Вирок № 74468653, 04.06.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 423/1232/18

н.п. 1-кп/415/573/18

ВИРОК

Іменем України

04.06.18 м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

за участю: секретаря Демченко Е.Є.

прокурора Нестеренко В.В.

захисника Мальчиніна Ю.О.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130530000277 від 05 квітня 2018 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нижнє Луганської області, громадянина України, з базовою вищою освітою, не одруженого, працюючого шахта «Тошківська» майстром поверхневого технологічного комплексу, інваліда 3 групи, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В кінці жовтня 2017 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2, знаходячись на пустирі, розташованому в районі вулиці Мічурина с.Нижнє Попаснянського району Луганської області, побачив рослини дикоростучої коноплі. Достовірно знаючи, що конопля відноситься до рослин, які містять наркотичну речовину, маючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, з декількох рослин коноплі зірвав верхівкові частини, таким чином незаконно придбав наркотичний засіб. Після цього ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, приніс зірвані верхівкові частини до зруйнованого будинку, що знаходиться неподалік від пустиря, розташованого в районі вулиці Мічурина с. Нижнє Попаснянського району, де розклав їх сушитися природним шляхом. Через декілька днів ОСОБА_2 прибув до даного зруйнованого будинку, де виявив, що верхівкові частини коноплі висохли, тому він за допомогою рук подрібнив їх, таким чином незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який пересипав у поліетиленовий пакет та став його незаконно зберігати у даному зруйнованому будинку до кінця березня 2018 року.

У кінці березня 2018 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту, забрав із зазначеного нежитлового приміщення поліетиленовий пакет з наркотичним засобом, поклав його до внутрішньої лівої кишені своєї куртки, та носив, пересуваючись по с. Нижнє Попаснянського району Луганської області, таким чином незаконно зберігаючи при собі.

У ході незаконного зберігання наркотичного засобу канабісу ОСОБА_2 в невстановлені ході досудового розслідування дні та час, невстановлену кількість незаконно придбаного та виготовленого наркотичного засобу - канабісу вжив шляхом куріння, а залишок наркотичного засобу канабісу незаконно зберігав при собі без мети збуту до 05.04.2018.

05.04.2018 ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання наркотичного засобу без мети збуту, зберігаючи при собі в лівій внутрішній кишені своєї куртки наркотичний засіб канабіс, пішов до магазину «Галина», розташованого за адресою: Луганська область, Попаснянський р-н, с. Нижнє, вул. Орджінікідзе, 2а, де о 10 годині 30 хвилин був зупинений працівниками поліції. Під час перевірки документів у ОСОБА_2 з лівої внутрішньої кишені його куртки випав політіеленовий пакет з наркотичним засобом - канабіс, який був виявлено працівниками поліції.

05.04.2018 у період часу з 11.05 години до 11.40 години в ході проведення огляду місця події в магазині «Галина», розташованому за адресою: Луганська область, Попаснянський р-н, с. Нижнє, вул. Орджинікідзе, 2а, на підлозі біля гр. ОСОБА_2 працівниками поліції було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору у висушеному та подрібненому стані, яка згідно висновку експерта № 19/113/8-2/318е від 11.04.2018 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу у перерахунку на суху речовину становить 18,70 г.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_2, кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне зберігання, придбання та виготовлення наркотичних засобів без мети збуту.

18 квітня 2018 року під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018130530000277 від 05 квітня 2018 року між прокурором Попаснянського відділу Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Мазур Н.І., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_2 за участю захисника Мальчиніна Ю.О. на підставі ст.ст.468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочину та зобов'язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст.309 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз'яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст.476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Нестеренко В.В. в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник Мальчинін Ю.О. також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України - як незаконне зберігання, придбання та виготовлення наркотичних засобів без мети збуту.

В силу положення ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 18 квітня 2018 року між прокурором Попаснянського відділу Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Мазур Н.І. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 відповідає вимогам ст.469, ст.472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст.309 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особи обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, та відсутністю обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст. 122, 124 КПК України у зв'язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №19/113/8-2/318е від 11.04 .2018 року (а.с.36-39), що згідно довідки Луганського НДЕКЦ складає у сумі 715 (сімсот п'ятнадцять) гривень 00 копійок (а.с.35), - підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази по справі:

- особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 18,70 грамів, що згідно постанови слідчого СВ ВП № 1 Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області від 17.04.2018 року (а.с.41) та квитанції № 399 (а.с. 42), знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Попаснянського ВП ГУНП у Луганській області - підлягає знищенню.

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, статтями 374, 474, 475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 18 квітня 2018 року між прокурором Попаснянського відділу Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Мазур Наталією Іванівною та підозрюваним ОСОБА_2, за участю захисника Мальчиніна Ю.О. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018130530000277 від 05 квітня 2018 року відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів за проведення:

- судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №19/113/8-2/318е від 11.04 .2018 року у сумі 715 (сімсот п'ятнадцять) гривень 00 копійок (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази:

- особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 18,70 грамів, що згідно постанови слідчого СВ ВП № 1 Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області від 17.04.2018 року та квитанції № 399, знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Попаснянського ВП ГУНП у Луганській області, - знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.3 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова