Рішення № 74469338, 01.06.2018, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/1220/17

Номер провадження 2/556/24/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.2018 року. смт.Володимирець

Володимирецький районний суд Рівненської області

під головуванням - судді Закревського Л.В.

при секретарі Басик Г.Т.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивачка ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ПАТ НАСК «Оранта» про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок пошкодження майна,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ПАТ НАСК «Оранта» про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок пошкодження майна.

В обгрунтуванні своїх вимог позивач вказав, що йому на праві власності належить автомобіль НОМЕР_1.

31.01.2017 року відповідач ОСОБА_3 керуючи автомобілем НОМЕР_2, по вул.Поліській в с.Дубівка Володимирецького району Рівненської області, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, стан ТЗ, не впорався з керуванням, допустив наїзд на транспортний засіб марки Peugeot 106 д.н.з. НОМЕР_3, що стояв. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Апеляційного суду Рівненської області від 21 квітня 2017 року по справі №556/255/17 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАГІ. і застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.

Відповідно до рахунку фактури № 9 від 22.02.2017 року виконавець ФОП ОСОБА_5, вартість відновлювальних робіт автомобіля НОМЕР_4, в результаті його пошкодження при ДТП складає 20 345 (двадцять тисяч триста сорок п’ять) гривень 78 коп. Вартість робіт ФОП ОСОБА_5, становить 200,00 грн.

Страховиком ПАТ НАСК «ОРАНТА», позивачу ОСОБА_1 було частково відшкодовано шкоду, завдану внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди на суму 3 704,29 грн.

Відповідачі не бажають добровільно відшкодувати заподіяну шкоду.

У зв’язку з чим, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3, на його користь грошові кошти на відшкодування завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди у сумі 700 (сімсот) грн., та моральну шкоду в сумі 10000 (десять тисяч) грн., та стягнути з НАСК «Оранта» на його користь грошові кошти на відшкодування шкоди заподіяної майну в розмірі 16 140 (шістнадцять тисяч сто сорок) 96 коп., а також стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу та стягнути з відповідачів сплачений позивачем судовий збір в сумі 640,00 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 з’явилися, заявлені вимоги підтримали в повному обсязі, а також надали суду заяву про зменшення позовних вимог та просили стягнути з відповідачів на користь позивача грошові кошти на відшкодування завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнової шкоди у сумі 6199,49 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 3200,00 грн., витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження у сумі 1015.20 грн., вартість дизпалива 999 грн. 68 коп., що витраченена на доставку пошкодженого автомобіля до експерта та сплачений судовий збір в сумі 640,00 грн., а також надали суду клопотання про розподіл витрат пропорційно до заявлених вимог.

Відповідач ОСОБА_3, та представник відповідача ОСОБА_4 в судове засідання з’явилися, позовні вимоги не визнали та просили відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ПАТ НАСК «Оранта» попередньо надали суду заперечення проти позову в яких просили відмовити в задоволенні позову посилаючись на його безпідставність, а також надали додаткові письмові пояснення в яких вказали, що ПАТ НАСК «Оранта» виконала свої зобов’язання за договором страхування та виплатила оцінену шкоду потерпілому.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із слідуючого.

15.12.2017 року набула чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до пп.9 п.1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» якого справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 21.04.2017 року ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., за те, що 31.01.2017 року, ОСОБА_3 керуючи автомобілем НОМЕР_5, по вул.Поліській в с.Дубівка Володимирецького району Рівненської області не вибрав безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, стан ТЗ, не впорався з керуванням, допустив наїзд на транспортний засіб марки Peugeot 106 д.н.з. НОМЕР_3, що стояв. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тому суд вважає доведеними обставини щодо вчинення відповідних дій відповідачем ОСОБА_6

На замовлення ОСОБА_1 було проведено оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Peugeot 106 д.н.з. НОМЕР_3. Відповідно до рахунку фактури № 9 від 22.02.2017 року виконавець ФОП ОСОБА_5, вартість відновлювальних робіт автомобіля НОМЕР_4, в результаті його пошкодження при ДТП складає 20 345 (двадцять тисяч триста сорок п’ять) гривень 78 коп. Вартість робіт ФОП ОСОБА_5, становить 200,00 грн.

Також судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на час вказаної дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПАТ НАСК «Оранта».

Відповідно до ст.1187 ЦК України відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Судом достовірно встановлено, що між ОСОБА_3 та ПАТ НАСК «ОРАНТА» було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/7653677 з лімітом відповідальності, в разі настання страхового випадку 100 000 грн., за мінусом франшизи в сумі 500 грн.

У відповідності до ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на зазначене сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов'язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Разом з тим зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

Неодержання потерпілим страхового відшкодування за договором (або його одержання, якщо страхового відшкодування недостатньо для повного покриття шкоди) не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною.

При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 цього Кодексу).

Відповідно до статті 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на зазначене право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.

Потерпілий має право відмовитись від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов'язання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Якщо потерпілий звернувся до страховика та одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

Страховиком ПАТ НАСК «ОРАНТА», позивачу ОСОБА_1 було частково відшкодовано шкоду, завдану внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди на суму 3 704,29 грн.

Виходячи із наведеного, оскільки позивач в повній мірі не отримував виплат страхового відшкодування від ПАТ НАСК «ОРАНТА», що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалося в судовому засіданні представником ПАТ НАСК «ОРАНТА», та за власним бажанням звернувся саме до ОСОБА_3, як до безпосереднього заподіювача шкоди, суд вважає що вимоги позивача є законним та обґрунтованими і підлягають судовому захисту.

Відповідно до висновку № 3.3-28/18 від 29.03.2018 року, експертного автотоварозновчого дослідження автомобіля НОМЕР_4., матеріальні збитки, завдані власнику автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП складає 9903,78 грн. Вартість проведеного експертного автотоварозновчого дослідження автомобіля НОМЕР_4., становить 1015,20 грн.

За таких обставин справи та з огляду на те, що відповідачем ПАТ НАСК «ОРАНТА», відшкодовано шкоду, завдану внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди на суму 3 704,29 грн., суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо відшкодування матеріальної шкоди за пошкодження транспортного засобу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З урахуванням цього, витрати, які ОСОБА_1 поніс на оплату послуг автотоварознавця для визначення розміру шкоди, заподіяної його автомобілю, що підтверджується рахунком № 121 від 29.03.2018 року на суму 1015,20 грн., підлягають також відшкодуванню на користь позивача.

Відповідно до положень ч.3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Щодо відшкодування позивачу моральної шкоди, суд зазначає:

Згідно ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Відповідно до пп. 3, 9Постанови Пленуму Верховного Суду України№ 4 від 31 березня 1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної(немайнової) шкоди суд визначає залежно від характерута обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо),яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого ,тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Тому суд, не приймає до уваги доводи позовної заяви про наявність підстав та доведеності для стягнення моральної шкоди, оскільки вважає, що в стягненні моральної шкоди повинно бути відмовлено за її недоведеністю позивачем та його представником з урахуванням вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України.

Окрім цього встановлено, що між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги. Вартість вказаних послуг становить 3200,00 грн. Позивачем сплачена вартість послуг у повному обсязі, що підтверджується квитанціями наявними в матеріалах справи а тому, відповідно до ст.ст. 137,141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідачів на користь позивача 3200,00 гривень витрат пов’язаних з оплатою правової допомоги.

Згідно вимог ст. ст.133, 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. А також за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На час подання позовної заяви, тобто 03.08.2017 року, позивачем підлягало до сплати 640 грн. судового збору за вимоги майнового характеру (матеріальна шкода) та 640 грн. судового збору за вимоги немайнового характеру (моральна шкода). Проте, відповідно до квитанції №36 від 03.07.2017 року позивачем було сплачено лише за одну позовну вимогу тому за іншу вимогу слід стягнути з відповідачів.

Оскільки позовні вимоги позивача щодо стягнення з матеріальної шкоди задоволено повністю, а щодо стягнення моральної шкоди частково, тому відповідно до вимог ч.1,2 ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь держави підлягає стягненню витрати на судовий збір в сумі 640 грн. та витрати понесені позивачем зі сплати судового збору в розмірі 640 грн., а також інші судові витрати, повязані з розглядом справи у сумі 4215,20 грн.

Тому з ОСОБА_3 необхідно стягнути судовий збір на користь держави в розмірі 65,28 грн., та витрати на користь позивача понесені під час сплати судового збору в розмірі 65,28 грн. Також стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи в розмірі 573,18.

З відповідача ПАТ НАСК «Оранта» необхідно стягнути судовий збір на користь держави в розмірі 574,72 грн., та судові витрати понесені позивачем під час сплати судового збору в розмірі 574,72 грн. Також стягнути з ПАТ НАСК «Оранта» на користь позивача інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи в розмірі 5050,05.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, керуючись ст.ст. 2, 3, 81-83, 89, 263, 264, 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ПАТ НАСК «Оранта» про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок пошкодження майна – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі - 700 (сімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6) на користь ОСОБА_1 703,74 гривень судових витрат пропорційно до задоволених вимог. З них стягнути ОСОБА_1 витрати на користь позивача понесені під час сплати судового збору в розмірі 65,28 грн., та судовий збір на користь держави в розмірі 65,28 грн.,

Стягнути з ПАТ НАСК «Оранта» (місцезнаходження 02081, м.Київ, Дарницький район, вул. Здолбунівська буд. №7-Д, ідентифікаційний код юридичної особи 00034186) на користь ОСОБА_1 грошові кошти на відшкодування завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди в розмірі 6 199 (шість тисяч сто дев’яносто дев’ять гривень) 49 коп.

Стягнути з ПАТ НАСК «Оранта» (місцезнаходження 02081, м.Київ, Дарницький район, вул. Здолбунівська буд. №7-Д, ідентифікаційний код юридичної особи 00034186) на користь ОСОБА_1 4791,46 гривень судових витрат пропорційно до задоволених вимог. З них стягнути з ПАТ НАСК «Оранта» витрати на користь позивача понесені під час сплати судового збору в розмірі 574,72 грн., та судовий збір на користь держави в розмірі 574,72 грн.,

В решті заявлених вимог відмовити.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.15.5) розділ XIII Перехідних положень, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: Л.В.Закревський