Рішення № 74467852, 04.06.2018, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/683/18

Провадження № 2/396/353/18

РІШЕННЯ

Іменем України

04.06.2018 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Гарбуз Ольга Анатоліївна

за участю секретаря судового засідання: Пономаренко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу 396/683/18 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", від імені якого діє представник ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 14.06.2011 року відповідач отримала кредит у розмірі 300.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно умов договору сторони погодили порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитним лімітом, сплату відсотків, за перевитрати платіжного ліміту, комісії за користування кредитом та інші витрати.

Відповідач порушила умови кредитного договору, тому станом на 28.02.2018 року, має заборгованість за кредитом в розмірі 29096.63 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 08.05.2018 року було відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 04.06.2018 року.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю, позов підтримує у повному обсязі, просить суд позов задовольнити, не заперечує проти прийняття заочного рішення.

Відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, ухвала про відкриття провадження у справі разом з додатками надсилалася відповідачу, які відповідач отримала 12.05.2018 року про що свідчить поштове повідомлення з її підписом. Відзив до суду не подала.

Відповідно положень ч. 2 ст. 191 та ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалалми.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 207 ЦК України встановлює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Стаття 638 ЦК України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Судом встановлено, що 14.06.2011 року позивач ОСОБА_2 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, що підтверджується (а.с.7). Як вбачається з заяви, в ній зазначено пункт, що відповідачка ОСОБА_2 зобов’язується виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їхніми змінами на сайті ПриватБанку.

Отже, під час укладення договору б/н від 14.06.2011 року, були дотриманні вимоги ст. 207 ЦК України, всі умови договору викладені в письмовій формі, договір скріплений підписами обох сторін, та складається договір з анкети-заяви та Умов та правил надання банківських послуг, отже факт укладення кретиного договору між позивачем та відповідачем доведено.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Відповідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч. 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Судом встановлено, що відповідно розрахунку позивача (а.с. 7-8) відповідач порушила умови договору тому станом на 28.02.2018 року має заборгованість за кредитом в розмірі 29096.63 грн., яка складається з наступного: 298.16 грн. - заборгованість за кредитом; 22836.73 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4100.00 грн. – заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та надання банківських послуг, 500.00 грн. – штраф (фіксована частина), 1361.74 грн. – штраф (процентна складова).

Відповідач в порушення умов кредитного договору та наведених норм ЦК України, свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала та не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховним Судом України викладеними у постанові від 06.11.2013 року у цивільній справі № 6-116цс13 та у постанові від 03.06.2015 року у цивільній справі № 6-31цс13.

Положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Також, віповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за оден й те саме порушення.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 02 грудня 2016 року №6-248цс15.

Тому суд приходить до висновку, що вимоги банку про стягнення штрафу в розмірі 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 1361.74 грн. – штраф (процентна складова) в сумі 1861.74 грн. задоволенню не підлягають.

На час розгляду справи в суді відповідач не подала доказів повного виконання нею кредитного зобов'язання та будучи налужним чином повідомлена про розгляд справи жодним чином не заперечила, щодо укладення кредитного договору між нею та ПАт КБ "ПриватБанк".

З урахуванням встановлених обставин справи і відповідних їм правовідносин, суд вважає, що відповідач порушила вимоги ст.ст. 526, 530 ЦК України і не виконала належним чином умов кредитного договору. Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за кредитом є частково обгрунтованими та позов підлягає частковому задоволенню, зокрема в розмірі 27234.89 грн., з яких 298.16 грн. - заборгованість за кредитом; 22836.73 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4100.00 грн. - заборгованість за пенею та комісією. В частині позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 500.00 грн. – штраф (фіксована частина), 1361.74 грн. – штраф (процентна складова) в сумі 1861.74 грн., відмовити за необгрунтованістю.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відшкодування судових витрат понесених позивачем пропорційно сумі задоволення позовних вимог, що складає сплачена сума судового збору в розмірі 1649.26 грн. (27234.89:29096.63х1762,00)= 1649 грн. 26 коп.

На підставі ст.ст. 253, 258, 261, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 629, 631, 1049, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81-82, 128, 133, 141, 258-259 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 14.06.2011 року в розмірі 27234 (двадцять сям тисяч двісті тридцять чотири) грн. 89 коп., яка складається з наступного:

- 298.16 грн. - заборгованість за кредитом;

- 22836.73 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 4100.00 грн. – заборгованість за пенею та комісією.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 1649 (одна тисяча шістсот сорок дев’ять) грн. 26 коп.

Всього підлягає стягненню 28884 (двадцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят чотири) гривні 15 копійок.

В частині позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 500.00 грн. – штраф (фіксована частина), 1361.74 грн. – штраф (процентна складова) в сумі 1649 грн. 26 коп., відмовити за необгрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Кіровоградської області або через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасники справи, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: О. А. Гарбуз