Рішення № 74469181, 05.06.2018, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/715/18

Провадження № 2/545/703/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2018 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Потетій А.Г.

за участю секретаря Задорожна Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 01.04.2010 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою складає між ним та Банком Договір, підтверджується підписом у заяві.

У зв’язку з порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 28.02.2018 року має заборгованість – 107060,27 грн., яка складається з наступного:

-3699,10 грн. - заборгованість за кредитом за період з 18.02.2014р. по 28.02.2018р.;

- 93136,87 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 13.3.2014р. по 28.02.2018р.;

-4650,00 грн. – заборгованість за пенею за період з 01.04.2014р. по 28.02.2018р. ;

а також штрафи відповіно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

-500,00 грн. – штраф (фіксована частина);

-5074,30 грн. – штраф (процентна складова).

В судове засідання представник позивача не з»явився проте в позовній заяві прохав провести розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача надав до суду письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність , в якому позов не визнав та прохав відмовити у його задоволенні в повному обсязі у зв’язку зі спливом строків позовної давності.

Суд дослідивши матеріали справи вважає позов таким, що не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 01.04.2010 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою складає між ним та Банком Договір, підтверджується підписом у заяві.

У зв’язку з порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач на думку позивача станом на 28.02.2018 року має заборгованість – 107060,27 грн., яка складається з наступного:

-3699,10 грн. - заборгованість за кредитом за період з 18.02.2014р. по 28.02.2018р.;

- 93136,87 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 13.3.2014р. по 28.02.2018р.;

-4650,00 грн. – заборгованість за пенею за період з 01.04.2014р. по 28.02.2018р. ;

а також штрафи відповіно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

-500,00 грн. – штраф (фіксована частина);

-5074,30 грн. – штраф (процентна складова).Однак суд вважає позовні вимоги такими , що не підлягають до задоволення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до умови договору.

Відповідно до статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутись до суду з вимогами про захист порушеного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.. 258 ч.2 п.1 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст.. 261 ч.1 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст.. 267 ЦК України Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Пунктом 7 ч. 13 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» заборонено кредитодавцю вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Згідно п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», враховуючи положення п. 7 ч. 13 ст. 11 «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагали повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв’язку з цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Приймаючи до уваги те, що позивач звернувся з позовом про захист свого права прохаючи стягнути заборгованість за процентами, штрафами та пенею 28.03.2018 року, а згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем, остання проплата відповідачем по кредиту була здійснена 26.02.2014 року, а тому позовна давність, встановлена ст.258 ЦК України, минула в лютому 2015 року, позовна давність встановлена ст.. 257 ЦК України минула в лютому 2017 року . Також беручи до уваги те, що позивач не звернувся з заявою до суду про поновлення пропущеного строку, суд вважає, що клопотання законного представника відповідача про застосування строку позовної давності за кредитним договором підлягає до задоволення.

На підставі викладеного суд вважає позов таким, що не підлягає до задоволення у зв»язку з пропущенням строку позовної давності позивачем.

Судові витрати сплачені позивачем при зверненні до суду підлягають віднесенню за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 12,13, 78-80, 141, 258 – 268, 280-283, 284, 352 ЦПК України, ст.ст. 252, 256-268, 631 ЦК України , суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити у зв'язку з спливом позовної давності.

Судові витрати сплачені позивачем при зверненні до суду в сумі 1762 грн.00 коп., віднести за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Головуючий: А.Г.Потетій