Постанова № 74467335, 30.05.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/13272/17 Головуючий у І інстанції Ковальчук Л. М.Провадження № 22-ц/780/2031/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 4 30.05.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2018 року м. Київ

30 травня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого – Кулішенка Ю.М.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Сушко Л.П.

за участю секретаря: Гуторки А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Києво – Святошинського районного суду Київської області від 05 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання недійсним продажу квартири, витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом. Просила, суд визнати недійсним договір купівлі – продажу від 26 жовтня 2017 року, витребувати від ОСОБА_3 квартиру що знаходиться за адресою: Києво – АДРЕСА_1.

Ухвалою Києво – Святошинського районного суду Київської області від 05 березня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу та просила ухвалу суду скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розглядупосилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 зазначає, що залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції діяв у відповідності до норм цивільного процесуального законодавства, оскільки позивач ОСОБА_2 три рази поспіль не з»явилась в судові засідання, хоча була належним чином повідомлена про дату,час та місце слухання справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Частиною п’ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що 12 грудня 2017 року було призначено дану справу до розгляду на 30 січня 2018 року.

Ухвалою Києво – Святошинського районного суду Київської області від 30 січня 2018 року призначено підготовче засідання на 13 лютого 2018 року.

У зв»язку з неявкою у судове засідання позивача ОСОБА_2 по справі 13 лютого 2018 року було оголошено перерву на 05 березня 2018 ( Т.1, а.с.195-196 ).

05 березня 2018 року позивачка зявилась в судове засідання, розгляд справи просила відкласти у зв’язку з тим, що цього ж дня вона приймає участь в судовому засіданні в Апеляційному суді Київської області.

Проте, ухвалою Києво – Святошинського районного суду Київської області від 05 березня 2018 року вказану позовну заяву було залишено без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини зауважує, що право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено (рішення у справі «Мушта проти України» від 18 листопада 2010 року, п. 37).

Порядок виклику в суд закріплений главою 7 Цивільного процесуального Кодексу України і обов'язок суду повідомити належно та завчасно особу про виклик її до суду, а сторона має право завчасно та у встановленому процесуальним законом порядку бути обізнаною про день та час судового розгляду.

Згідно із ч. 4 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються повістками про виклик.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються , мали достатньо часу для явки в суді і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання, а судова повістка – повідомлення – завчасно.

В матеріалах справи не міститься доказів про належне повідомлення позивача про судове засідання на 13 лютого 2018 року 2014 року , оскільки зі зворотного поштового повідомлення, адресованого позивачу, вбачається, що судове повідомлення було вручене 13 лютого 2018 року в день судового засідання. Доказів повідомлення представника позивача матеріали справи також не містять. ( т. 1 а.с. 199).

Суд вказаних обставин не врахував і постановив незаконну і необґрунтовану ухвалу про залишення позову без розгляду.

Крім того, позивач ОСОБА_2 подала до суду заяву про відкладення судового засідання, призначеного на 05 березня 2018 року, у з»язку з розглядом іншої справи в апеляційному суді Київської області. ( т. 1 а.с. 203- 204).

На момент прийняття процесуального рішення про залишення скарги без розгляду у суду першої інстанції не було доказів про належне, із дотриманням правил, установлених ст.ст. 128, 130 ЦПК України, повідомлення позивача ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання призначене на 05 березня 2018 року.

За таких обставин, у суду не було підстав для застосування положень частини 5 статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, оскільки відсутні докази щодо повторної поспіль неявки в судове засідання позивача за умови його належного повідомлення про час і місце розгляду справи, факт такої неявки - не встановлений. Вказівку суду в ухвалі на належне повідомлення скаржника про розгляд справи не можна визнати обґрунтованою.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає до скасування, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 374, 379 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Києво – Святошинського районного суду Київської області від 05 березня 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: