Рішення № 74470440, 05.06.2018, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/628/18

Єдиний унікальний № 742/1289/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Бездідько В.М., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Д»яконова ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУ-1 Прилуки", третя особа Прилуцька міськрайонна філія Чернігівського обласного центру зайнятості про визнання трудових відносин припиненими, зобов»язання видати трудову книжку, стягнення заборгованості з виплат заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку та індексацію заробітної плати , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУ-1 Прилуки", третя особа Прилуцька міськрайонна філія Чернігівського обласного центру зайнятості про визнання трудових відносин припиненими, зобов»язання видати трудову книжку, стягнення заборгованості з виплат заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку та індексацію заробітної плати. Позивач аргументує свої вимоги тим, що з 2005 року він працює на вказаному підприємстві на посаді сторожа. З січня 2017 року його переведено на 4 годинний робочий день із встановленням заробітної плати в розмірі 1600 грн. З 01.01.2018 року у зв»язку з підвищенням мінімального розміру заробітної плати його зарплата становить 1861 грн. 50 коп. Останнього разу підприємство виплатило йому заробітну плату у травні 2017 року. На підставі довідки про заборгованість по заробітній платі за період з травня по грудень 2017 року судом видано судовий наказ про стягнення боргу по заробітній платі за цей період. На даний час заробітна плата також не виплачується у зв»язку з чим утворилась заборгованість по заробітній платі в сумі 7446 грн. Індексація заробітної плати не здійснювалася, тому заборгованість по індексації становить 14017,99 грн.

Крім того, в зв»язку не виплатою заробітної плати позивач вирішив припинити трудові відносини. Однак через відсутність керівника та осіб, які б могли його замінити, на робочому місці не має можливості подати заяву про звільнення, отримати розрахунок при звільненні та трудову книжку з відповідним записом. 30.01.2018 року позивачем поштою була направлена письмова заява директору ТОВ «БУ-1 Прилуки» з проханням звільнити його з роботи за згодою сторін, проте дана заява підприємством отримана не була і в березні 2018 року була повернута назад з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Таким чином були дотримані вимоги щодо попередження власника про намір припинити трудові відносини, однак юридично їх розірвати позивач не має можливості, через відсутність власника на робочому місці. Процедура припинення трудового договору відповідно до законодавства України про працю не виконана з вини роботодавця. Відповідачем порушується право позивача на звільнення з роботи та працю щодо вільного вибору місця праці. При звільненні з відповідача підлягає стягненню вихідна допомога в сумі 5584 грн. 50 коп. За відпрацьований період залишилась не виплаченою компенсація за невикористану щорічну відпустку за півтора року протягом 2016-2017 рр. у сумі 2400 грн., яку відповідач в добровільному порядку не повертає. Тому позивач в своїй позовній заяві просить припинити трудові відносини між ним та ТОВ «БУ-1 Прилуки» з дня ухвалення судом рішення на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, а саме за власним бажанням працівника через не виконання власником законодавства про працю, зобов»язати видати належно оформлену трудову книжку, стягнути заборгованості по заробітній платі в сумі 7446 грн. вихідну допомогу 5584 грн 50 коп. компенсацію за невикористану відпустку 2400 грн. індексацію заробітної плати в розмірі 14017 грн. 99 коп., а також понесені судові витрати.

В судове засідання позивач та його представник не з»явилися, однак завчасно подали письмову заяву про розгляд справи в їх відсутностиі позовні вимоги підтримують та просять суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, хоча був повідомлений про час та місце слухання справи належним чином.

Представник Прилуцької міськрайонної філії Чернігівського обласного центру зайнятості також в судове засідання не з»явився, однак завчасно до суду була подана заява про розгляд справи без участі їх представника

Суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків виходячи з наступного.

3 2005 року Д»яконов О.В. працює в ТОВ "БУ-1 Прилуки" на посаді сторожа.

Згідно з ч.1 ст.115 КЗпП України, заробітна плата повинна виплачуватися регулярно в робочі дні в терміни встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць.

Відповідно до вимог ст.24 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Із змісту ст. 21 КЗпП України випливає, що трудовий договір є двостороннім договором між працівником та роботодавцем, які по відношенню один до одного мають відповідні права та обов'язки. Інші суб'єкти мають право втручання у взаємовідносини них сторін лише у випадках та в порядку передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст.36 КЗпП України підставою припинення трудового договору, крім іншого, є угода сторін та розірвання трудового договору з ініціативи працівника. Оскільки отримати згоду власника на звільнення в таких умовах не представляється можливим, тому єдиною підставою звільнення залишається ініціатива працівника.

За ч. 1 ст.38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Згідно ч.3 цієї ж статті працівник має право у визначений ним строк розірвані трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до положень ст.44 КЗпП при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Згідно ст. 83 КЗпП Україниі ч. 1ст. 24 Закону України «Про відпустки», при звільненні працівника йому виплачується компенсація за всі дні невикористаної відпустки.

Згідно ст.ст. 74-84 КЗпП України громадянам, які працюють за трудовим договором надаються щорічні відпустки, а у разі звільнення їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки. Оплата відпусток прирівнюється до заробітної плати і обкладається податком на доходи з фізичних осіб і відображається у формі 1 ДФ з ознакою доходу 101.

Згідно з частиною шостою статті 95 КЗпП заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 33 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», згідно з нормами ст. ст. 1, 2 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів й послуг. Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 %. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

На підставі ч. 5 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», в разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з 06 березня 2003 року (дати опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Структуру заробітної плати визначено статтею 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Додаткова заробітна плата, зокрема, це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з п.п. 2.2.7 п. 2.2 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5.

Суми індексації заробітної плати є складовою частиною заробітної плати (додаткова заробітна плата).

У відповідності з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, виплата усіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені строки підприємство, установа, організація згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України повинні виплатити працівникові його середній заробіток по день фактичного розрахунку.

Відповідачем не було надано доказів на спростування позовних вимог щодо стягнення заборгованості з виплат заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку та індексацію заробітної плати, тому підлягає примусовому стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати.

Враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню судовий збір за позов майнового характеру у розмірі 704 грн.80 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Крім того, у відповідності зі ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов'язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічні висновки викладено в постанові Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у звязку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду копію договору про надання правової допомоги № 04/04/18 від 04.04.2018р., розрахунок вартості правової допомоги, наданої стороні адвокатом, та квитанцію № 3 від 08.05.2018 року про сплату 6200 грн. на підставі договору № 04/04/18

Враховуючи, вище викладене суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати понесені ним на професійну правничу допомогу в розмірі 6200 грн.

На підставі наведеного, ст.ст.197,200,247,263-265,273,280-281,284,289, 354, 430 ЦПК України, суд

ухвалив :

Позовні вимоги Д»яконова ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУ-1 Прилуки", третя особа Прилуцька міськрайонна філія Чернігівського обласного центру зайнятості про визнання трудових відносин припиненими, зобов»язання видати трудову книжку, стягнення заборгованості з виплат заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку та індексацію заробітної плати- задовольнити.

Припинити трудові відносини між Д»яконовим ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУ-1 Прилуки" код ЄДРПОУ 32512456, м.Прилуки, вул.Київська, 307) з дня ухвалення судом рішення на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП, а саме за власним бажанням працівника через не виконання власником законодавства про працю.

Зобов»язати Товариство з обмеженою відповідальністю "БУ-1 Прилуки" видати Д»яконову ОСОБА_2 належно оформлену трудову книжку.

Стягнути з ТОВ «БУ-1 Прилуки», (ЄДРПОУ 32512456, м. Прилуки, вул.Київська, 307) на користь Д»яконова ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер 2201608216 Чернігівська область Прилуцький район с. Голубівка вул.. Козача буд. 12) заборгованості по заробітній платі в сумі 7446 грн.; вихідну допомогу в сумі 5584 грн. 50 коп.; компенсацію за невикористану відпустку в сумі 2400 грн.; індексацію заробітної плати в розмірі 14017 грн. 99 коп., а всього 29448 (двадцять дев»ять тисяч чотириста сорок вісім ) грн. 49 коп.

Стягнути з ТОВ «БУ-1 Прилуки», (ЄДРПОУ 32512456, м. Прилуки, вул.Київська, 307) на користь Д»яконова ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер 2201608216 Чернігівська область Прилуцький район с. Голубівка вул.. Козача буд. 12) витрати понесені ним на професійну правничу допомогу в розмірі 6200 грн.

Стягнути з ТОВ «БУ-1 Прилуки», ЄДРПОУ 32512456, м.Прилуки, вул.Київська, 307, на користь держави 704 грн.80 коп. судового збору.

Рішення суду підлягає негайному виконанню в частині виплати заробітної плати за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області шляхом подачі через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Уразі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя