Рішення № 74467381, 01.06.2018, Долинський районний суд Кіровоградської області

Справа № 388/323/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

01.06.2018 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого – судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

розглянув у спрощеному провадженні у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія»Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«Європейська агенція з повернення боргів» (далі – ТОВ «ФК«ЄАПБ») звернулось до суду з цим позовом, посилаючись на те, що між публічним акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» (далі – ПАТ «АЛЬФА-БАНК») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 500348081 від 28 лютого 2013 року на суму 19944 грн.

Між ПАТ «АЛЬФА-БАНК» та товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ОСОБА_3» (далі – ТОВ «ОСОБА_2 ОСОБА_3») було укладено договір факторингу, згідно з яким до ТОВ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 500348081 від 28 лютого 2013 року.

10 жовтня 2016 року між ТОВ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» та ТОВ «ФК»ЄАПБ» укладено договір факторингу № 2016-1 (далі – Договір факторингу), згідно з яким ТОВ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» відступило позивачу право вимоги до відповідачки (включаючи проценти, комісії, інші платежі за кредитним договором) право на одержання яких належало ТОВ «ОСОБА_2 ОСОБА_3».

Відповідно до Додатку № 1-1 до ОСОБА_4 факторингу № 2016-1 від 10 жовтня 2016 року, Реєстру заборгованостей (витяг з Додатку № 1-1 до ОСОБА_4 факторингу № 2016-1 від 10 жовтня 2016 року) позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором в розмірі 43019,31 грн з яких: 18921,02 грн – заборгованість за основною сумою боргу; 12048,29 грн – заборгованість за процентами та комісією; 12050 грн – штрафи.

Відповідачка ОСОБА_1 зобов’язання за кредитним договором не виконує.

ОСОБА_1 клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надіслала. Заперечення щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження у встановлений строк, а також відзив на позов також не надіслала.

З огляду на вищезазначене справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що 28 лютого 2013 між ПАТ «Альфа-Банк» з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони укладено кредитний договір № 500348081 (далі – Договір) (а. с. 5-10).

За змістом цього ОСОБА_4, він складається із двох розділів. Розділ № 1 «Базові умови кредитування» та Розділ № 2 «Загальні умови кредитування фізичних осіб в ПАТ «АЛЬФА-БАНК», що нероздільно пов’язані між собою та складають єдиний документ, включаючи всі додатки до нього, які складають невід’ємну частину цього ОСОБА_4. Використання в подальшому терміну «Договір» означає Розділ № 1 та Розділ № 2 у сукупності, а також усі додатки до нього.

Згідно з пунктами 2.1-2.8 ОСОБА_4 надає Позичальнику Кредит, а Позичальник приймає Кредит на наступних умовах: сума Кредиту, валюта Кредиту – 19944 грн. Процентна ставка за користування Кредитом 0,01 % річних. Тип процентної ставки – фіксована. Дата остаточного повернення Кредиту, що є датою припинення нарахування відсотків та нарахування комісій – 1 березня 2016 року. Кредит надається Позичальнику для власних потреб, шляхом безготівкового перерахування. Днем надання Кредиту є день списання грошових коштів з позичкового рахунка Банку з метою їх подальшого зарахування на рахунки, що вказані в цьому пункті. Платежі з повернення Кредиту, сплати процентів за його користування та інших платежів за цим ОСОБА_4 здійснюються щомісячно, рівними частинами у сумах та в терміни, в порядку та на умовах, визначених цим ОСОБА_4 та відповідно до Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього ОСОБА_4 та його невід’ємною частиною. Сукупна вартість кредиту з урахуванням вартості всіх супутніх послуг визначена в Додатку № 1 до цього ОСОБА_4, що є невід’ємною частиною. Комісійна винагорода Банку за управління Кредитом – 2,75 % від суми Кредиту, сплачується позичальником щомісячно за кожний місяць користування Кредитом відповідно до Графіку платежів.

За змістом п. 4 ОСОБА_4 Позичальник зобов’язується за повне або часткове прострочення повернення Кредиту та/або сплати процентів за користування ним та/або комісій, якщо сплата комісій передбачена Розділом № 1 цього ОСОБА_4 та/або інших платежів за ОСОБА_4 сплатити Банку штраф у розмірі – якщо сума кредиту становить суму грошових коштів у розмірі до 20000 грн – 150 грн за перший прострочений платіж та 350 грн за кожний наступний прострочений платіж.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Отже, до правовідносин сторін за кредитним договором підлягають застосуванню норми, що регулюють відносини позики, якщо це не суперечить суті кредитного договору.

У порушення умов ОСОБА_4 та зазначених правових приписів, відповідачка ОСОБА_1 допустила заборгованість за ОСОБА_4 у розмірі 43019,31 грн, а саме: 18921,02 грн – заборгованість за основною сумою боргу; 12048,29 грн – заборгованість за відсотками та комісією; 12050 грн – штрафи.

30 вересня 2014 року ПАТ «АЛЬФА-БАНК» відступив право вимоги за кредитним договором укладеним із ОСОБА_1 № 500348081 від 28 лютого 2013 року на користь ТОВ «ОСОБА_2 ОСОБА_3, згідно з договором факторингу від 30 вересня 2014 року.

Відповідно до договору факторингу № 2016-1 від 10 жовтня 2016 року між ТОВ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» та ТОВ «ФК»ЄАПБ, Клієнт відступив право вимоги Факторові, що належали йому, зокрема до ОСОБА_1, згідно з кредитним договором № 500348081 від 28 лютого 2013 року.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Статтею 1081 ЦК України передбачено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Отже, позивач ТОВ «ФК»ЄАПБ» набуло права первісного кредитора ПАТ «АЛЬФА-БАНК», згідно з кредитним договору № 500348081 від 28 лютого 2013 року.

З огляду на вищезазначене, з відповідачки ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК»ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором у розмірі 43019,31 грн (18921,02 (тіло кредиту) + 12048,29 грн (проценти та комісія) + 12050 грн (штраф).

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ТОВ «ФК»ЄАПБ» у цій справі понесло судові витрати у розмірі 1762 грн зі сплати судового збору, що підлягають стягненню зі ОСОБА_1 на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 20, 512-514, 610-611, 625, 1050, 1054, 1077, 1078, 1081 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія»Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія»Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження за адресою: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 35625014, поточний рахунок № 26500000127001, МФО 339500) заборгованість за кредитним договором № 500348081 від 28 лютого 2013 року в розмірі 43019,31 грн (сорок три тисячі дев’ятнадцять гривень тридцять одну копійку); а також 1762 грн (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) понесених судових витрат.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Долинського районного суду ОСОБА_2