Рішення № 74469303, 23.04.2018, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/2247/17

Номер провадження 2-а/555/8/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року м. Березне

Березнівський районний суд Рівненської області в складі :

головуючого судді - Старовецької Ю.В.

при секретарі - Григорієвій В.М.

за участю представника позивачів - адвоката ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне справу за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, як законний представник малолітньої особи ОСОБА_6, орган опіки та піклування Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області, ОСОБА_7 обласний військовий комісаріат про зобов‘язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись із адміністративним позовом до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, як законний представник малолітньої особи ОСОБА_6, орган опіки та піклування Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області, ОСОБА_7 обласний військовий комісаріат про зобов‘язання вчинити дії.

Позивачі в обґрунтування позовних вимог вказують, що 01.11.2016 року в районі проведення антитерористичної операції у с.Степне Донецької області загинув відповідно син та чоловік позивачів ОСОБА_8 У зв'язку із цією трагічною подією, за змістом ст.ст.16-16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивачки, як мати і дружина загиблого ОСОБА_8 набули право, зокрема, на отримання одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі військовослужбовця. Відповідно до ст.16-1 даного Закону у випадку загибелі військовослужбовця право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого військовослужбовця. При цьому, ч.2 ст. ст.16-1 Закону № 2011-ХІІ є відсилочною нормою, де зазначено, що члени сім'ї та батьки загиблого військовослужбовця визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Тому станом на дату прийняття рішення про виплату і виплати допомоги єдиним документально підтвердженими правами на отримання вищеописаної одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі військовослужбовця, були наділені лише позивачі як мати та дружина особи.

При цьому пунктом 33 протокольного рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 25 від 24 березня 2017 року, затвердженого Міністром оборони України - генералом армії України ОСОБА_9 27 березня 2017 року, прийняте рішення про виплату матері та дружині загиблого 01.11.16 року внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, молодшого сержанта ОСОБА_8 лише 2/3 частини від передбаченої законом суми - 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на дату смерті військовослужбовця - в рівних долях кожному.

В усному режимі, а при зверненні із відповідними заявами і письмово, позивачі були повідомлені про те, що 1/3 передбаченої законом суми не виплачена у зв'язку із наявністю у загиблого ОСОБА_8 від жінки, із якою він не перебував у шлюбі - ОСОБА_5 - спільної дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

При цьому, ОСОБА_5, не зважаючи на неодноразові звернення позивачів та представників ОСОБА_7 та Київського обласних військових комісаріатів у категоричній формі відмовляється як від надання будь-яких документів дочки, так і від встановлення у передбаченому законом порядку факту батьківства ОСОБА_8 щодо малолітньої ОСОБА_6, як і без жодних розумних аргументів відмовляється писати жодні заяви щодо виплати належних дитині сум. На неодноразові прохання врегулювати дані відносини відповідно до положень закону вона стверджує, що ніяких заяв писати не збирається, що їй не потрібні ні «такі родичі», ні «ці гроші» і згоди на встановлення позивачці ОСОБА_3 у судовому порядку родинних стосунків з онукою (зокрема - шляхом проведення відповідної експертизи) не дає.

Виходячи із наведеного, єдиним розумним поясненням її відмови від встановлення походження дитини від ОСОБА_8 для позивачів на сьогоднішній день залишається - істотний сумнів у такому дійсному стані речей.

Виходячи із відповідей на запити ОСОБА_3 із Березнівського районного відділу ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області і Броварського міськрайонного відділу ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Київській області - ОСОБА_8 при житті батьком жодних дітей на території України зареєстрований не був, що безумовно вказує на те, що жодних спільних із матір'ю малолітньої ОСОБА_6 заяв ОСОБА_8 про походження дитини від нього не подавав, як і при його житті на його зареєстровану адресу постійного проживання жодного разу жодні судові повістки із вимогами про встановлення фактів його батьківства чи родинних відносин не надходили.

Однак структурні підрозділи Міністерства оборони України при призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі військовослужбовця у встановленому законом порядку перевірку не провели та безпідставно, за відсутності належних підтверджуючих документів, включили ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 до числа осіб, які мають право на отримання вказаної допомоги, чим фактично порушили вимоги ст. 16 Закону № 2011-XII.

Такими діями, бездіяльністю та рішеннями відповідача позивачам заподіяно пряму матеріальну шкоду у вигляді недоотримання пропорційних їх долям половин від 1/3 недоплаченої відповідачем одноразової виплати.

На підставі вказаного, просить визнати дії та пункт 33 протокольного рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 25 від 24 березня 2017 року, затвердженого Міністром оборони України - генералом армії України ОСОБА_9 27 березня 2017 року, прийняте рішення про виплату матері та дружині загиблого 01.11.16 року внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, молодшого сержанта ОСОБА_8 лише 2/3 частини від передбаченої законом суми - 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на дату смерті військовослужбовця - в рівних долях кожному – протиправними, зобов»язати Міністерство оборони України перерахувати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1/2 від передбаченої Законом суми одноразової грошової допомоги у зв»язку із загибеллю 01.11.2016 року внаслідок травми, пов’язаної із захистом Батьківщини молодшого сержанта ОСОБА_8

Представник позивачів зменшив позовні вимоги в частині визнання пункту 33 протокольного рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 25 від 24 березня 2017 року протиправним. В частині стягнення невиплаченого розміру одноразової грошової допомоги вимоги уточнив та просить зобов’язати Міністерство оброни України нарахувати та виплатити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 недоплачену одноразову грошову допомогу у зв’язку із загибеллю 01.11.2016 року внаслідок травми, пов’язаної із захистом Батьківщини молодшого сержанта ОСОБА_8 у розмірі по 1/6 частини від 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті, кожному. Представник позивачів дав пояснення згідно заяви, вказавши, що при прийнятті рішення щодо виплати позивачам одноразової грошової допомоги у розмірі 2/3 частин відповідач безпідставно дійшов до висновку, що ОСОБА_8 є батьком ОСОБА_10, так як жодних підтверджуючих батьківство документів ні військовими комісаріатами, ні міністерством оборони здобуто не було. Із документів, що були отримані судом в ході розгляду вказаного адміністративного позову вбачається, що батьком ОСОБА_6 записано ОСОБА_11 В Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутні відомості про народження дітей, батьком яких зазначений ОСОБА_8 Також зауважив, що ОСОБА_3 пропонувала ОСОБА_5 в судовому порядку встановити батьківство ОСОБА_8, однак особа жодних дій до цього не вчинила. Така поведінка ОСОБА_5 породила у його довірительки сумнів у тому, що її син є батьком ОСОБА_10 Також представник зауважив, що ні станом на час звернення із позовом, ні протягом судового розгляду даної справи ОСОБА_5 як законний представник ОСОБА_6 не звернулась за отриманням частини одноразової грошової допомоги до відповідача та не надала підтверджуючі батьківського загиблого ОСОБА_8 документи, а тому наявні підстави для здійснення виплати решти суми грошової допомоги позивачам як матері та дружині загиблого військовослужбовця.

Представник відповідача ОСОБА_12 позовні вимоги не визнав, вказавши, що нарахування та виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця здійснюється членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого військовослужбовця відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов»язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у вііськовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 року №975. На виконання п.13 даного Положення ОСОБА_7 обласним військовим комісаріатом до Департаменту фінансів Міністерства оборони було подано висновок щодо можливості виплати даної допомоги, в якому було вказано, що членами сім»ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_8 є: мати ОСОБА_3, дружина ОСОБА_4, а також є позашлюбна дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. На підставі вказаного висновку відповідачем і було прийнято рішення щодо проведення позивачам виплати одноразової допомоги у розмірі 2/3 частини від передбаченої законом суми - 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на дату смерті військовослужбовця - в рівних долях кожному. Також представник відповідача підтвердив, що будь-яких заяв щодо здійснення виплати 1/3 частини одноразовоної допомоги на користь ОСОБА_6 не надходило, підтверджуючих документів щодо батьківства ОСОБА_8 ні до віськового комісаріату, ні до міністерства оборони надано не було. Інформація про те, що ОСОБА_8 має доньку ОСОБА_6 була отримана лише зі слів матері ОСОБА_3, про що було зазаначено у документах, наданих ОСОБА_7 обласним військовим комісаріатом, вважає, що підстав ставити під сумнів вказану інформацію у відповідача не було.

Третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_7 обласний військовий комісаріат у письмових поясненнях покликається на те, що ним було виконано усі дії що входять до кола його повноважень згідно чинного законодавства. Представник третьої особи в судові засідання не прибував, хоча був належним чином сповіщений про час та місце проведення судового засідання.

Третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_13 як законний представник малолітньої особи ОСОБА_6 в судове засідання 01.12.2017 року не з’явилась, хоча була належним чином сповіщена про час та місце судового засідання, що вбачається із повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, яким особі було надіслано судову повістку (поштове відправлення №3460001766041, отримано 23.11.2017 року).

До суду ОСОБА_14 було надіслано письмову заяву, в якій вона вказала, що у зв’язку з віддаленістю місця проживання не має змоги прибути в судове засідання та зазначила, що «ОСОБА_6 являється дочкою ОСОБА_8, щоб там його рідня не говорила» (дослівно з тексту листа).

В судове засідання 23.02.2018 року ОСОБА_14 не з’явилась, хоча була належним чином сповіщена про час та місце судового засідання, що вбачається із повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, яким особі було надіслано судову повістку (поштове відправлення №3460001806825, отримано 02.02.2018 року). Особа надіслала до суду заяву, відповідно до якої вказує, що не може прибути в судове засідання,зазначила, що «ОСОБА_8 вписав у контракт його дитину ОСОБА_6, яка живе по такому адресу» (дослівно з тексту листа).

23.02.2018 року судом було постановлено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції із Броварським міськрайонним судом Київської області за участю ОСОБА_5, однак в судове засідання ОСОБА_5 не прибула (ухвала суду була отримана ОСОБА_5 07.03.2018 року, поштове відправлення №3460001818700).

26.03.2018 року було повторно постановлено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції із Броварським міськрайонним судом Київської області за участю ОСОБА_5, однак в судове засідання ОСОБА_5 не прибула (ухвала суду була отримана ОСОБА_5 10.04.2018 року, поштове відправлення №3460001857853).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - орган опіки та піклування Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області на неодноразові виклики суду в судове засідання до Березнівського районного суду не з’явився, також не прибув і до Броварського міськрайонного суду для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до свідоцтва про народження серія ІІ-ГЮ №475408 ОСОБА_3 та ОСОБА_15 є батьками ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно свідоцтва про шлюб серія І-ГЮ №116631 ОСОБА_8 та ОСОБА_4 29.08.2016 року зареєстрували шлюб.

ОСОБА_8 помер 01.11.2016 року ( свідоцтво про смерть серія І-ГЮ №198082, видане 04.11.2016 року).

Згідно заяв від 16.01.2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до Березнівського районного військового комісаріату щодо виплати їм у зв’язку із загибеллю сина та чоловіка старшого солдата ОСОБА_8.

Із супровідного листа №80 від 16.01.2017 року вбачається, що Березнівським районним військовим комісаріатом було надіслано до ОСОБА_7 обласного військового комісаріату пакет документів для виплати одноразової грошової допомоги. У вказаному листі зазначено «Зі слів матері ОСОБА_3 є позашлюбна дитина у ОСОБА_8О.».

Відповідно до супровідного листа №ВСЗ/38 від 18.01.2017 року ОСОБА_7 обласним військовим комісаріатом Департаменту фінансів Міністерства оборони України було подано висновок щодо можливості виплати даної допомоги, в якому було вказано, що членами сім»ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_8 є: мати ОСОБА_3, дружина ОСОБА_4, а також є позашлюбна дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ОСОБА_13 з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 25 від 24 березня 2017 року, затвердженого Міністром оборони України - генералом армії України ОСОБА_9 27 березня 2017 року, розглянувши подані документи комісія дійшла висновку про можливість призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 року №975 матері та дружині загиблого 01.11.16 року внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, молодшого сержанта ОСОБА_8 в розмірі 2/3 частини від 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на дату смерті військовослужбовця в сумі 483333грн.33 коп. в рівних долях кожному.

Відповідно до актового запису про народження №9 від 17.03.2010 року ОСОБА_6 народилась 05.03.2010 року. Відомості про батька: ОСОБА_11. Відомості про матір: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянка України.

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_6, її батьком вказано ОСОБА_11, матір’ю – ОСОБА_5.

Додатково у відповіді Броварського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області №4061/16.6-04-42 від 02.12.2017 року вбачається, що за відомостями Державного реєстру актів цивільногос атну громадян відсутні відомості про народження дітей, батьком яких зазначений ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Судом було оглянуто копію контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах україни що було укладено ОСОБА_8, однак він не містить будь-яких даних щодо доньки ОСОБА_6, як на це покликалась ОСОБА_5

Згідно ч.1 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до положень ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідач, приймаючи рішення щодо проведення виплати позивачем одноразової грошової допомоги у розмірі 2/3 частин від 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на дату смерті військовослужбовця в сумі 483333грн.33 коп. в рівних долях кожному виходив з того, що є ще одна особа, яка має право на отримання 1/3 частини вказаної виплати – позашлюбна донька ОСОБА_6

За змістом статті 121 Сімейного кодексу України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.2 ст.125 Сімейного кодексу України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Згідно ст.31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім’ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

В судовму засіданні представник відповідача підтвердив, що документів органу державної реєстрації актів цивільного стану чи судового рішення, які б підтвержували, що ОСОБА_8 є батьком ОСОБА_6 до міністерства оборони представлено не було. Не було здобуто відповідачем і будь-яких даних, які б свідчили, що ОСОБА_6 є утриманцем загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_8

ОСОБА_5 була належним чином сповіщена про позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 та дати проведення судових засідань, проте документів, які б підтверджували батьківство ОСОБА_8 щодо ОСОБА_16 не представила, не повідомила суду і будь-якої інформації щодо звернення до суду з позовом про встановлення батьківства, а обмежилась лише зазначенням у свої письмових заявах «ОСОБА_6 являється дочкою ОСОБА_8, щоб там його рідня не говорила» (дослівно з тексту листа).

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що членами сім'ї та батьками загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_8, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв»язку з його загибеллю відповідно до положень ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є ОСОБА_3 як мати загиблого військовослужбовця та ОСОБА_4 як дружина загиблого військовослужбовця, а тому позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають до задоволення.

Керуючись ст.121,125 Сімейного кодексу України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 241-246 КАС України- суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, як законного представника малолітньої особи ОСОБА_6, орган опіки та піклування Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області, ОСОБА_7 обласний військовий комісаріат про зобов‘язання вчинити дії задовольнити.

Зобов’язати Міністерство оброни України (03168, м.Київ, просп.Повітрофлотський,6, ЄДРПОУ 00034022) нарахувати та виплатити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, одноразову грошову допомогу у зв’язку із загибеллю 01.11.2016 року внаслідок травми, пов’язаної із захистом Батьківщини молодшого сержанта ОСОБА_8 у розмірі по 1/6 частини від 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті, кожному.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Березнівський районний суд Рівненської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: ОСОБА_17