Ухвала суду № 74467899, 31.05.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/224/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2018 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Ремеза П.М.,

суддів: Бондарчука Р.А., Драного В.В.,

при секретарі – Верещагіній В.В.,

з участю прокурора – Темірова В.М.,

захисника – адвоката - ОСОБА_3,

підозрюваного – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника – адвоката ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.05.2018 року, якою стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не маючого судимості,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, ч.5 ст. 185 КК України, продовжено термін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 21.30 год. 24.05.2018 року до 21.30 год. 22.07.2018 року, з визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 105 720 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.05.2018 рокузадоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5, погоджене з процесуальним прокурором Теміровим В.М., про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4, який підозрюється в тому, що він 16.02.2018 року в період часу з 17 години 00 хвилин до 21 години 45 хвилин, більш точного часу слідством не встановлено, за попередньою змовою з ОСОБА_6, приїхали на автомобілі НОМЕР_1, котрий належить ОСОБА_7, за кермом якого перебував ОСОБА_6, в село Аджамка Кіровоградського району Кіровоградської області.

Перебуваючи у вказаному селі, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 помітили будинок, в якому проживає ОСОБА_8, який розташований по вул. Громова, 59, та саме в цей момент у вказаних осіб виник умисел на вчинення крадіжки майна, яке знаходиться в будинку.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, переконавшись, що в домоволодінні нікого немає, проникли до будинку, звідки таємно здійснили крадіжку металевого сейфу, в середині якого знаходились грошові кошти, а саме: 450 000 гривень, 5000 доларів США, 3000 євро та вироби із золота.

З викраденим майном ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зникли, обернувши викрадене майно у свою власність та розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_8 матеріального збитку на вказану вище суму.

Крім того, 27.03.2018 року близько 20 години 00 хвилин, більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_6, приїхали на автомобілі НОМЕР_1, до житлових будинків, які розташовані на вул. Курчатова, м. Новоукраїнка Кіровоградської області.

Далі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з корисливих мотивів, взявши попередньо з автомобіля металевий лом, сумки та рації, прийшли до домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, де з приміщення вказаного будинку таємно викрали грошові кошти в сумі 300 гривень та вироби із золота та срібла, які знаходились в сейфі та комоді спальної кімнати будинку, на загальну суму 52 000 грн.

Мотивуючи дану ухвалу, слідчий суддя зазначив, що відсутні передумови для застосування підозрюваному менш суворого запобіжного заходу, оскільки не зменшились ризики неналежної процесуальної поведінки з боку підозрюваного, враховуючи зміст пред’явленої йому підозри, а також тяжкість кримінальних правопорушень, суспільну важливість об’єктів посягання, характер та обставини протиправних дій, в яких він підозрюється.

При цьому врахував і необхідність проведення повного та неупередженого досудового розслідування всіх обставин кримінального провадження, а саме по справі необхідно: провести ряд оперативно-розшукових заходів стосовно встановлення місцезнаходження значної кількості викраденого майна; відкрити матеріали кримінального провадження сторонам в порядку ст. 290 КПК України; надати доступ до матеріалів кримінального провадження; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

У апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_4просить зменшити розмір застави до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На обґрунтування своєї вимоги посилається на те, що призначений слідчим суддею розмір застави є непомірним для нього, оскільки він раніше не судимий, має постійне місце проживання, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, батьків пенсіонерів, дружину, яка на даний час вагітна, а тому вважає, що у слідчого судді були підстави визначити йому мінімальний розмір застави, а саме 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В апеляційній скарзі захисник – адвокат ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, просить ухвалу районного суду скасувати та відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог захисник зазначає, що ухвала слідчого судді постановлена з порушенням норм процесуального права та без урахування матеріалів, що характеризують особу підозрюваного, його сімейний стан, соціальні зв’язки.

Також вказує, що відповідно до ч.3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Крім того, посилається і на те, що постановою Пленуму Верховного Суду України 25.04.2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» звернуто увагу судів, що при вирішенні питань, пов'язаних із продовженням строків тримання під вартою суди мають додержувати вимог ст. 29 Конституції України і ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відповідно до яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

А також і на те, що відповідно до абзацу 9 п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 19.12.2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження строку тримання під вартою, тому судам, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК), інакше судові рішення щодо продовження тримання під вартою не відповідають вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК.

Отже, захисник зазначає, що з огляду на вказані вище вимоги закону та роз’яснення ВС та ВСС України матеріали клопотання щодо продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 не містять жодних даних, підтверджених належними та допустимими доказами щодо існування обставин, які свідчили б про те, що заявлений ризик не зменшився або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Не встановлені такі дані і при розгляді вказаного клопотання в суді першої інстанції.

Окрім цього, захисник вказує і на те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, батьків пенсіонерів, дружину, яка перебуває на 8-му місяці вагітності, а тому у слідчого судді були всі підстави визначити йому мінімальний розмір застави, а саме 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Заслухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_4 та в його інтересах захисника – адвоката ОСОБА_3, які підтримали свої апеляційні скарги, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг та вважає, що слідчий суддя обґрунтовано продовжив термін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевіривши матеріаликлопотання та зваживши доводи апеляційних скарг підозрюваного та його захисника, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав.

Як визначено ч.3 ст. 199 КПК України, у клопотанні про продовження строку тримання під вартою мають бути вказані обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з’явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов’язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч.3 ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч.5 ст.199 КПК України).

Так, обґрунтованість підозриза ч. 3,5 ст. 185 КК України та причетність до вчинення вказаних злочинів ОСОБА_4, ґрунтується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколами ОМП від 16.02.2018 року та від 27,28,29.03.2018 року, протоколами допиту потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, протоколом допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, протоколом допиту підозрюваного та протоколами проведення слідчого експерименту від 28.03.2018 року(а.к.19-22, 41-49, 23-24, 50-51, 25-26, 52-57, 77-78, 66-68, 79-81), про що правильно зазначено слідчим суддею суду першої інстанції.

Колегія суддів ураховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

При цьому, колегія суддів враховує і те, що згідно практики ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Також, як встановлено з матеріалів клопотання, що 18.05.2018 року строк досудового розслідування у даному кримінальному проваджені продовжений заступником прокурора Кіровоградської області до шести місяців, тобто до 27.07.2018 року (а.к.9-10).

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

З огляду на викладене, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що матеріали клопотання містять дані, які вказують на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_4 може ухилятися від кримінальної відповідальності, можливість підозрюваним впливати на свідків і потерпілих, та іншого підозрюваного, можливість підозрюваним вчинити інші кримінальні правопорушення.

Враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, колегія суддів приходить висновку, що слідчий суддя обґрунтовано продовжив ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як не зменшилися наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання останньому більш м’якого запобіжного заходу, він може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому правильно вирішив, що саме такий запобіжний захід забезпечить його належну процесуальну поведінку під час проведення досудового розслідування, оскільки органу досудового розслідування необхідно виконати ряд слідчих дій для повного та всебічного з’ясування всіх обставин кримінального провадження.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді місцевого суду про те, що належна поведінка підозрюваного ОСОБА_4 на досудовому слідстві не може бути забезпечена шляхом застосування до нього більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Крім того, з урахуванням вимог ч.3 ст. 183 КПК України, слідчим суддею обґрунтовано визначено підозрюваному ОСОБА_4 і заставу.

Визначений розмір відповідає вимогам п.2 ч.5 ст.182 КПК України, який є необхідним та достатнім, з урахуванням встановлених ризиків, тому твердження апелянтів стосовно розміру застави, а саме що у слідчого судді були всі підстави визначити йому мінімальний розмір застави, тобто 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, є безпідставні.

Також, колегія суддів вважає надуманими і посилання захисника на недоведеність наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки вони не підтверджені належними доказами та спростовуються вищенаведеними доводами.

Посилання апелянтів на те, що підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання, на утриманні двох неповнолітніх дітей, батьків пенсіонерів, дружину, яка перебуває на 8-му місяці вагітності, а також що відсутні відомості, які його негативно б характеризували, не можуть переконати у тому, що у разі обрання стосовно нього більш м’якого запобіжного заходу, а саме мінімального розміру застави, вказане забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника – адвоката ОСОБА_3, а тому вважає необхідним ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 105 720 грн., залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 199, 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника – адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровоградавід 24.05.2018 року, якою задоволене клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5, погоджене з процесуальним прокурором Теміровим В.М. та продовжено підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 21.30 год. 24.05.2018 року до 21.30 год. 22.07.2018 року, з визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 105 720 грн. - залишити без зміни.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_13 ОСОБА_14

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2