23.04.2018 року, так і не була виконана не скасована протокольна ухвала суду про особисту явку представника позивача у судове засідання (т.2, а.с.63-64) що, на думку суду, враховуючи штат позивача (зокрема, щодо наявних в нього юрисконсультів), не тільки викликає подив, а є на думку суду зловживанням своїми правами на підставі ст.44 ЦПК України, оскільки судом встановлюються дві неявки представника позивача у судові засідання 12.03.2018 року та 04.06.2018 року без поважних причин, що на підставі ч.3 ст.44 ЦПК України є окремою підставою для залишення позовної заяви учасника справи без розгляду.

По-третє, суд зазначає, що за час розгляду справи (при чому 23.04.2018 року за участі представника позивача, якому вказана ухвала була вручена) позивач так і не спромігся виконати вимоги ухвали суду від 12.03.2018 року про витребування у позивача доказів, зокрема оригіналу видаткового касового ордеру за кредитним договором HAU2GK00000003 від 25.10.2007 року, що є на підставі п.9 ч.1 ст.257 ЦПК України окремою підставою для залишення його позовних вимог без розгляду.

По-четверте, позивач в особі свого представника допустив неявки у судові засідання 12.03.2018 року та 04.06.2018 року без поважних причин, що є підставою для залишення його позову без розгляду на підставі ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, при цьому повторність, про що йдеться у вказаній частині статті означає не дві поспіль неявки у судові засідання, а взагалі дві неявки у судові засідання на будь-якій стадії судового процесу.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити первинну позовну заяву ПАТ КБ «Приватбанк» без розгляду через зловживання правами, не подання витребуваних судом доказів та повторну неявку у судове засідання представника позивача.

Вирішуючи питання зустрічної позовної заяви, суд встановлює, що відповідач по справі та його представник не прибули у судові засідання 23.04.2018 року та 04.06.2018 року без поважних причин та не повідомили про причини неявки, заяв про розгляд справи за відсутності відповідача не подавали, тому зустрічну позовну заяву відповідача слід залишити без розгляду на підставі ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, а саме повторної неявки у судове засідання позивача (за первинним позовом - відповідача) без поважних причин та неповідомленням ним про причини неявки.

Згідно з ч.3 ст.44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до норм п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю, і його не з`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

На підставі п.9 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для розгляду справи.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір, який поверненню позивачу не підлягає на підставі п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої сплачена сума судового збору повертається позивачу у разі залишення позовної заяви без розгляду, крім випадків залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням). Відповідач за подання зустрічної позовної заяви судовий збір не сплачував, оскільки був звільнений судом від його сплати, а тому витрати за розгляд зустрічної позовної заяви слід компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.44, ч.1 ст.78, ст.141, ч.5 ст.223, п.3 та п.9 ч.1 ст.259, п.16 ч.1 ст.353 ЦПК України, п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

Позовну заявупублічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним залишити без розгляду.

Повідомити сторонам, що вони мають права повторно звернутися до суду із відповідним позовом в межах строків позовної давності за заявленими ними вимогами.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги на протязі п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Золочівського районного суду Харківської області: ОСОБА_3.