Рішення № 74467546, 24.05.2018, Долинський районний суд Кіровоградської області

Справа № 388/129/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

24.05.2018 року Долинський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Степанов С.В.,

при секретарі Лінській Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Долинська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3 сільська рада Долинського району Кіровоградської області, фізична особа підприємець ОСОБА_4 про повернення самовільно зайнятої присадибної земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про повернення самовільно зайнятої присадибної земельної ділянки посилаючись на наступне. В його власності є присадибна земельна ділянка площе 0.2500 га. розташована біля його домоволодіння по вул..Шевченка,12 в с.Новогригорівка Друга Долинського району Кіровоградської області. Суміжна земельна ділянка ОСОБА_2 розташована біля її домоволодіння по вул.Шевченка, №10 в с.Новогригорівки Друга Долинського району. ОСОБА_2 самовільно без згоди позивача побудувала паркан між їхніми присадибними ділянками посилаючись на те, що цей паркан є межею між присадибними земельними ділянками. Побудувавши паркан ОСОБА_2 самовільно зайняла 4 м на протязі 126 м.. земельної ділянки, яка належить позивачу. Довжина моєї земельної ділянки становить 126 метрів. Отже вона самовільно зайняла 504 кв.м. (4м.х 126м.= 504 кв.м., що становить 0,05 га..). На неодноразові прохання знести незаконно збудований паркан і законно повернути самовільно зайняту частину земельної ділянки ОСОБА_2 відмовляється.

10.09.2017р. позивач написав заяву до ОСОБА_3 Другої сільської ради з проханням призначити комісію сільської ради для вирішення питання про самовільний захват частини його земельної ділянки з боку ОСОБА_2. (а.с.8). Провівши обстеження земельних ділянок комісія сільської ради встановила, що паркан ОСОБА_2 розташований на спірній земельній ділянкі та рекомендовано звернутися до суду, що підтверджується листами від 13.10.2017р. , 13.01.2018р. (а.с. 9-10).

В судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримала, просили суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти заявлених вимог позивача посилаючись на раніше наданий відзив на позовну заяву з наступних підстав.

У приватній власності ОСОБА_2 перебуває присадибна земельна ділянка площею 0,2500 га. кадастровий № 3521986400:51:000:0137 та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,2742 га кадастровий №3521986400:51:000:0138 що розташовані за адресою вул. Шевченка 10, в с. Новогригорівка Друга Долинського району Кіровоградської області. Вказане підтверджується державним актом на право приватної власності на землю від 05.04.1999 року, та витягами з Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Належні відповідачу присадибні земельні ділянки межують з присадибною земельною ділянкою ОСОБА_1 що розташована за адресою вул. Шевченка 12 в с. Новогригорівка Друга Долинського району Кіровоградської області.

На межі вищевказаних земельних ділянок розташований паркан. Цей паркан розташований в межах земельної ділянки ОСОБА_2 і ніяким чином не займає земельну ділянку позивача. Всі доводи, викладені в позовній заяві ОСОБА_1 не відповідають дійсності та нічим не підтверджені.

В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_3 Другої сільської ради заявлені вимоги залишив на розсуд суду.

Третя особа – фізична особа підприємець ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про розгляд справи належним чином був повідомлений.

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку з наступного.

Із копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер витягу НВ – 3504520232017 слідує, що на праві власності гр. ОСОБА_1 належить присадибна ділянка площею 0.2500 га розташована за адресою: вул. Шевченка 12 в с. Новогригорівка Друга Долинського району Кіровоградської області (а.с.6-7).

Державним актом на право приватної власності на землю від 05.04.1999 року, та витягами з Державного земельного кадастру про земельні ділянки підтверджується, що у власності ОСОБА_2 перебуває присадибна земельна ділянка площею 0,2500 га. кадастровий № 3521986400:51:000:0137 та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,2742 га кадастровий №3521986400:51:000:0138 що розташовані за адресою вул. Шевченка 10, в с. Новогригорівка Друга Долинського району Кіровоградської області (а.с. 29-33).

Відповідно до ст. 91, 96, 103 ЗК України, власники та землекористувачі суміжних земельних ділянок повинні жити за правилами добросусідства, тобто зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них, не порушувати законні права один одного.Згідно ч. 2 ст. 158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.Згідно з ст. ст. 143, 146, 149 ЗК України вилучення (викуп) та припинення права користування або права власності на земельну ділянку чи її частину за відсутності на це згоди землекористувача або власника може здійснюватись виключно в судовому порядку.Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 приватизувала земельні ділянки, площею 0,2500 га та 0,2742 га, що підтверджується Державним актом про право приватної власності на землю від 05.04.1999 року, виданого на підставі рішення ОСОБА_3 Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області № 69 від 15.10.1998 року.

Згідно ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням і охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до вимог частини 3, та 5 ст. 158 ЗК України - органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства. У разі незгоди власників землі абоземлекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про судову практику застосовування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», та ст.158 ЗК України суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян- заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу влади з питань земельних ресурсів.

Як вбачається з матеріалів справи рішення ОСОБА_3 Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області відносно спірного питання не приймалось, встановлення меж спірних ділянок в натурі не здійснювалось. Позивачем, будь яких експертних чи інших спеціальних досліджень з цього приводу не ініційовано, а отже будь – яких доказів порушення межі, а тим більше самовільного зайняття земельної ділянки позивачем не надано.

Позивач в своїй позовній заяві вказує на те, що відповідач самовільно без його згоди побудувала паркан між присадибними ділянками, який він оспорює. В судовому засіданні встановлено, що відповідач самовільного зайняття земельної ділянки не здійснював, а набула право власності на земельну ділянку у встановленому Законом порядку, фактично виник спір щодо меж земельних ділянок сусідів переданих у приватну власність. Оскільки питання встановлення (відновлення) межі земельних ділянок позивачем не ініційовано та компетентними фахівцями не вирішено, то факт порушення межі не встановлено. Таким чином, оскільки позовна заява не може ґрунтуватись виключно міркуваннях, то за відсутності належних та допустимих доказів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН – НОМЕР_1 (проживає за адресою: 28541, Кіровоградська область, Долинський район, с. Новогригорівка Друга, вул. Шевченка, 12) до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (проживає за адресою: 28541, Кіровоградська область, Долинський район, с. Новогригорівка Друга, вул. Шевченка, 12), треті особи: ОСОБА_3 сільська рада Долинського району Кіровоградської області (місцезнаходження: 28541, Кіровоградська область, Долинський район, с. Новогригорівка Друга), фізична особа підприємець ОСОБА_4 (адреса: 28500, Кіровоградська область, м. Долинська, пров. Шевчсенка, 2-В) про повернення самовільно зайнятої присадибної земельної ділянки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Долинського районного суду ОСОБА_5